Затоплення російського вантажного судна Ursa Major у Середземному морі знову привертає увагу світових медіа. Свого часу влада Іспанії провела розслідування інциденту, деякі важливі подробиці якого раніше оприлюднило місцеве видання La Verdad. Недавнє журналістське розслідування CNN додає нові факти та припущення й розгортає ширший бекграунд подій. Відколи режим Кім Чен Ина показав світові свого атомного підводного монстра, історія рейсу Ursa Major і його вантажу розглядається як структурне ціле.
Mind дослідив імовірний зв’язок між останнім рейсом Ursa Major і будівництвом першої атомної субмарини КНДР.
11 грудня 2024 року російське вантажне судно Ursa Major вийшло з морського порту Санкт-Петербург, вказавши пунктом призначення Владивосток. На 12-й день рейсу воно затоне в нейтральних водах Середземного моря між Іспанією й Алжиром унаслідок подій, які західні медіа згодом назвуть «загадковими».
Ursa Major було частиною флоту російської компанії «Оборонлогістика», діяльність якої торік проаналізував Український центр аналітики та досліджень (UCAI). Компанія надає судноплавні послуги російському міноборони, його флот, зокрема, доправляє військові вантажі до окупованого Криму й обслуговує воєнну логістику між росією та низкою режимів, які підтримує москва.
Коли Ursa Major проходило води західного Середземномор’я, центр іспанської морської рятувальної служби в Картахені помітив аномальну поведінку судна: 21 грудня воно почало втрачати швидкість, 22-го – змінило курс. А приблизно опівдні 23 грудня судно подало сигнал лиха Mayday. На порятунок відправили буксир, рятувальний катер і вертоліт. Рятувальники виявили, що судно сильно накренилося на правий борт. З’ясувалося, що двоє моряків зникли безвісти. Інших 14 членів екіпажу доправили до Картахени.

Ursa Major зазнало пошкоджень правого борту внаслідок вибухів, причини яких обговорюють досі. Як припускає CNN, інцидент може бути «рідкісним і вкрай небезпечним втручанням західних військових, щоб запобігти доправленню росією ядерних технологій ключовому союзнику – Північній Кореї».
Після евакуації екіпажу відбулися події, які додають аргументів версії щодо таких постачань. За інформацією іспанського видання La Verdad, ввечері 23 грудня російський десантний корабель «Іван Грен» запросив контроль над рятувальною операцією. Його капітан наказав іспанським суднам відійти щонайменше на дві милі від Ursa Major. На той момент судно зберігало крен, але здавалося стабільним.

Після цього «Іван Грен» почав відстрілювати численні червоні сигнальні ракети над місцем події, здатні засліпити інфрачервоний канал розвідувальних супутників, які можуть відстежувати ситуацію. А за декілька хвилин іспанська сейсмографічна служба зафіксувала серію нових вибухів. Орієнтовно через годину після цього Ursa Major затонуло, опустившись на глибину 2,5 км.
Та через тиждень російські військові повернуться на місце події. Сюди прийшов розвідувальний корабель «Янтар», носій глибоководних підводних апаратів, здатних занурюватися на глибину 6 км. Корабель-шпигун «висів» над затонулим судном упродовж наступних п’яти днів. «Після чого було зафіксовано ще чотири вибухи, ймовірно спрямовані на залишки судна на морському дні», – наводить нові факти CNN, посилаючись на власне джерело.
Очевидно, своїми діями росіяни спочатку намагалися будь-що не допустити буксирування аварійного судна до порту країни НАТО, а після затоплення – завдати критичних ушкоджень його вантажу.
Іспанські служби виявили невідповідність вантажного маніфесту фактичному вантажу судна. Увагу привернули два незадекларовані квадратні об’єкти синього кольору на кормовій палубі орієнтовною вагою по 65 тонн, котрі раніше зафіксувала аерофотозйомка.
Офіційно судно перевозило дві великі «кришки люків», два портові крани Liebherr вагою по 380 тонн і 129 порожніх 40-футових контейнерів.
Під час допиту капітана Ursa Major, проведеного відповідно до міжнародних процедур, росіянин неохоче говорив про вантаж, попросив паузу й радився зі своїм колегою-офіцером, після чого підтвердив дані вантажного маніфесту.
Проте іспанський допитувач наполегливо просив пояснити, що мається на увазі під «кришками люків», і, зрештою, капітан заявив, що «це були компоненти двох ядерних реакторів, подібних до тих, які використовуються на підводних човнах», зазначає CNN.
Як повідомило раніше La Verdad, іспанське розслідування дійшло висновку, що об’єкти синього кольору містили два корпуси ядерних реакторів ВМ-4СГ. Окрім них, було виявлено труби систем охолодження й паропроводів, а також інші компоненти реакторів.
CNN встановило, що ймовірним місцем завантаження Ursa Major був термінал «Петролеспорт» у порту Санкт-Петербург. Цей багатофункціональний термінал здатний перевантажувати важковагове та великогабаритне промислове обладнання.
Як свідчить іспанське розслідування, пунктом призначення Ursa Major насправді міг бути північнокорейський порт Расон. Враховуючи відсутність необхідного перевантажувального обладнання в порту, перевалка основного вантажу могла здійснюватися за допомогою кранів Liebherr, які доправляло судно.
Серед російського підводного флоту ядерними реакторами ВМ-4СГ оснащені стратегічні атомні підводні човни з балістичними ракетами класу Delta IV. Субмарина підводною водотоннажністю 18,2 тис. тонн оснащена двома реакторами цієї модифікації. Це застарілі човни третього покоління, проте москва продовжує експлуатувати шість таких суден, за даними відкритих джерел.
Створити власний атомний підводний флот – пріоритет Пхеньяна. Режим розбудував необхідні суднобудівні потужності, розвиває виробництво балістичних ракет підводного базування, чого критично бракує – ядерної енергетичної установки, створення якої потребує багаторічного наукового, конструкторського, виробничого й експлуатаційного досвіду.
Шанси Пхеньяна отримати необхідні російські технології зросли після підписання договору про всеосяжне стратегічне партнерство між рф і КНДР у червні 2024 року. Каталізатором відродження тісного партнерства стало повномасштабне вторгнення росії в Україну.
З 2023 року КНДР постачає росії боєприпаси і зброю, згодом відправила орієнтовно 14 тис. військових на війну проти України. В обмін Пхеньян закликає москву поділитися досвідом у сфері ядерних технологій. Якщо така взаємодія перетне чуттєву межу, росія порушить міжнародний договір про нерозповсюдження ядерної зброї.
У грудні 2025 року північнокорейське інформаційне агентство KCNA поширило фото, на яких товариш Кім Чен Ин інспектує будівництво субмарини. У релізі типового пропагандистського змісту коротко зазначено, що об’єкт перевірки – «8700-тонний атомний підводний човен із керованими ракетами».
На фото – корпус субмарини специфічної форми, покритий, ймовірно, антикорозійною фарбою. Конструкція корпусу схематично дещо нагадує радянські ракетні атомні човни першого-третього поколінь, які мають характерну масивну надбудову ракетного відсіку через неспівмірність висоти ракетних систем ранніх періодів і припустимих розмірів (діаметру) корпусу субмарини.
Тож КНДР продемонструвала світові майже завершений вигляд свого першого стратегічного підводного човна із ядерною енергетичною установкою, що нестиме балістичні ракети із ядерними бойовими блоками. Рішення показати судно означає, що його будівництво вийшло на завершальну стадію.

Традиційно субмарини будуються зсередини. Зокрема, силову установку встановлюють на ранніх етапах стапельного будівництва до формування корпусу. Інакше кажучи, готовність корпусу вказує на завершення монтажу основної частини компонентів, зокрема – ядерного реактора. Високу ймовірність цього факту після оприлюднення фото підтвердили експерти, опитані світовими медіа.
Демонстрація корпусу човна означає, що «всередині вже встановлено ядерний реактор», заявив The New York Times військовий експерт Корейського інституту національного об’єднання (Korea Institute for National Unification), державного аналітичного центру Південної Кореї.
Втім, існує менш поширене припущення щодо того, чи отримав човен ядерний реактор на момент оприлюднення фото. Мовляв, ракурси дозволяють оглянути лише його бокову носову частину й фактично приховують верхню зону реакторного відсіку.
«На фото, на яких лідер Кім Чен Ин посміхається, видно лише герметичний корпус судна, і немає жодних доказів наявності всередині функціонального ядерного реактора», – зауважує CNN.
Однак за три місяці до демонстрації субмарини з’явилася інформація, яка приголомшила Південну Корею. Військова розвідка країни одержала дані, що росія поставила КНДР основні модулі силової установки: реактор, турбіну та систему охолодження.
Інакше кажучи, Пхеньян із високою ймовірністю отримав повний комплект силової системи, зокрема ядерний реактор. При цьому модулі були не нові, а демонтовані зі списаних російських субмарин, повідомило Korea JoongAng Daily у вересні 2025 року. Постачання відбулось у першій половині минулого року, тобто орієнтовно за декілька місяців після затоплення Ursa Major.
Можливими потенційними донорами модулів могли бути списані російські атомні субмарини класів Akula, Victor, Delta та інші, котрі виводить з експлуатації й утилізує далекосхідний завод «Звєзда» (Великий Камінь, Приморський край) поблизу Владивостока, припускає аналітичний центр 38 North, що досліджує проблематику Північної Кореї в Центрі Стімсона.
Деякі перелічені класи човнів оснащені реактором лінійки ВМ-4, інші – новішими моделями. А на користь версії походження обладнання зі «Звєзди» може вказувати коротке плече доставки.
Утилізацію атомних човнів також здійснюють підприємства в європейській частині росії, зокрема «Звездочка» (Сєвєродвінськ, Архангельська область) і «Нерпа» (Снєжногорськ, Мурманська область). Субмарини, які утилізують на цих заводах, також могли бути потенційними донорами компонентів.
Загалом нині точиться дискусія щодо того, якої моделі реактора потребує субмарина Кіма, співвідносячи потужність реактора і водотоннажність човна, а також здатність Пхеньяна самостійно виробляти ядерне пальне потрібних характеристик.
Принциповий момент – радіоактивність вживаного обладнання. «Якщо ці реактори були вилучені зі списаних субмарин, вони будуть радіоактивними, хоча, очевидно, не настільки, якби вони були повністю завантажені паливом», – говорить CNN військово-морський експерт аналітичної компанії Janes Майк Планкетт.
Фактаж іспанського розслідування, оприлюднений La Verdad, не містить даних щодо можливих замірів радіоактивності при контакті з Ursa Major і його вантажем. Видання лише наводить припущення іспанської влади, що реактори не містили ядерного пального.
Не виключено, що Ursa Major усе-таки доправляло нове обладнання. У цьому випадку до виробництва корпусів реакторів може бути причетне санкт-петербурзьке підприємство «Іжорські заводи» (Колпіно), провідний виробник корпусного обладнання для ядерних енергетичних установок (з 2016 року перебуває під санкціями США).
До початку повномасштабної агресії «Іжорські заводи» широко висвітлювали експортні постачання своєї цивільної продукції – зокрема, корпусів реакторів АЕС, які будуються за російськими проєктами в Туреччині, Індії, Китаї, раніше – в Ірані. Постачання цього великогабаритного обладнання здійснювалися морським шляхом із порту Санкт-Петербург.
Нагадаємо, що іспанське розслідування виявило також інший специфічний вантаж. Якщо йдеться про парогенераторні системи, на їх виробництві спеціалізується інше санкт-петербурзьке підприємство – Балтійський завод (з березня 2022 року перебуває під санкціями США, з грудня 2023-го – ЄС).
Отже, якщо КНДР усе-таки отримала комплект силової установки, її компоненти могли мати різне походження, а постачання здійснюватися різними партіями. І Ursa Major могло доправляти одну з них.
Логістично обґрунтованим і логічним видається відправлення обладнання, зокрема нового, однією судновою партією зі спеціалізованого терміналу в Санкт-Петербурзі, де зосереджені КБ і підприємства, що спеціалізуються на тематиці атомного флоту.
Окрім того, ймовірно, постачання могли здійснюватися іншими рейсами до КНДР, зокрема маршрутом через Північний морський шлях. Власне Ursa Major, яке мало льодовий клас Arc 4, раніше виконувало арктичні переходи до Китаю. Зазвичай сезон навігації в Арктиці закривається на початку листопада…