Соціальна відповідальність, що окупається: кейси українських компаній

Приклади українського бізнесу доводять, що за підтримки державних програм, спрямованих на зайнятість людей з інвалідністю, можна підвищити продуктивність компанії, заощадити кошти, придбати нове обладнання та отримати цінні, відповідальні кадри.

Наталія з Харківщини: «Не приховую інвалідність і вдячна, що мене підтримали»

Наталія Заруба – переселенка з Харківської області, має 15-річний досвід кондитера. Коли дізналась про діагноз, – онкологію грудей 4 стадії, вже не могла знайти роботу. Жінка зверталась до багатьох роботодавців, однак всі як один – відмовляли у працевлаштуванні.

«Коли чують на підприємствах про інвалідність, не хочуть брати на роботу, навіть не дивлячись на групу інвалідності. Кажуть, що не можуть облаштувати місце, хоча навіть не питають про потреби. Через це деякі люди приховують свою інвалідність».

Наталія Заруба

За два роки Наталія пройшла 32 курси хіміотерапії. Процедура відбувається кожні три тижні. І як би важко не було після – вона все одно виходить на роботу, бо відчуває свою відповідальність перед підприємством.

«Швидко втомлюєшся, якщо велике фізичне навантаження, особливо важко після хіміотерапії. Але я принципово не беру лікарняні. Іноді виходжу на роботу вже наступного дня».

Взаємовигідна підтримка – шанс для бізнесу та людей з інвалідністю

Однак місце кухаря чекало Наталію у харківській піцерії «Butter food». Її власниця, Катерина Молодчик, без вагань офіційно працевлаштувала жінку. А бухгалтерка повідомила про ініціативу від Міністерства економіки, яка покриває витрати підприємця на адаптацію робочого місця для людини з інвалідністю.

Роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на закупівлю обладнання на якому працює людина з інвалідністю чи облаштування для неї умов доступності, якщо співробітник пропрацював не менше 3 місяців, але не більше 6 місяців.

Катерина Молодчик

На той момент піцерія якраз потребувала спеціальної техніки: тісторозкатку та овочерізку, але не могла собі дозволити усе необхідне. Тож в межах державної програми від Міністерства економіки та Служби зайнятості підприємство Катерини отримало виплати у розмірі 120 тисяч гривень для укомплектування робочого місця Наталії. Тоді власниця закупила комбайни, які й стали головними помічниками в роботі жінки.

«Якщо ріжеш овочі вручну, то на це йде година-півтори, а на комбайні справляюся за 15 хвилин. Для мене це величезна різниця. Менше навантаження – легше самопочуття».

Швейна фабрика, де люди з інвалідністю працюють на рівні із іншими

«Сумська швейна компанія» активно працює з працівниками, які мають інвалідність. І це тільки покращує діяльність компанії, адже фахівців на ринку замало, а порушення, які мають люди – не впливають на якість роботи.

Підприємство створили після початку повномасштабної війни, коли одразу всі працівники втратили роботу, адже власник компанії поїхав за кордон. Скооперувавшись, Ольга Косарич разом із однодумцями, створила нове підприємство, аби забезпечити сумчан роботою і продовжити швейну справу. Команда отримала грант від держави на відкриття власної справи розміром у 250 тисяч гривень. Нині, її продукція є доволі популярною на ринку. Серед клієнтів великі замовники: від Нафтогазу до українських брендів «Cher 17», «The Coat» та «Bevza». Окрім цього, команда розвиває власний бренд – «BOVONA».

З часом, коли замовлень на підприємстві стало більше, знадобилося додаткове обладнання. Для роботи з кроєм потрібен був автоматизований плотер, який коштує 135 тисяч гривень. Це великий принтер, який друкує лекала. Він швидко і точно розкладає шаблони для крою тканини, що особливо допомагає при великих замовленнях. 

Євген, який раніше працював водієм на підприємстві і навіть під обстрілами возив людей на роботу, власне шукав роботу. Після операції на серці чоловік отримав другу групу інвалідності.

«Ми зрозуміли, що він вже не зможе повернутися до попередньої роботи, а нам він стане у нагоді. Тож, вирішили, що навчити Євгена роботі з плотером не так важко, адже він технічно грамотна людина. Наразі він працює у нас на повній ставці. Ми тримаємось один за одного», – розповідає директорка підприємства, Ольга Косарич.

Можливість компенсації вартості обладнання для працівника з інвалідністю для Ольги була приємним сюрпризом. Тож підприємство отримало не тільки відповідального співробітника, а й сучасне обладнання, яке полегшує та пришвидшує не тільки його роботу, але й ефективність виробництва загалом. Нині на фабриці працює чотири людини з інвалідністю.

Ольга певна, що завдяки підтримці держави роботодавці будуть частіше працевлаштовувати людей з інвалідністю. Найголовніше – бажання працювати. 

«На жаль, внаслідок війни кількість людей з інвалідністю зростатиме. А дефіцит кадрів спонукатиме підприємців звертати на них все більше уваги. Головне, щоб спеціаліст міг якісно виконувати свої обов'язки. Наприклад, бухгалтер з порушеннями опорно-рухового апарату може якісно працювати, так само як і швачка з порушеннями слуху», – зазначає Ольга.

У цих двох випадках працевлаштування людей з інвалідністю  – це не про благодійність, а про розуміння, що кожна людина, незалежно від порушень – може бути ефективним, цінним працівником та приносити користь компанії. Нові можливості від Міністерства економіки можуть полегшити шлях до зайнятості людей з інвалідністю та покращити оснащення компанії, підвищити ефективність виробництва чи створити більш комфорте середовище як для працівника з інвалідністю так і для всієї команди. Тож, аби стати соціально відповідальною компанією, достатньо дізнатися актуальну програму від Міністерства економіки за покликанням. 

Вдале позиціонування компанії відкриває міжнародні ринки

Керівник проєкту зі стажування та працевлаштування людей із порушеннями слуху у сфері реклами та ІТ, Віталій Кулько, радить бізнесу залучати працівників активніше долучатися до співпраці із людьми з інвалідністю, адже це змінює як і корпоративну культуру всередині компанії, так і її сприйняття на міжнародному рівні.

Віталій Кулько

«Бізнес, який імплементує інклюзивні практики в команді, отримує лояльну й мотивовану команду. Тобто лояльними до компанії будуть не тільки люди з інвалідністю, а й весь колектив даватиме набагато кращий результат. Він розумітиме, що цей бізнес – не лише про бізнес, а й про розв'язання глобальних питань», – певен Віталій Кулько.

Залучення людей з інвалідністю до роботи – це не лише прояв соціальної відповідальності, а й стратегічне рішення, що приносить компаніям реальні переваги. Успішні приклади українського бізнесу доводять: за належного підходу та підтримки з боку держави можна не лише створити інклюзивне середовище, а й підвищити продуктивність команди, оптимізувати витрати та зміцнити репутацію бренду. Працівники з різним досвідом, зокрема ті, хто має порушення здоров’я, можуть бути цінними фахівцями, які мотивовані, відповідальні та прагнуть розвиватися. Саме зараз – найкращий час, аби дізнатися більше про програми підтримки від держави, переглянути внутрішню політику компанії та зробити крок назустріч змінам, які виграють усі.