«Світ у напруженості», або 7 головних меседжів Давосу-2025
Які найважливіші заяви зробили світові лідери на Всесвітньому економічному форумі
З понеділка по п'ятницю, 20–24 січня 2025 року, у Давосі, швейцарському гірськолижному курорті, проходив Всесвітній економічний форум (WEF). На ньому понад 50 лідерів держав та урядів, а також мільярдери та провідні експерти обговорили найактуальніші світові проблеми – торгівлю, тарифи, розвиток штучного інтелекту й завершення війни в Україні.
Mind зібрав найважливіші та резонансні заяви учасників WEF 2025 року.
Дональд Трамп: Україна вже «готова укласти угоду»
Дональд Трамп, який обійняв посаду президента США у понеділок, 20 січня, виступив у Давосі в четвер по відеозв'язку. Він оголосив про бажання домовитися з керівником росії щодо завершення бойових дій в Україні.
«Я дійсно хотів би дістати змогу зустрітися з президентом путіним якнайшвидше, щоб покласти край цій війні, – цитує Дональда Трампа Reuters. – І це не через економіку чи ще щось. Це через те, що марнуються мільйони життів... Це різанина. І ми справді маємо намір зупинити цю війну».
Американський лідер висловив сподівання на допомогу президента Китаю Сі Цзіньпіна, який має «велику владу над ситуацією». Також Дональд Трамп повідомив, що проситиме Саудівську Аравію та картель ОПЕК знизити ціни на нафту. За його словами, «якби ціна знизилася, то російсько-українська війна негайно закінчилася б», а за нинішніх котирувань поблизу позначки $80 за барель російська військова машина отримує достатнє грошове підживлення.
На запитання, чи вірить він, що війну в Україні буде завершено до наступного форуму в Давосі, Трамп відповів: «Про це краще запитати росію. Україна готова укласти угоду».
Володимир Зеленський: Україні потрібні «200 тисяч миротворців»
Президент України заявив про потребу залучити сотні тисяч європейських миротворців для запобігання повторному нападу росії після завершення бойових дій. Такий контингент, за його словами, стане лише частиною гарантій безпеки, які потрібні Україні для початку мирних перемовин.
«Від усіх європейців 200 тисяч – це мінімум. Це мінімум, інакше нічого не буде», – цитує Володимира Зеленського The Guardian.
Український лідер закликав країни Євросоюзу звернути увагу на нарощування військової могутності росії й збільшити витрати на розвиток технологій та оборону, особливо у сфері виробництва дронів і сучасних систем ППО. За словами Володимира Зеленського, росія зараз мобілізувала 600 000 солдатів для війни в Україні та здатна поставити під рушницю 1,5 млн людей. Нинішні армії окремих європейських країн незрівнянно малі. У збройних силах Франції служить трохи більше 200 000 військовослужбовців, Німеччини – менш ніж 200 000.
Олаф Шольц: Трамп «триматиме мир у напруженості»
Виступаючи в Давосі, Дональд Трамп знову пригрозив запровадити мита на імпортовані товари, зокрема з країн-союзників: ЄС і Канади. Канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив, що президент США, який повернувся на другий термін, і його адміністрація ще кілька років лякатимуть світ такими заявами, що створюють невизначеність у сферах торгівлі, енергетики, клімату та зовнішньої політики США. Німецький лідер закликав реагувати на це холоднокровно.
«Не кожна пресконференція у Вашингтоні й не кожен твіт мають негайно спричиняти тривожні екзистенційні дискусії. У світі, який постійно перебуває на межі нервового зриву, якщо дивитися на нього через призму соціальних мереж, потрібні холодні голови», – заявив Олаф Шольц.
Німецький канцлер пообіцяв захистити вільну торгівлю. За словами Олафа Шольца, він провів «перші хороші дискусії з президентом Трампом» і його радниками й отримав сигнали про їхню зацікавленість у збереженні взаємовигідних союзницьких відносин між США та Німеччиною.
Урсула Фон дер Ляєн: треба запобігти «глобальній гонці, що веде на дно»
Глава Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн оголосила в Давосі, що у світі почалася нова ера жорсткої конкуренції за технології та ресурси. Між країнами руйнуються економічні зв'язки, що не відповідає нічиїм інтересам. Заради зростання взаємного добробуту пані Фон дер Ляєн закликала Європу та США працювати спільно, а не намагатися обігнати одне одного.
«Ми маємо співпрацювати, а не конкурувати, щоб не влаштовувати гонку на дно. Я звертаюся до наших найближчих партнерів – США. Наші економіки тісно об'єднані, мільйони людей у Штатах мають роботу завдяки співпраці з Європою», – нагадала американцям Урсула Фон дер Ляєн.
Елізабет Свантессон: «Російська економіка явно не така сильна, як хоче переконати нас путін»
Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон засумнівалася у правдивості російської економічної статистики. За її словами, реальні ціни у країні за рік зросли набагато вище за офіційний показник інфляції (9,5%). Про проблеми економіки свідчить висока ключова відсоткова ставка (21%) і даже супутникові фотографії Москви. Так, на знімку NASA 2023 року російська столиця та її передмістя світяться не так яскраво, як на знімку NASA, зробленому до повномасштабної війни в Україні.
«Один зі способів виміряти ВВП – подивитися на кількість нічного світла. Якщо ми порівняємо показники 2021 року з 2023-м, то у 2023-му над Москвою буде набагато темніше», – розповіла міністерка фінансів.
Створюючи видимість сильної російської економіки, кремль намагається переконати Україну та союзників у неефективності санкцій. Однак, за твердженням Елізабет Свантессон, антиросійські санкції «загалом працюють», і можливості рф фінансувати війну в Україні зменшуються. Тому західні уряди мусять посилювати тиск.
Педро Санчес: «Зробімо соцмережі знов великими!»
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес присвятив виступ у Давосі проблемам соцмереж, якими володіють технологічні мільярдери, що прагнуть отруїти суспільство й підірвати демократію. Він закликав регуляторні органи посилити контроль.
«Власник ресторану несе відповідальність, якщо його їжа отруює клієнтів. Магнати соціальних мереж мають також відповідати, якщо їхні алгоритми отруюють наш соціум. Візьмімо все під контроль! Зробимо соціальні мережі знов великими!», – закликав Педро Санчес, перефразувавши передвиборче гасло президента США Дональда Трампа.
У 2000-х роках соцмережі допомагали людям об'єднуватися та вільно обмінюватися думками. Але зараз 30% користувачів соцмереж – боти, і вони генерують близько половини інтернет-трафіку. Пошук у соцмережах став повністю налаштований на показ реклами, а стрічки новин формуються так, щоб приховати одні політичні погляди й підсвітити інші. Щодня в соцмережі вкидаються мільйони змінених зображень, неправдивих даних і фейкових новин, які спотворюють наше сприйняття реальності та перетворюють нас на розділене суспільство, яким легко маніпулювати.
Хав'єр Мілей: «Вокізм замінив свободу тиранією»
Ексцентричний президент Аргентини Хав'єр Мілей вразив Давос палкою промовою проти вокізму – культури підвищеної уваги до расових, соціальних і гендерних несправедливостей.
«Країни та інститути уражені ментальним вірусом вокізму. Вокізм – це велика епідемія нашого століття, яку потрібно вилікувати, рак, який необхідно вирізати. Ця шкідлива ідеологія колонізувала найважливіші світові інститути, від політичних партій та урядів провідних країн Заходу до шкіл і ЗМІ», – попередив Хав'єр Мілей.
Коли президент Аргентини вимовляв ці слова, вокісти в усьому світі влаштували цькування мільярдера Ілона Маска, якого звинуватили у використанні нацистського вітання на інавгурації Дональда Трампа. А раніше вони зруйнували багато основних цінностей Заходу.
Так, за словами Мілея, радикальні феміністки (підгрупа вокістів) перекрутили ідею гендерної рівності – вони борються за привілеї для жінок і налаштовують одну половину суспільства проти іншої половини. У свою чергу радикальні захисники довкілля пропагують криваві аборти як контроль над чисельністю населення; ЛГБТ-активісти калічать здорових дітей гормональними препаратами й операціями щодо зміни статі; а захисники біженців упустили до своїх країн орди іммігрантів-мусульман, які грабують, ґвалтують і навіть убивають представників інших релігій. Коли хтось обурюється злочинами нелегальних мігрантів, вокісти негайно таврують його як расиста, ксенофоба чи навіть нациста, змушуючи замовкнути.
Хав'єр Мілей збирав овації в Давосі, тому що в його «шокову терапію» для аргентинської економіки ніхто не вірив, а він отримав профіцитний бюджет, стабілізував інфляцію та курс нацвалюти.