Підсумки Нобелівського тижня – 2025: «магічні» матеріали, дослідження апокаліпсису та Трамп без премії миру

З понеділка до п'ятниці, 6-10 жовтня 2025 року, Нобелівський комітет оголошував лауреатів однойменних премій у галузі медицини, фізики, хімії, літератури та захисту миру. Їхні відкриття проклали шлях до створення квантових комп’ютерів, нових методів лікування раку та «розумних губок», здатних поглинати парникові гази.

В понеділок, 13 жовтня, також буде оголошена Премія з економіки, яка названа на честь Альфреда Нобеля, але не входить до п'яти оригінальних премій, заснованих за його заповітом.

Mind пояснює, кому та за що 2025 року дістануться найпрестижніші нагороди вартістю $1,2 млн.

Медицина та фізіологія

Джерело: тут і далі – сайт Нобелівського комітету nobelprize.org

Лауреати: Мері Е. Брунков (США), Фред Рамсдел (США) і Шимон Сакагучі (Японія)

Формулювання: «за фундаментальні відкриття, пов'язані з периферичною імунною толерантністю»

Лауреати виявили, як імунна система організму зберігає здатність реагувати на збудники хвороб, не пошкоджуючи при цьому клітини власного організму. Це допомогло розробити нові методи лікування онкологічних та аутоімунних захворювань, зазначив Нобелівський комітет.

«Їхні відкриття стали вирішальними для нашого розуміння того, як функціонує імунна система, і чому не всі ми маємо серйозні аутоімунні захворювання», – заявив голова Нобелівського комітету Олле Кампе.

Імунолог Шимон Сакагучі у 1995 році відкрив новий клас «охоронців імунної системи» – регуляторних Т-клітин. У людей з аутоімунними проблемами ці Т-клітини слабкі, а у хворих на рак, навпаки, надмірно активні.

Мері Брунков і Фред Рамсделл, у 2001 році зробили інше ключове відкриття. Вони виявили ген Foxp3 у мишей, мутації якого призводять до втрачання Т-клітин і тяжких автоімунних порушень. Згодом вони довели, що мутації в аналогічному людському гені є причиною IPEX-синдрому – тяжкого спадкового захворювання, проявами якого є ураження кишечника, цукровий діабет та пошкодження шкіри.

У 2003 році Сакагучі пов'язав висновки Брунков і Рамсделла зі своїми відкриттями і довів, що ген Foxp3 керує розвитком «регуляторних Т-клітин», які в свою чергу керують іншими імунними клітинами та забезпечують толерантність нашої імунної системи до власних тканин. Це знання відкрило новий напрям в імунології, де зараз ведеться понад 200 клінічних випробувань методів лікувань раку та аутоімунних хвороб.

Фізика

Лауреати: Джон Кларк (США), Мішель Деворе (США) та Джон Мартініс (США)

Формулювання: «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі»

Лауреати вперше зуміли продемонструвати, що «дивності» квантової механіки існують не тільки на рівні атомів молекул, але й в «системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати у руці». Цей прорив відкрив шлях до створення квантових комп’ютерів, наднадійної квантової криптографії та надчутливих квантових сенсорів.

У 1984-1985 роках Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс досліджували проходження заряджених частинок в мікросхемі, побудованій в кріогенній камері з двох надпровідників – компонентів, які можуть проводити струм без електричного опору.

Удосконалюючи свою схему, вчені досягли того, щоб заряджені частинки поводилися в ній так, ніби це одна частинка, яка заповнює всю схему. В їх чипі проявилися два ключових квантових явища:

• квантово-механічне тунелювання – система «перескакує» через енергетичний бар’єр, змінюючи свій стан, ніби частинка проходить скрізь стіну;
• квантування енергії – система поглинає або випромінює енергію лише певними «порціями» фіксованого розміру, а не хаотично.

Ці два ефекти на одній схемі сантиметрового масштабу переконливо показали, що квантові процеси можна не тільки спостерігати, але й конструювати. Це підштовхнуло розвиток квантових технологій та привело до створення кубітів – базових елементів квантових комп’ютерів.

Хімія

Лауреати: Сусуму Кітагава (Японія), Річард Робсон (Австралія) та Омар Ягхі (США)

Формулювання: «за розробку металоорганічних каркасів»

Лауреати створили нові молекулярні конструкції з великими порожнинами, через які можуть проходити гази або рідини. Ці пористі металоорганічні структури (Metal-Organic Frameworks, MOF) мають величезний потенціал для видобутку ресурсів та екології. Їх можна застосувати для отримання води з повітря в пустелі, уловлювання парникових газів з атмосфери, очищення речовин та стимулювання хімічних реакцій.

Нобелевський комітет порівняв MOF з бездонною сумкою Герміони із Гаррі Поттера – маленькою ззовні, але дуже-дуже великою всередині. Так, крихітний 1-грамовий металоорганічний кристал може поглинути літровий об’єм газу СО2 вагою 2,3 грами.

Річард Робсон у 1989 році створив перший MOF. Поєднавши іони міді з органічними молекулами, він отримав кристал, схожий на алмаз, але з великою кількістю порожнин. Його матеріал став проривом, хоча і виявився нестійким.

Сусуму Кітагава в 1997 році вперше створив стабільний кристал MOF, і довів, що його пори здатні функціонувати «як номери в готелі», так що величезна кількість «гостьових» молекул можуть входити в металоорганічну конструкцію, гостювати в ній та виходити.

Омар Ягхі на початку 2000-х років придумав, як конструювати металоорганічні каркаси з молекул подібно тому, як діти складають моделі з LEGO. Після цього хіміки створили десятки тисяч MOF з різноманітними властивостями від електропровідності до вибіркового поглинання речовин. Деякі з цих нових матеріалів здатні допомогти людству в спасінні планети від забруднень та глобального потепління.

Література

Лауреат: Ласло Краснагоркаї (Угорщина)

Формулювання: «за його переконливу та пророчу творчість, яка серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва»

Угорський письменник Ласло Краснагоркаї – автор епічних новел на тему апокаліпсису. Його твори «більше гармонують з нинішнім часом ніж з 1985 роком», – зазначив Стів Сем-Сандберг, член Шведської академії на прес-конференції після присудження нобелівський премії.

В 1985 році вийшла перша книга Ласло Краснагоркаї «Сатанинське танго». В ній персонажі крадуть, п’ють, морально деградують та становляться жертвами шахраїв в майже покинутому занедбаному колгоспі в соціалістичній Угорщини. В наступних творах схожі соціальні кризи відбуваються в Будапешті, Нью-Йорку, Німеччині, Аргентині та Японії.

У Ласло Краснагоркаї є 7 літературних нагород, серед яких престижна Міжнародна Букерівська премія за 2015 рік. Декілька його новел, включаючи «Сатанинське танго» та «Меланхолію спротиву», були екранізовані угорським режисером Белом Тарром. Письменник також написав сценарій до фільму «Туринський кінь», який взяв гран-прі Берлінського кінофестивалю у 2011 році.

Номінування Ласло Краснагоркаї визвало шторм обурення в російських ЗМІ, бо письменник критикував «угорський режим Віктора Орбана» за «нейтралітет» відносно війни в Україні. «Комсомольська правда» обізвала лауреата «заукраїнцем» і зробила висновок, що Нобелівську премію йому дали «за прославлення ЗСУ» – на початку 2025 року лауреат опублікував невеличке оповідання «Ангел пролетів над нами», в якому три рази згадав про «Бучу», називав російських окупантів «орками» та героїзував поранених воїнів в українських окопах.

Премія миру  

Лауреат: Марія Коріна Мачадо (Венесуела)

Формулювання: «за її невтомну роботу з просування демократичних прав народу Венесуели і за боротьбу за досягнення справедливого й мирного переходу від диктатури до демократії»

Головною інтригою Нобелевського тижня було питання: чи отримає премію миру президент США Дональд Трамп, який прагне увійти в історію як миротворець?

На протязі року лідер Білого Дому заявляв, що заслуговує цю нагороду, бо владнав принаймні шість війн. У 2025 році він допоміг врегулювати конфлікти Камбоджі й Таїланду, Пакистану й Індії, Ізраїлю та Ірану. Але Трамп не зміг зупинити російську агресію проти України та погрожував війною Венесуелі.

Норвезький Нобелівський комітет віддав премію миру 2025 року лідерці демократичного руху в Венесуелі Марії Коріні Мачадо, яка бореться за зміну влади в цій країні. В прес-релізі зазначено, що лауреатка відповідає трьом необхідним критеріям для отримання премії миру: вона об'єднала роздроблену опозицію в Венесуелі, ніколи не сумнівалася щодо протидії мілітаризації венесуельського суспільства та була непохитною в своїй підтримці мирного переходу до демократії.

Підкресленням непохитності та безсумнівності Марії Коріни Мачадо Нобелевській комітет, ймовірно, натякнув, що не всі основні кандидаті на отримання премії миру мали ці якості.