Посол Чеської Республіки в Україні: «Чеські інвестори прийшли в Україну не лише з грошима, а й з технологіями та досвідом»

Чеська Республіка є одним із ключових європейських партнерів України, який надає значну політичну, фінансову й гуманітарну допомогу та входить до п'ятірки ключових постачальників зброї нашій державі.

З початку 2023 року Чехія активно включилася у процес відновлення України, зокрема, взявши на себе шефство над Дніпропетровською областю. Ба більше, уряд Чеської Республіки навіть створив нову посаду – уповноваженого з відновлення України, яким став ексзаступник міністра оборони Чехії Томаш Копечни.

Крім цього, українські підприємці активно контактують і ведуть діалоги з представниками чеських установ та компаній, які готові вкладати гроші в різні проєкти в Україні, розглядати ті чи інші формати кооперації. Подібні зустрічі відбуваються в рамках ділових форумів, конференцій і зустрічей на найвищому рівні.

Про ці важливі питання, а також про те, що бентежить чеських підприємців у «тонкощах» українського бізнес-клімату, про заморожені російські гроші в Чехії, збитки чеської економіки від антиросійських санкцій і можливе європейське майбутнє України, Mind детально розпитав у посла Чехії Радека Пеха.

Про активність чеських інвесторів в Україні за воєнний період

– Яких змін зазнали чеські інвестиції в Україну після 24 лютого 2022 року (згідно з чеською статистикою)?

– За рік до повномасштабної війни (у 2021 році) обсяг чеських інвестицій в українську економіку був відносно невисоким – приблизно 29 млн євро. Причиною цього стала, напевно, дуже велика кількість бюрократично-адміністративних бар'єрів. У 2022-му приплив чеських інвестицій знизився ще сильніше. Проте нашого інвестора можна зрозуміти: величезна невизначеність, значні ризики, тому багато підприємців зайняли вичікувальну позицію.

– Наприкінці 2022 року була інформація, що чеська компанія з видобутку нафти та газу MND (Moravské naftové doly, що належить мільярдеру Карлу Комареку) збиралася розпочати співпрацю з нашим «Нафтогазом» у сфері геологорозвідки / видобування газу та нафти на Західній Україні. У якому стані зараз ці домовленості та які практичні успіхи співпраці?

– Moravské naftové doly («Моравські нафтові родовища», MND) – найбільший чеський нафтогазовий гігант. Він працює на українському ринку з 2014 року – з моменту придбання акцій у трьох компаніях, які володіли чотирма ліцензіями на видобуток природного газу в Івано-Франківській і Львівській областях. Наступними роками кількість ліцензій збільшилася до семи. Інвестиції по одній із таких ліцензій, з видобутком об'ємом 100 500 м³ газу на добу, становили близько 14,5 млн євро.

Щодо НАК «Нафтогаз», то, справді, наприкінці 2022 року була заява про готовність співпрацювати у сфері розвідки й видобутку. Проте, як кажуть: «Сім разів відміряй, а один раз – пробури». Тому як тільки обидві сторони будуть готові до практичних кроків, про це стане відомо.

– MND має спільне підприємство з українцями у Львівській області, яке видобуває газ із п'яти місцевих родовищ, там же будувалася вітряна електростанція. Чи завершено проєкт ВЕС та чи введено вже в експлуатацію? Якими є фінансові витрати чеської сторони на проєкт?

– Проєкт ВЕС завершили, і вона успішно введена в експлуатацію. Звичайно, питання логістики доводилося вирішувати нестандартно: зокрема, деякі лопаті досягали довжини 72 метри. Для їх доставки збудували більш пряму дорогу. Були й інші труднощі з установкою: зокрема, через відхід із ринку деяких компаній в Україні, MND довелося купити три кранові установки.  

 

Проте цей проєкт – гарний приклад того, що й у складних умовах можна рухатися вперед. Moravské naftové doly разом з українським партнером «Eco-Oптима» інвестували сумарно 61,5 млн євро. У результаті в експлуатацію введено вітроелектростанцію потужністю 59 МВт, яка забезпечує електроенергією 50 000 домогосподарств. 

Але на цьому чеський інвестор не зупиняється і вже розглядає можливість встановлення когенераційних систем для комбінованого вироблення електрики й тепла в тих українських регіонах, де це потрібно.

– Влітку 2023 року планувався візит до України представників чеських компаній, зацікавлених у конкретних проєктах у Дніпропетровській області (йшлося про інвестиції в електроенергосферу, транспортну інфраструктуру та очисні установки для води). Чи вже є запущені в роботу проєкти, які обсяги капіталовкладень?

– Деякі проєкти, наприклад в енергетиці та водоочищенні, повернулися на стадію пілотних запусків. Проте на сьогодні на Дніпропетровщині чеський холдинг Colt CZ відновив 13 водоочисних комплексів, вартістю понад 300 000 євро, за допомогою яких постачаються водою майже 100 000 осіб.

Компанія Ecotechnic Prague встигла побудувати СЕС потужністю 7 МВт/год у Широківському районі Дніпропетровської області. Зараз планується будівництво сонячних електростанцій у Нікополі та інших районах області з обсягом інвестицій близько 100 млн грн. Крім того, Škoda Transportation обговорює в регіоні постачання та виробництво транспортного обладнання для тролейбусів.

 

Обсяг інвестицій нараховує десяток мільйонів євро: фінальна сума ще корелюється. Але факт залишається фактом – чеські інвестори прийшли в Україну не лише з грошима, а й із технологіями та досвідом.

Про спільні чесько-українські проєкти

– Посол України в Чехії Василь Зварич восени 2024 року брав участь у засіданні Українсько-чеської ділової ради. Представники чеського бізнесу висловили інтерес до розвитку спільних проєктів в енергетиці, машинобудуванні та сільському господарстві. Тоді ж український посол провів зустріч і з міністром сільського господарства Чехії Мареком Виборним. Обговорювалося можливе співробітництво у сфері переробки та виробництва харчових продуктів. Що відомо зараз про ці проекти, і чи є вже конкретні напрацювання?

– Чеські компанії бачать значні перспективи у всіх перерахованих секторах. Наразі ці ініціативи перебувають на стадії обговорення з українською стороною.

Щодо переробки та виробництва харчових продуктів, то це питання передбачається до обговорення під час майбутнього візиту до Праги українського міністра аграрної політики Віталія Коваля. Наразі обидва відомства в робочому форматі визначають точний час зустрічі.

 

Якщо говорити про проєкти, що вже працюють, то, наприклад, компанія Tatra Trucks постачає броньовані шасі для ЗСУ. До речі, саме з шасі Tatra був збитий російський крейсер «Москва» у квітні 2022 року. Загалом співпраця України з Tatra Trucks розпочалася ще до війни. Вона має українського партнера – державну інвестиційну корпорацію «Укрінмаш»: співпраця успішно триває та вже показала свою ефективність.

– Український посол Зварич у жовтні 2024 року зустрічався з міністром транспорту Чехії Мартіном Купкою. Говорили про можливість організації нового прямого транспортного сполучення між країнами (зокрема, поліпшення залізничного сполучення). Які проєкти вже запущені / готуються до старту після цієї офіційної зустрічі?

– Говорили про можливість поновлення прямого залізничного сполучення між Прагою та Києвом. Наразі триває процес комунікацій між нашими транспортними міністерствами. Адже, перш ніж запустити маршрут, потрібно узгодити багато важливих нюансів. Та вважаємо, що цей маршрут матиме активний попит серед пасажирів, як-от поїзд Прага – Чоп (чеського приватного перевізника RegioJet).

Думаємо, що запуск цього маршруту може відбутися вже найближчим часом. Швидше за все, це остаточно вирішиться після засідання Міжурядової змішаної комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. У липні 2024 року вона відновила роботу у Празі після тривалої перерви. А цього року засідання має відбутися у Києві, але коли саме – залежить уже від української сторони.

Про проблеми чеських підприємців під час війни

– Після 24 лютого 2022 року деякі іноземні бізнеси опинилися на окупованих рф землях. І тут можна назвати, наприклад, агрохолдинг Agromino, третину полів якого на Харківщині заміновано. Чи розпочався процес розмінування? Які збитки компанії на сьогодні?

– Заразі заміновано 8000 га полів холдингу Agromino на Харківщині. Але розмінування цих площ наразі неможливо: згідно з розпорядженням обласних військових адміністрацій, розмінування заборонено на відстані 20 км від кордону / лінії бойових дій. А поля Agromino потрапляють саме під ці обмеження.

Якщо говорити про шкоду, то вона досить серйозна: частина елеваторів зруйнована, логістика стала складнішою й набагато дорожчою, а загальні збитки становлять близько 17 млн ​​євро. Попре тяжке становище, Agromino не йде з українського ринку, намагається втриматися. Наприклад, щоб замістити елеватор у Вовчанську,  що не працює через російський обстріл, компанія інвестувала в нові елеваторні потужності – на 16 000 тонн одноразового зберігання.

Також Agromino здійснює експорт агропродукції (зернових та олійних культур) через українські порти, тобто вона стала портовим оператором. Але в цьому питанні в компанії зараз виникли проблеми з українською владою, і на сьогодні Agromino не може виконувати свої функції як оператор.

Справа зараз у суді: Agromino позивається до ДП «МТП «Чорноморськ», звідки чеська компанія вивозила агропродукцію. Ця проблема вже порушувалася на рівні заступника міністра інфраструктури України: камінь спотикання – у недосконалому законодавстві ще часів президентства Віктора Януковича.

 

До речі, чеський бізнесмен Петро Крогман – власник сільськогосподарської компанії Agromino, від початку війни в Україні вкладає великі гроші на допомогу ЗСУ.

– Щодо відновлення України, то Чехія активно допомагає в розмінуванні постраждалих територій. Мова про HALO Trust, який фінансує чеська урядова програма «Україна». Розкажіть про це: які суми на нього спрямовуються, які території / дільниці вже розміновані та які плани на 2025 рік?

– У межах чеської підтримки України з розмінування раніше окупованих регіонів наш уряд щороку виділяє HALO Trust (Міжнародній організації з розмінування) близько мільйона євро. І роботу вже виконано на території тисяч квадратних метрів у Київській області. Точна цифра постійно оновлюється, роботи з розмінування тривають. У планах – збільшити масштаби та закупити додаткове обладнання. І Чехія вже виділила мільйон євро на 2025 рік.

В Україні залишається ще багато замінованих територій, але Чеська Республіка та інші країни, які співпрацюють із HALO Trust, намагаються допомогти в цьому питанні максимально.

Про те, як сприймають місцевий бізнес-клімат чеські інвестори

– Якщо говорити про комфортність нашого бізнес-клімату, що відлякує чехів, окрім війни (конкретні приклади)? Радек Матула, бувши послом Чехії, говорив про необґрунтовані штрафи щодо чеських ділових кіл. 

– Є кілька болючих точок. Це несвоєчасні виплати за боргами чеським компаніям, десь усе ще зберігаються прояви корупційних практик, а також «передбачуваність» судових рішень і надмірна бюрократія. А ще – складна законодавча база та надто заплутані адміністративні процедури. Наприклад, компанія TOS VARNSDORF (займається виробництвом обробних верстатів), мала у 2023 році поставити верстати в Україну, але угода зірвалася. Причина – непередбачені фінансові обмеження (не було можливості переводити валюту, окрім дозволу Мінекономіки України, за так званим критичним списком).

Ще один приклад. Як відомо, з початком повномасштабного вторгнення росії Україна перестала закуповувати в Білорусі транспорт (зокрема, трактори). І ця ніша стала вільною. Наш виробник тракторів Zetor на початку 2023 року планував будівництво заводу на українській території, але проєкт не відбувся через відсутність страховки на інвестиції. Чеська сторона (і взагалі Європа) не страхує військові ризики, а в Україні не вдалося заручитися такою підтримкою.

– Станом на початок 2022 року українські інвестиції в економіку Чехії не залучалися. У чому причина, якими є дані чеської статистики на сьогодні? Наскільки успішний український бізнес у Чехії (якщо він є): чисельність, у яких сферах зосереджений?

– Історично так склалося, що українські компанії рідко заходили з інвестиціями в Чехію. Цей показник був трохи більше ніж 1–2%. Проте протягом 2023 року ситуація змінилася на краще. І на сьогодні вже близько 9% нових підприємців у Чехії становлять саме українські громадяни.

 

Якщо розглядати докладніше, то 19% від загальної кількості нових українських підприємців започаткували свій бізнес у Празі. У 39% випадків їхня діяльність пов'язана з будівництвом (переважно субпідрядники), ще 14% – з переробною промисловістю, решта – у сфері послуг і торгівлі. Здебільшого це ніші малого та середнього бізнесу.

– А якими є особливості виходу іноземного бізнесу на чеський ринок?

– У нас є Агентство з інвестицій та розвитку бізнесу Чеської Республіки – CzechInvest. Воно супроводжує від початку та до кінця іноземних інвесторів, які приходять до Чехії із серйозними намірами. Їм надається податкове послаблення, юридичний супровід та інші преференції. І, якщо йдеться про серйозного іноземного інвестора, він має максимум уваги від держави. Плюс до всього Чехія – безпечна країна, а також між нашими народами немає мовного бар'єра (що дуже важливо для швидкої та комфортної комунікації).

Про заморожені російські активи та вплив антиросійських санкцій на економіку Чехії

– В Україні зараз актуальна тема відновлення держави після війни. За даними Єврокомісії, активи російських фізосіб і компаній, заморожені в державах – членах ЄС станом на 2023 рік, сягали 24,1 млрд євро. У Чехії це – 10,8 млн євро. У яких сферах чеської економіки є ці активи, і чи збирається Чехія передавати їх на відновлення економіки України?

– Ми знаємо, наскільки важливо для відновлення України мати змогу використовувати заморожені російські активи. Сума цих активів у Чехії невелика – близько 11 млн євро. Основна частина розміщена у сфері нерухомості, а також енергетиці та промисловості.

Щодо передачі російських грошей Україні, то із цього питання ми працюємо в координації з Євросоюзом. На даному етапі йде активний обмін думками, у який спосіб і як максимально швидко розв'язати цю проблему.

– Не секрет, що ЄС значно постраждав від антиросійських санкцій. Зокрема, відомо, що багато чеських компаній зазнали збитків – у тому числі автомобільна компанія Škoda, прибуток якої у 2022 році впав на 42%. Які ще чеські компанії підкосила санкційна політика? Взагалі, наскільки для Чехії виявилися відчутними антиросійські санкції (2022–2024), чи є загальна оцінка економічної шкоди / недоодержаного прибутку країни?

– Загальний недоодержаний прибуток для чеської економіки обчислюється мільярдами євро (за 2022–2024 роки). Внаслідок антиросійських санкцій у Чехії зросли ціни на енергоресурси, подорожчала логістика через зміну / переорієнтацію ринків збуту та імпорту (зокрема, у нафтогазовій галузі).

Щодо транспортування енергоресурсів до Чехії, то ще до війни ми частково вже були пов'язані з портами в Нідерландах, Німеччині та Італії. А зараз ще більше зміцнили ці альтернативні шляхи. Але загалом чеська економіка (на жаль, як і економіка ЄС) не змогла пристосуватися до таких нових жорстких умов. І все ж таки чеський уряд вважає, що це необхідна плата за підтримку України та економічну безпеку нашої держави.

Якщо говорити про збитки бізнесу – крім автоконцерну Škoda Auto, згадаю наші пивоварні заводи, компанію TOS VARNSDORF (про яку я вже розповідав), а також є ще низка інших компаній із галузей авіа- та машинобудування, енергетики.

До цього переліку додам і нашого енергетичного гіганта ČEZ (České Energetické Závody), який будує атомні станції. Загалом у нас багато подібних великих будівельних компаній і субпостачальників колишньої держкорпорації «Росатом». До речі, чеські ядерні електростанції збудовані на базі російської (радянської) технології. Тому російські компанії були дуже важливими партнерами. І в цій ніші були значні суми збитків – їх дуже складно підрахувати.

– У жовтні в Чехії відбудуться вибори – і опозиційні партії можуть опинитися при владі. А по сусідніх із Чехією країнах ми бачимо, що вони можуть привести до влади політиків, які мають якісь антиукраїнські настрої. Це може статися? Є опитування, які показують, що, наприклад, партія ANO експрем'єра мільярдера Андрія Бабіша може набрати чимало голосів. Чи є в цьому ризики для України: чи може бути обмежена підтримка з боку Чехії (насамперед військова) у такому разі?

 

– Я не бачу жодних негативних сценаріїв щодо чеської підтримки України. Ба більше, я не можу сказати, що хтось, навіть із найопозиційніших партій, висловлював сумни щодо підтримки України.

Безперечно, риторика може змінюватися. Але я не думаю, що із цього питання можливий різкий розворот у чеській політиці. Тому що більшість чеських політиків усвідомлюють значення стабільності та незалежності України для безпеки Чеської Республіки.

– Все частіше від іноземних чиновників можна чути меседжі, що за певної перспективи (вже майже «завтра»!) Україна стане членом ЄС. Але конкретної дати / рік ніхто не називає. Як представник країни ЄС викладіть своє бачення цього питання.

– Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стверджує, що Україна буде у складі ЄС до 2030 року.

Взагалі, членство в Євросоюзі потребує часу та якісного проведення обов'язкових реформ. Наприклад, Чехія вела переговори про членство сім років. А з моменту підписання Угоди про асоціацію до вступу до ЄС минуло 11 років. Але на початку 1990-х років цей процес був трохи простішим… Проте я оптиміст і вірю, що Україна стане членом ЄС.