Понад місяць тому було створено координаційну раду щодо розвитку морських портів при Міністерстві розвитку громад та територій України (Мінрозвитку). Повна назва – Координаційна рада з питань розвитку конкурентного середовища та створення рівних умов господарської діяльності у морських портах.
У фокусі уваги нового органу – сприяння розвитку інфраструктури морпортів, створенню рівних умов конкуренції та залученню інвестицій, розв’язанню проблемних земельних питань тощо. Портова спільнота очікує конструктивного підходу ради до опрацювання проблемних питань із залученням представників галузі.
Але, хоча Мінрозвитку декларує взаємодію з приватним сектором, перші кроки його діяльності обходяться без представників портового бізнесу.
Mind розбирався чим ця інституція важлива, що стримує розвиток портової інфраструктури та що не влаштовує бізнес в нинішній конфігурації роботи ради.
Координаційна «портова» рада при Міністерстві розвитку – тимчасовий консультативно-дорадчий орган, утворений урядовою постановою 7 березня 2025 року. Його мета – сприяти впровадженню прозорих правил користування портовими активами, удосконаленню регуляторних механізмів, залученню інвестицій в інфраструктуру морпортів.
Мінрозвитку обґрунтовує створення ради загальною потребою у встановленні прозорих і справедливих правил у морпортах, особливо в умовах повномасштабного вторгнення, пришвидшенням розв’язання проблемних питань, що поліпшить інвестиційну привабливість морегосподарського комплексу України.
Раду очолюють представники керівної команди міністерства: голова – заступник міністра Андрій Кашуба, заступник голови – перша заступниця міністра Альона Шкрум.
До Координаційної ради входять інші представники Мінрозвитку, а також коло керівників деяких інших міністерств рівня заступника міністра (Мінекономіки, Мінфіну, МВС), заступники очільників кількох відомств. Її склад також представляють керівники місцевої влади (заступник голови Одеської ОВА) і галузевих відомств (голова або заступник голови Адміністрації судноплавства) та держпідприємств.
Що привертає увагу: очільники таких ключових галузевих структур, як ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) і державні стивідорні компанії, введені до складу зі статусом «за згодою».
Своє перше робоче засідання рада провела минулого тижня. Його учасники виокремили напрями майбутньої діяльності, які координуватимуть чотири робочі групи, зокрема:
На першому засіданні також було затверджено орієнтовний план діяльності на 2025 рік.
Коментуючи початок роботи ради, перша заступниця міністра Альона Шкрум наголосила, що ключовим пріоритетом державної політики залишається залучення приватних інвестицій та ефективне використання потенціалу морпортів.
«Мінрозвитку також спрямовує свою діяльність на створення сприятливих умов для розвитку приватної господарської діяльності в морських портах із одночасним забезпеченням збалансування державних і приватних інтересів. Однак приватне інвестування в розвиток морпортів стримується низкою проблемних питань, пов’язаних із відведенням земель, зайнятих акваторією морського порту, дисбалансом у розвитку суміжної інфраструктури тощо», – зазначила Шкрум.
Одразу після створення ради віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба навів приклади деяких проблемних питань, якими опікуватиметься новостворений орган.
«Існують суттєві перешкоди, які стримують розвиток портової інфраструктури та знижують інвестиційну привабливість. Одне з них – землекористування у портах, яке на сьогодні залишається неврегульованим. Це заважає розвивати інфраструктуру, залучати інвестиції та ефективно управляти державними активами», – зазначав Кулеба.
По словам міністра, невизначеність у розподілі повноважень між державними й місцевими органами влади ускладнює оформлення земель водного фонду під акваторіями портів.
«Відсутність чіткого механізму для отримання права на постійне користування цими територіями призводить до затримок, відмов у документах і юридичної невизначеності», – зауважував він.
Що одне проблемне питання – наявність у морпортах, зокрема в найбільшому порту – Південному, перспективних земель, які могли б бути використані для будівництва нових терміналів і складів. Однак орендарі, наголосив міністр, не використовують їх відповідним чином.
«Необхідно впровадити прозорі правила користування землями морпортів, що сприятиме розвитку стратегічної інфраструктури та залученню нових інвесторів», – наголошував Кулеба.
Інша проблема – прозорість процедур надання доступу до портової інфраструктури. «Наприклад, в одному з портів міжнародна компанія, яка є великим інвестором, зіткнулася з рейдерським захопленням через юридичні колізії та недоброчесні дії окремих осіб», – вказував Кулеба.
Також врегулювання, за словами міністра, вимагає процедура надання підприємствам статусу портового оператора – вона «потребує більшої прозорості та чітких механізмів контролю».
Окрім того, проблема забудови на землях державної власності ускладнює доступ до об'єктів портової інфраструктури для інших суб'єктів господарювання.
«Це призводить до неефективного використання держмайна, зменшення портових зборів і погіршення фінансових показників підприємств», – зауважував Кулеба.
«Переважна більшість проблем портової галузі давно відомі бізнесу й фахівцям галузі, – говорить Mind адвокат, керівник Одеського офісу юрфірми «Ілляшев та партнери» Сергій Неділько. – Разом із тим створення Ради вважаю загалом виправданим кроком, однак виключно за умови реального наповнення її діяльності практичним змістом, а також обов’язковим залученням представників стивідорного бізнесу та ключових бізнес-асоціацій».
За словами юриста, попри наявність профільних інституцій, ключовим завданням ради має бути виключно координація дій між різними стейкхолдерами галузі задля підвищення ефективності роботи портів.
«Безумовно, завжди існує ризик дублювання функцій з іншими профільними органами, що може призвести до паралельних обговорень, розмиття відповідальності, надмірної бюрократизації та управлінської неузгодженості. Тому вкрай важливо чітко дотримуватись цілей і завдань ради, що передбачені положенням», – уточнює Неділько.
«Доцільність створення Координаційної Ради залежить від того, наскільки вона ефективно працюватиме в межах наявних інститутів, а також від її ролі у підтримці діалогу між державними структурами й бізнесом, – говорить Mind генеральний директор логістичної компанії Global Ocean Link Павло Линник. – Важливо, щоб вона не дублювала функції інших інституцій, а справді сприяла поліпшенню координації та створенню рівних умов для всіх учасників ринку».
На думку Неділька, ідея створення ради може бути знівельована браком взаємодії з бізнесом, незалежними асоціаціями та профільними експертами, зокрема іноземними, у зв’язку з чим ініціативи ради можуть не відповідати або навіть суперечити практичним потребам галузі.
«Також постає питання щодо механізмів реалізації розроблених пропозицій і рекомендацій Кабміну, адже рада є лише дорадчим органом. Саме залучення бізнесу, прозорість і взаємодія з іншими профільними органами значно підвищать інституційну спроможність, впливовість та ефективність функціонування ради. Водночас надмірна присутність правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДБР, БЕБ) несе в собі ризик ухвалення репресивних рішень і посилення контролю над бізнесом», – наголосив юрист.
Мінрозвитку у своїх комунікаціях неодноразово наголошувало, що діяльність ради має здійснюватися на основі ефективного діалогу між державою та бізнесом.
Положення про Координаційну раду містить пункти щодо взаємодії та залучення до роботи органу представників «підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності». Зокрема, вони можуть залучатися до робочих груп, які здійснюватимуть експертну оцінку та розроблятимуть відповідні пропозиції та рекомендації щодо питань, які опрацьовує рада.
Однак початок діяльності Координаційної Ради засвідчує, що новостворений орган поки що обходиться без експертної участі представників портової спільноти.
За словами Неділька, останнім часом портова галузь усе частіше стикається з ухваленням важливих рішень влади без врахування реального впливу на морегосподарський комплекс і позиції бізнесу, який як ніхто інший розуміє всі проблемні питання.
«Затверджений урядом склад ради, на жаль, не передбачає залучення приватного бізнесу, навіть участь керівників АМПУ та державних стивідорів не є обов’язковою. Натомість передбачено представництво правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДБР, БЕБ), діяльність яких не стосується розвитку конкурентного середовища в портах, розв’язання тарифних, організаційних і технологічних проблем у портах», – вказує юрист.
«Відсутність взаємодії з бізнес-спільнотою викликає певне занепокоєння, – зазначає Линник. – Якщо під час формування політик і стратегій, спрямованих на розвиток конкурентного середовища в морпортах, бізнес не залучається до процесу ухвалення рішень, це може призводити до розриву між державними ініціативами та реальними потребами бізнесу й ринку».
За словами гендиректора, без врахування практичних зауважень і потреб підприємців можуть бути розроблені політики, які не враховуватимуть специфіку реального бізнесу або призведуть до непередбачуваних наслідків.
«Розроблені заходи можуть бути неефективними або навіть контрпродуктивними. Тільки у співпраці з бізнесом можна виявити, які заходи працюють на практиці, а які лише ускладнюють процеси без реального ефекту», – резюмував Линник.
Тому учасники ринку сподіваються, що держава системно залучатиме приватний портовий бізнес, що значно підвищить ефективність і довіру до роботи ради.
«Профільний заступник міністра Мінрозвитку вже публічно заявив про наміри залучення бізнесу до роботи Координаційної ради, тому спостерігатимемо надалі», – висловив надію Неділько.