«Upgrade держмайна». Що дає власникам EVA та Varus купівля санкційного «Вінницяпобутхіму» за 729 млн грн
І в якому стані вони отримали підприємство
Фонд державного майна 13 серпня провів приватизаційний аукціон із продажу підприємства «Вінницяпобутхім», яке виробляє побутову хімію. Це другий об'єкт великої приватизації, проданий у 2025 році (у червні ФДМУ також продав будівельну компанію «Укрбуд»).
«Вінницяпобутхім» є санкційним активом – раніше підприємство належало російському бізнесменові Володимиру Плесовських, але було націоналізовано влітку 2024 року й згодом передано ФДМУ для подальшого продажу.
Приватизація «Вінницяпобутхіму» відбулася за ціною 608 млн грн, що вдвічі більше, ніж стартова вартість, за якою його виставив ФДМУ. Загальна сума до сплати (з урахуванням ПДВ) – 729 млн грн.
Новим власником підприємства стала компанія «Афіна-Груп», підконтрольна Руслану Шостаку та Валерію Кіптику – власникам корпорації «Ольвія». До неї входять торговельні мережі EVA та Varus, девелопер «Ольвія» і компанія «Тейсті Фуд», яка розвиває в Україні за франшизою мережу ресторанів швидкого харчування KFC. «Афіна-Груп» також є частиною корпорації «Ольвія» і відповідає за дистрибуцію, логістику та створення й просування власних торговельних марок.
Що цікаво, коли активи та корпоративні права «Вінницяпобутхіму» у 2022 році було заарештовано й передано Нацагентству з виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА), управителем підприємства стала компанія, яка також пов'язана з «Ольвія».
Тобто Шостак і Кіптик давно націлилися на покупку «Вінницяпобутхіму», щоб далі розвивати цей бізнес. Тим паче що збереження підприємства і його виробничих потужностей – це одна з ключових умов приватизації.
Mind у рамках циклу публікацій «Upgrade держмайна» розповідає про те, у якому стані актив дістався новим власникам та які перспективи має «Вінницяпобутхім» після приватизації.
Як розвивалося підприємство і як воно перейшло у держвласність
«Вінницяпобутхім» – це правонаступник Вінницького хімічного заводу. Підприємство в сучасному своєму вигляді було створено 1999 року й стало одним із найбільших виробників в Україні пральних й мийних засобів. У 2006 році підприємство стало частиною російської групи «Невська косметика».
Продукція «Вінницяпобутхіму» відома за такими торговельними марками, як «Лотос», «Макс», «Біо-Н», «Вухастик» (раніше «Ушастый нянь»), «Містер Чистер». До повномасштабного вторгнення, у 2020–2021 роках, виручка підприємства становила близько 1 млрд грн щороку.
Активи підприємства «Вінницяпобутхім» були заарештовані та передані до АРМА в липні 2022 року. Рішення про арешт ухвалив Печерський районний суд м. Києва за позовом правоохоронців – Національної поліції, Офісу Генерального прокурора.
Слідство підозрювало колишніх власників (одним із них була російська компанія «Невська косметика», яку контролює бізнесмен Володимир Плесовських) у тому, що вони планували вивезти продукцію зі складів підприємства у Вінниці на окуповану територію України.
АРМА, отримавши активи «Вінницяпобутхіму» у своє розпорядження, обрала для них управителя. Ним стала компанія «Крайтекс-Сервіс», кінцевими бенефіціарами якої є згадані вже Руслан Шостак і Валерій Кіптик. До речі, «Крайтекс-Сервіс» як управитель підприємства ще до його приватизації оформила права на бренд «Ушастый нянь» і змінила його назву на «Вухастик».
Через два роки, у липні 2024-го, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення стягнути корпоративні права «Вінницяпобутхіму» у дохід держави. Інакше кажучи, підприємство було націоналізовано.
Трохи пізніше, у жовтні та грудні 2024 року, було знято всі арешти на активи та майно підприємства, а на початку 2025-го Кабінет Міністрів включив підприємство до переліку об'єктів великої приватизації.
У квітні 2025 року АРМА передала «Вінницяпобутхім» в управління ФДМУ, а в липні фонд анонсував його приватизацію.
У якому стані та з якими проблемами підприємство підійшло до приватизації
За даними ФДМУ, у підприємства було втрачено частину бухгалтерської звітності, а в липні 2022 року зупинилося виробництво та реалізація готової продукції, унаслідок чого «Вінницяпобутхім» у 2023–2025 роках не одержувало доходу від основної діяльності. Крім того, деякі контрагенти не розрахувалися за вже відвантажену продукцію, і станом на 31 березня 2025 року накопичена дебіторська заборгованість за товари і послуги (борги підрядників перед підприємством) сягнула 100 млн грн.
Також у підприємства є борги із зарплати (9,4 млн грн), перед держбюджетом (74,5 млн грн), перед Пенсійним фондом (2,7 млн грн) і прострочена кредиторська заборгованість (39,7 млн грн). Водночас «Вінницяпобутхім» володіє ліквідною нерухомістю, землею та сучасною виробничою базою, яка не потребує суттєвих інвестицій і в будь-який момент на ній можна відновити випуск продукції.
Зокрема, об'єкт приватизації, крім корпоративних прав (100% статутного капіталу в розмірі 26,6 млн грн), включав 25 одиниць нерухомого майна та інфраструктури (виробничі, складські, адміністративні будівлі та споруди) загальною площею 31,4 тис. кв. м і 4 земельні ділянки загальною площею 4,1 га.
Основні фінансові показники підприємства «Вінницяпобутхім»
За даними ФДМУ
Як відбувався приватизаційний аукціон
Стартова вартість підприємства була 301,4 млн грн. У торгах брали участь дві компанії – ТОВ «Укр Стіл Груп» та ТОВ «Афіна-Груп» (Шостак і Кіптик).
ТОВ «Укр Стіл Груп» спеціалізується на оптовій торгівлі металами, рудами та паливом. Кінцевим бенефіціаром компанії є Оксана Лютан. У відкритих джерелах і державних реєстрах немає інформації про зв'язок ТОВ «Укр Стіл Груп» із великими промисловими групами та публічно значущими особами (політиками).
Що цікаво, перший учасник практично не підвищував свої ставки в ході аукціону, який відбувався у три раунди. ТОВ «Укр Стіл Груп» запропонувало максимальну ціну на рівні 304,5 млн грн. ТОВ «Афіна-Груп» одразу ж підняло ставку до 608,1 млн грн і в результаті придбало «Вінницяпобутхім» за такою вартістю.
Уточнимо, що повне право власності на підприємство ТОВ «Афіна-Груп» отримає після сплати всієї суми з урахуванням ПДВ – це 729 млн грн (у бізнесменів є 30 днів із моменту проведення аукціону, щоб сплатити потрібну суму).
Згідно з умовами приватизації, новий власник «Вінницяпобутхіму» зобов'язується:
- зберегти основний вид діяльності підприємства;
- погасити протягом 6 місяців борги із зарплати та перед держбюджетом (84 млн грн);
- погасити прострочену кредиторську заборгованість (39,7 млн грн), крім боргів перед фізичними та юридичними особами, щодо яких застосовано санкції;
- забезпечити соціальні гарантії робітникам підприємства та не допускати звільнення працівників протягом 6 місяців;
- перерахувати до держбюджету дивіденди за 2024–2025 роки.
Підприємство «Вінницяпобутхім». Джерело: ФДМУ
Що дає бізнесменам придбання заводу
Коментуючи приватизацію «Вінницяпобутхім», прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що новий власник збереже виробництво й робочі місця та погасить борги підприємства.
ФДМУ зі свого боку повідомив, що приватний інвестор вкладає гроші в готовий бізнес із виробничою інфраструктурою, персоналом, приміщеннями та відпрацьованими процесами. «Покупець отримає підприємство, яке можна масштабувати, модернізувати або інтегрувати у свою бізнес-модель без необхідності запуску з нуля», – йдеться в повідомленні фонду.
Аналіз дій і заяв нових власників свідчать про наміри відновити нормальну роботу підприємства. Бізнесмени виявили інтерес до підприємства відразу після того, як його було конфісковано. Як уже було сказано, їхня компанія «Крайтекс-Сервіс» стала управителем «Вінницяпобутхім», коли воно потрапило до АРМА. І, хоча виробництво фактично було зупинено, управитель міг контролювати стан підприємства та забезпечити збереження його активів до моменту приватизації. Крім того, «Афіна-Груп» запропонувала подвійну ціну за підприємство, щоб одразу перебити ставки конкурентів.
Завод відкриває гарні перспективи розширення бізнесу «Афіна-Груп» і корпорації «Ольвія», до якої, нагадаємо, входять роздрібні мережі EVA та Varus. Згідно з публічною інформацією, у портфелі бізнесів Шостака та Кіптика до покупки «Вінницяпобутхіму» не було власного виробництва побутової хімії. І, хоча «Афіна-Груп» володіє декількома торговельними марками – «Вухастик» (засоби особистої гігієни та засоби для прання), Sarmix (засоби для прання та прибирання), iFresh (освіжувачі повітря) та Polar Shine (засоби для прання), їхнє виробництво, швидше за все, було контрактним.
Тобто «Афіна-Груп» замовляла продукцію під своїми брендами у сторонніх виробників. Наявність власних потужностей дозволить бізнесменам збільшити асортимент продукції у власних мережах і при цьому знизити витрати на її випуск та логістику, а дистрибуція через EVA й Varus має забезпечити додаткову конкурентну перевагу та зростання виторгу.
Це також дає можливість виходу на зовнішні ринки. Наприклад, у 2021 році «Вінницяпобутхім» одержало 40,3 млн грн експортної виручки (4% всього доходу), а у 2022-му, до конфіскації, – 7,3 млн грн експортної виручки (2,6% всього доходу). До речі, у липні 2025 року «Афіна-Груп» уже повідомила, що розпочинає продаж продукції під торговельними марками «Вухастик» і Sarmix у Грузії.
Ще на початку 2024 року в інтерв'ю Forbes, Руслан Шостак не приховував, що зацікавлений у розвитку власного виробництва побутової хімії. Бізнесмен розповідав, що половина мийних засобів, які продаються в Україні, – це імпорт, тоді як вітчизняне виробництво відстає від іноземних конкурентів. Саме тому підприємець вирішив взяти конфісковане підприємство під своє крило ще до приватизації, коли воно опинилося в АРМА. А в липні 2025 року він повідомив, що разом зі своїм бізнес-партнером розглядає можливість участі в приватизації.