Від мішків до автоматизованих ліній: як «Укрпошта» заощадила 86 млн євро та нарешті завершила «еру ручного сортування» (репортаж)

«Раніше в одному хабі ми могли обробляти до 600 посилок на годину – наразі до 8000», – ілюструє суть автоматизації логістичних терміналів генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський на екскурсії з журналістами. Нещодавно компанія оголосила про завершення «ери ручного сортування» та запросила медіа в один із своїх великих хабів.

Що з цього вийшло, розповідає Mind.

Як вторгнення рф «оптимізувало» бюджет на автоматизацію

Топ-менеджмент «Укрпошти» задумав позбутися ручного сортування аж десять років тому – у далекому 2016 році. Стратегічний план розвитку підприємства включав модернізацію логістичної мережі та оптимізацію сортувальних центрів. Але тоді власних грошей на автоматизацію не було. Тож потрібно було «здобути» кредит. Саме здобути: для державної компанії отримання зовнішнього фінансування – ще той довжелезний квест.

Спочатку був потрібен аудит – не внутрішній, а від іменитого аудитора, якому можуть довіряти західні кредитні установи. На тендері виграла компанія «великої четвірки» – PricewaterhouseCoopers (PwC).

2018 року вона завершила аудит. У 2019-му PwC додатково допомогла розробити проєкт модернізації логістичної мережі: 7 автоматизованих сортувальних центрів та 62 напівавтоматизованих депо за моделлю Build-to-Suit із залученням 100 млн євро інвестицій. Далі цей «план» пішов на узгодження до держорганів.

І от нарешті восени 2020-го підприємство отримало кредити: 30 млн євро – від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та 63 млн євро – від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Ще 7 млн євро компанія планувала додати зі своєї «скарбниці». У 2021 році оголосила тендер на пошук партнера, з яким хотіла укласти договір оренди першого сортувального центру під Києвом.

Будівництво мало стартувати у березні 2022 року. Тоді зовсім поруч працювала російська арта. Тож проєкт заморозили. А частину кредитних грошей спрямували на інші потреби: закупівлю вантажівок, електробайків тощо.

Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський. Фото «Укрпошти»

Друга спроба «прощання» з ручним сортуванням стартувала у 2023 році. Через 37 місяців – у травні 2026-го – «Укрпошта» заявила про перехід у формат 100% автоматизації. «На цей раз лише за власні кошти – без кредиту та жодної копійки від держави», – запевнив на екскурсії Ігор Смілянський.

В автоматизацію вклали 687 млн грн (близько 14 млн євро) – в понад 7 разів менше, ніж планували раніше.

«Враховуючи повномасштабне вторгнення і обмежені ресурси, переосмислили підхід до автоматизації. Замість розбудови нових сортувальних центрів, яка займає довгий час і потребує значних капіталовкладень, – обрали оренду чи переробку існуючих будівель «Укрпошти». Замість дорогого іноземного обладнання, де виникають проблеми с залученням інженерів з інших країн, перетину кордону під час війни, – інвестували у сортувальне обладнання, яке розроблене та вироблене в Україні. Причому 98% комплектуючих – також вітчизняного виробництва. Єдині імпорті компоненти – німецькі камери, які зчитують штрих-коди посилок», – уточнює для Mind Ігор Смілянський.

Втім, за його словами, ця оптимізація відбулася без компромісу щодо результату. «У підсумку ми не просто автоматизували логістику, а завершили повну автоматизацію ключових процесів по всій країні без залучення кредитного фінансування. Для державної компанії в умовах війни це окремий результат», – вважає гендиректор.

Та наводить для порівняння приклад «Пошти Хорватії», яка за розміром доходу дорівнює «Укрпошті». Конкурент витратив на модернізацію 270 млн євро.

Сортувальна лінія для вантажів понад 2 кг. Фото Mind

Що саме автоматизували?

24 логістичні об’єкти по всій країні. Серед них – 7 великих терміналів (хабів): Київ-Лівий, Київ-Правий, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Хмельницький.

А також 17 трохи менших логістичних центрів у Вінниці, Чернівцях, Миколаєві, Кропивницькому, Запоріжжі, Кривому Розі, Полтаві, Кременчуку, Сумах, Житомирі, Черкасах, Умані, Мукачево, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську та Тернополі.

На відміну від «Нової пошти», де у хабах одна величезна стрічка сортує всі відправлення, «Укрпошта» вибрала інший шлях. В терміналах працюють окремі лінії для сортування:

• посилок до 2 кг;
• вантажів посилкового формату (понад 2 кг);
• міжнародних відправлень (імпорт та експорт);
• листів (простих та з відстеженням);
• газет, журналів, рекламної продукції;
• ліків (у межах проєкту «Укрпошта.Аптека»).

Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський демонструє сортувальне обладнання для газет і журналів. Фото Mind

В компанії таке рознесення «яєць за кошиками» вважають більш доречним в умовах війни. У випадку небезпеки лінії можна доволі швидко демонтувати та перенести в іншу локацію.

Все це сортувальне обладнання та ПЗ для УП розробила вітчизняна компанія «Українські Інтелектуальні Системи». «Ми стали одним із перших клієнтів УІС. Так, на нас тренувалися як на котиках, втім успішно», – жартують працівники «Укрпошти» на екскурсії.

Навіщо потужності, які перевищують поточний попит?

Вся ця інфраструктура дозволяє обробляти до 3 млн посилок на добу: 2,2 млн відправлень до 2 кг та 800 тис. вантажів посилкового формату. Ці дані враховують роботу двох міжнародних митних терміналів – до 400 тис. посилок.

Окремо пропускна здатність сортувального обладнання листів складає до 16,4 млн на місяць, газет та журналів – до 14, 4 млн примірників на місяць, ліків – до 8000 замовлень на добу.

Між тим, за весь 2025 рік «Укрпошта» переслала 43,4 млн посилок. Тобто наразі потужності автоматизованих ліній значно перевищують попит. «Це резерв на випадок форс-мажорів, зважаючи на те, що компанія працює 24/7 в умовах війни», – пояснюють в «Укрпошті».

Сортувальна лінія для вантажів до 2 кг. Фото «Укрпошти».

Головний результат автоматизації для користувача – прискорення. «У квітні 97,9% відправлень були доставлені вчасно», – кажуть у компанії. До 2024 року показник вчасної доставки не завжди дотягував і до 90%. Вихід на стабільні «понад 90%» «Укрпошта» називала серйозним досягненням саме після запуску автоматизованих ліній. Раніше компанія гальмувала та отримувала багато скарг в пікові періоди – зараз запас потужностей має зняти цю проблему.

За словами гендиректора, також запрацював стандарт для міжнародних відправлень. Тепер  понад 90% посилок залишають Україну протягом 24 годин. До Лондона вони потрапляють за 3 дні, до Нью-Йорка – за 8 днів. А понад 90% імпортних вантажів доступні у відділеннях протягом 24 годин з моменту прибуття в Україну.

Сортувальна лінія для міжнародних відправлень. Фото Mind

Додаткову ефективність автоматизації в компанії ілюструють на прикладах: «Трансформація змінила не лише масштаби, а й сам принцип роботи. Якщо раніше, наприклад, на одному хабі для сортування 990 напрямків доставки друкованих медіа потрібно було близько 990 мішкотримачів і 150 квадратів площі, то тепер той самий обсяг обробляється на 50 кв. м. Для сортування газет і журналів раніше було потрібно 24 виробничі цехи, тепер достатньо п’яти. Це, у свою чергу, дозволяє утримувати тарифи на конкурентному рівні навіть в умовах скорочення ринку друкованих медіа, яке спостерігається у всьому світі».

Сортувальна лінія для ліків. Фото Mind

Що далі?

Останні автоматизовані лінії для сортування газет, журналів та листів компанія запустила 18 травня. Чи планує «Укрпошта» на цьому зупинитися? «Нові логістичні хаби відкривати поки не будемо. Потужностей вистачає. Втім це – не фініш автоматизації. Надалі хочемо впровадити ШІ для планування, оптимізації маршрутів. Тепер маємо купу даних, обробка яких може суттєво полегшати роботу», – розповідає гендиректор.

Також в планах – шліфування ПЗ та процесів. Наприклад, в хабах вже працюють системи напівавтоматичної обробки письмової кореспонденції з OCR-технологією (розпізнавання адрес, включно з рукописним почерком). «Поки OCR не все гарно розпізнає, тож будемо продовжувати тренувати», – підсумовує Ігор Смілянський.