Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко відразу після призначення на цю посаду анонсувала введення річного мораторію на перевірки бізнесу. З огляду на її слова, заборона мала торкнутися не лише органів, які відповідають за різні сфери державного контролю (податкова служба, митниця тощо), а й правоохоронних структур, які приходять до бізнесменів з обшуками.
«Будуть обмежені перевірки податкової та митниці. Також ми посилимо контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише в секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист», – пообіцяла Свириденко.
21 липня 2025 року з'явилося рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо введення мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, яке своєю чергою було затверджено указом президента №538/2025.
Здавалося б, з 21 липня українські компанії та підприємці можуть розслабитись і не хвилюватися через потенційні нападки інспекторів і силовиків.
Але якщо вчитатися в рішення РНБО, то воно аж ніяк не обмежує повноваження контролюючих та правоохоронних структур. Це швидше рамковий документ, дороговказ для різних органів, як саме їм слід змінити своє ставлення до підприємців, і рекомендації Верховній Раді, які поправки до законодавства необхідно ухвалити для полегшення роботи бізнесу.
Mind розбирався, що саме обіцяє уряд та чому рішення РНБО не обмежить перевірки приблизно 40 тис. компаній у 2025 році.
Секретар РНБО Рустем Умєров коротко пояснив, у чому полягає суть мораторію:
Юлія Свириденко зі свого боку уточнила, що контроль залишиться точковим, а система державного нагляду буде цифровізована, щоб унеможливити ручне втручання в неї. Крім того, прокуратура та правоохоронні органи розпочали аудит відкритих справ проти підприємців – і 30% проваджень уже закрито.
Також прем'єрка пообіцяла, що уряд внесе до Верховної Ради законопроєкти щодо захисту бізнесу та реформи органів контролю, у тому числі зміни до Кримінального процесуального кодексу.
«Нові справи зможе узгоджувати лише генпрокурор чи керівники прокуратур регіонального рівня. Арешти майна та документів будуть скасовані, якщо вони шкодять роботі підприємства. «Завислі» справи без доказів будуть закриті», – запевнила Свириденко.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи рішення РНБО, додав, що мораторій не поширюватиметься на високоризикові «тіньові» види бізнесу, пов'язані з підакцизною продукцією. Тобто йдеться про алкоголь, тютюнові вироби та паливо.
Текст рішення РНБО визначає подальші кроки, які мають забезпечити працездатність мораторію на перевірки. Цей документ можна розділити на три умовні блоки.
По-перше, Кабінет Міністрів зобов'язаний:
По-друге, Верховній Раді рекомендовано розглянути та ухвалити низку законодавчих норм, які спрямовані на лібералізацію регуляторного клімату. А саме:
По-третє, Офісу генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державному бюро розслідувань, Національній поліції та СБУ рекомендовано:
Перевірки бізнесу в Україні можуть проводити понад 40 державних структур. До них входять, зокрема, ДПС, ДМС, Держлікслужба, Держслужба праці, Держпродспоживслужба, Держекоінспеція тощо.
На законодавчому рівні перевірки з боку держорганів (крім податкових і митних перевірок) регулюються законом №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Порядок та правила податкових і митних перевірок врегульовані Податковим кодексом та Митним кодексом відповідно.
Крім цього, є різні підзаконні акти, які стосуються контрольно-ревізійних заходів. Зокрема, це постанова Кабміну №303 від 13 березня 2022 року (з поправками), яка регулює окремі аспекти перевірок бізнесу (крім податкових та митних) під час воєнного стану.
Нагадаємо, що з 24 лютого 2022 року в Україні тимчасово діяв повний мораторій на перевірки бізнесу. Але поступово Кабмін і Верховна Рада почали його послаблювати. І наприкінці 2024 року держоргани знову мали досить широкі повноваження для проведення перевірок.
Наприклад, ДПС може перевіряти бізнес не тільки дистанційно (камеральні та документальні дистанційні перевірки), а й за місцем ведення господарської діяльності (фактичні та документальні виїзні перевірки). Винятки стосуються лише компаній і підприємців, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій. Їх податкова перевіряти не може, за деяким винятком: за наявності підозр у порушеннях законодавства або якщо бізнес пов'язаний із виробництвом / реалізацією підакцизної продукції, з азартними іграми та з валютообмінними операціями.
Митниця в межах своїх повноважень може перевіряти товари й супровідну документацію при перетині державного кордону України, проводити перевірки фінансової та бухгалтерської звітності, контрактів, декларації та інших документів, які можуть бути пов'язані із зовнішньоекономічними операціями.
Всі інші органи (Держпраці, Держекоінспекція, Держспецзв'язку та інші) формально все ще обмежені в частині проведення перевірок. Контрольні заходи дозволені, якщо інспектори мають підстави вважати, що діяльність суб'єкта господарювання несе загрозу правам, життю та здоров'ю людини, довкіллю та національній безпеці.
Але ці формулювання досить розмиті, тому практично будь-яке порушення з боку бізнесу (або навіть імовірність порушення) може бути розцінене як підстава для перевірки.
Перевірки поділяються на планові та позапланові. За даними Державної регуляторної служби, на 2025 рік в Україні було передбачено понад 32 тис. планових перевірок різними держорганами.
Крім того, у графіку ДПС на 2025 рік заплановано перевірки майже 5000 суб'єктів господарювання. А ДМС у III кварталі має намір провести перевірки понад 40 компаній. Кількість позапланових перевірок оцінити зі зрозумілих причин взагалі неможливо.
Втім, навіть за найскромнішими оцінками, протягом 2025 року ревізори мають відвідати майже 40 тис. українських компаній і підприємців.
Але оскільки запроваджено мораторій, то вже з 22 липня будь-які перевірки бізнесу мають бути зупинені. Проте це лише теоретично. На практиці ситуація матиме інший вигляд і буде не такою оптимістичною для бізнесу.
Варто знову повернутися до того, що рішення РНБО не містить жодної конкретики. У ньому немає ні термінів, з якої дати набирає чинності безпосередньо сам мораторій, ні чіткого переліку, які перевірки заборонені.
При цьому важливо враховувати, що, наприклад, норми законів і кодексів мають більшу юридичну силу, ніж ухвали, рішення та укази президента. Відповідно, якщо до підприємця прийде податковий інспектор, йому рішення РНБО не стане на заваді, оскільки податківець аргументуватиме свої дії з огляду на норми Податкового кодексу. Так само чиновники з інших органів спиратимуться на статті закону про державний нагляд.
Тому для того, щоб заборона на перевірки почала діяти, Кабмін і Верховна Рада мають внести поправки до нормативно-правових актів і законів, які позбавлять бізнес пресингу з боку контролюючих та правоохоронних органів. На це може знадобитися не один місяць. А бізнес тим часом продовжуватиме відбиватися від ревізорів і буде вимушений оскаржувати штрафи в судах.