Дефіцит газу: як на нього вплинуть атаки росіян та аномально холодна зима?

На четвертому році повномасштабної війни росія не змогла досягнути мети – вийти на кордони Донецької та Луганської областей в Україні. Але відсутність територіальних здобутків не зупинила путінську агресію.

Заразі завданням обох сторін стало максимальне руйнування економіки противника: Україна посилила атаки на нафтопереробні заводи, а росія завдає ударів по газовій інфраструктурі та підстанціях, щоб підірвати запас міцності української енергосистеми й посилити залежність країни від імпорту газу.

Крім того, є вагомі підстави очікувати, що цієї зими погодні умови не будуть підтримкою для України. Якщо в попередні роки відносно теплі зими сприяли успішному проходженню опалювального сезону, то тепер ймовірність такої вдачі зменшилася, тому й наслідки аварій в енергосистемі можуть виявитися більш руйнівними, ніж раніше.

Докладніше – в огляді Mind.

Газ під прицілом

Цієї осені росія перейшла до нової тактики ударів по енергетиці. Як розповів заступник міністра енергетики Микола Колісник, ворог намагається послідовно вибити системи передачі, розподілу й маневрену генерацію по областях. Конкретний об’єкт атакується великою кількістю дронів і ракет, що «спустошує протиповітряну оборону».

«Паралельно росія завдає ударів по газовидобутку і транспортуванню, розуміючи, що газова генерація є однією з ключових у складі балансувальної потужності, яка допомагає закривати споживання електроенергії в пікові години», – повідомив чиновник.

Те, що ця ворожа тактика реалізується на практиці, підтверджують новини газовидобувних компаній, які постійно з’являються від початку вересня. Про потужні атаки на інфраструктуру повідомляв і державний холдинг «Нафтогаз України», і приватні видобувники, зокрема «ДТЕК Нафтогаз» і «Смарт Холдинг».

Найбільших втрат зазнає Нафтогаз, який забезпечує понад 70% газовидобутку в країні. «Жодного військового значення атаковані об’єкти не несуть. Ці маніакальні терористичні удари спрямовані лише на одне – позбавити українців газу, тепла та світла», – зазначає CEO Нафтогазу Сергій Корецький.

Постраждала інфраструктура, запевняє Міненерго, постійно відновлюються. Також посилюється прикриття об’єктів енергетики від ударів із повітря. «Визначились із забезпеченням додаткових гелікоптерів і загалом зі зміцненням бойової авіації», – повідомив президент України Володимир Зеленський. Він також у своїх виступах переконує, що джерела фінансування для закупівлі необхідних додаткових обсягів газу «чітко визначені», а їхню «значну частину вже забезпечили».

Залежність від імпорту

За даними, які навів голова Національного банку України Андрій Пишний на останніх перемовинах із Міжнародним валютним фондом, «зараз недоступні 55% українського газовидобутку». Це головний чинник, який призвів до дефіциту блакитного палива на внутрішньому ринку, що охопив і комерційний сегмент, і соціальну сферу, яка передбачає постачання газу для населення, виробників тепла і бюджетних установ за цінами, нижчими від ринкових на 30–60%.

За таких умов нова хвиля дорогого імпорту стане ще більшим фінансовим тягарем для державного бюджету та Нафтогазу, який змушений продавати значну частину газу на пільгових мовах, витрачаючи на його закупівлю більші кошти.

Вартість таких об’ємів імпорту становитиме близько 2 млрд євро. Для фінансування закупівель Нафтогаз уже залучив кредити Ощадбанку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, а також веде переговори з іншими міжнародними фінансовими інституціями.

Крім того, учора Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення 8,4 млрд грн із резервного фонду державного бюджету для стабільного проходження опалювального сезону 2025/26 року. Кошти отримає НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного природного газу.

Але пошук Нафтогазом коштів на газовий імпорт – не єдина проблема, яка може завадити сталому проходженню четвертого опалювального сезону в умовах гарячої фази війни в Україні. Трейдери очікують непросту зиму на європейському газовому ринку, вказуючи на збереження ризиків волатильності та цінових шоків. У таких умовах українським імпортерам буде непросто конкурувати за доступні обсяги ресурсу, вартість якого зростає.

«Європа наразі агресивно конкурує з Азією за маржинальні обсяги американського LNG, що відображає необхідність суттєвого нарощування імпорту газу. Хоча форвардні ціни на зиму 2025/26 значно впали проти минулого року, їхній рівень є в середньому вдвічі вищим, ніж до енергетичної кризи 2021/22 років. Гнучкість ринку залишається низькою, тому значні перебої та/або холодна зима можуть спричинити різкі цінові коливання», – зазначають у своєму звіті аналітики Timera Energy.

Динаміка спотових і форвардних цін на газовому хабі TTF в Нідерландах

Аналітики також звертають увагу, що погодні умови залишаються найсуттєвішим фактором, який здатний викликати значні коливання ринкового попиту й цін на газ у Європі.

Непередбачувані погодні ризики

Попри популярний жарт про те, що «прогноз погоди – як лотерея, тільки шанс вгадати ще менше», цього року є вагомі причини для того, щоб готуватися до «старомодної засніженої, морозної зими» у країнах Європи й Північної Америки.

Такі висновки метеорологи зробили на основі аналогового аналізу, який передбачає зіставлення поточного стану погодної системи з подібними умовами, зафіксованими минулими роками, щоб передбачити найімовірніші сценарії на найближчу зиму. Вони звернули увагу на кілька кліматичних факторів, які зараз одночасно спостерігаються в океані та атмосфері, а в сукупності створюють умови для снігопадів і морозів у зимову пору.

Холодний ефект океану. У тропічній частині Тихого океану існує так звана зона ENSO (El Niño–Southern Oscillation – Ель-Ніньйо – Південна осциляція) – там відбувається природне циклічне коливання температури поверхні океану та атмосферного тиску, яке суттєво впливає на погоду та клімат у всьому світі. Температура змінюється між теплою фазою (El Niño) та холодною (La Niña) зазвичай кожні один-три роки.

Зараз вчені NOAA (National Oceanic and Atmospheric US Administration) – Державного агентства США, яке здійснює моніторинг погоди, океану й атмосфери – фіксують розвиток хвилі холодної кліматичної аномалії La Niña, яка триватиме до грудня. Але впливатиме вона на погодні умови протягом всієї зими 2025/2026 і поступово згасатиме.

Температурні аномалії поверхні океану

Джерело: Severe Weather Europe

Найбільше «холодний ефект» від La Niña буде відчутний у Канаді, на півночі та сході США, підсилюючи зростання вологи й опади, такі, як сніг або крижаний дощ.

Вплив атмосферного «серцебиття». Як і в океані, в атмосфері існує явище з позитивними та негативними фазами – QBO (Quasi-Biennial Oscillation – квазідворічна осциляція). Але в цьому разі йдеться не про температуру океанської течії, а напрямок вітру.

QBO – це природна зміна напрямку вітрів у стратосфері над екватором, яка відбувається приблизно кожні 14–18 місяців і впливає на клімат біля поверхні Землі. Спочатку вітри дмуть із заходу на схід – це західна (позитивна) фаза QBO. Потім – зі сходу на захід – це східна (негативна) фаза QBO. Ці фази в атмосфері змінюються настільки регулярно, що їх називають «атмосферним серцебиттям Землі».

Потужний перехід до східної (негативної) фази QBO

Джерело: Severe Weather Europe

Останні дослідження NASA (National Aeronautics and Space US Administration – Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США) показують вражаючі сильні східні вітри в середній стратосфері над екватором. Це фаза негативного QBO, яка продовжує набирати міцність і переважатиме найближчою зимою.

Фактор «полярного вихору». QBO пов’язаний із загальною атмосферною циркуляцією та сприяє «комунікації» між океаном і Polar Vortex (полярним вихором).

Полярний вихор – це величезна зона холодного повітря, що обертається навколо Північного та Південного полюсів у стратосфері. У нормальних умовах він стабільний і сильний, що дозволяє тримати холодне повітря «замкненим» над Арктикою. Але при негативній фазі QBO, яка набирає обертів останнім часом, полярний вихор слабшає, тобто деформується або розколюється, і тому холодне арктичне повітря «витікає» на південь – у Європу, США чи Азію.

Як полярний вихор впливає на погоду

Джерело: National Oceanic and Atmospheric Administration / US Department of Commerce

Це прискорює зниження температури восени й може принести аномально холодну зиму та сніжні бурі в регіони в середніх широтах, де зазвичай м’якший клімат.

Такі морозні прояви люди схильні плутати з «відсутністю глобального потепління», хоча насправді така погодна динаміка – це один із наслідків кліматичних змін через значне зростання концентрації СО2 в атмосфері.

Минулого тижня Всесвітня метеорологічна організація у своєму Бюлетені парникових газів повідомила, що рівень вуглецю 2024 року збільшився до нових рекордних максимумів через діяльність людини та сплеск лісових пожеж. «Це призводить до екстремальніших погодних умов, які позначаються не тільки на кліматі, а й на економічній безпеці та добробуті громад», – зазначають науковці.

Отже, як показують синоптичні дані, підстави для посилення морозів цієї зими створюють одразу три кліматичні явища – холодна тихоокеанська течія La Niña, східна негативна фаза QBO та слабкий полярний вихор. Восени вони вже принесли раннє похолодання в Європу, а взимку від них можна очікувати холоднечу, снігопади й хурделицю.

«Маємо стартовий набір потужних факторів, який посилає чіткий сигнал: шанси на холоднішу, ніж зазвичай, зиму, суттєво зросли... Звісно, є багато інших, менш значних і дрібних факторів, які в комплексі можуть змінити ситуацію у протилежний бік, але головні «морозні» драйвери наразі посилюються», – зазначає спеціалізоване видання Severe Weather Europa.

Трейдерська позиція

«Ситуація з погодою доволі гнучка. У нас у штаті працює сім метеорологів, які постійно лише те й роблять, що відстежують погоду», – підтвердив у коментарі Mind Олексій Ластовець, керівник відділу трейдингу, заступник директора швейцарської енергетичної компанії «Axpo Україна».

Він звернув увагу, що «по-справжньому якісний і адекватний прогноз» погоди обмежується строком у два тижні, а «як усе далі розвиватиметься – передбачити складно».

Розповідаючи про актуальні тренди енергоринку Олексій Ластовець зазначив, що в Європі останнім часом спостерігається температура на 1,5–2 градуси нижче за середні показники аналогічного періоду попередніх років. Але є більше сприятливих умов для вітрової та гідрогенерації, повертаються з планових ремонтів атомні блоки. Тому споживання газу обмежене, і загалом проблем із балансуванням європейської енергосистеми немає.

Взимку ситуація розвиватиметься по-іншому. «Наприклад, почне формуватися ураган у районі Мексиканської затоки (де побудовані американські експортні LNG-термінали. – Mind). Це посилить напруженість на газовому ринку через ризики обмежень для танкерів, і в Європі відразу – плюс 1,5–2 євро до ціни на газ, навіть якщо ураган не створить значних перешкод», – пояснив співрозмовник Mind.

Та з погляду енергобезпеки в українському контексті основну роль відіграє не погода, а тривала російська агресія, яка стала посилюватись із наближенням зими на тлі малопродуктивної (загалом до останнього часу) дипломатичної гри за посередництва адміністрації президента США Дональда Трампа.