«24 лютого 2022 року перші прильоти ракет застали мене в Одесі, і після цього одразу стало зрозуміло, що логістика – бізнес, яким я займався до того, – більше не на часі. Я написав своїм людям: ви можете піти, але я залишаюсь. І якщо ви готові, ми починаємо робити щось, що буде справді потрібно на цій війні»
Так Олександр Яковенко згадує початок війни, яке для нього також стало і початком нової історії – компанії TAF Drones, яка активно поставляє безпілотні системи на фронт – як в рамках співпраці з окремими підрозділами, так і в рамках державних закупівель. Mind поговорив з Олександром про експорт української зброї на світові ринки, дрони від його компанії та виробничі рішення, що дозволяють працювати з актуальними запитами.
- Зараз багато обговорюється питання відкриття експорту української зброї на світові ринки. Влада поки не готова, бізнес – підтримує. Зокрема, об’єднання «Технологічні сили України» нещодавно направило Президенту звернення з проханням відкриття експорту. Чи долучилась TAF Drones до цієї ініціативи? Яке Ваше бачення цього питання?
- TAF Drones повністю підтримує ініціативу «Технологічних Сил України» та бере активну участь у функціонуванні спілки виробників.
Нещодавно анонсоване Президентом відкриття експорту – це стратегічно важливий крок для країни. На четвертий рік повномасштабного вторгнення саме українські приватні виробники дронів, РЕБ, боєприпасів стали основою сучасної армії.
Логічно, що зараз, коли ми накопичили унікальний бойовий досвід, технології, виробничу базу, маємо право і можливість виходити на міжнародний ринок. Не з проханням про допомогу, а як постачальники рішень, що вже довели свою ефективність у війні нового покоління.
У цьому рішенні немає політики – лише стратегічна доцільність. Якщо ми хочемо масштабуватися, ми маємо розвивати експорт. Більші контракти – більше інвестицій – більше технологій – більше дронів для Сил оборони України. Це прямий зв’язок.
- Як потенційно зняття мораторію може вплинути на: розвиток індустрії, постачання до ЗСУ та відносини з країнами-партнерами?
- Це дасть поштовх усій галузі: виробники отримають стабільне фінансування, зможуть масштабуватись і вкладати в інновації.
Для ЗСУ відкриття експорту означає не конкуренцію, а навпаки – збільшення потужностей, кількості дронів, меншу залежність від бюджету.
А для партнерів – чіткий сигнал, що Україна не лише захищається, а й формує нову європейську військову силу, яка може бути надійним постачальником перевірених у бою рішень.
- Добре, вважатимемо, що відкриття відбулось і перед українськими компаніями відкрився світ. Чи є у Вас бачення розвитку TAF Drones на міжнародній арені? Які його ключові аспекти?
- TAF Drones має чітке стратегічне бачення міжнародного розвитку з фокусом на інтеграцію в європейський оборонно-промисловий простір. Один із його ключових напрямів – співпраця з країнами JEF (Joint Expeditionary Force), які сьогодні є лідерами у впровадженні безпілотних систем у свої Збройні сили.
Ми розглядаємо партнерства з державними та комерційними структурами країн JEF для відкриття представництва, розширення ринку збуту та обміну експертизою – як технічною, так і тактичною. До переваг такої зовнішньої стратегії компанії можу віднести:
- Нещодавно Ви взяли участь у закритій зустрічі лідерів бізнесу FT Global Affairs and Business Council у Берліні. Які Ваші враження та висновки?
- Це була важлива нагода пояснити нашим західним партнерам, як насправді функціонує сучасна війна. Українці показали, що швидкість – це запорука виживання. Від ідеї до бойового застосування мілітарі інновацій у нас іноді минає лише місяць. Це повністю руйнує уявлення про звичайні цикли оборонного виробництва.
Якщо кодифікація мілітарі розробок у західних країнах триває три роки, це означає, що відповідна технологія вже застаріла. У нас цей шлях займає три місяці. Західним країнам важливо не просто прискорювати бюрократію, а ставити місію вище за процедури. Бо інакше вони просто не встигнуть адаптуватися до нових реалій ведення війни.
- Як війни по світу впливають на війну в Україні та мілітарі виробництво зокрема?
- Це поляризує увагу і зміщує геополітичні акценти. Західне суспільство все менше розуміє, чому ми воюємо, яка кінцева мета. У країні відчувається втома і повільне виснаження.
При цьому Іран передав технології «шахедів» росії, і тепер вони їх виробляють самостійно. Ми бачимо кілька нових поколінь за пів року. Покращуються технології протидії РЕБ, збільшується швидкість польоту та сила ураження. І це тепер прямо впливає на нашу спроможність збивати відповідні БпЛА.
- Які кроки зараз робить Україна і ваша компанія, щоб відійти від закупівлі запчастин у Китаї?
- Це доволі складна тема, бо за останні два роки тільки моя компанія заплатила Китаю понад мільярд доларів за запчастини. Тобто, ми інвестували у розвиток китайської військової екосистеми (і рф теж це робила й робить).
Зараз Україна системно рухається до зменшення залежності від китайських компонентів у військовій сфері, і TAF Drones є частиною цього процесу. Ми активно працюємо над диверсифікацією, модернізуємо та автоматизуємо власні виробничі лінії, а також будуємо партнерства з виробниками в ЄС та Україні з метою повної локалізації наших продуктів, включаючи електроніку, корпусні рішення та оптику. Це не лише знижує ризики поставок, а й дозволяє підвищити якість і стабільність виробництва, адаптуючи компоненти до бойових умов тут і зараз.
Одночасно із забороною ЄС на використання китайських компонентів, багато європейських компаній також намагаються здійснювати локалізацію. Часто це виглядає як «європейське виробництво», хоча сенсори все одно з Китаю. Якщо ми хочемо мати незалежне military-tech виробництво повного циклу – маємо інвестувати в реальну локалізацію.
- В разі повної відмови США від допомоги Україні, як зміниться ситуація на фронті?
- Чесно? Це буде повільна війна на виснаження. Ми триматимемося ще два-три роки. Але росія поступово просуватиметься вперед. Метр за метром.
Ми обрали свій шлях – бути частиною демократичної Європи. Питання тільки в тому, яка частина України залишиться вільною, якщо ми не отримаємо достатньої підтримки. І це реальність, у якій ми живемо.
- Якщо порівняти розвиток технологій та військову потужність України й рф, в чому ми сьогодні перемагаємо, а в чому програємо державі-агресору?
- Ми – на крок попереду в інноваціях. FPV-дрони, автономні системи, нові підходи – це все українські рішення. Але наш головний виклик – масштабування.
Росія використовує одну технологію і ставить її на конвеєр. У них – вертикальна система. Віддали наказ виробляти «шахеди» – і вони виробляють по 300 одиниць щодня.
У нас – гнучкість, у них – обсяг. Якщо ми хочемо зберегти перевагу, маємо не тільки винаходити, а й масштабувати, навіть під ракетними обстрілами та бомбардуванням.
- За яким принципом працює виробництво TAF Drones: ви виготовляєте пристрої з запасом, чи під конкретні запити замовника?
TAF Drones працює за гібридною виробничою моделлю, яка поєднує гнучкість, передбачуваність і готовність до пікових навантажень.
Централізовані державні замовлення є основною для нас. Вони поділяються на:
Щоб бути готовими до таких коливань, ми заздалегідь формуємо резерви критичних комплектуючих (особливо тих, доставка яких може тривати до 2–3 місяців). Це дозволяє нам будувати стійкі логістичні ланцюги, уникати збоїв у постачанні та гарантувати безперервність виробництва, навіть при раптовому збільшенні обсягів.
Серійне виробництво з резервом (на склад) – ми регулярно виготовляємо типові моделі FPV-дронів серійно та тримаємо їх у наявності, щоби оперативно закривати тактичні потреби підрозділів.
Індивідуальні запити від підрозділів – у разі потреби в специфічних конфігураціях ми адаптуємо нашу базову платформу під конкретні умови застосування.
Таким чином, наша модель дозволяє:
Це забезпечує високу стабільність і адаптивність виробництва, що є критично важливим у воєнних умовах. Але це дуже важкий процес, який потребує злагодженої дії всіх ланок нашої компанії.
- Розкажіть про флагман виробництва дронів FPV TAF Drones – БпЛА Колібрі: коли з'явилася перша модель, як відтоді розвинулась модельна лінійка (змінились технічні характеристики), яким військовим підрозділам найбільше постачали, статистика влучань, плани на подальше технічне вдосконалення.
- Перша модель БпЛА «Колібрі» була випущена наприкінці 2022 року як відповідь на зростаючу потребу Збройних Сил України у високоточному, надійному FPV-дроні з оптимальним співвідношенням ціни, дальності застосування та ефективності. Основний акцент тоді робився на кількість, максимальну стабільність, простоту у виробництві та бойову ефективність у польових умовах.
З 2022 по 2025 рік лінійка «Колібрі» пройшла кілька етапів модернізації:
Випущено кілька спеціалізованих варіантів: для нічних операцій, для роботи в складних погодних умовах, для дистанційного враження бронетехніки тощо.
FPV-дрони «Колібрі» були передані вже понад 90 бригадам, зокрема:
Статистика ефективності станом на середину 2025 року:
Плани подальшого розвитку на 2025–2026 рр.:
«Колібрі» – це не просто дрон. Це перевірене рішення, яке щодня допомагає українським захисникам змінювати ситуацію на полі бою на нашу користь.
- Чи втрачають певні дрони актуальність в сьогоднішніх реаліях війни? Як TAF Drones вдається підтримувати актуальність своїх БпЛА, залишаючись серед лідерів виробництва дронів?
- Так, деякі типи дронів дійсно втрачають актуальність у сучасних умовах війни – і це цілком природний процес, пов’язаний з постійною еволюцією технологій, тактик противника і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Що саме втрачає актуальність:
Занадто дорогі або складні у виробництві системи – не витримують темпу сучасного фронту, де рахунок іде на тисячі дронів.
- Як TAF Drones підтримує актуальність своїх БпЛА?
- По-перше, постійне оновлення технічних рішень
По-друге, адаптація під сучасні загрози
Третій напрямок – модульність і уніфікація
Також власна R&D-лінія та Innovation Hub
Гнучке виробництво та масштабованість
TAF Drones – не просто виробник, а технологічна екосистема, яка реагує швидше, постачає стабільніше та впроваджує краще, ніж більшість конкурентів. Це й дозволяє нам залишатися у топі лідерів FPV-сектору в Україні та готуватись до виходу на міжнародний ринок.
Про TAF Drones від засновника Олександра Яковенко
24 лютого 2022 року перші прильоти ракет застали мене в Одесі, і після цього одразу стало зрозуміло, що логістика – бізнес, яким я займався до того, – більше не на часі. Я написав своїм людям: ви можете піти, але я залишаюсь. І якщо ви готові, ми починаємо робити щось, що буде справді потрібно на цій війні.
Спочатку ми просто волонтерили, постачаючи армії все, що могли знайти: одяг, тепловізори, техніку. Але восени 2022 року я вперше особисто потрапив у Бахмут і побачив, як працюють FPV-дрони. Тоді мені стало зрозуміло, що це не допоміжний інструмент, а майбутнє бойових дій. Так з’явилася ідея створити власне виробництво.
У 2023 році ми запустили перші заводи разом із підрозділами, напряму на основі запиту з фронту. Один із них знищила ракета в серпні. Ми відновилися і в кінці року вже отримали перші державні контракти. Це був величезний крок для нас.
Наш флагманський продукт – FPV-дрони «Колібрі» (7», 8», 10», 13») з денними, цифровими та тепловізійними камерами. У відповідь на активне застосування РЕБ противником ми створили модуль автоматичного доведення дрона – «Last Mile», здатний вражати цілі навіть після втрати сигналу, та модуль «PowerKey» для відкладеного старту БпЛА з прихованих позицій.
Також виготовляємо потужну систему РЕБ «Квазар» – для прикриття наших позицій, техніки та особового складу від дронів і зриву ворожої розвідки. У сфері розвідки ми створили БпЛА літакового типу «Бабка» – радіопрозорі, малопомітні «крила» з тактичним радіусом польоту понад 40 км. Окремо розвинули власне виробництво АКБ. Усе це – наша відповідь на потреби фронту. Не теоретичні рішення, а бойова практика, масштабована у виробництво.
2024 року ми виготовили понад 350 000 дронів «Колібрі». Цього року – плануємо вийти на понад півмільйона одиниць. Також не менш важливо, що ми стали найбільшим імпортером компонентів для дронів в Україні і почали формувати екосистему: постачати компоненти іншим виробникам, допомагати з логістикою, сертифікацією та масштабуванням.
Складнощів – безліч. Постійні ракетні удари, логістика з Китаю, обмеження на експорт, нестача фахівців, затримки з оплатами, проблеми з тестуванням у бойових умовах. Але найголовніше – темп. У нас є буквально декілька тижнів, щоб адаптувати нову технологію. У мирний час на це йдуть роки.
Наша команда виросла з кількох десятків до кількох сотень людей. Ми створили не просто виробництво з R&D-центром, а об’єднали це у систему, яка працює як єдиний організм. І найголовніше – ми завжди залишаємося у зв’язку з військовими. Вся наша робота – від них і для них.