З понеділка до п'ятниці, 19–23 січня 2026 року, у швейцарському Давосі відбувається Всесвітній економічний форум (WEF). На ньому 65 лідерів держав та урядів, а також 850 очільників глобальних корпорацій і компаній обговорюють найважливіші проблеми сучасності.
Топтемою цьогорічного форуму стало прагнення «великих держав» вести політику силою та примусом. Війна росії проти України – найважливіший прояв цієї біди.
Mind зібрав шість головних заяв Давосу-2026 (про сім головних меседжів WEF у 2025 році – див. тут).

Президент США Дональд Трамп розкритикував європейських лідерів, звинувативши їх у постійному збільшенні державних витрат, неконтрольованій масовій міграції та невдячності. Він назвав дурним рішенням «повернення» Гренландії Данії після Другої світової війни, оскільки Європа не в змозі захищати цей острів.
«Факт полягає в тому, що жодна держава чи група держав, крім США, не здатна гарантувати безпеку Гренландії… Усе, що я прошу – це просто шматок льоду, що розташовується у стратегічному місці, який допоможе відігравати важливу роль у справі захисту світу, безпеці всього світу. Насправді це невелике прохання порівняно з тим, що ми надавали Європі протягом десятиліть», – заявив Трамп.
Втім президент США запевнив, що не хоче застосовувати «надмірну силу та насильство» для отримання контролю над Гренландією. Також він пообіцяв не накладати нові мита на європейські країни, які виступають проти американської анексії острова. Це дещо знизило градус напруженості між Європою та США, але не зняло питання контролю над Гренландією.

Прем’єр Канади Марк Карні виступив у Давосі з промовою, яку світові ЗМІ називають історичною та епохальною. Він розкритикував малі й середні країни за «життя у брехні» у час, коли «супердержави» не підпорядковується жодним обмеженням, а слабкі держави повинні вистраждати те, до чого їх змушують.
«Країни схильні йти на поступки, щоб ужитися з реальністю, пристосуватися, уникнути неприємностей – сподіваючись, що слухняність дасть їм безпеку. Але ж ні, вона цього не дає», – наголосив Марк Карні та закликав «припинити прикидатися».
За його словами, у світі, де панує суперництво супердержав, країни, що опинилися між ними, мають простий вибір: або вони конкуруватимуть одна з одною за прихильність, або об’єднаються, щоб здобути вплив і здатність обирати свій шлях.

Президент Франції Емманюель Макрон озвучив на форумі широко поширене попередження про перехід від мультилатералізму до унілатералізму.
«Ми бачимо зсув до світу без правил, де міжнародне право топчуть ногами, де єдиним законом, який має значення, є воля найсильнішого», – наголосив Емманюель Макрон.
Лідер Франції засудив «відроджені імперські амбіції» у Сполучених Штатах та засвідчив відданість Франції та Європи принципам ООН на тлі ідей створення нової глобальної «Ради миру», які озвучують США.
«Ми віддаємо перевагу повазі, а не залякуванню, і верховенству права, а не жорстокості», – заявив Емманюель Макрон.

Канцлер Германії Фрідріх Мерц розповів про настання «нової ери політики великих держав», де світ будується на силі та примусі. Він назвав російську війну проти України «найдраматичнішим проявом» цієї епохи, а також вказав на зростання впливу Китаю.
«Світ, де має значення лише сила, є небезпечним місцем. Спочатку для малих і середніх держав, а в кінцевому підсумку – для великих», – зазначив Фрідріх Мерц і навів як приклад нацистську Німеччину, яка у ХХ столітті «пішла цим шляхом до гіркого кінця та затягнула світ у чорну прірву».
На думку канцлера, росія та Китай випробовують позицію США як глобального лідира, на що Вашингтон реагує «радикальною перебудовою своєї зовнішньої політики». У цій ситуації, за його словами, Європа має «дивитися в очі жорстоким реаліям» і нарощувати збройні сили, економіку та єдність.

Президент України Володимир Зеленський розкритикував повільність Європи та відсутність у неї політичної волі щодо стримування російських потоків нафти.
«Чому президент Трамп може зупиняти танкери «тіньового» флоту й забирати нафту, а Європа – ні? Російська нафта перевозиться просто вздовж європейського узбережжя. Ця нафта фінансує війну проти України, ця нафта допомагає дестабілізувати Європу. Тому російську нафту треба зупинити і конфіскувати, і продавати на користь Європи. Чому ні? Якщо Путін без грошей, Європа – без війни. Якщо Європа з грошима, вона може захистити своїх людей», – заявив Володимир Зеленський.
Президент нагадав, що Євросоюз нещодавно продемонстрував Китаю та росії слабкість, направивши 30–40 військових у Гренландію. Україна, за його словами, могла б допомогти Європі послати сильний сигнал – відігнати російські військові кораблі від Гренландії так само, як це було зроблено під Кримом.
«Європа має бути сильною. І Україна готова допомагати – усім необхідним… Зараз нам ця сила потрібна, щоб захистити свою незалежність. Але вам незалежність України потрібна також, тому що завтра вам, можливо, доведеться захищати ваш спосіб життя», – нагадав Володимир Зеленський.

На тлі критиці унілатералізму й економічного тиску Сполучених Штатів, Китай позиціював себе захисником мультилатералізму та вільної торгівлі. Віцепрем’єр Держради КНР Хе Ліфен запевнив, що його країна, на відміну від США, «прагне зводити мости, а не стіни».
«Правила мають застосовувати однаково до всіх. Горстка країн не повинна мати привілей, обґрунтованих їх силою. А світ не повинен повертатися до закону джунглів, де сильні залякують слабких», – заявив Хе Ліфен.
Віцепрем’єр Держради КНР завуальовано розкритикував Штати за рішення впровадити мита проти всього світу.
«Хоча економічна глобалізація не є досконалою, країни не можуть повністю відмовитися від неї та відступити до самоізоляції…Тарифи й торговельні війни не мають переможців», – заявив Хе Ліфен.
Арабська Al-Monitor називає лідера Китая Сі Цзиньпіна «непрямим переможцем», оскільки західні партнери США, налякані ультранаціоналістичною риторикою Дональда Трампа, відкрито пропонують Китаю укріплення економічних зв’язків. Це, схоже, дасть певне полегшення Тайваню. Пекін, судячи із заяв Хе Ліфена в Давосі, націлився капіталізувати помилки США та не планує захоплювати острів.