Президент АУОГБ: «На «рингу» один боксує за правилами та в рукавичках, інший – з кувалдою і ножем, і на правила йому байдуже»

Асоціація українських операторів грального бізнесу офіційно розпочала роботу навесні – після того, як була створена агенція Плей.Сіті, новий регулятор грального ринку. Асоціація позиціонує себе як «перше об’єднання доброчесних операторів ринку, які хочуть працювати цивілізовано та платити податки в бюджет країни».

Для держави індустрія I-Gaming –  вже дуже вагома галузь і великий платник податків. В 2024 році індустрія сплатила 17,2 млрд грн податків. В 2025 році галузь заплатить 19 млрд грн податків. Для порівняння, телеком платить в рік 19,2 млрд грн, фарма –   6,6 млрд грн, IT – 23,4 млрд грн, а металургія – 32,4.

Асоціація разом з регулятором вже почала перезавантаження індустрії азартних ігор. Мета   – сформувати нові прозорі та зрозумілі правил функціонування ринку. Друга фундаментальна ціль  – активна протидія нелегальному гральному бізнесу.

«Вся галузь потребує переосмислення  та абсолютно нових підходів у веденні цього бізнесу», – каже Олександр Когут, президент Асоціації.

Mind взяв в Олександра бліц-інтерв’ю. Відповіді скорочено для кращого розуміння.

- Дослідження, проведене у серпні–вересні 2025 року компаніями Kantar, Gradus та Factum, показало, що майже половина ринку перебуває у тіні. Які кроки потрібні державі, щоб скоротити цей сегмент?

- Базові кроки очевидні. Перший – системне та швидке закриття сайтів нелегальних казино. Другий – корекція законодавства і умов ведення діяльності для білої індустрії.

Стратегічно ми вважаємо що держава має підвищити конкурентоспроможність легального сегмента порівняно з нелегальним. А також робити в Україні гральний бізнес конкурентоздатним, щоб не програвати іншим юрисдикціям. Оскільки більша частина цього бізнесу он-лайн, конкуренція – глобальна. І ми або залишаємо українських гравців в українських ліцензованих казино і захищаємо їх права, і вони сплачують податки в Україні, або вони грають в російських казино, фінансуючи країну агресора.

Індустрія I-Gaming в Україні – вагома галузь і великий платник податків

В 2024 році індустрія сплатила 17,2 млрд грн податків. Того року телеком приніс 19,2 млрд грн, фарма – 6,6 млрд грн, IT – 23,4 млрд грн, металургія – 32,4.

- З ким конкурує Україна?

- З рф, країнами ЄС та офшорним гемблінгом.

Наприклад, в ЄС грає 36 млн людей! Річна виручка індустрії ЄС в 2024 році – €123,4 млрд, податків сплачено €3,8 млрд. Очевидно, що країни будуть далі конкурувати між собою умовами ведення ігрового бізнесу. Це надто ласий шматок для бюджетів країн.

Розумієте, люди завжди грали, і будуть грати. Питання в тому, яка країна краще вибудує збалансоване регулювання. Якщо перетиснути гайки та зарегулювати ринок, він піде в тінь. Голландія вже наступила на ці граблі. Вони підняли податки, суттєво обмежили рекламні можливості. І вуаля, в результаті – скандал. 70% голландців пішло грати в сірі казино, а бюджет Нідерландів недоотримав півмільярда євро податків.

Це специфічна індустрія. Тут особливі правила. Україна має  вчитись у кращих, у країн лідерів. Лідерами за показником виручки в Єврозоні є Італія (€21,0 млрд), Німеччина (€14,4 млрд), Франція (€14,0 млрд). Далі – Іспанія (€1,45 млрд), Бельгія (€1,7 млрд), Данія (€0,97 млрд). Британія (не входить до ЄС) дає €19,8 млрд виручки у секторі азартних ігор. Про Америку та Китай я навмисне не даю цифри. Це насправді найбільші ринки. Ми маємо себе порівнювати з європейськими країнами.

Україна точно не повинна стояти осторонь від усіх цих процесів. Вона повинна вміти конкурувати за свою частку на ринках ЄС, там багато українців, багато переселенців.

- Яка річна виручка української галузі?

- Виручка української галузі в 2024 році становила 59,6 млрд грн на рік, приблизно $1,4 млрд. Це – небагато, з врахуванням кількості населення. У нас є потенціал зростання. Білий ринок можна подвоїти, якщо закрити тіньовий сегмент.

Нині законодавчі обмеження для «білих» операторів часто нечіткі. Натомість «чорні» практично ні в чому не обмежені, доки їх не заблокують: вони не дотримуються ліцензійних умов, не мають вікових і поведінкових фільтрів, не платять податків, працюють із криптовалютою та ведуть агресивну рекламу. Зараз приймуть закон про легалізацію крипти, це добре для білого ринку. Тому що раніше за крипту можна було пограти тільки у нелегалів.

Наше опитування виявило ключові мотиватори гри в «сірому» сегменті: уникнення податків, анонімність і простота реєстрації, можливість депозитів у крипті, відсутність вікових/поведінкових обмежень і лімітів ставок.

- Чули під час засідання ТСК, що Ви просите у НБУ повернути галузі можливість використання BankID.

- Так, це правда. Це яскравий приклад, коли держава може допомогти білому ринку.

- Можете детальніше розповісти про цю проблему?

- До 2025 року гравці легальних інтернет-казино могли реєструватися для гри в білих інтернет-казино через «Дію» або BankID. У лютому НБУ призупинив використання BankID, посилаючись на ризики. У 2023–2024 роках з ринку було виведено трьох російських операторів грального ринку, їхні рахунки були заморожені, залишилися виключно українські компанії. Ринок було очищено. Але BankID в лютому заблокували.

Під час дискусії на засіданні ТСК представник НБУ знову послався на ризик використання BankID операторами індустрії. Члени нашої Асоціації готові пройти додаткові перевірки НБУ для того, щоб отримати BankID і таким чином сприяти детінізації ринку та збільшенню податків.

Ринок вже став прозорішим

У 2021 році виручка становила 1,1 млрд грн, у 2022 році – 3,6 млрд грн, у 2023 та у 2024 році, коли видворили росіян, виручка складала відповідно 57,17 млрд грн та 59,61 млрд грн. Податки в 2024 році зросли до 17 млрд грн на рік.

Ми вважаємо, що блокування працюючого каналу ідентифікації фактично сприяє «чорному» сегменту: якщо реєстрація через «Дію» не проходить (бувають технічні збої чи невдала фотоідентифікація), альтернативи немає – і частина аудиторії просто йде до нелегалів із максимально простою реєстрацією. Іноді анонімною.

- Ви робили оцінку, скільки людей переходить грати в нелегальний сегмент із-за проблем з BankID?

- Після аналізу інтернет-трафіка аналітики індустрії прийшли до висновку: близько 20-25 тис українців за квартал переходять у нелегальний сегмент. Це – ціна одного рішення, яке можна виправити. Ми вже звернулися з листами до Мінцифри, регулятора та НБУ і сподіваємось на виправлення цієї ситуації. Відповідні листи також написано депутатам профільного комітету.

Розумієте, проблема BankID – лише один елемент. У держави має бути комплексна програма боротьби з чорним ринком. Така програма наприклад є у Німеччини.

• Перший крок – прозорість. Ми депутатам сьогодні надіслали списки всіх чорних незакритих казино. Вони самі можуть погуглити та переконатись, чи закриті ці казино.
• Другий крок – блокування нелегальних сайтів.
• Третій – кларифкація законів: про податки, про рекламу і багато інших.

Конкуренція на гральному ринку сьогодні, м’яко кажучи, нерівна: «чорні» не платять податків і мають вищу маржинальність; «білі» – під пруденційним наглядом, який посилюється (планується відновлення планових перевірок).

Фактично, на «рингові» один боксує за правилами та в рукавичках, інший – з «кувалдою» і «ножем», і на правила йому байдуже. Завдання «судді», тобто держави, – видалити з ринку того, хто порушує. Зробити правила чіткішими.

Нелегали сьогодні також мають ширші рекламні можливості, зокрема в анонімних телеграм-каналах, і використовують маркетингові практики, заборонені для легальних операторів.

Резюме просте: потрібні

1. політична воля й фанатична послідовність у закритті нелегального сегменту;
2. швидкий і технічно дієвий механізм блокування;
3. наведення ладу в першу чергу в податкових нормах.

Інакше зростатиме кількість спорів і спекуляцій, а галузеву екосистему не вдасться оздоровити. Мета Асоціації – досягти цих змін, зробити екосистему кращою. Ми дякуємо депутатам, що вони погодились нас вислухати під час ТСК.

- А наскільки реалістичні прогнози H2 Gambling Capital, що до 2030 року частка «чорного» ринку може зрости до 58%?

- Ми з повагою ставимося до H2 Gambling Capital – це один із лідерів глобальної аналітики ринку І-gaming. Це дуже солідна організація. Їх аналітику використовують інвестбанкіри, які оцінюють вартість ігорних компаній, які котуються на американських біржах. За їхнім прогнозом, за відсутності ефективної боротьби з нелегальним сегментом, рівень «чорного» гемблінгу в Україні може сягнути 58% до 2030 року. Тож потрібні план і рішучі кроки вже зараз.

- Ви зазначали переваги нелегалів у рекламі та швидкому запуску «дзеркал». Які ризики це створює для легальних компаній?

- Коли на нелегалів не поширюються обмеження, вони поступово «вимивають» білий ринок. Сайти поза законом мають блокуватись швидко, а всі, хто їх рекламує, – нести відповідальність. Проблема в тому, що анонімні телеграм-канали важко штрафувати чи закривати. Але за наявності політичної волі блокування можливе – ми це вже бачили на інших прикладах.

- Що потрібно змінити в механізмі блокування сайтів, аби він став ефективним?

Сьогоднішня процедура триває щонайменше 10 днів: ідентифікація нелегалів (ринком, Асоціацією чи регулятором), верифікація, рішення про блокування, рішення НКЕК, доведення до інтернет-провайдерів і три дні на виконання. За цей час нелегали встигають «переклеїти» домен і відновити роботу.

Що потрібно: суттєво прискорити цикл за рахунок цілодобового моніторингу спеціальною командою, чіткої синхронізації всіх регуляторів та інвестування в інструменти автоматизації процесу. Як я казав, економічний ефект від закриття «чорного» сегмента – мінімум 10–11 млрд грн додаткових податків на рік – швидко окупить витрати. Держава має бути готовою нести ці витрати, бо це надто складна технологічна задача. Має бути також взаємодія з правоохоронцями (трафік-аналіз, виявлення провайдерів, що ігнорують рішення НКЕК по закриттю нелегальних казино) і суттєві штрафи для недоброчесних операторів зв’язку.

- Кажуть, Асоціація розробляє якийсь софт, щоб допомогти Play.City боротись з чорним ринком.

- Ми вже розробили власне програмне забезпечення для відстеження стану блокування сайтів нелегальних казино: хто і які сайти блокує, де є «дірки», як виконуються рішення РНБО та регуляторів. Це допоможе і галузевому, і телеком-регулятору, а також підсилить нацбезпеку. Програму готують наші спеціалісти, і ми зможемо нею поділитися з державними органами Плей.Сіті, НКЕК та іншими для більш ефективного закриття нелегальних казино.

- На засіданні ТСК говорили про іншу програму – ДСОМ?

- Давайте поясню просто і на пальцях. ДСОМ – це програма, за яку відповідає Плей.Сіті. Ця програма для контролю та моніторингу білих ліцензованих операторів. А програма, яку створили програмісти АУОГБ, спрямована на моніторинг закриття сайтів нелегальних казино.

Наша мотивація проста і зрозуміла: ми вважаємо, що головна проблема ринку – не потреба в тотальному контролі за легальними операторами, а саме викорінення тіньового сегменту. Економічний ефект від закриття нелегального ринку значно більший, ніж від моніторингу податкових надходжень білих операторів.

- Чи готова асоціація брати участь у створенні та запуску системи онлайн-моніторингу ДСОМ?

- Безумовно. Це єдиний шлях до реальної прозорості галузі. Це збільшить капіталізацію ринку. Наявність такої системи в майбутньому автоматично девальвує всі необґрунтовані звинувачення легальних операторів, подібні до тих, що ми чули останнім часом.

- Як учасники асоціації реагують на закиди в ухиленні від сплати податків і що готові запропонувати для прозорості?

- По-перше, наші учасники – зразкові платники податків: за рік індустрія сплатила 17,2 млрд грн, цього року очікуємо ще +13%. Під час ТСК заступник Голови ДПС публічно назвав найбільших платників податків галузі. Топ-3 – це члени нашої Асоціації.

По-друге, у правовій державі будь-які звинувачення мають підтверджуватись доказами й рішеннями судів. Державі варто зробити правила оподаткування більш чіткими й однозначними – діючі норми законодавства та прогалини у ньому породжує суперечки.

Ми бачимо політичний і ринковий контекст: галузь, що демонструє значне зростання сплати податків, стає мішенню для популістської критики й одночасно для замовних атак, вигідних нелегалам (зокрема тим, яких раніше вивели з ринку).

З часом емоції вляжуться, а факти залишаться.

Головне – безпека громадян і наповнення бюджету під час війни. Тиск на «білий» сегмент лише підсилює «чорний», куди підуть нові гравці без жодного захисту: ризики крадіжки фінансових даних, збір чутливої інформації в інтересах спецслужб рф і пов’язані з цим загрози вербування – це вже питання нацбезпеки. Тому закриття «чорних» казино – не тільки про податки.

- Як взагалі ви оцінюєте роботу нового регулятора Play.City порівняно з попереднім КРАІЛ?

- Порівнювати некоректно: Play.City стартував у квітні, як і наша Асоціація. Співпраця з ними та з Мінцифри – конструктивна. Ми очікуємо спільних проєктів та прогресу в прозорості й зрозумілості правил, щоб український ринок був конкурентоспроможним порівняно з юрисдикціями європейських країн.

- Чи ефективна співпраця легального бізнесу з податковою та БЕБ?

- У БЕБ – нове керівництво, відбувається перезавантаження; ми вже познайомилися і розраховуємо на продуктивну взаємодію. Діалог із податковою також конструктивний: Станом на сьогодні понад 70% податків галузі сплачують члени нашої Асоціації.

- Які інструменти захисту гравців і соціальної відповідальності в пріоритеті?

- Усі члени Асоціації візьмуть зобов’язання дотримуватися «Стандартів захисту інтересів клієнтів», що включатимуть «Responsible Remote Gambling Measures» (стандарт CEN із 134 заходами: захист вразливих клієнтів, запобігання участі неповнолітніх, боротьба з шахрайством, відповідальна реклама, захист приватності). Над узгодженими стандартами вже працює Play.City. Ми рухаємося разом до більш цивілізованого ринку – не на словах, а на ділі. Responsible Gambling – це частина ДНК наших компаній. Ми – це про білий та відповідальний бізнес.

- Які законодавчі зміни найнагальніші для розвитку легального ринку?

- Передусім – податкові. Під час ТСК депутати також вказували на складні, двозначні норми, що заважають бізнесу працювати і державі – адмініструвати податки. Ми подали свої пропозиції щодо податкових змін, а також надамо додаткові – з маркетингу та реклами, щоб правила були чіткими й прозорими.

- Скільки членів входить до Асоціації і які це компанії?

- Це відкрита інформація. Засновники – три найбільші платники галузі: «Букмекерська компанія «ФАВБЕТ», ТОВ «ГЕЙМДЕВ», ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ». Сукупно вони сплачують близько 70% податків галузі (у 2024 році було ~56%). У вересні–жовтні плануємо прийняти ще 4–5 компаній; тоді частка податків, які сплачуватимуть членами Асоціації, сягне 80–90%.

Ми – репрезентативна галузева інституція. Мета – не «зібрати всіх» в Асоціацію. Мета – зберігати високі стандарти комплаєнсу. Компанії із сумнівною репутацією або зв’язками з рф/білоруссю – не наш шлях. Ми будуємо прозору, відповідальну індустрію. Разом із регулятором уже змінюємо ландшафт ринку – і це про нову ідеологію: чесні правила, захист гравця, національну безпеку і прогнозовані умови для бізнесу.