Гендиректор ДП «Медичні закупівлі України»: «За 2025 рік нами стягнено майже 72 млн грн штрафів із недоброчесних постачальників»

Держпідприємство «Медичні закупівлі України» (МЗУ) було створено МОЗ України 25 жовтня 2018 року в межах реформи системи охорони здоров’я. Головна місія – «централізована, прозора та ефективна закупівля ліків і медвиробів за кошти держбюджету».   

За час існування МЗУ перманентно стикалося з критикою через сумнівні закупівлі та зриви тендерів, а також відзначилося конфліктами з МОЗ – особливо у 2020–2021 роках, коли підприємство очолював Арсен Жумаділов. Також мали місце публічні дискусії та розслідування щодо неефективного використання бюджетних коштів і недостатньої прозорості в деяких тендерах. Втім було й чимало схвальних відгуків про роботу ДП, зокрема – за здатність закуповувати ліки та медвироби за значно нижчими цінами, ніж це було у «традиційних» ланцюгах постачань МОЗ.

Усі ці аспекти, а також специфіку роботи МЗУ у воєнних умовах Mind обговорив із гендиректором Олегом Кльоцом, який очолює підприємство вже рік. Під час розмови порівняли державне фінансування медзакупівель минулого й поточного років, допомогу з боку міжнародних партнерів; поговорили про результативність закупівель за договорами керованого доступу (ДКД) і «перевиховання» недоброчесних постачальників, а також про реорганізацію й плани МЗУ на 2026 рік.

Про основні напрямки медзакупівель 2025 року

– За підсумками 2025 року з держбюджету на закупівлю ліків і медвиробів виділено 15,4 млрд грн (хоча за оцінками МОЗ – реальна сума 19,8 млрд грн). Як ви оцінюєте потреби пацієнтів минулого року: чи вдалося використати на закупівлю ці 15,4 млрд грн і якими були основні напрямки закупівель – на які потреби й чому витрачаються кошти?

– На початку 2025 року наш бюджет становив 11,2 млрд грн. Та завдяки спільній роботі парламентського блоку, МОЗ, Мінфіну, а також пацієнтських організацій, фінансування вдалося збільшити.

Загалом за 2025 рік ми закупили майже на 15,7 млрд грн медвиробів, обладнання та лікарських засобів (у тому числі препарати від рідкісних хвороб за механізмом договорів керованого доступу). Крім того, МЗУ ще здійснює закупівлі за програмою президента України United24 (у медичній частині). І якщо все підсумувати, то МЗУ закупили товарів майже на 16,2 млрд грн (понад 600 договорів).

Говорячи про ключові напрямки розподілення цих коштів, можна виділити п'ять: серцево-судинні захворювання (159 позицій / найменувань медикаментів і медвиробів на суму 2,7 млрд грн), лікарські засоби, які закуповувалися за ДКД (34 молекули / позиції на 2,4 млрд грн), онкозахворювання (доросла й дитяча онкологія, 220 позицій на загальну вартість 2,3 млрд грн), доросла й дитяча гемофілія (35 позицій на суму 1,4 млрд грн) і донорство крові (закупівля витратних матеріалів для системи донорства крові, 130 позицій на 1,4 млрд грн).

– За оцінками МОЗ потреба сягала 19,8 млрд грн. Наприкінці року МЗУ дофінансували, але все одно не дотягнули до відповідного рівня. На які потреби МЗУ не вистачило коштів і чи якось покривали їх?

– Якби бюджет був ширшим, ми б закупили значно більше інноваційних лікарських засобів. Адже доручень на проведення перемовин було набагато більше, ніж закуплено. За 2025 рік ми закупили сім інноваційних лікарських засобів (у тому числі вакцину від ВПЛ – вірусу папіломи людини), але могли б придбати більше при кращому фінансуванні. Зокрема, в МЗУ є понад 20 доручень на проведення перемовин: на нашому дашборді можна переглянути цю інформацію.    

Звісно, стверджувати, що всі напрямки покриті на 100%, я не буду. Адже держава не в змозі покрити всі потреби в медзакупівлях – ми живемо у країні, що воює. Проте рік у рік МЗУ працює завдяки ефективності, здійснюючи певну економію коштів. І за 2025-й ми зекономили близько 1,7 млрд грн. Кошти було спрямовано на напрями, де було найменше покриття потреб чи критична нестача.

– Про які напрями мова?

– Майже про всі. Найбільшу суму зекономлених коштів спрямували на онкологію, первинні імунодефіцити та гемофілію. Це одні з найдороговартісніших напрямів, на які постійно не вистачає фінансування.  

Про донорське фінансування МЗУ

– А що й на які суми закупило МЗУ за донорські кошти протягом 2025 року?

– Якщо говорити про донорські кошти – мова про вже згадану програму United24. Торік ми витратили 426 млн грн донорських коштів для закупівлі 30 бронеавтомобілів для потреб військових (вартістю 347,8 млн грн), сім автомобілів швидкої меддопомоги, 11 рентгенівських систем і 50 інкубаторів інтенсивної терапії новонароджених.

Щодо міжнародних коштів, то медобладнання, яке ми закуповували 2025 року, здійснювалося за програмою Ukraine Facility (ратифікована угода між урядом України та ЄС). Загальна вартість закупівель за цією програмою становила 1,2 млрд грн. За ці гроші вперше в історії України було придбано два комплекти обладнання для створення сучасних центрів ядерної медицини.

І вже через два роки ми матимемо центри, які реально поліпшать діагностику. Основним елементом є циклотрон (резонансний циклічний прискорювач заряджених частинок), який генерує радіоізотопи для виготовлення радіофармпрепаратів, що використовується в діагностиці. На сьогодні в Україні є лише два циклотрони, але вони вже експлуатуються понад 12–15 років.

Також МЗУ закуплено 20 одиниць МРТ Siemens: спочатку придбали 16 систем, а наприкінці грудня – ще чотири. Крім того, закуплено ще 26 рентген-систем (перший тендер – 21 одиниця, другий – п’ять).

– До яких лікарень потрапить це обладнання та коли?

– Розподіл медичного обладнання – сфера відповідальності МОЗ. Проте можу сказати, що наразі є наказ на розподіл лише 16 одиниць МРТ, закуплених раніше. Зокрема, це Дніпровська лікарня №6, Житомирський облонкоцентр, Запорізька й Херсонська обласні клінічні лікарні, Кіровоградський онкодиспансер, Миколаївська лікарня №4, Одеський регіональний протипухлинний центр, Лікарня ШМД (Харків), Інститут нейрохірургії ім. Ромоданова в Києві тощо. Стосовно розподілу ще чотирьох одиниць МРТ очікуємо рішення МОЗ. 

Щодо термінів поставок – згідно з договором, це 31 липня 2026 року. Але постачання здійснюється лише по факту готовності приміщення. Адже зберігати апарат МРТ, не підключений до системи електроенергії, можна максимум трохи більше тижня.

Тож на всі зазначені заклади охорони здоров’я наразі покладено обов’язок підготувати приміщення: підвести окрему силову лінію, генератори; створити умови для дії магнітного поля та відповідну кліматику. І лише після цього приїздить інженер Siemens для перевірки та дає дозвіл на відвантаження обладнання із заводу.

Про перспективи повного забезпечення пацієнтів у 2026 році

– Як ви оцінюєте виділені в держбюджеті на 2026 рік 15,2 млрд грн на закупівлі ліків і медвиробів? Адже за оцінками МОЗ і громадських організацій потреби для повного забезпечення пацієнтів складають понад 26 млрд грн. Як покрити цей дефіцит в 11 млрд грн?

– Звісно, 15,2 млрд грн однозначно не вистачить, аби покрити всі потреби в медзакупівлях. Якщо ж оцінювати результати 2025-го, то я бачу, що не всі нозології покриті на 100%. Зокрема, є велика кількість інноваційних лікзасобів, які можна було б придбати. Тому, розуміючи, що нам доводять бюджет трохи менше торішнього – я усвідомлюю, що точно не будуть покриті всі нозології.

– А яку цифру вважаєте реалістичною для 2026 року?

– Не можу сказати. Для цього слід зібрати потреби з усіх закладів охорони здоров’я по всіх нозологіях і молекулах, отримати експертну думку, накласти очікувану вартість товарів (з акцентом на постійне зростання курсу валют, бо ми закуповуємо продукцію іноземного виробництва або із сировини іноземного виробництва).

Зі свого боку, ми як держпідприємство можемо проводити ефективні закупівлі, робити економію по аналогії з результатами 2025 року та скеровувати заощаджені кошти на напрями, де потреба не покрита найбільше. На жаль, не ми формуємо бюджет, і МОЗ не завжди може апелювати щодо виділення додаткових коштів перед Мінфіном, який теж має обмежені ресурси.

Але стверджувати, що сьогоднішній бюджет у 15,2 млрд грн на кінець 2026 року буде фінальним, теж не можна. Можливо, буде дофінансування – як торік. 

– А чи не краще було б кошти, що підуть на Програму скринінгу 40+ (це 10 млрд грн), перенаправити на потреби пацієнтів у ліках і медвиробах, які є більш критичними?

– На мою думку, старт Програми скринінгу 40+, це правильне рішення. Адже ранні чекапи показують проблему набагато раніше. У всьому світі працює формула: що більше вкладаєшся в діагностику, то менше на пізніх етапах доведеться витрачати на лікування.

Чи можна було ці 10 млрд грн спрямувати на МЗУ? Не я розпоряджаюся бюджетом: є центральні органи виконавчої влади, які формують усю політику та візію.

Про економію коштів на договорах керованого доступу

– У нашій розмові ви вже згадували про ДКД. Наприкінці грудня уряд вніс зміни в постанову №61, запровадивши змішану модель фінансування закупівель інноваційних лікарських засобів за договорами керованого доступу. МЗУ зможе купувати продукцію одночасно коштом держбюджету, місцевих бюджетів і закладів охорони здоров’я. Чи дійсно ДКД дозволяють заощаджувати кошти на закупівлях і на скільки: назвіть результати останніх років, у тому числі за 2025-й?

– Одразу акцентую, що ДКД мають певну інформацію з обмеженим доступом. А саме: ціна, вартість за одиницю, кількість і графіки постачань (у деяких випадках). Причина в тому, що ДКД використовує не лише Україна. Більша половина країн ЄС, США теж послуговуються цим механізмом.

Тепер про встановлення інформаційних обмежень щодо ціни й вартості за одиницю. Можу констатувати, що при прямих перемовинах МЗУ з виробником досягається ціна іноді в три-чотири рази нижче. Україна – держава, що воює, і знижки, які надають нам виробники за ДКД, думаю, навряд чи має якась інша країна світу. Я це можу стверджувати, адже знаю, скільки той чи інший препарат коштує в ритейлі.

Якщо цікавить статистика – її можна переглянути на дашборді, про який я вже згадував. Там є інформація, починаючи з 2022 року, коли ми почали укладати ДКД.

Станом на сьогодні за ДКД закуплено лікарських засобів на 2,4 млрд грн (34 молекули). Якби не було ДКД, держава витратила б не менше 7 млрд грн. До того ж торік у нас була рекордна кількість договорів, бо МЗУ збільшили фінансування. Загалом, якби не ДКД, ніхто не мав би доступу до інноваційних лікзасобів, або ж це була б дуже обмежена кількість.

– Які прогнози щодо ДКД на 2026 рік?

– Неможливо спрогнозувати: слід розуміти, яку кількість коштів буде виділено. Усі договори ДКД є дво- або трирічними. Відповідно ми розуміємо, що на 2026 рік в МЗУ вже є певні фінансові зобов’язання за раніше укладеними договорами.

Але можу сказати, що більшість ДКД укладається в III–IV кварталі року. І цьому є пояснення: адже переважну кількість централізованих закупівель на цей час ми вже здійснили й бачимо зекономлені кошти, частину з яких можна спрямувати на інноваційні лікзасоби.

– З огляду на цифри, що закладена в держбюджеті зараз – 15,2 млрд грн, які ваші прогнози стосовно ДКД? 

– Орієнтовно така сама сума – 2,4 млрд грн. Але треба побачити фіналізовані накази щодо кількості ДКД. Проте щороку ми перебуваємо приблизно на тому самому фінансовому рівні по коштах від держави на інноваційне лікування.

– А на які додаткові суми для покриття згаданого річного дефіциту від місцевих бюджетів і лікарень ви розраховуєте 2026 року і яка вже робота в цьому напрямку проводиться?

– Постанову ухвалено лише наприкінці грудня. Згідно з нею, регіони / заклади охорони здоров’я  /департаменти, якщо в них є власні бюджети, можуть звертатися в МЗУ, щоб об’єднати закупівлі й у такий спосіб збільшити їхню кількість і на ефекті масштабності досягти зниження ціни. Але наразі до нас не було жодного звернення з регіонів. І це зрозуміло, бо постанова ухвалена недавно.

Зараз початок року: на стадії затвердження паспорти місцевих бюджетів, у регіонах ще не розуміють, які в них бюджети і які суми можна закласти на регіональні ДКД (які цільові групи пацієнтів планують покривати тощо). Тому на сьогодні я не можу навіть спрогнозувати, яка кількість регіонів звертатиметься до МЗУ й на закупівлю яких саме лікзасобів.

Але ухвалення цієї постанови дозволить збільшити покриття потреб пацієнтів – зокрема, при орфанних (рідкісних) захворюваннях, таргетній терапії раку. І регіони зацікавило це нововведення, адже майбутнє – за інноваційними ліками.

Ми вже бачимо, що фармкомпанії-виробники, які співпрацюють з нами в межах ДКД, проводять «освітні кампанії» (семінари), де пояснюють закладам охорони здоров’я, що є така можливість і можна звертатися до МЗУ. Ми беремо активну участь у таких заходах: повідомляємо регіонам, що саме закуповуємо, з яким предметом закупівлі можна звернутися до нас тощо.

– А які регіони вже виявляють зацікавленість?

– Конкретики поки що немає. Є регіони, у яких раніше були регіональні програми щодо закупівлі аналогічних інноваційних ліків: це Київ, Одеса (зокрема, по ВПЛ), Львівська й Житомирська області.

Про проблему з недоброчесними постачальниками та її розв’язання

– Раніше ви наголошували, що існує проблема недоброчесних постачальників, які регулярно порушують терміни постачань. Як саме МЗУ обмежує участь таких гравців у майбутніх закупівлях і стягує штрафи за порушення умов договорів? Про які саме обмеження мова, суми штрафів, з яких конкретно постачальників і за постачання яких ліків і медвиробів?

– Перша частина – це судово-претензійна робота. Раніше ми позиціонували себе як закупівельну агенцію. На сьогодні МЗУ – це агенція повного циклу: ми не лише закуповуємо лікзасоби, а й зберігаємо їх на власному складі. Проводимо вхідний і вихідний контроль якості, аналізуємо дані по залишках у кожному регіоні та темпи споживання. Наше завдання – доставити препарат в Україну й розвезти його по закладах охорони здоров’я до критичного моменту його нестачі. Тобто забезпечити пацієнтам безперервне лікування.

Фактично держава купує 80–90% всіх потреб у ліках і медвиробах за тими напрямами, що визначені затвердженим Постановою КМУ №216 переліком. Саме тому, розуміючи обсяги замовлення державою, постачальники цих лікарських засобів не завжди хочуть виходити з ними в ритейл, і подекуди ці препарати зникають у продажі навіть в аптеках.

При цьому ми завжди виставляємо терміни постачань у договорах, які майже ніколи не переносимо. До речі, у нас доволі драконівські штрафи: за кожен день протермінування договорів нараховується 0,1% від вартості непоставленого товару. За понад 30 днів затримки – 7% + щоденно зростає пеня.

Зокрема, за 2025 рік нами стягнено майже 72 млн грн штрафів із постачальників (близько 60 договорів). Для порівняння: 2024 року ми стягнули штрафів на суму близько 60 млн грн. Проте ці кошти не потрапляють на рахунок МЗУ, а повертаються в держбюджет.

Найбільшим штрафником-постачальником є відома українська компанія «Дойч-Фарм», яка протягом 2025 року зірвала 12 договорів по онкопрепаратах на суму 12 млн грн.

– А як сталося, що недобросовісний постачальник отримав таку кількість договорів?  

– Торік ми розробили порядок відхилення недоброчесних постачальників: з жовтня його опубліковано на сайті МЗУ. Логіка проста: якщо є постачальник, який раніше мав протермінування за укладеними договорами – до нього застосовуються санкції (розірвання договору). Проте сьогодні постачальники вміло обходять наші санкції, створюючи нові ТОВ і заходячи на торги під новим ім’ям.

Щодо компанії «Дойч-Фарм», то велику частину договорів з нею розірвано та переоголошено тендери, а товар закуплено в іншого постачальника. Згідно зі згаданим мною вище порядком, ми маємо право відхиляти кандидатуру штрафника-постачальника, коли він подається на наступні торги.

Але по процедурі відхилення є винятки: наприклад, якщо лише один постачальник у світі виготовляє певний препарат і він протермінував договір – ми накладемо та стягнемо штраф. Але ми не можемо його надалі не допустити до торгів, якщо на вітчизняному ринку відсутні аналоги такого лікарського засобу. 

Загалом, проблема недоброчесних постачальників – гостре питання. Є постачальники, які в добровільному порядку сплачують штрафи. А з деякими доводиться вести комунікацію у суді – хоча суд може значно зменшити суму нашого штрафу.

Судові процеси МЗУ тривають на постійній основі: їхня кількість щороку зростає в геометричній прогресії, але більшість судів ми виграємо. Проте ми ведемо судово-претензійну роботу не тільки щодо факту протермінування.

Торік були внесені певні законодавчі зміни, що зобов’язують нас оголошувати торги не лише на зареєстровані лікарські засоби, а й на незареєстровані. У такому разі будь-який постачальник (і цією нагодою активно користувалися компанії «Дойч-Фарм», «Центерра Фарм» тощо) може вийти на торги з незареєстрованими лікзасобами.  

МЗУ в такому разі дає 90 днів на реєстрацію препарату: якщо протягом цього часу препарат не зареєстровано – договором передбачено штраф у розмірі 10% від вартості препарату. Наприклад, ТОВ «Діатом» була оштрафована більш як на 10 млн грн за ненадання у встановлені терміни реєстраційного посвідчення лікарського засобу за вісьмома договорами.

При цьому існують випадки, коли суд зменшує суму штрафу.

Про звинувачення МЗУ в корупції та інші виклики для медзакупівель

– МЗУ часто стикається з критикою та звинуваченнями у зривах закупівель і корупційних ризиках. Мова про підозри у створенні умов для корупції через об’єднання різних міжнародних непатентованих назв (МНН) в один лот, що зменшує конкуренцію (особливо, коли до таких лотів входять дорогі препарати). Приклад: оголошений наприкінці літа МЗУ тендер на постачання наркотичних лікарських засобів – метадону та бупренорфіну, що були об’єднані в один предмет закупівлі. Що можете відповісти на такі критичні зауваження та як прокоментуєте цей кейс?

– Не погоджуюся, що така критика звучить часто. Щодо озвученого кейсу, то ми виходили з офіційною позицією. Але чи не була ця інформкампанія у ЗМІ замовними статтями? Адже очікувана вартість предмету закупівлі становила майже 1,3 млрд грн, а ми купили лише за 500 млн грн, тобто більш ніж удвічі дешевше.

– Але навіщо об’єднали вищезгадані препарати в один лот – ви ж знали, що цього не можна робити?

– По-перше, законодавство не забороняє об’єднувати позиції в один лот. Крім того, такий механізм використовують й інші замовники, процедури закупівель яких пройшли моніторинги Держаудитслужби без виявлення порушень.

МЗУ не вперше проводить такі  закупівлі, і ця стратегія є обґрунтованою: ми проаналізували ринок і знаємо двох виробників цих наркотичних препаратів, зареєстрованих на українському ринку. Щоб вони не домовилися між собою, ми навмисно об’єднали метадон і бупренорфін в один лот. Тому вся інформаційна атака на МЗУ в пресі викликає великі питання: можливо, у когось почало «підгорати», що ми закупили препарати вдвічі дешевше, ніж їх купували до нас.  

Як варіант, можна було розглядати виробників-нерезидентів, але для цього потрібен дозвіл від СБУ, відповідна квота на постачання тощо. А український ринок наркотичних засобів фактично поділений між двома виробниками – це харківське фармпідприємство «Здоров’я народу» та «ІнтерХім» з Одеси. І задля уникнення будь-яких змов (адже йшлося про трирічний контракт), ми об’єднали препарати в один лот.

Коли МЗУ робить закупівлі – це не просто оголошення тендеру. Проводяться масштабні ринкові консультації, вивчаються зареєстровані та незареєстровані препарати, за якими цінами вони закуповуються, встановлюється очікувана вартість тощо. ДП «Медичні закупівлі України» працює вже понад сім років, і за цей час не було жодного корупційного скандалу.

Ми – перша закупівельна агенція України, яка в листопаді 2022 року отримала сертифікат відповідності міжнародному антикорупційному стандарту ISO 37001:2016 «Anti-bribery management systems». А наприкінці минулого року ми успішно пройшли ресертифікаційний аудит відповідності цьому стандарту, який проводила канадська компанія MSECB (орган сертифікації).

– У нашій розмові ми вже говорили про недоброчесних постачальників і корупційні ризики. Загалом які ще виклики для медзакупівель можете окреслити за останні три роки та окремо у 2025-му? Які позитивні й негативні зміни відбулися в медзакупівлях за цей час? Чи вдалося систематизувати роботу у воєнних умовах, як війна глобально впливає на медзакупівлі станом на зараз?

– Війна – найбільший виклик, і тут є декілька чинників. Перший – логістичний. З початком воєнних дій логістика дуже змінилася: відсутність авіасполучення значно збільшує час доставки товарів.

Крім того, ми використовували послуги логістичного партнера, склади якого з величезною кількістю нашого товару на момент повномасштабного вторгнення були в Київській області, дуже близько до території воєнних дій. І це була проблема, адже пацієнти не можуть чекати, поки закінчиться війна. Дякуючи зусиллям наших військових, ці території були швидко звільнені від окупантів. А вже у 2023 році ми підсилили свої логістичні спроможності – утворили філію «Медпостачання», зокрема, завдяки якій зараз МЗУ – агенція повного циклу (не лише купуємо, а й самі проводимо вхідний контроль якості, зберігання, дистрибуцію, доставку в регіони). 

Другий чинник – коливання курсу іноземних валют. Ми майже все завозимо з-за кордону, і сировина, з якої українські фармкомпанії виробляють ліки, теж купується за кордоном. Тому ми не можемо спрогнозувати точну вартість товару. Також значним викликом є відплив кадрів: багато людей виїхало за кордон, хтось пішов до лав ЗСУ. Ми – держпідприємство, тож, на жаль, не можемо запропонувати оплату праці, як у комерційних структурах чи аналогічних закупівельних агенціях оборонного сектору.

Важко говорити про позитивні моменти під час війни, але 2023 року ухвалено спільне з МОЗ рішення – передати в підпорядкування МЗУ інше державне підприємство – «Укрмедпостач» (з матеріально-технічною базою, складом та автомобілями). Зараз це наша філія «Медпостачання». У 2024–25 роках ми провели там повний ремонт складу (зокрема, збільшили місткість на 650 палет, придбали нові автівки), маємо всі потрібні ліцензії на імпорт і зберігання, зокрема, наркотичних лікзасобів.

А торік отримали підтвердження відповідності стандарту належної практики дистрибуції GDP, який встановлює вимоги до якості й безпеки лікарських засобів під час їхнього придбання, зберігання та транспортування по всьому ланцюгу постачання – від виробника до лікарні, зокрема додержання певного температурного режиму. 

Про трансформацію МЗУ та плани на поточний рік

– А які плани МЗУ на 2026 рік? Як відомо, у межах реформи корпоративного управління в Україні, розпочатої минулого року, МЗУ планує змінити свою організаційно-правову форму. Який вигляд матиме трансформація: з держпідприємства в акціонерне товариство (АТ) чи ТОВ або державне некомерційне товариство? Які ключові зміни та їхня суть, а також що це означає для МЗУ?

– 28 серпня 2025 року набув чинності закон «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», який скасував Господарський кодекс України. Під це скасування було ухвалено відповідне законодавство, де центральним органам виконавчої влади надано пів року на визначення форми власності, у яку має трансформуватися те чи інше держпідприємство.

Яка форма власності буде в МЗУ – фінальне рішення ухвалюватиме МОЗ як наш орган управління. Але, з нашого погляду, ми точно не станемо акціонерним товариством (АТ): цей формат надто складний в управлінні й більше підійде структурам із комерційною складовою (на кшталт Укрпошти, Нафтогазу, Укренерго тощо). Якщо розглядати ТОВ – тут простіша форма ведення господарчої діяльності.

На трансформацію та перехідний період за законом відведено три роки. Станом на сьогодні в МЗУ понад 600 договорів, укладених лише торік. А ще є договори з попередніх років, фінансові зобов’язання й операції, облік товару на складі, рухомого й нерухомого майна, тобто нам слід зробити повну інвентаризацію. А на фінальній стадії – передавальний акт про перехід усього майна від однієї юридичної особи до іншої. Але ми не можемо дозволити зупинити діяльність МЗУ на пів року – не купувати й не розвозити ліки, а займатися інвентаризацією.

Тому наразі хочемо пропрацювати дорожню карту змін і зрозуміти, у який саме час буде найкращий момент для переходу з однієї форми власності до іншої. Дуже сумніваюся, що це станеться у 2026-му, але цьогоріч ми точно маємо пропрацювати подальші кроки щодо зміни форми власності.           

Якщо говорити про інші плани МЗУ на 2026 рік, то основний фокус зміщується на наявність лікарських засобів. Адже слід не просто купити ліки, а забезпечити їхню доставку в зазначений у договорі термін, бо від цього може залежати людське життя. З огляду на це було запроваджено процедуру відхилення участі в торгах недоброчесних постачальників, про яку ми вже згадували.

– На продовження теми про плани на 2026 рік. У липні МЗУ уклало інвестиційну угоду з відомою швейцарською фармкомпанією Roche – для локалізації виробництва ліків від раку легень і молочної залози в Україні. Як відомо, кінцеве пакування й маркування відбуватиметься на базі філії МЗУ «Медпостачання», що суттєво знизить вартість. Розкрийте деталі угоди: де саме розміщуватимуться потужності, масштаб капіталовкладень сторін і коли запуск проєкту?

– Проєкт стартував одразу після підписання інвестиційної угоди. Але є певні складнощі в його реалізації.

– У чому камінь спотикання?

– Реалізація інвестиційної угоди – доволі тривалий та складний процес, з яким МЗУ вперше стикнулися. Є певні обмеження, які накладає АМКУ при інвестугодах з нерезидентами. Не всю інформацію можна розкривати – зокрема, згідно NDA (юридичний договір про нерозголошення конфіденційної інформації). Але зі свого боку ми будемо висвітлювати етапи реалізації цього проєкту в тій мірі, що не суперечить умовам конфіденційності.

Щодо масштабу капіталовкладень, то йдеться про декілька мільйонів євро з боку Hoffmann-La Roche. Сума включає постачання обладнання, реконструкцію приміщень, підготовку всього технологічного процесу (навчання персоналу і трансфер технологій ноу-хау).

Завдання української сторони – знайти персонал, забезпечити підведення комунікацій для реалізації проєкту. Скільки нам це коштуватиме – поки що важко підрахувати. Адже, не розуміючи типу обладнання, складно сказати, яка виділена силова лінія електроенергії має підводитись.

Крім того, оператор системи розподілу (у нашому випадку – ДТЕК) має допомогти напрацювати рішення для збільшення договірної потужності електропостачання. Але самі ліки закуповуватимуться коштом держави за механізмом ДКД та безоплатно надаватимуться пацієнтам у закладах охорони здоров’я.   

Щодо локалізації виробництва, то весь процес проходитиме на нашій філії «Медпостачання». Мова про такі стадії виробництва як маркування, пакування, контроль якості, сертифікація серії.

Але думаю, що старт виробництва почнеться не раніше 2027 року. Адже ще слід підготувати приміщення, поставити обладнання, зробити трансфер технологій, отримати ліцензію на виробництво, що видається Держлікслужбою після інспектування, а також отримати сертифікат із належної практики виробництва GMP та пройти перевірку з боку компанії Hoffmann-La Roche. А це доволі тривалий процес, який неможливо реалізувати за один рік.