Заборона соцмереж для дітей у ЄС: чи розв’яже це проблему деградації покоління Z
Чому та як технології «знищують навчання» і погіршують розумові здібності зумерів
Понад 130 років середній показник IQ у світі зростав приблизно на три пункти за десятиріччя – феномен, відомий як ефект Флінна. Але, за новими даними, ця тенденція змінилася на протилежну.
Зумери, тобто ті, хто народився приблизно між 1997 роком і початком 2010-х, показали гірші результати грамотності, концентрації уваги, пам'яті, критичного мислення та розв'язання математичних задач порівняно з міленіалами (1981–1996 р. н.).
Отже, зумери стали першим поколінням із кінця XX сторіччя, яке зафіксувало нижчі результати в тестах на інтелект, ніж у попередньої генерації. Діти покоління альфа, народжені після 2013 року, які з пелюшок живуть у світі цифрових технологій, ймовірно, виростуть з іще нижчим IQ, ніж у зумерів.
Ці висновки зробив на основі 18 різних наукових досліджень Джаред Куні Хорват, нейробіолог і колишній вчитель. У його доповіді для сенату США сказано, що зумери витрачають на навчання більше грошей та часу, ніж люди XX сторіччя, однак рівень їхнього інтелекту гірший. За його версією, винна в цьому надмірна залежність від технологій та екранного навчання.
Mind – про основні причини цього явища та реакцію урядів країн.
Що показало міжнародне тестування студентів
Пізнавальні здібності молоді почали зменшуватися приблизно з 2010 року, а з 2018-го цей тренд пришвидшився. Це видно з дослідження Програми міжнародного оцінювання студентів (PISA), у якій студентів із понад 80 країн та економік щороку перевіряли на здатність розв’язувати математичні задачі, тлумачити прочитане та застосовувати знання природничих наук: фізики, біології, хімії, географії.
Поступове зниження успішності спостерігається майже по всьому світу. Лише в чотирьох регіонах із 81 (Брунеї, Камбоджі, Домініканській республіці та китайському Тайбеї) молоді люди у 2022 році поліпшили показники у трьох тестах PISA проти 2018 року.
Середні результати тестування студентів у 80+ країнах та економіках
Джерело: Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD)
Студенти з України демонструють результати суттєво нижче за американські та середньосвітові. Так, у 2022 році в тестах PISA вони сумарно отримали за математику 441 бал, читання – 428, природничі науки – 450. Лише 4,6% українців склали всі три іспити на відмінно, а 25,3% молодих людей із нашої країни відповіли на двійки.
Що не так із зумерами та навчанням через екран
Покоління Z виросло в епоху вже зрілого інтернету, соціальних мереж, смартфонів, що вплинуло на їхній спосіб комунікації та навчання.
Зумери настільки звикли споживати інформацію через короткі речення та відео у форматі TikTok, що школи коригувалися під них і задля зручності викладали навчальну інформацію подібними малими формами. Вчені стверджують, що це негативно вплинуло на здатність учнів зосереджуватися, критично мислити й запам’ятовувати.
«Що роблять діти на комп’ютерах? Вони скимають (швидко прочитують, шукаючи головні ідеї та не заглиблюючись у деталі. – Mind). Ми переорієнтовуємо навчальний процес під цю особливість. Але це не прогрес – це капітуляція», – стверджує Джаред Куні Хорват.
За його даними, більшість сучасних дітлахів використовують комп’ютери, ноутбуки, планшети або смартфони у шкільних класах від однієї до чотирьох годин кожного дня. Але 38 хвилин із кожної години, проведеної за екраном, вони насправді не навчаються, а відволікаються. Про подібні спостереження говорять і європейські вчителі.
«Ми помітили, що в багатьох дітей виникли проблеми з концентрацією уваги, оскільки їм досить просто «свайпнути» екран пальцями та, наприклад, запустити відеогру в шкільному класі», – розповів агентству France24 викладач англійської мови з данського Копенгагену Іслам Діджаб.
Які ще фактори погіршують розумові здібності
Екранне навчання та прагнення отримувати швидкі відповіді від ШІ – це головна проблема, величиною зі слона в кімнаті.
Ще один значний фактор полягає в тому, що діти біологічно запрограмовані засвоювати інформацію через взаємодію з іншими людьми: своїми однолітками, батьками та вчителями. Навчання у групі підвищує активність мозку.
Однак останнім часом діти все більше відчувають нестачу контактів обличчям до обличчя, що порушує природний процес їхнього навчання.
Також надмірне споживання низькоякісного цифрового контенту може викликати в молодих людей стан брейнроту, або «затуманення мозку». Симптомами цього психологічного феномену є апатія, розгубленість, румінація (нав’язливе прокручування в голові негативних думок), тривожність і навіть депресія.
У США, як пише Флоридський атлантичний університет, відбувається «епідемія брейнроту», що поширюється серед молодих американців. Найвразливіша група – дівчата у віці 16–24 років, які кожного дня в середньому проводять 179 хвилин, або майже 3 години, у соцмережах. Через постійну надмірну дофамінову стимуляцію мозку багатьом із них стає складно відокремлювати правду від вигадок.
Орієнтація на Австралію
Скандинавські країни першими розпочали боротьбу з екранним навчанням. Швеція інвестувала 60 млн євро 2024 року та 44 млн євро 2025-го в те, щоб кожен учень у країні отримав паперовий підручник із кожного предмету.
Данія з 2025 року зобов’язує студентів здавати смартфони в навчальних закладах і позашкільних гуртках, а також прибирає із класних кімнат планшети, ноутбуки та комп’ютери. Але влада визнає, що цього замало.
«Соціальні платформи крадуть дитинство в наших дітей, – розповіла прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, виступаючи у жовтні в парламенті. – Ми дозволили мобільним телефонам ввійти в життя наших дітей із найкращих побажань. Щоб вони могли дзвонити додому та спілкувалися з друзями. Але правда в тому, що ми випустили монстра. Ніколи раніше так багато дітей і юнаків не страждали від тривоги та депресії. У багатьох виникли труднощі з читанням та концентрацією».
Найрадикальніший експеримент із 10 грудня 2025 року розпочала Австралія. Ця країна закрила всім дітям у віці до 16 років доступ до соцмереж Facebook, Instagram, Kick, Reddit, Snapchat, Threads, TikTok, X, YouTube та Twitch. Власники цих платформ під загрозою штрафів у $32 млн заблокували 5 млн акаунтів австралійських дітей і підлітків.
Президенти та прем’єр-міністри шести європейських країн: Франції, Іспанії, Греції, Данії, Норвегії та Фінляндії – заявили, що планують іти шляхом Австралії та теж найближчим часом встановити абсолютний віковий ліміт у 15–16 років для доступу до соцмереж.
Плюс до цього Франція розглядає можливість введення «соцмережної комендантської годині» для 15–18-річних, а Греція – заборону цифрових механізмів, які посилюють у дітей інтернет-залежність.
Представники влади Австралії стверджують, що вже бачать ефективність і позитивні наслідки заборони соцмереж. Водночас критики вказують на порушення прав підлітків, «нормалізацію спостереження» за ними та міграцію дітей на небезпечні нерегульовані інтернет-платформи.
Одне з досліджень приходить до висновку, що обмеження доступу до певних цифрових платформ не заохочує людей проводити менше часу за екраном. Таку саму кількість годин, яку діти просиджували в заборонених соцмережах, вони, найімовірніше, захочуть витратити на схожі екранні активності: фільми, відеоігри чи навіть розвідування «темних закапелків» інтернету.