Працевлаштування майбутнього, брехня про роботу в офісі та «примарні» вакансії

Повернення до Білого дому Дональда Трампа та призначення Ілона Маска «головним з ефективності» знов привернуло увагу до робочих моделей: одним із перших рішень профільного департаменту продуктивності (DOGE) стало повернення всіх держслужбовців до офісів на п’ятиденний робочий тиждень. Що традиційно проігнорували працівники, які працюють віддалено. І нічого їм за це не було! Тож продовжуємо наполягати на тому, що за віддаленою роботою – майбутнє, і збираємо ключові новини ринку.

Видання Financial Times звернуло увагу на дивний статистичний нюанс: попри численні повідомлення про примусове повернення працівників до офісів кількість тих, хто повідомляє про роботу з дому, лишається незмінною.

У значному поверненні до офісів є речі, які складно зрозуміти. Протягом останніх кількох років великі працедавці майже в усіх галузях або відмовилися від роботи з дому, або принаймні стали менше її толерувати. На думку топменеджерів цих компаній, настав час, який британський бізнесмен і зірка телебачення лорд Алан Шугар невибагливо назвав «часом підняти свою дупу та нести її до офісу».

Не всі компанії поділяють позицію Goldman Sachs і Tesla, які вимагали від працівників повноцінного повернення на робочі місця. Дехто пішов шляхом IBM, Deutsche Bank та Zoom посиливши правила для працівників, що працюють віддалено.

Однак є незрозумілий нюанс: згідно зі статистичними даними, рівень роботи з дому не знизився. Це дивує навіть тих вчених, хто досліджував феномен віддаленої роботи ще до початку пандемії COVID-19 та обмежень на пересування, які вона спричинила.

Дослідження економіста Ніка Блума зі Стенфордського університету, який щомісячно опитує тисячі працівників, демонструють, що до пандемії COVID-19 частка працівників, що працюють віддалено, ледь сягала 10%, зросла в часи пандемії до піка в 61% та 2022 року знизилася до 30%. І відтоді  цей показник лишається практично незмінним.

Існує гіпотеза, що йдеться про викривлення інформаційного поля. Коли компанія робить щось погане чи непопулярне (наприклад, скасовує віддалену роботу), навколо неї виникає багато інформаційного шуму – значно більше, ніж у тому разі, коли компанія притримується раніше впровадженої політики. Крім того, адепти віддаленої роботи здебільшого це невеликі, динамічні компанії, що активно розвиваються.

Сервіс пошуку роботи Greenhouse поділився невтішними результатами дослідження: у середньому від 18 до 22% вакансій на платформах пошуку роботи є «примарними»: тобто вакансія опублікована, але жодної активності щодо її закриття компанія не провадить.

У деяких галузях на кшталт будівництва цей показник сягає 38%, в креативних спеціальностях – 34%, в юриспруденції – 29%.

Причина цього – сподівання на майбутній розвиток компанії (створення бази резюме «на потім») або бажання мати під рукою людей на заміну колегам. Іноді – бажання поліпшити рівень професіоналізму в компанії, час від часу оновлюючи штат більш кваліфікованими спеціалістами. Деякі HR-менеджери навіть визнають, що у такий спосіб тримають у тонусі працівників, які, знаючи про пошук кандидатів, більш вмотивовані до роботи.

Пояснення, що повернення до офісів потрібно для підвищення ефективності та продуктивності роботи співробітників, виявилося нерелевантним. Дослідження, проведене консалтинговою компанією McKinsey, це довело.

«Не існує переможця серед моделей роботи, якщо оцінювати їх із погляду продуктивності працівників», – йдеться в дослідження. Всі формати роботи, які зараз існують, продемонстрували приблизно однаковий рівень – як залученості й ефективності, так і вигоряння та звільнень.

«Цей шаблон незмінний у чоловіків і жінок, лише є невеликі відхилення на рівні поколінь та догляду за дітьми», – додають дослідники.

У McKinsey констатують, що менеджери, які вважають повернення до офісів панацеєю для розв'язання проблем ефективності, мають приділити увагу «співпраці, об’єднаності, інноваціям, наставництву та розвитку вмінь». Ці п’ять параметрів, виявили дослідники, насправді впливають на поліпшення якості роботи й організаційної спроможності.

Попри такі висновки, кількість компаній, що повертають працівників до офісів, за 2023–2024 роки зросла вдвічі. При цьому один із кожних трьох працівників цих компаній планує звільнитись.

Повернення до офісів створює не лише напруженість між працівниками та роботодавцями, а й відкриває нові перспективи для винагородження. Консалтингова компанія Korn Ferry провела дослідження, яке засвідчило появу «нової ієрархії змішаної роботи» – «зіркові» працівники мають більш гнучкий формат роботи, поки всі інші гарують виключно в офісах.

У дослідженні йдеться, що «у намаганні залучити більш кваліфікованих спеціалістів, спеціалісти з кадрів пропонують декому частіше працювати віддалено». Цей поділ пролягає також між більш та менш оплачуваними співробітниками – менеджери частіше працюють із дому, аніж «нижчі ланки харчового ланцюга».

У деяких компаніях найкращі працівники офіційно мають змогу обирати формат роботи за власним бажанням, тоді як їхні колеги із середніми показниками не мають таких привілеїв.

Це може призвести до загальної нерівності та мати негативний вплив на моральний стан у компанії, стверджують у Korn Ferry.

Поширення цифрового доступу є підґрунтям розвитку новітніх технологій, що змінюють ринок праці. Три технології матимуть визначальний вплив, вважають експерти Всесвітнього економічного форуму: роботизація та автоматизація, виробництво та зберігання електроенергії, ШІ та обробка даних. Зібрані разом, ці технології сприяють різкому зростанню інтересу до деяких професій. Звичайно, водночас зниженню інтересу до інших.

В опитуванні взяли участь понад 1000 компаній по всьому світу, що представляють 22 індустрії та понад 14 млн працівників, – щоб зрозуміти стан і майбутнє ринку праці та окреслити його перспектив до 2030 року

Згідно з висновками, три роботи, що матимуть найбільший попит (у відсотковій частці) – спеціалісти з великих даних, розробники фінтех і знавці ШІ та машинного навчання. 86% опитаних вважають, що ШІ й обробка даних змінять їхній бізнес до 2030 року. Розробники програмного забезпечення та застосунків посідають четверту позицію, за ними – завдяки розвитку технологій паралельно з численними геополітичними факторами – спеціалісти з управління безпекою.

Спеціалісти вважають, що одне лише збільшення цифрового доступу до 2030 року сприятиме створенню 19 млн нових робочих місць, але й закриттю 9 млн. Галузь ШІ, зі свого боку, здатна створити ще 11 млн робочих місць, закривши 9 млн. Роботи й автоматизація можуть знищити на 5 млн робочих місць більше, аніж створити.

Бізнес-експерти вважають, що це спричинить різке падіння потреби в різноманітних клерках (касирах та продавцах квитків), адміністраторах, працівниках поліграфії, бухгалтерах та аудиторах.

У дослідженні йдеться, що 39% професійних навичок зміняться до 2030 року, а вміння працювати з технологіями стануть найбільш затребуваними навичками вже протягом п’ять років. Тож безперервне навчання, поліпшення навичок і програми перенавчання мають стати ключовим пріоритетом для роботодавців до кінця поточного десятиліття.

Повна версія дослідження – за посиланням.