Стала бізнес-модель та банківське кредитування - запорука розвитку бізнесу: історія Групи Centravis та банку «Південний»

Спікером третього воркшопу весняного семестру Academic Hub Pivdenny для студентів Економічного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка став Александре Жозеф, фінансовий директор Групи Centravis. Темою зустрічі стало фінансування металургійного виробництва. Спікер – експат, який тривалий час живе в Україні та не покинув її після початку повномасштабної війни.

Centravis – міжнародна група компаній та виробник безшовних нержавіючих труб із центральним офісом у Швейцарії, що входить до топ-10 світових гравців ринку. Основне виробництво розташоване у Нікополі (1200 працівників), також після початку повномасштабної війни було відкрито додатковий майданчик під Ужгородом (70 осіб). Інвестиції в основні активи наразі складають $120 млн.

Компанія виробляє продукцію для нафтогазових компаній, хімічної та автомобільної промисловості, а також для гравців ринку ядерної енергетики. Через війну структура виробництва змінюється, оскільки багато клієнтів побоюються ризиків невиконання замовлень компанією із заводом біля лінії фронту.

Centravis орієнтована на експорт: частка українського ринку в структурі продажів складає лише 3%. В Європі Centravis реалізує продукцію через власні дистрибуційні компанії в Німеччині, Італії та Швейцарії, а за ринки Азії та Північної Америки відповідають окремі офіси продажів.

EBITDA компанії у 2025 році склала 11 млн євро, до війни річний показник сягав 20 млн євро.

Основними темами обговорення під час воркшопу стали бізнес-модель Centavis та інструменти залучення коштів для розвитку компанії.

Для студентів воркшоп став унікальною можливістю побачити, як працює реальний виробничий бізнес в умовах повномасштабної війни. Особливий інтерес викликали не лише фінансові показники компанії, а й практичні управлінські рішення, які щодня доводиться ухвалювати великому експортеру, аби зберігати конкурентоспроможність на глобальному ринку.

Під час дискусії студенти активно ставили запитання про те, як Centravis вдається зберігати виробництво поблизу лінії фронту та забезпечувати його стабільну роботу. Їх цікавило, як компанія планує логістику, підтримує безперервність виробничих процесів, працює з клієнтами в умовах воєнних ризиків і водночас продовжує інвестувати в розвиток. Саме такі прикладні кейси, за відгуками учасників, дали краще розуміння того, як на практиці функціонує сучасний міжнародний бізнес в Україні.

Принципи ведення бізнесу

«Будь-яка здатність добре заробляти в бізнесі залежить від бізнес-моделі, спроможності інвестувати та наявності клієнтів», – констатував пан Жозеф.

Бізнес-модель компанії Centravis спирається на переваги експорту, що дозволяють компанії отримувати валютну виручку. В Україні, яка стикається з девальвацією гривні, така модель дозволяє заробляти більше. Звичайно, з урахуванням інфляції, зростають і видатки на кшталт зарплатні. Проте фінансова динаміка – позитивна.

Клієнти компанії мають розподілену природу – як географічну, так і галузеву, а на ринку небагато конкурентів, оскільки поріг входу наразі сягає $200 млн інвестицій в виробничі активи. Хоча, відмітив спікер, конкуренцію створюють індійські та китайські виробники – за рахунок нижчої якості, демпінгу та субсидованих державою цін на електроенергію для виробництв.

Окремо зупинились на моделі продажів: дистриб’юторські компанії, які реалізують продукцію Centravis по світу, є окремими юридичними особами в кожній юрисдикції. Це вирішує цілу низку завдань: від доступу до місцевих програм фінансування в країні перебування, до оптимізації зобов’язань з продажу валюти в Україні.

Український завод напряму не продає продукцію кінцевому покупцю, натомість продаючи її локальній дистриб’юторській компанії, яка в свою чергу має контакт з кінцевим клієнтом.

Ще один нюанс ведення бізнесу – відношення боргу до EBITDA (леверидж) підтримується на рівні, нижче дворазового значення.

Фінансові інструменти

Умови кредитування для Centravis наразі переглядаються щорічно, оскільки компанія у 2017 році оголосила дефолт по боргових зобов’язаннях від 2009 року на суму 150 млн євро перед ЄБРР, Райффайзеном та Укрсоцбанком. Після цього доступ до фінансування для Групи ускладнився. Крім того, потужності компанії розташовані у прифронтовому Нікополі, а боргове навантаження компанії, притаманне важкій промисловості, було високим.

Саме тому, за словами спікера, компанії довелось звертатись до державного Укрексімбанку за кредитом в 30 млн євро. Структура боргу: 21 млн євро довгострокового кредиту та 9 млн євро короткострокового фінансування, із відсотковою ставкою 6%.

Банк «Південний» є одним з фінансових партнерів компанії. Співпраця розпочалася у травні 2025 року, коли Centravis активно шукала обігові кошти, а їхнє залучення ускладнювалось перерахованими вище чинниками.

Під час перемовин з'ясувалося, що компанія стикається із затримками відшкодування ПДВ за експорт продукції. Для старту співпраці банк запропонував унікальний на ринку продукт – фінансування під відшкодування ПДВ у розмірі 30 млн грн. Це дало змогу компанії отримати кошти значно швидше, ніж вони надійшли б із бюджету.

Джерелом погашення кредиту є безпосередньо кошти бюджетного відшкодування. Завдяки успішному партнерству, у період з травня по жовтень 2025 року кредитний ліміт було збільшено.

Подальша співпраця Centravis та «Південного» передбачає можливість розширення лінійки фінансових інструментів залежно від потреб клієнта та ринкової кон'юнктури. Також сторони бачать перспективи у використанні додаткових банківських продуктів, спрямованих на оптимізацію вартості залученого капіталу та мінімізацію фінансових ризиків у зовнішньоекономічній діяльності.

Чи можна розвинути бізнес без зовнішнього фінансування?

Підбиваючи підсумки воркшопу, Александре Жозеф констатував, що значний та динамічний розвиток бізнесу неможливий без залучених коштів.

По-перше, бізнесу потрібні кошти: на капітальні інвестиції (capex), обсяг яких і визначає швидкість розвитку бізнесу, та на обіговий капітал.

По-друге, найкращим інструментом залучення інвестицій завжди лишатиметься приватний капітал. Єдина проблема з ним наразі – складність його залучення в Україні; проте компанії в найбільш перспективних секторах (на кшталт deftech) можуть розраховувати на його залучення.

«Жоден зі світових лідерів у приватному кредитуванні не має представництва в Україні… Однак це змінюється, бо тут з’являються галузі, які цікаві міжнародному бізнесу, зокрема, оборонна галузь та інформаційні технології», – відмітив спікер.

По-третє, опцією, що наразі лишається найбільш ефективною для українського бізнесу, є банківське кредитування. Воно базується на інформації про діяльність компанії, на її кредитній історії і залежить від наявності фізичних активів для забезпечення. У випадку ж відсутності наведених речей, лишається інструмент факторингу.

«Насправді, позиції України зараз міцніше, ніж вони було 10 років тому. Так, у країні війна. Але вона одного дня скінчиться. І наступним кроком після її закінчення стане вступ до Європейського союзу. А це означає доступ до фінансування, що сприятиме швидкому розвитку бізнесу», – резюмував Александре Жозеф, фінансовий директор Групи Centravis.