Більше інновацій, для всіх і кожного. Як знайти «загублених Ейнштейнів» і «втрачених Марі Кюрі»
Технологічний та економічний прогрес залежить від кількох ухвалених рішень і програм
Дещо опонуючи вислову Платона, якому 2400 років, необхідність сама по собі не є матір’ю винаходів. Їй дуже потрібна можливість. Нещодавні дослідження засвідчили, що ймовірність стати інноватором залежить від родинного оточення – зокрема, доходу та соціально-економічних факторів. Талановиті діти з неблагополучним походженням схильні до менших за їхній потенціал інноваційних винаходів, тоді як діти з більш забезпечених чи більш освічених родин більш схильні прагнути до інновацій.
Це створює феномен «загублених Ейнштейнів» і «втрачених Марі Кюрі» – назви, які вигадав професор економіки Лондонської школи економіки Хав'є Жаварель разом із колегами-дослідниками у 2019 році. Серед висновків їхніх досліджень – недостатня представленість жінок у галузі інновацій. І це насправді геть не дрібниця, наголошує професор у своїй статті для Міжнародного валютного фонду. Пропонуємо адаптований переклад його матеріалу.
Науковий доробок наступних поколінь мешканців Землі може бути на 42% кращим, якщо молодь по всій планеті матиме рівні можливості. Це 2023 року підрахували Ручір Агарвал, Іна Гандулі, Патрік Голь і Джофф Сміт.
Саме повсюдна демократизація доступу до робіт у галузі інновацій є ключовою для забезпечення тривалого зростання та зменшення нерівності. Залучаючи величезну кількість невикористаних талантів, ми можемо досягти більшого прогресу в розв'язанні критичних проблем людства – «зеленого» переходу, сталості державного боргу, зменшення бідності та звуження гендерних розривів і нерівності між поколіннями. Проста й цілеспрямована політика здатна демократизувати інновації. Макроекономічні переваги від її впровадження перевищують найсміливіші очікування.
Графік 1. Змарновані таланти
Діти з бідних родин меньш схильні ставати винахідниками (кількість патентів на 1000 осіб, США)
Сім’я і походження
Шість років тому я з колегами-дослідниками опублікував дослідження питання «Хто стає дослідником у США?». Скориставшись даними Офісу патентів та торговельних марок США за 1996–2012 років ми показали кореляцію між доходами батьків і схильністю до отримання патенту (див. Графік 1). Серед тих, чиї родини потрапили до 80% менш забезпечених, було близько чотирьох винахідників на тисячу. Натомість серед тих, чиї батьки за доходами входили до 20%, було понад вісім власників патентів на тисячу.
Ми занурилися в аналіз і порівняли кар’єрні успіхи в галузі інновацій осіб, які мали однакові результати тестів із математики у третьому класі. Дані свідчать, що діти, які мали нижчі оцінки в тому віці, загалом менш схильні обирати шлях винахідника, незалежно від батьківських доходів. А от серед дітей, які потрапили до 10%, та(!) чиї батьки входили до 20% за доходами, знайшлося вдвічі більше власників патентів, аніж серед дітей родин із меншим достатком.
Сімейна участь означає більше, ніж просто оплату освіти та допомогу на старті кар’єри в галузі інновацій. Йдеться також про передачу знань та амбіцій.
Зокрема, у Фінляндії освіта – від дитячих садочків і до докторантури – цілком безоплатна та загальнодоступна. Проте дослідники з Лондонської школи економіки під керівництвом Філіпа Анйона у 2017 році виявили значні розбіжності в рівні доступу до роботи в інноваційних галузях – такі ж самі, як і ті, що були виявлені у США.
Можна припустити, що подолати такі розбіжності можна за допомогою радше соціально-економічних інструментів, аніж фінансових. Рольові моделі дитинства формують амбіції, що згодом впливають на вибір кар’єри.
Макроекономічні наслідки
Макроекономічна цінність нерозкритих талантів приголомшлива. Нова модель, яку я створив разом з Еліасом Ейніо та Джошем Фенгом 2023 року, демонструє, що гендерна рівність у доступі до кар’єри в інноваційних галузях здатна підвищити загальну продуктивність праці на 70%. У розвинутих країнах на кшталт США це може принести 2–3,4% щорічного приросту ефективності (див. Графік 2).
Графік 2. Гендерні здобутки
Гендерна рівність у доступі до роботи в інноваційних галузях здатна збільшити продуктивність праці у країнах розвинутої економіки на 3,4% (продуктивність праці розвинутих економік, річне зростання, %)
Таке значне зростання мало б глибинні наслідки як для суспільного добробуту, так і для податкових надходжень. Моделі дослідників також свідчать, що сприяння побудові кар’єри інноваторів для дітей із найбільшими здібностями принесе значні економічні вигоди.
Сім’я настільки ж визначальна, як і стать, у створенні відкритого та рівного доступу до побудови кар’єри в інноваційних галузях. Створення рівних можливостей для 1% найталановитіших здатне забезпечити додаткове зростання ВВП на 55%. Тож розуміння макроекономічної важливості скорочення цих розривів – як гендерних, так і соціально-економічних – стає все більш критичним.
Напрямки інновацій
Урізноманітнення прошарку винахідників надає ще одну значну перевагу. Крім підвищення швидкості появи інновацій, воно здатне впливати на напрямок їхнього розвитку. Історія свідчить про те, що особистий досвід інноваторів нерідко впливає на їхнє підприємницьке бачення, що своєю чергою впливає на життя цілих груп населення, що мають зиск із винаходів. По суті, винахідники фокусуються на розв'язанні проблем, з якими стикаються у власному житті.
Так, наприкінці ХІХ століття багата американська світська левиця Джозефіна Кокрейн винайшла «машину для миття посуду», щоб убезпечити свою порцеляну, яку била прислуга під час миття руками. Значно пізніше, вже в наш час, Крістофер Грей, син матері-одиначки, яка намагалася знайти для свого сина пристойну школу, створив мобільний застосунок Scholly – він дозволяє школярам знаходити стипендії, на які ті можуть подаватися відповідно до обраної спеціалізації чи місця проживання. Напрямок «фемтек», до якого входять технології підтримки здоров’я жінок, розвивається завдяки саме підприємницям, які знають, що та для кого роблять.
Дослідження свідчать, що інноватори постійно створюють продукти для схожих на себе людей – від медичних технологій до мобільних застосунків і споживчих товарів. Наприклад, винахідники з багатих родин, швидше за все, винайдуть продукт, цільовою аудиторією якого будуть заможні користувачі. Вони оминуть увагою галузі, що задовольняють базові потреби (наприклад, харчову), і зосередяться на «більш люксових» – наприклад, фінансовій. Такі ж шаблони розповсюджуються на стать і вік.
Політичні настанови
Зараз зростає кількість свідчень того, що створення інновацій потребує не лише загальних політик щодо людського капіталу, але також і цільових ініціатив із загального збільшення кількості працівників інноваційних галузей.
У 2019 році вчені довели, що близькість до винахідників у дитинстві збільшує ймовірність обрання дитиною кар’єрного шляху винахідника. Нещодавні рандомізовані контрольовані дослідження підтвердили важливість менторських програм та ефект рольової моделі на вибір кар‘єри.
Ще одна група вчених 2023 року довела, що навіть нетривале знайомство із жінками-науковицями як взірцями для наслідування значно впливає на вибір школярками спеціальності в інституті. Це дослідження продемонструвало особливо сильний вплив на успішних випускниць, які в підсумку обирають переважно чоловічі STEM-спеціальності у вишах.
Після таких менторських та ознайомчих програм гендерний розрив у STEM-спеціальностях значно скорочується, довели науковці. Інші політики – на кшталт цільових програм фінансування – також допомагають подолати нестачу в інноваційних галузях талантів, що її викликали гендерні чи соціально-економічні передумови.
Більш інклюзивна освітня система також здатна пришвидшити проникнення інновацій. І хоча ініціатива «втрачених Марі Кюрі» зосереджує увагу на пошуку прихованих талантів задля розвитку нових технологій, зростання продуктивності так саме залежить від широкої імплементації вже наявних.
Освіченіша робоча сила більш схильна до сприйняття нових технологій, тож зменшення розриву в освітніх досягненнях між соціально-економічними групами чи різними регіонами сприятиме поширенню інновацій, і водночас – зменшенню нерівності.
Професор Корнелльского університету Еліо Нім’є-Даві довів у роботі від 2023 року, що створення у Франції нових коледжів у 90-х роках ХХ століття збільшило освітню базу та згодом спричинило значну активізацію ділової активності.
До того ж критично важливою є демократизація доступу до інноваційних галузей роботи у країнах із низькими доходами. Дослідницька група Ручіра Агарвала 2023 року припустила, що цьому сприятиме зниження міграційних обмежень і програми стипендій для кращих студентів із країн, що розвиваються.
Прагнення до інновацій і розвитку не має відбуватися внаслідок соціальної мобільності чи гендерної рівності. Розкриваючи приховані таланти й забезпечуючи рівність можливостей для розвитку кар’єри в інноваційних галузях, ми здатні прискорити як технологічний, так і соціальний прогрес. Створення розмаїтого прошарку інноваторів має вирішальне значення не лише для економічного розвитку, а й для інклюзивного та успішного майбутнього для всіх.
Демократизація інновацій несе так само багато потенціалу для процвітання, як і технологічні революції на кшталт генеративного штучного інтелекту, проте зі значнішими перевагами для інклюзивності та рівності. А це своєю чергою – небачений рубіж інновацій.