За даними Міжнародного валютного фонду, середній щорічний рівень інфляції у світі за останні 50 років складає 3,8%. Останній огляд від Світового банку вказує на інфляцію у світі у 2026 році на рівні 3,7%, в Україні – 12%. З іншого боку, середній депозит у доларах в Україні приносить своєму власнику близько 1,5% на рік. От і маємо, що депозит – це не про збереження, і тим більше не про отримання доходу; гроші втрачають свою вартість навіть у банку. Чому так, що робити й до чого тут центральні банки всього світу?
Гарна новина: Україна – не Зімбабве. У 2008 році в цій південноафриканській країні була зафіксована інфляція в понад 100 000 000%. Люди возили купюри просто в тачках, а розпалювати піч грошима було вигідніше, ніж купувати на них дрова. Нам таке не світить, але «жахалка» серйозна.
Погана новина – нехай не так швидко, проте і в нашій країні ціни постійно зростають, а зарплата не збільшується у відповідності до їхнього зростання. Відповідно, логічним та природним питанням стає збереження власного капіталу, а бажано – його примноження.
Щоб вирішити цю непросту задачу, спробуємо спочатку розібратись, що ж відбувається навколо.
По-перше, інфляція – це не помилка та не технічний збій. Це – економічний інструмент.
Інфляція – це процес знецінення грошей через те, що їх постійно стає більше і більше.
Уявімо, що на всьому світі з грошей існує 10 монет, а з товарів – 10 пляшок соку. У цьому випадку все просто: вартість 1 пляшки – 1 монета. Але якщо в світі стане 20 монет та 10 пляшок соку, то вартість кожної пляшки становитиме 2 монети. Тобто, гроші втратили у вартості вдвічі. Це і є інфляція.
Якщо кількість монет лишиться незмінною, а пачок соку стане 20 (ціна 1 пачки – 0,5 монети) – це дефляція.
Так само працює і державна економіка: якщо в країні надруковано багато грошей, якийсь час здається, що ситуація покращилась. Але ж кількість товарів не збільшилась – тому насправді гроші просто втратили частину своєї цінності.
Отже, інфляція – це про стале зростання вартості товарів протягом тривалого періоду часу.
Окрім іншого, в процесі саме сталого зростання важливе значення мають підвищення та зниження ключових ставок рефінансування.
У кожній державі існує власний центральний банк, основним завданням якого є регулювання грошово-кредитної політики. Саме він вирішує, за яким відсотком позичатиме гроші всім іншим – тобто, за якою ставкою.
Що вище ставка, то дорожчими стають гроші: за користування ними треба сплачувати більше, кредити дорожчають, громадяни та бізнес беруть менше позик, грошей в економіці стає менше – відповідно, ціни знижуються, інфляція падає.
І навпаки. За низької ставки кредити дешевшають, більше людей та бізнесів беруть гроші в борг, в обігу стає більше грошей, більше робиться покупок, зростає попит на товари та послуги – відповідно, ціни зростають, інфляція прискорюється.
З такою ситуацією стикнулась Федеральна резервна система США: президент Дональд Трамп вимагає зниження процентної ставки задля розгону економіки. Це може призвести до прискорення інфляції, чого намагається не допустити голова ФРС Джером Пауелл.
Крім цього, центробанки мають і інші важелі впливу на монетарну політику. Наприклад, вони можуть управляти емісією – кількістю грошей в обігу. Для цього вони купують та продають різноманітні активи, збільшуючи чи зменшуючи кількість грошей в обігу. Також існує так званий «друкарський верстат». Це ситуація, в якій центробанк штучно збільшує кількість грошей в обігу.
Насправді, все просто: бо так влаштована сучасна економічна система. Вона не є статичною і має безліч факторів, що на неї впливають. Щомиті з’являються нові послуги та товари, відбуваються конфлікти, політичні зміни, ринкові угоди – все це потребує грошей, яким в свою чергу потрібна регуляція. Саме для цього і потрібні центробанки.
Останній приклад дії системи – пандемія коронавірусу COVID-19. ФРС допомагала економіці США, доки та була «на карантині», вливаючи в неї гроші – і швидко розігнала інфляцію до 40-річного максимуму, після чого почався етап сповільнення економіки, підвищення ставок та стоп-стимуляції (забирання грошової маси з ринку).
Забезпечення економічної стабільності – вкрай важлива задача центробанків. Економіка циклічна, тому ми ще не один раз побачимо збільшення ставок та наступне за цим зниження.
Більшість сприймає інфляцію як щось негативне, але насправді це не так. Зростання цін – це норма, і вона потрібна. Саме тому центральні банки навмисно впроваджують та дотримуються цільового показника інфляції, в середньому, в районі 2% річних. Це – контрольований рівень зростання цін, який влаштовує інвесторів, підприємців, населення та економіку загалом. Адже є довгострокова впевненість.
Впливати на загальний стан справ на особистому рівні насправді може кожен – власними інвестиціями. Йдеться не лише про активи, бізнес, ідеї чи людей, але й про вкладення в себе.
Якщо дохідність окремої людини є вищою за інфляцію, це дозволяє їй не лише зберегти гроші, але й примножити їх. Саме тому гроші мають працювати, а не лежати під матрацом. Тож, базові тези:
Тримати гроші у стабільних та прогнозованих валютах із меншою інфляцією,
Найкращий варіант – покласти їх під відсоток.
Один з нових та перспективних інструментів такого збереження та примноження капіталів – криптодепозит на WhiteBIT.
WhiteBIT – найбільша європейська криптобіржа за трафіком, що має українське коріння. Є частиною W Group, що має понад 35 млн клієнтів по всьому світу. На платформі можна придбати криптовалюту, отримувати пасивний дохід завдяки криптодепозитам і користуватися професійними інструментами для трейдингу. Також WhiteBIT стала першою біржею у світі, яка отримала найвищий рівень криптовалютної безпеки – сертифікат CCSS Level 3.
Криптодепозити – це простий та зрозумілий інструмент інвестування та накопичення. Він дозволяє отримати прибуток, просто позичаючи свої криптоактиви*.
Як ми вказували на початку, найгірший інфляційний прогноз – 12% річних. Скориставшись пропозицією від WhiteBIT, можна отримати до 18,64% річних у USDT.
USDT, також відомий як Tether – один з найпопулярніших видів криптовалют. Це – стейблкоїн, тобто віртуальний актив, прив'язаний до американського долара у співвідношенні приблизно 1:1. USDT використовують для торгів на біржах, міжнародних переказів та як більш сталий тип криптовалют, на відміну від, наприклад, біткоїну, який має вищу волатильність.
Ось саме таким чином можна обігнати інфляцію та реально примножити власні активи.
Дізнатися більше про інфляцію можна на youtube-каналі «Капіталізація свідомості».
*Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є інвестиційною, фінансовою чи юридичною консультацією чи порадою