Стрибок ШІ в Україні: від бойових дронів з комп'ютерним зором до невідворотності регулювання галузі та ШІ-міністра в уряді
Як змінюється наша країна під впливом штучного інтелекту та коли очікувати на державний контроль над його використанням
Уявіть: FPV-дрон, оснащений системою комп'ютерного зору (Computer Vision, CV), сканує поле бою, виявляє ворожі цілі на відстані кілометра, уникає РЕБ і наносить удар без втручання оператора. Для України це вже давно не фантастика. Перші дрони з CV кодифіковано ще близько року тому. Так Україна стала першою у світі країною, що успішно використовує СV на полі бою. За даними звіту Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS; Вашингтон, США), «розумні» дрони підвищили ефективність уражень у 3-4 рази порівняно з ручним керуванням.
Наразі ЗСУ щомісяця отримують щонайменше тисячі таких пристроїв, а технологія постійно еволюціонує, інтегруючись у рої дронів і наземні системи. Цей прорив не лише рятує життя, але й позиціонує Україну як лідера в DefenсeTech.
Проте, як зазначили експерти на нещодавній Ukraine Tech Conference (організованій Європейською Бізнес Асоціацією та Diia.City.Union), штучний інтелект (ШІ, AI) в Україні – це не лише війна. В яких ще індустріях ШІ стрімко розвивається в Україні? Як іншим «відсталим» галузям наздогнати світ? Як відрізнити хайп від реальної необхідності запускати ШІ у бізнесі? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.
Які вітчизняні індустрії переважають в розвитку ШІ?
Поки в Україні спостерігається нерівномірне впровадження ШІ. Насамперед в лідерах та галузь, якій війна не залишила іншого вибору: DefenсeTech.
«Україна відстає на загальному рівні. Втім переважає в окремих сферах. Наприклад, в Defenсe, бо іншого вибору немає – нам доводиться це робити», – пояснює керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії Леонід Полупан.
Віцепрезидент IT-компанії «EPAM Україна» Степан Мітіш додає, що війна змусила країну йти шляхом інновацій: «Ми виживаємо в унікальних умовах. Ці умови підштовхують креативити, тестувати, виправляти помилки та створювати CV для DefenсeTech без аналогів у світі».
За останні роки в Україні з’явилися десятки Defenсe-компаній, що експериментують з ШІ. Ось декілька гучних імен:
- Swarmer (автономні рої дронів з ШI для координації атак);
- Farsight Vision (платформа використовує ШІ для створення 2D та 3D моделей місцевості з даних, зібраних з безпілотників);
- Clarity (ШI-програма для аналізу фото- та відеоданих, самостійно знаходить техніку й ознаки присутності ворога на фото та відео);
- Griselda (ШІ-платформа для обробки розвідданих);
- Vidar Systems (акустичні системи для виявлення вогневих позицій артилерії та мінометів противника за звуком пострілу, використовує ШІ для аналізу звуку і допомагає військовим визначати джерело пострілів ворога);
- Bavovna.AI (системи автономної навігації для дронів);
- Buntar Aerospace (ШІ-керовані розвідувальні БпЛА);
- DevDroid (дистанційно керовані бойові модулі та роботизовані платформи із застосуванням ШІ);
- UADamage (ШІ для гуманітарного розмінування).
Buntar-3 з ШІ для розвідки на дистанції до 100 км в умовах РЕБ. Фото з сайту Buntar Aerospace
«Розвиток штучного інтелекту за останній рік був надзвичайно стрімким. ШІ вже допомагає не лише безпосередньо знищувати ворога, але й значно прискорює прийняття рішень, аналіз даних і зменшує потребу в залученні великої кількості людей», – розповідає заступник міністра оборони Юрій Мироненко.
Він ділиться прикладами: «До нас надходить величезний обсяг даних – понад 2200 відеозаписів на добу з інформацією про знищені чи пошкоджені цілі. ШІ аналізує ці дані та формує датасети для подальшого використання».
Величезна кількість відеоданих надходить і від розвідки. «На цих відео бачимо різні складні цілі: військових ворога, укриття, техніку тощо. Наразі всі відеостріми обробляються автоматично: ШІ виявляє і фіксує цілі. Коли перед операторами величезна кількість екранів, ШІ автоматично визначає ключові об’єкти та передає інформацію туди, де вона потрібна. Це значно спрощує роботу, адже для виконання таких завдань не потрібні висококваліфіковані фахівці. Наприклад, ураження цілей аналізує команда лише з трьох осіб», – пояснює Мироненко.
Наступний етап – інтеграція ШІ безпосередньо в дрони. «Це складніший рівень, який дозволяє уражати цілі автономно – без зв’язку з оператором. Наприклад, у нас вже є дрони для збиття «Шахедів», оснащені автоматичним наведенням», – розповідає заступник міністра оборони.
Агросектор – ще одна індустрія, в якій Україна значно просунулася у впровадженні ШІ. «Аграрний сектор – дуже потужно інтегрований з ШІ», – вважає Леонід Полупан.
ШІ дійсно набуває стратегічного значення для агро в умовах війни, кліматичних викликів та обмежених ресурсів. Наразі він вже допомагає оптимізувати процеси та зменшувати витрати: від прогнозування врожаю до точного внесення добрив. За даними дослідження TopLead, 22% компаній використовують штучний інтелект для прогнозування врожаю та ідентифікації загроз, 18% – для прогнозування розвитку культур, 12% – для планування норм добрив, 10% – для оцінки рівня схожості, густоти рослин.
ШІ інтегрується в точне землеробство, автоматизацію та аналітику даних, аналізує супутникові знімки, дані сенсорів для виявлення хвороб, шкідників чи дефіциту поживних речовин. Алгоритми планують норми добрив і зрошення. А автономні обприскувачі скорочують використання пестицидів.
В Україні екосистема вже налічує близько 100 AgriTech-стартапів, частина з яких експериментують з ШІ. Одні з відомих: Drone.UA (інтегратор дронів з ШІ для моніторингу полів і обприскування), AgriEye (аналіз супутникових даних для оптимізації посівів), Profeed (IT-система для автоматизації годівлі худоби, де ШІ аналізує дані про здоров'я тварин, оптимізує раціони та зменшує витрати на корм), Kray Technologies (дрони з ШІ для точного обприскування пестицидами), тощо.
Дрон Kray Technologies з ШІ. Фото з сайту Kray Technologies
Але є багато індустрій, де Україна поки відстає у впровадженні ШІ, вважають спікери. «Наприклад, одна з них – Healthcare. Хоча в медицині – величезні обсяги даних для ШІ та значна потреба «розвантажити» лікарів. В таких умовах, наприклад, ШІ-агент для фельдшерів у селах міг би допомагати аналізувати дані, приймати рішення тощо», – подає ідеї Полупан.
Хоча в Україні у цій сфері вже є цікаві рішення та MedTech-стартапи з ШІ (Cardio.AI, CheckEye, Tayra.ai, IMPULSAR, CAMS-AIR, Mark, Koaly.ai, тощо), про масове використання штучного інтелекту в медицині поки не йдеться.
Як наздогнати відрив від світу в інших індустріях?
Спікери вважають, що потрібно починати з простого кроку – загальної освіти, навчання суспільства як користуватися ШІ, інформування про його переваги, можливості та ризики.
«Існує цікавий графік у формі оберненої піраміди, який показує вплив ШІ на економіку країни. Коли інвестиції та зусилля зосереджені на точкових проєктах, графік показує перебування на початковому рівні. В такому випадку вплив на економіку країни залишиться мінімальним. Піраміда розширюється, якщо інвестувати в освіту окремих секторів економіки», – пояснює Полупан.
Водночас, за його спостереженнями, це вже досить активно відбувається в Україні. «Бачимо багато співпраці в цьому напрямі: визначаємо ключові галузі й «прокачуємо» їх за допомогою ШІ. Наприклад, український DefenсeTech завдяки ШІ вже перевершує багато світових компаній. Бачимо величезні проблеми з логістикою, які можна оптимізувати за допомогою ШІ. Тобто заглиблюємося в кожен сектор окремо, і це вже дає поштовх економічному розвитку», – наводить приклади керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії.
Та підкреслює: проте для масштабного економічного зростання необхідно інвестувати в загальну освіту з ШІ по всій країні. «Це дозволить, по-перше, готувати власних фахівців. Сьогодні у світі точиться справжня боротьба за спеціалістів із ШІ – їм платять величезні зарплати, але знайти кваліфікованих експертів дуже складно. По-друге, освіта зробить людей ефективнішими на їхніх робочих місцях, що сприятиме розвитку економіки. З огляду на виклики, які стоять перед Україною, єдиний спосіб їх подолати – це використовувати найсучасніші технології. ШІ, подобається це чи ні, є саме такою технологією», – вважає Полупан.
Чи забере масове застосування ШІ роботу у людей?
Штучний інтелект забере рутинну, просту роботу, натомість, звільніть час людини для аналізу та перевірки, тобто підніме спеціалістів на більш фаховий рівень.
Нещодавній скандал із Deloitte ілюструє, як ШІ може створювати проблеми, якщо його не перевіряти. Компанія з «великої четвірки» взяла у уряду Австралії $290 тисяч за проведення дослідження. Але у звіті виявилися численні помилки, згенеровані ШІ (посилання на неіснуючі дослідження та цитати з рішень федеральних судів, тощо). В результаті Deloitte має відшкодувати австралійському уряду $58 тисяч та реанімувати репутацію.
В цьому випадку, вірогідно, співробітники Deloitte, що готували звіт, дійсно залишаться без роботи. Але не через використання ШІ для збору даних. Скандалу не трапилося би, якщо б фахівці великого аудитора знайшли час на аналіз праці свого «розумного помічника».
Степан Мітіш пояснює: ШІ не знищить робочі місця – він змінить ролі.
«Чи становить штучний інтелект ризик для ІТ-індустрії? Безумовно, так. Але водночас ШІ відкриває значно більше можливостей. Чи може бізнес програти лише через ШІ? Скоріше, ні. Але бізнес може втратити конкурентоспроможність, якщо інші компанії використовуватимуть ШІ ефективніше, адаптивніше та швидше. Те саме стосується фахівців. Навряд чи програмісти як професія зникнуть, але ті, хто не використовуватиме ШІ, можуть поступитися колегам, які активно застосовують технологію. Програмісти дедалі більше фокусуватимуться на розв’язанні бізнес-завдань, а не на технічній реалізації», – уточнює віцепрезидент «EPAM Україна».
Як відрізнити хайп від реальної необхідності ШІ у бізнесі?
За прогнозом Gartner, глобальний ринок ШІ сягне $1,5 трлн у 2025 році та вдвічі перевищить показник 2024 року. Буквально учора ф’ючерси на основні фондові індекси США зросли на тлі позитивного квартального звіту Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC; найбільший у світі виробник мікрочипів ), який посилив оптимізм інвесторів щодо розвитку штучного інтелекту. Виробник підвищив прогноз річного доходу, пояснивши це зростанням попиту на ШІ-рішення.
Водночас впровадження ШІ в бізнес-процесі потребує значних коштів. Як компаніям зрозуміти, що настав час вкладати в ШІ?
«Зараз хайпова крива дійсно на підйомі, але є певні застереження. Згідно з Gartner, 40% проєктів, які впроваджуються, будуть зупинені цього року через відсутність прибутковості. Ситуація зі ШІ змінюється щодня: з’являються нові протоколи, технології, підходи тощо.
В таких динамічних умовах впровадження проєктів на основі Agentic AI доцільно зосередити на тому, що змінюється найповільніше або взагалі залишається сталим, – на потребах клієнтів, як зовнішніх, так і внутрішніх», – розповідає керівник відділу корпоративних клієнтів в Україні Amazon Web Services Анастасія Ростальна.
Вона уточнює: наприклад, через 10 років навряд чи клієнти захочуть, щоб компанії доставляли товари повільніше чи щоб послуги ставали дорожчими.
«Тому першочергово потрібно визначити стратегічну мету впровадження. Водночас важливо, щоб фіксація на меті не заважала гнучкості у шляхах її досягнення, готовності експериментувати. Для Amazon це своєрідна мантра: потрібно дати клієнтам можливість швидко тестувати ідеї та відкидати ті, що не відповідають потребам», – пояснює Ростальна.
Чому в Україні досі немає регулювання ШІ та чи вдарить воно по бізнесу?
Поки в Мінцифрі вважають: краще не чіпати. «Наша позиція: щоб ШІ в Україні розвивався, поки потрібно утриматися від регулювання», – каже заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
На його думку, наразі європейська регуляція не буде ефективною в Україні. «В ЄС свої особливості та проблеми. Вони вирішують питання захисту ідентифікаційних даних, безпеки інформації тощо. Проте ми розуміємо, що законодавство все одно доведеться прийняти. Тож готуємося до регулювання, яке стане обов’язковим після вступу України до ЄС. Тоді європейський регламент автоматично діятиме в Україні. Ближче до 2028 року з’явиться потреба в розробці відповідного закону», – пояснює заступник міністра.
Чи вплине майбутня регуляція на бізнес та ускладнить комплаєнс? «Так, це вже очевидно для великих європейських компаній, які відчувають уповільнення через регуляторні вимоги. У нас є час поспостерігати за цими процесами», – уточнює Борняков.
Полупан доповнює. «Підготовка до регулювання – це паралельний процес. На прикладі Microsoft можу сказати, що ми вже зараз готуємося до можливих регуляторних змін. Виконуємо вимоги, які ще не затверджені в ЄС. Наприклад, якщо ви використовуєте Microsoft Paint, ваші дані не залишають межі ЄС. Такий паралельний підхід, на мою думку, є правильним, адже ні технологічні гіганти, ні інші компанії ще не до кінця розуміють, куди веде розвиток ШІ. Це абсолютно нова технологія, і виклики з’являтимуться в процесі. Тому співпраця держави з приватними компаніями є критично важливою для ефективного впровадження регуляцій».
Як може змінитися Україна під впливом ШІ?
Наразі спікери «малюють» досить динамічну та дещо фантастичну картину майбутнього.
«ШІ – це інтернет або мобільні телефони свого часу: невідворотна тенденція, яка проникне всюди. ШІ кардинально вплине не лише на державу, а й на всі сфери життя. Наприклад, освіту: домашні завдання, контрольні роботи відійдуть у минуле. Лекції в університетах, найімовірніше, стануть непотрібними, а самі виші трансформуються в щось інше. Ви можете опиратися чи сперечатися, але ми вже живемо в цій реальності. Цю хвилю не зупинити. Тому потрібно готуватися й адаптуватися», – вважає Борняков.
Та розповідає, що в Мінцифрі вже пропонують, щоб уряд використовував Agentic AI: «Вважаємо, що в Кабміні має з’явитися ШІ-віце-прем’єр із правом голосу. Хтось може посміхатися, але в Албанії це вже реалізували. І це лише початок. Наприклад, ШІ може вирішити проблему державних закупівель: машина не бере хабарів і може прозоро розподіляти державні кошти. Таких прикладів безліч».
ШІ-міністерка Албанії. Фото balkaninsight
Генеральний директор Sophela (партнер Hewlett Packard Enterprise в Україні) Андрій Піщіков додає, що завдяки ШІ державна бюрократія може скоротилася до одного «сервера».
«Якщо подивитися на історію людства, успішними завжди були країни, які в певний період максимально адаптували нові технології – чи то електрику, чи мануфактури. Сьогодні ШІ є таким же революційним інструментом. Втім мене турбує наша «містечковість» – прагнення тримати все «в своїй кишені». Світ став глобальним, подобається це нам чи ні. Україні потрібно йти в глобальні партнерства, які дадуть значні переваги. У нас найближчим часом не буде стільки ресурсів, як у ОАЕ чи США, щоб будувати щось самостійно – це утопічна ідея», – пояснює Полупан.
Та уточнює: через війну Україна вже рухається до глобальних партнерств, і це дає нам переваги. «ШІ – це великий вирівнювач: він дозволяє досягати результатів, на які інші витрачають величезні кошти. Якщо ми використаємо ШІ в умовах глобального ринку та партнерств, зможемо зробити те, що раніше було неможливим», – вважає керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії.
Мітіш з ЕРАМ підсумовує: «Зараз унікальний час, який трапляється раз на століття. Для України як держави та суспільства відкривається виняткова можливість опанувати ШІ швидше й ефективніше, ніж інші країни. Якщо ми зможемо завдяки ШІ досягати більшого з меншими зусиллями – навіть на 1, 2, 3 чи 5%, – це вже буде перемогою».