Рейджбейт як надпотужна провокація: чому бум «культивування гніву» у соцмережах став трендом 2025 року
Психологи розповіли, навіщо нас так активно провокують соцмережі та як від цього захиститися
У 2025 році акторка Сідні Свіні дратувала небілих американців ствердженнями про наявність у неї «визначних генів». Співачка Сабріна Карпентер бісила феміністок, позуючи на колінах перед чоловіком. А депутатка Мар’яна Безугла виводила із себе цивільних українців, називаючи «кармою» загибель 31-річного хлопця під час масованого російського обстрілу Києва.
Знаменитості та блогери, політики та пропагандисти стали свідомо розлючувати, провокувати й ображати людей, щоб накрутити перегляди та опинитися вгорі стрічок новин. Оглядачі відеоігор купують найдорожчі ігрові консолі тільки для того, щоб розтрощити їх на очах у дітей, багатії відбирають гроші у вуличних жебраків, кулінари рекомендують сипати в торти сіль замість цукру…
Це явище отримало назву рейджбейт (rage-bait, rage-baiting, «культивування гніву» або «приманка для гніву»). Воно виявилося набагато сильнішим, ніж традиційний клікбейт, який викликав цікавість в обмін на кліки. Рейджбейтний контент люди активно коментують і поширюють навіть тоді, коли усвідомлюють, що він створений виключно для привертання уваги.
Оксфордський словник англійської мови оголосив рейджбейт словом року. Аналіз видавництва показав, що у 2025 році вживання терміну «rage-bait» збільшилося втричі.
Чому австралійський словник Macquarie оголосив «ШІ-помиї» (AI Slop) головним словом 2025 року й об’явив про настання нової епохи інтернет-спаму, читайте в попередній публікації Mind.
Чому нашому мозку важко подолати «приманку для гніву»?
Ми природно надаємо перевагу сигналам, які вказують на загрозу та необхідність захистити себе. Це пояснюється дуже просто. Нашим пращурам для виживання було важливіше відчути страх або гнів, побачивши гострі ікла леопарда, ніж помилуватися його пухнастим хутром. Ті, у кого мозок працював інакше, гинули.
Гнів сповіщає про зрив наших планів, несправедливість або появу потенційної небезпеки, яку ми здатні подолати. Він викликає викид адреналіну та спонукає нас вжити заходів, щоб розв’язати проблему, поновити справедливість або гарантувати свою безпеку.
«Відчуття гніву підштовхує нас наближатися до тригера гніву, на відміну від таких емоцій, як тривога і смуток, що змушують нас відступати або уникати. Тому ми часто «провокуємося» гнівом», – пояснює професор психології Університету Вірджинії Бетані Тічман.
Пьотр Вікельман, професор психології Школи соціальних досліджень у Сан-Дієго, вказує, що історичною відповіддю людей на обурення був громадянський активізм, який потребував осмислених рішень, зусиль, часу та іноді ризикованих вчинків. У соцмережах це спростилося до «диванного активізму». Коментування чи ретвіти дають людям таке саме задоволення, як і реальна діяльність, хоча дуже сильно від неї відрізняються.
«Соціальні стимули теж відіграють роль. Люди часто висловлюють обурення, щоб показати себе «хорошими» (демонстрація добродійності) чи заявити про свою належність до політичної або соціальної групи, навіть якщо їх справжнє світовідчуття більш змішане», – зауважує Пьотр Вікельман.
Обкладинка альбому «Кращий друг чоловіка» Сабріни Карпентер викликала гнівну реакцію жінок, які звинуватили співачку в підігруванні мізогінам, аб’юзерам і насильникам.
Чому бум рейджбейт-контенту стався зараз, а не раніше?
Пьотр Вікельман вважає, що збільшення реджбейту пов’язано з епідемією самотності. Коли люди почуваються менш приєднаними до спільноти, їм легше провокувати, ображати або нападати на незнайомців в інтернеті – на людей, яких вони ніколи не зустрінуть і перед якими не відчувають відповідальності.
Експерти називають реджбейт професійним тролінгом, яким користувачі інтернету здавна дратували один одного заради розваги або самоствердження. Сучасні соцмережі та блогери лише нещодавно зрозуміли, що можуть перетворити це інтернет-хуліганство на прибутковий бізнес.
«Декілька років тому, коли Facebook впровадив «смайлики» – маленькі реакції, як то усміхнене личко або сердечко, він також включив червоне розгніване обличчя. Facebook виявив, що користувачі, які обирали злий емодзі, також коментували та поширювали пост уп’ятеро частіше тих, хто ставив лайки. Це показало блогерам, що, коли вони зможуть роздратувати вас, ви з більшою ймовірністю прочитаєте, поширите та прокоментуєте, ніж якщо вони порадують або заспокоять вас», – пише United Methodist Insight.
Аналітики припускають, що корпорація Meta декілька років тому підправила алгоритми, щоб у Facebook та Instagram злітали пости, що викликають гнів, одразу, як тільки вони починають набирати популярність. У 2024 році соцмережа X (колишній Twitter) Ілона Маска стимулювала рейджбейт грошовими винагородами, ввівши для преміумакаунтів прямі виплати за залучення: перегляди, реакції, коментарі та поширення.
У відповідь користувачі почали генерувати більше рейджбейт-контенту. Це створило порочне коло. І ситуація погіршилася після вступу в гру штучного інтелекту. ШІ-боти налагодили на інтернет-платформах масове виробництво запальних заголовків, у коментарях під якими вони розводять війни, генеруючи сфабриковані аргументи.
Як рейджбейт шкодить користувачам?
За клікбейт ми платили секундами нашого часу. За рейджбейт – шматочками нашого душевного спокою. Гормони стресу, які виробляються під час коментування дезінформаційного, расистського чи сексистського контенту, впливають на організм так само, як хвилювання в реальному житті. У користувачів може посилюватися тривожність, дратівливість, депресія та труднощі з концентрацією уваги.
«Від споживання рейджбейту може виникати розгубленість, а також те, що ми називаємо когнітивний дисонанс – внутрішній конфлікт через невпевненість у тому, як реагувати на контент, який кидає виклик нашим переконанням. Також є ризик загального виснаження та вигоряння», – попереджає Сара Квін, клінічний психолог і президент Австралійського психологічного товариства.
Через те що рейджбейт створює ілюзію постійного конфлікту, користувачі сприймають навколишній світ і людей як загрозу, що зменшує шанси на побудову соціальних зв’язків.
Психологи стверджують, що «приманки для гніву» у сучасних соцмережах можуть визивати привикання подібно дозам алкоголю або наркотиків. Гнівні виплески адреналіну, хоча й відчуваються як щось неприємне, але дивним чином роблять нас більш охочими клікати, скролити та реагувати.
Як захиститися від рейджбейту
Сара Квін рекомендує зменшити використання соцмереж і більше споживати контент не коротенькими кусочками, а довшими формами: дивитися повнометражні фільми, читати лонгріди, слухати аудіокнижки.
Алгоритми соцмереж підлаштовуються індивідуально під кожного з нас. Тому ми можемо змусити їх прибрати рейджбейт. Для цього потрібно блокувати акаунти, які нагнітають страх або гнів, та залучатися до позитивного контенту, як, наприклад, відео з котами.
Перед тим як зреагувати на «приманку для гніву», психологи радять витримати п’ятисекундну паузу та сказати про себе: «Це рейджбейт. Він зроблений виключно для того, щоб мене спровокувати». Це створить дистанцію та активує префронтальну кору вашого мозку, яка відповідає за судження та самоконтроль.