Початок збору даних про телеком-інфраструктуру перенесено на два місяці – до 1 травня 2026 року. Це один із пунктів компромісу між Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами (НЦУ) та ринком.
Нагадаємо: з 30 січня НЦУ починав збирати від мобільних операторів та інтернет-провайдерів адреси всієї інфраструктури: основних і резервних центрів управління мережами, центрів комутації, технічних майданчиків, оптоволоконних і радіорелейних ліній – десятки тисяч координат.
На телеком-ринку цю вимогу назвали вкрай небезпечною: збір чутливих даних незахищеною електронною поштою та подальше потрапляння карти вузлів і ліній до рук ворога може спричинити хвилю атак та диверсій, зокрема, загрожує й ударами по житлових багатоповерхових будинках.
Інтернет асоціація України (ІнАУ) надіслала листа до РНБО, СБУ, прем’єр-міністра, Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Держспецзв’язку й НЦУ з проханням припинити збір чутливих даних. Докладно про причини та розпал конфлікту Mind розповідав раніше.
Нещодавно держава відреагувала на критику ринку. За зверненням народного депутата Олександра Федієнко, в НЦУ відбулася нарада з асоціаціями, великими операторами та силовими структурами. До чого в підсумку домовилися, з’ясовував Mind.
Голова правління ІнАУ Олександр Савчук розповів Mind, що на нараді представники ринку ще раз пояснили ризики створення централізованої бази з точними координатами мереж.
«Ця інформація надзвичайно чутлива: її централізований збір в одному місці дозволяє точно ідентифікувати мережі на місцевості, що робить її потенційно корисною для знищення інфраструктури ворогом», – пояснює спікер.
Виток даних може спричинити й конкурентні війни. «Цей ризик також варто враховувати. Як інформація може бути використана конкурентами, з якою корупційною метою – це теж питання», – розповідає Олександр Савчук.
Та уточнює, що під час війни ці чутливі дані періодично намагаються зібрати з ринку не тільки НЦУ, а й обласні військові адміністрації, військові частини й навіть іноземні компанії. Зокрема, німецька консалтингова компанія Detecon, що входить до групи Deutsche Telekom, проводить опитування під егідою Мінцифри.
Тож телекомщики на нараді запропонували не збирати конфіденційні дані та знайти альтернативи розв'язання завдань НЦУ.
Для пошуку цих альтернатив ринку потрібно було зрозуміти, навіщо державі чутливі дані. Раніше мета не пояснювалася. Зокрема, немає відповіді і на запит Mind.
І от нарешті на нараді НЦУ розповіли про потреби.
Перша: необхідні актуальні контакти операторів і дані про доступність послуг у населених пунктах. Ця інформація мала б бути в телеком-регулятора. Але на нараді з’ясувалося, що база даних зовсім не завжди містить свіжі контакти.
Через це неможливо швидко зв’язатися з провайдерами та вирішити оперативні завдання. «Ця інформація не є супер чутливою, ринок її надає та не проти оновити. Ніяких проблем тут ніхто не бачить», – пояснює Савчук.
Друга потреба: НЦУ хоче створити автоматизовану систему. Тобто завантажити дані від компаній на спеціальну платформу, щоб Сили оборони мали швидкий доступ до контактів тощо. Це мало б суттєво скоротити час на відповіді спецкористувачам.
Третя потреба: НЦУ необхідні дані для аналізу резервування мереж. Однак Савчук зазнає, що отримання навіть детальної інформації не допоможе розв'язати це завдання. «Питання резервування – не тривіальне на логічному та фізичному рівнях. Потрібно розуміти, як усе влаштоване. А запитувані дані не допоможуть із цим розібратися», – пояснює спікер.
У підсумку сторони домовилися (наразі усно), що НЦУ:
Згодом НЦУ має зафіксувати домовленості в документах і розіслати зміни гравцям ринку та профільним асоціаціям.
«Сподіваємося, що НЦУ вже не проситиме надати суперконфіденційну інформацію. Вважаю, що нові форми можна буде заповнити та дійсно розв'язати важливе завдання швидкого доступу спецкористувачів до інформації, яка їм потрібна, при цьому не порушуючи стійкості мереж і не створюючи нових проблем. Втім кінцевий компроміс побачимо в документах НЦУ. Ймовірно, невдовзі», – підсумовує Савчук.