В Україні планують запровадити державні розіграші фіскальних чеків або чекові лотереї. Цей механізм має сприяти легалізації торгівлі, знизити частку тіньового бізнесу та забезпечити додаткові надходження до держбюджету.
Як стало відомо Mind, Державна податкова служба (ДПС) уже розробила законопроєкт, який описує концепцію та порядок проведення таких лотерей.
Чекові лотереї – не українське ноу-хау, а механізм, який застосовували різні країни – Китай, Чехія, Литва, Словенія, Хорватія, Грузія. Щоправда, не скрізь цей досвід був успішним. Тому деякі держави відмовилися від проведення лотерей, оскільки вони не дали очікуваного фіскального ефекту.
Mind розбирався, для чого потрібні чекові лотереї та чи може це вплинути на детінізацію економіки (щорічні бюджетні втрати від «тіні» становлять 400–450 млрд грн).
У розпорядженні Mind є чорновий проєкт закону «Про розіграш фіскальних касових чеків», який передбачає впровадження чекових лотерей. Документ досить рамковий. У разі його реєстрації та прийняття у Верховній Раді уряд (у тому числі Мінфін) повинен буде деталізувати механізми проведення лотерей.
Згідно з текстом законопроєкту, чекова лотерея – масова гра, умови якої мають на меті розіграш призів між учасниками за реквізитами розрахункових документів (фіскальних чеків).
Для проведення лотерей буде створено спеціальну онлайн-систему, де зможе зареєструватися кожен охочий і вказати реквізити касового чека, отриманого за товар чи послугу. Кількість чеків, які можуть бути зареєстровані в системі, не обмежується.
Розіграші в лотереї проводитимуться регулярно. Наприклад, раз на тиждень або щомісяця, точна періодичність наразі невідома. Виграш – готівкові або безготівкові гроші. Хоча не виключено, що депутати можуть скористатися прикладом інших країн (про них нижче) і запропонують матеріальні призи.
У документі також пропонується створити організатора розіграшу фіскальних касових чеків – державне підприємство під управлінням Міністерства фінансів. Такий організатор буде проводити розіграші, формувати та розподіляти призовий фонд, оприлюднювати результати лотерей й виплачувати виграші.
Він щомісяця інформуватиме Мінфін про розіграші та щокварталу звітуватиме перед міністерством про свої фінансові результати. За нецільове витрачання бюджетних коштів із призового (виграшного) фонду посадовим особам організатора загрожує відповідальність за ст. 210 Кримінального кодексу – штраф до 68 тис. грн і навіть позбавлення волі на строк до 6 років.
Оскільки головна мета – це боротьба з тіньовим бізнесом, важливо, як за допомогою лотерей держава відстежуватиме тих продавців, які порушують правила застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та видачі фіскальних чеків.
Законопроєкт у початковій своїй редакції дає лише часткову відповідь на це запитання. А саме:
Що далі робитиме з цими даними податкова – невідомо. Вочевидь це буде зрозуміло, коли з'явиться фінальна редакція законопроєкту та роз'яснення від ДПС.
Але з великою ймовірністю поява підроблених чеків у системі стане сигналом для податкової звернути увагу на потенційного порушника та підставою провести його перевірку.
Варто зауважити, що лотереї мають виконувати також стимулювальну функцію. Тобто споживачі, які мають бажання взяти участь у розіграшах, вимагатимуть від бізнесу видавати фіскальні чеки, а це сприятиме збільшенню кількості операцій, що проходять через РРО.
Згідно з дослідженням Університету Преторія (University of Pretoria, ПАР), практику проведення чекових лотерей використовували близько 20 країн. На думку авторів дослідження, успішними прикладами є Тайвань, Китай, Словаччина й Румунія. Пуерто-Рико та Грузія відмовилися від таких лотерей невдовзі після впровадження. Частина країн через декілька років також припиняла практику їх проведення.
У Європі активно проводила розіграші фіскальних чеків Чехія. Ще у 2017 році чеська влада анонсувала запуск таких лотерей, заклавши на їхнє фінансування 60–65 млн крон на рік (2,5–2,7 млн євро за курсом на жовтень 2025 року). Максимальні виграші становили від 100 тис. до 1 млн крон, а найціннішим призом був автомобіль.
Але у 2022 році розіграші в Чехії були припинені. Такий висновок можна зробити зі звіту Верховного контрольного управління Чехії (SAO), яке проводить аудит державних органів. SAO дійшло висновку, що Міністерство фінансів у 2017–2021 роках витратило на розіграші чеків майже 231 млн крон (9,5 млн євро), але це не дало державному бюджету жодних видимих переваг.
Латвія проводила чекові лотереї із середини 2019 року. За даними Служби державних доходів Латвії, до 2022 року у розіграшах взяла участь понад 241 тис. осіб, які зареєстрували 41,8 млн чеків. Державний бюджет додатково отримав всього 10,9 млн євро. Це не надто багато. Для порівняння: лише за перше півріччя 2025 року податкові надходження до латвійського держбюджету становили 6,9 млрд євро. З 2023 року латвійська влада від розіграшів відмовилася, мабуть, саме через слабкий результат.
Словаччина – одна з небагатьох європейських країн, де чекові лотереї протрималися найдовше. Вони були запущені у вересні 2013 року та припинені у лютому 2021-го. Витрати на проведення лотерей становили близько 1 млн євро на рік. Скільки при цьому одержав за всі ці роки словацький бюджет – невідомо. Є лише дані про надходження за перші місяці розіграшів – вони сягнули 210 млн євро, або майже 25% доходів держбюджету Словаччини.
Але представники податкового відомства Словаччини зізналися, що з часом інтерес населення до лотерей значно скоротився. Втім, на думку словацької влади, розіграші все одно досягли своєї мети: покупці почали вимагати чеки в магазинах, а підприємці почали їх сумлінніше видавати та сплачувати більше податків.
Найбільш показовим є приклад Тайваню, який ввів чекові лотереї ще 1951 року на тлі різкого скорочення податкових надходжень до державного бюджету. Розіграші чеків у країні стали своєрідним національним захопленням: у них бере участь до 70% населення, а розмір виграшу коливається від $6 до $310 тис.
За даними консалтингової компанії MUC Consulting (Індонезія), використання лотерей дозволило Тайваню збільшити податкові надходження на 50%. Щоправда, за який конкретно період – невідомо. Проте тайванська влада від лотерей не відмовляється й щорічно виділяє на них близько 3% усіх податків, які сплачує бізнес.
Перспективи чекових лотерей в Україні залежать від кількох факторів.
По-перше, від розмірів виграшів, які мають мотивувати населення брати участь у розіграшах.
По-друге, від частоти (періодичності) проведення таких лотерей.
По-третє, важливо яким буде контроль за діяльністю оператора лотерей і прозорість самої системи, щоб вона не перетворилася на черговий інструмент для корупційного викачування чиновниками бюджетних грошей. А в українських реаліях саме цей сценарій здається найімовірнішим.
Також поки що немає розуміння, як все ж таки ДПС зможе відстежувати тих продавців, які порушують правила оформлення фіскальних чеків або не видають їх зовсім.
Якщо, як планується, ДПС здобуде доступ до системи реєстрації чеків, податківці зможуть звіряти дані про обіг суб'єктів бізнесу з різних джерел. Наприклад, зіставляти суми, зазначені в чеках, з тими сумами, які ДПС отримує через РРО та POS-термінали, з даними банків і платіжних систем та з цифрами в податковій звітності. Такий аналіз дозволить виявити ознаки того, що магазин, наприклад, офіційно показує виручку в 1 млн грн на місяць, а реально отримує в 1,5–2 рази більше. А далі – перевірка, донарахування та штрафи.
Крім того, реєстрація чеків у системі формує велику кількість «свідків» операцій. І, якщо багато покупців надсилають чеки від певного продавця, а він це не фіксує через РРО та не відображає у звітності – це є індикатором прихованої виручки.
Але ключове питання, яким може бути реальний ефект для державного бюджету. На думку експертів, тіньовий оборот у торгівлі становить 100–150 млрд грн на рік, а за допомогою лотерей можна витягти з цієї суми третину – до 50 млрд грн, які потраплять до держбюджету. У масштабах усіх податкових надходжень це лише близько 2%, але за умов хронічного дефіциту бюджетних доходів – відчутна надбавка.
Щоправда ці розрахунки досить теоретичні. Як показує практичний досвід більшості країн, отримати реальний ефект тут дуже складно. А отже, є великий ризик, що новий задум податківців перетвориться в чергове розтринькування дефіцитних державних коштів.