5000 перевірок та штрафи до 900 000 грн. Кому загрожують перевірки податкової у 2025 році?
І як не потрапити до переліку ризикових платників податків
Упродовж 2025 року Державна податкова служба (ДПС) проведе понад 4700 планових перевірок бізнесу. Це майже в 1,5 раза більше, ніж було заплановано на 2024 рік. У поле зору фіскалів потраплять як великі й середні компанії, так і приватні підприємці. Щомісяця податкова має намір перевіряти близько 400 юридичних осіб і ФОП.
Збільшення числа контрольно-ревізійних заходів із боку ДПС було цілком очікуваним. По-перше, у 2025 році, по суті, повністю втратив чинність мораторій на перевірки (за рідкісними винятками, про які нижче). По-друге, наприкінці 2024 року Рада затвердила внесення змін до податкового законодавства, які мають забезпечити додаткові надходження до держбюджету-2025 у розмірі 140 млрд грн.
Тому податківці будуть шукати порушення, донараховувати податкові зобов'язання та виписувати штрафи.
Mind розібрався, кому слід готуватися до податкових перевірок і якими можуть бути їхні наслідки.
Мораторій більше не діє. Які перевірки дозволено?
З початку 2025 року знято обмеження майже на всі види податкових перевірок – як на планові, так і позапланові. Це означає, що ДПС може перевіряти бізнес не тільки дистанційно (камеральні та документальні дистанційні перевірки), а й за місцем господарювання (фактичні та документальні виїзні перевірки).
Винятки є у частині документальних і фактичних перевірок, але вони стосуються вузького кола платників податків.
«Для платників, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території або території активних бойових дій / можливих бойових дій, продовжує діяти мораторій на проведення документальних перевірок», – коментує Наталія Олексів, адвокат Ario Law Firm.
Втім ДПС усе одно має право проводити документальні перевірки бізнесу на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій у таких випадках (вичерпний перелік підстав міститься у ст. 78 та пп. 69.351 розділу ХХ Податкового кодексу):
- за заявою (зверненням) самого платника податків;
- на підставі заперечень платника податків, поданих щодо попередньої перевірки;
- якщо компанія/підприємець подала заявку на бюджетне відшкодування ПДВ;
- за наявності у фіскалів відомостей, що платник податків порушує валютне законодавство та правила розрахунків за експортно-імпортними операціями;
- якщо контрагент платника податків поскаржився до ДПС щодо несвоєчасної реєстрації ПДВ-накладної;
- якщо платник податків не подав своєчасно звітність щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Фактичні перевірки заборонені щодо бізнесу на тимчасово окупованих територіях і в регіонах, де ведуться бойові дії, крім платників податків, які провадять діяльність у сфері:
- виробництва та/або реалізації підакцизної продукції (алкогольні та тютюнові вироби, паливо);
- організації та проведення азартних ігор;
- купівлі/продажу іноземної валюти.
Уточнимо, що після завершення бойових дій решта видів бізнесу можуть також потрапити під фактичну перевірку.
Дрібниці – найчастіші підстави для перевірок
За даними юристів та опитаних представників бізнесу, під час перевірок податківці зазвичай звертають увагу на:
- операції, що призвели до низького рівня сплати податку на прибуток та ПДВ;
- операції з ФОП і «ризиковими» контрагентами, проти яких порушено кримінальні справи;
- відсутність первинних документів, що підтверджують господарські операції;
- виконання законодавства щодо дотримання строків надходження валютної виручки;
- правомірності та обґрунтованості сум ПДВ, що заявлений до бюджетного відшкодування;
- своєчасність подання податкових декларацій та іншої звітності;
- сплату до бюджету зарплатних податків і зборів – ПДФО, ЄСВ та військового збору;
- своєчасність реєстрації податкових накладних.
Крім того, ДПС під час фактичних перевірок концентрується на питаннях, пов'язаних з обігом готівки, проведенням розрахункових операцій і використанням РРО (касових апаратів), з наявністю ліцензій і свідоцтв на виробництво та реалізацію підакцизної продукції.
«Податкова перевірятиме своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати всіх податків і зборів, дотримання валютного, трудового законодавства. Причому строк давності, який зупинявся на три роки у зв'язку з карантинними обмеженнями та воєнним станом, уже не діє, перевірити можуть значно більший період», – попереджає адвокат адвокатського об'єднання «А.С.А. Груп» Наталя Письменна.
До речі, за даними фінансово-податкового комітету Ради, протягом січня – вересня 2024 року ДПС у результаті перевірок донарахувала бізнесу 111 млрд грн податкових зобов'язань. Це близько 6,7% податкових доходів держбюджету, що були заплановані на 2024 рік.
Як не потрапити до плану податкових перевірок?
ДПС призначає перевірки, зважаючи на рівень ризику конкретного платника податків. Критерії ризиковості закріплені в постанові Міністерства фінансів №524 від 2 червня 2015 року. Платників із незначним ступенем ризику податкова перевіряє не частіше ніж один раз на три роки, із середнім – не частіше ніж один раз на два роки та з високим ступенем ризику – раз на рік.
До основних критеріїв високого ступеня ризику належать:
• наявність відносин із контрагентами, які ліквідовані чи визнані банкрутами, якщо сума операцій із ними перевищує 100 000 грн;
• наявність інформації про ухилення від сплати податків і зв'язки з платниками податків, які мають ознаки фіктивності;
• декларування від'ємного фінансового результату від операційної діяльності;
• реалізація продукції (товарів, робіт, послуг) нижче за собівартість;
• зростання вдвічі та більше кредиторської заборгованості протягом двох років при одночасному збільшенні запасів;
• дебіторська заборгованість, яка перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази;
• операційні витрати, що перевищують суму матеріальних витрат і витрат на оплату праці.
Для того щоб не потрапити у високу групу ризику, бізнесу необхідно ретельно обирати контрагентів, уникаючи постачальників і покупців із сумнівним податковим минулим, контролювати ключові фінансові індикатори (кредиторська, дебіторська заборгованість, збитки/прибутки) і стежити за фондом оплати праці, оскільки нарахування зарплати на рівні «мінімалки» неминуче викличе підозри в податкової. ДПС теж рекомендує платникам податків звірятися з критеріями ступеня ризику, щоб заздалегідь розуміти, яка ймовірність потрапити під перевірку.
Перевірять усіх – які види бізнесу під загрозою?
Згідно з дослідженням Opendatabot, у 2025 році планові перевірки торкнуться:
- юридичних осіб (компаній) – 69,5% перевірок;
- фізосіб-підприємців (ФОП) – 21,5% перевірок;
- фінансових установ і нерезидентів – 3,5% перевірок;
- компаній і ФОП, які мають проблеми зі сплатою ПДФО та ЄСВ – 5,6% перевірок.
«ДПС найбільше зверне увагу на компанії з Києва – 18% загальної кількості перевірок. На другому місці за перевірками буде Одеська область, а на третьому – Дніпропетровська: 12% та 10% відповідно», – йдеться в дослідженні Opendatabot.
Якщо говорити про сфери бізнесу, то головними претендентами на візити податкових інспекторів стануть торгівля, аграрії та харчова промисловість, логістика та будівництво.
Бізнес, який потрапить під планові перевірки у 2025 році
| Сфера діяльності | Кількість перевірок | Частка |
| Оптова торгівля | 771 | 20,7% |
| Сільське господарство та мисливство | 563 | 15,1% |
| Виробництво харчових продуктів | 231 | 6,2% |
| Складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту | 174 | 4,7% |
| Будівництво | 158 | 4,2% |
| Оптова та роздрібна торгівля автотранспортними засобами | 128 | 3,4% |
| Нерухомість | 124 | 3,3% |
| Надання фінансових послуг | 123 | 3,3% |
| Наземний і трубопровідний транспорт | 115 | 3,1% |
| Роздрібна торгівля | 105 | 2,8% |
| Інші | 1 226 | 33,2% |
За даними Opendatabot
Уточнимо, що йдеться виключно про планові перевірки, графік яких ДПС оприлюднює на своєму сайті.
Про позапланові перевірки ДПС заздалегідь не повідомляє. Але на практиці зазвичай такі перевірки стосуються насамперед сплати всіх податків і зборів (у тому числі порушень строків та повноти сплати), а також орієнтовані на бізнес, пов'язаний із підакцизною продукцією, азартними іграми, фінансовими і платіжними послугами та з експортом товарів.
До чого зазвичай чіпляється податкова?
Найпоширеніше порушення, яке виявляють перевіряльники, – некоректний розрахунок податкових зобов'язань, що призводить до недоплати податків у держбюджет.
«Іноді платники самостійно виявляють такі помилки та виправляють їх через процедуру самоуточнення. В іншому разі помилки можуть виявити податківці під час перевірок. Тоді платнику загрожують фінансові санкції», – коментує адвокат юридичної компанії «Leshchenko & partners» Данило Трясов.
Крім цього, серед порушень часто трапляються завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ, маніпуляції із зарплатою найманих співробітників (зменшення реальної зарплати) та з нарахуванням зарплатних податків, проблеми з документообігом у вигляді дефектної первинної документації (акти, рахунки, видаткові накладні) або відсутності такої у принципі.
Штрафні санкції залежать від виду порушення. «Відповідальність за неподання / несвоєчасне подання податкової звітності тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. Ті ж дії, які вчинив раніше оштрафований платник податків протягом року, передбачають відповідальність у розмірі 1020 грн», – каже Данило Трясов.
Заниження податкового зобов'язання загрожує штрафом у розмірі 25% від суми заниження, повторне порушення протягом 3 років – штрафом у 50%.
Аналогічний штраф податкова випише платнику податків, який намагатиметься отримати з держбюджету відшкодування ПДВ в розмірі більшому, ніж належить – 25% суми завищення.
«У разі виявлення несвоєчасної сплати податків доведеться сплатити штраф від 5% до 50% суми невчасно сплаченого податку, залежно від кількості днів затримки сплати», – каже Наталія Олексів.
Але це не межа. Наприклад, штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у рамках трансферного ціноутворення може сягати 908 000 грн.
Втім, якщо платник податків погодиться з порушеннями, виявленими за підсумками перевірки, і доплатить до держбюджету узгоджену з інспекторами суму податків, він може уникнути штрафу.
«У разі сплати нарахованого за результатами документальної перевірки податкового зобов'язання протягом 30 календарних днів із моменту отримання податкового повідомлення-рішення, штрафи вважаються скасованими, а пеня не нараховується», – попереджає Наталія Письменна.
Важливо враховувати, що таке пом'якшення діє лише на час воєнного стану та для перевірок, проведених після 1 серпня 2023 року. При цьому сплачена сума податкового зобов'язання не підлягає оскарженню.