Хаос, «тінь» і контрафакт: який вигляд в Україні має онлайн-торгівля та чому держава закручуватиме гайки

Законодавча боротьба навколо виведення онлайн-торгівлі з «тіні» набуває обертів. Парламенту на початок червня треба виконати домовленості з МВФ щодо введення податків на доходи користувачів цифрових платформ і скасування податкових пільг для міжнародних посилок. Відповідні закони треба було ухвалити ще в березні, адже в червні фонд може не дати черговий транш кредиту через невиконання маяків.

Один із двох законопроєктів (№15111-д) – про доходи користувачів онлайн-платформ – ВРУ прийняла в першому читанні на початку травня. Також у травні народні депутати зареєстрували новий законопроєкт 15112-д щодо скасування пільг з оплати ПДВ на закордонні поштові посилки до 150 євро.

Це доопрацьована парламентським Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики версія, яка враховує пропозиції урядового законопроєкту й альтернативних документів, але уточнює механізми стягнення податку та деякі нюанси щодо пільгових схем. Його пропонується прийняти відразу в цілому (на цьому тижні документ планують уже розглядати в сесійній залі).

Mind докладно вже розбирав норми урядового законопроєкту: яким може бути ефект, хто «за» та «проти». Скасування неоподатковуваної пільги 150 євро явно в інтересах легальних виробників і ритейлерів, яким це дозволить вирівняти конкуренцію як з іноземними продавцями, так і з «сірим» українським бізнесом, що під виглядом таких посилок ввозить комерційні партії товару поза офіційним обліком.

За різними підрахунками додаткові надходження в держбюджет, якби всі посилки оподатковувалися ПДВ, могли б становити 10–27 млрд грн. Щоправда, в оцінках ефекту треба враховувати витрати на адміністрування податку, але таких даних ніхто не наводить.

Зрозуміло, що для пересічних українців, які звикли купувати дешеві товари на Temu, AliExpress, Amazon та українських маркетплейсах, цінник зросте. Але тут треба розуміти, що легальний бізнес зараз програє конкуренцію, держава втрачає надходження через «сірі» схеми, а ринок заповнюється ненадійною з погляду безпеки продукцією – від дитячих нічників із токсичними речовинами до електроніки сумнівного походження.

Звісно, скасування пільг зі сплати 20% ПДВ на посилки й оподаткування торгівлі на цифрових платформах не зупинять постачання підробок під відомі бренди та/або небезпечної продукції. Але законодавчі ініціативи можна розглядати як один із кроків до більш цивілізованого ринку наряду з іншими вимогами партнерів (як-от податок із цифрових платформ, боротьба з дробленням великого бізнесу, обмеження грошових розрахунків для ризикових ФОП тощо).

Mind – про те, які ключові проблеми накопичилися в онлайн-торгівлі та як змінюють оподаткування посилок в ЄС і США.

Подарунки із сюрпризом

Під час зимового блекауту Наталя придбала на платформі Temu симпатичний дитячий нічник у формі капібари. Утриматись від спокуси непросто: якщо вірити опису на сайті, усього за 9 євро (станом на середину травня, ціна змінна в часі) покупець отримує автономний пристрій із сенсорним керуванням, який працює від акумулятора, заряджається через USB, має функцію таймера й «ідеально підходить для декору кімнати та створення затишного освітлення».

До того ж на сторінці товару зазначено, що його вже встигли оцінити понад 290 клієнтів, а в розділі «відгуки» – лише позитивні коментарі. 

Опис нічника на китайських платформах здається заспокійливим: «Достатньо натиснути на милий нічник у формі котика – два режими теплого світла допомагають дітям позбутися страху темряви та спати спокійніше. Режими зі зміною кольорів стимулюють уяву дитини завдяки різноманітним варіаціям кольорів і вигляду. Нічник підходить не лише для освітлення дитячої кімнати, а і як декоративний елемент».

Чому світильник коштує так дешево? На платформі це пояснюють тим, що покупці купують товар напряму з фабрик – за оптовими цінами. Але є ще один (прихований) чинник економії: після користування подібним товаром дитина має шанси захворіти, а дитяча спальня – згоріти.

Temu декларує «сувору політику щодо заборони контрафактних або небезпечних товарів». Наприклад, в описі світильника-капібари зазначено «безпечний силікон». Але документів, які б підтверджували безпечність товару, на цій сторінці ми не виявили.

Такий же нічник – але у формі кролика – продають і на Amazon. Але й тут у відкритому описі не знаходимо інформацію ані про тип батареї, ані про систему захисту від перегріву, ані про сертифікацію безпеки. Також продавець не наводить підтверджень відповідності європейським стандартам електробезпеки чи результатів незалежних тестувань.

Тому заяви про «безпечний нетоксичний силікон» виглядають більше як маркетингові твердження. При цьому товар розрахований на контакт із дитиною: його можна стискати, тримати біля обличчя чи навіть гризти.

Після того як у 2015 році в США схожа лампа спричинила пожежу в дитячій кімнаті, Комісія з безпеки споживчих товарів підтвердила, що «акумулятор може перегрітися та призвести до плавлення нічника, що створює небезпеку пожежі». Тоді роздрібний гігант Target відкликав із продажу 143 тис. нічників. Всі вони були придбані в Китаї.

У Європейському Союзі подібні лампи також опинилися в так званому чорному списку товарів у системі Safety Gate. У силіконовому нічнику у формі груші знайшли високий вміст свинцю – токсичної речовини, яка може впливати на розвиток мозку та нервової системи. Товар заблокували для ринку ЄС.

На Amazon досі дуже багато нічників у формі груші, що мають такий самий вигляд, як той, якого в ЄС визнали небезпечним через високий вміст свинцю. Середня ціна – 10 євро.

Втім, в Україні цю лампу-грушу ніхто купувати не забороняє: такого контролю якості, як у ЄС, тут немає. Ба більше: нічник, схожий на той, що визнано небезпечним в Євросоюзі, українці можуть придбати не лише на Temu чи Amazon, а й на сотнях сторінок продавців в Instagram, Tik-Tok, OLX, Prom, Rozetka тощо.

На платформі Тік-Ток на сторінках анонімних користувачів продаються світильники у формі зайченя, пандочки, каченя та курча китайського виробництва.

Ціновий хаос і контрафакт

Ще один аспект проблеми. Нерідко ціни на той самий імпортний товар на відомих українських маркетплейсах, в інтернет-магазинах і соцмережах відрізняються у два-три рази. Наприклад, нічник-груша на сайті Rozetka продається приблизно по 770 грн, на Prom – за 520 грн, а на сторінці @home_ua_home_ua в Instagram – за 260 грн. 

Одна з причин постачань «дешевшого» товару (наряду з іншими схемами): його купують начебто для особистих потреб, пересилають поштою, користуючись можливістю не сплачувати ПДВ та мито при вартості відправлення до 150 євро. За підрахунками аналітиків, ця «поштова сіра контрабанда» входить у топ найпоширеніших схем уникнення податків в Україні.

Щоб втиснутись у ліміт, замість одного комерційного вантажу підприємці ділять партії на десятки дрібних посилок. Оформлюють їх на різних фізичних осіб, щоб комерційний імпорт мав вигляд покупки «для себе». А на додачу ще й штучно знижують їхню вартість у деклараціях.

Відповідно продажі такого товару відбуваються без офіційного обліку, чеків і прозорої звітності, податкова й органи ринкового нагляду їх не бачать. На відміну від торговців, які працюють поза легальним полем, «білий» бізнес зобов’язаний мати сертифікати відповідності, гарантійний талон, інформацію про виробника тощо. Інакше товар можуть вилучити з продажу, а на продавця – накласти штраф.

Пільга з ПДВ на посилки існує в Україні ще з 2012 року – після ухвалення нового Митного кодексу. У 2019 році поріг тимчасово знизили до 100 євро, але у 2022-му знову повернули до 150 євро.

Проте, скільки міжнародних посилок завезли в Україну для особистого користування, а скільки – для перепродажу, держава не знає. Можемо говорити тільки про загальні обсяги ринку.

Митники підрахували, що за три роки кількість неоподатковуваних посилок зросла вчетверо – з 23 млрд грн (2022 рік) до 92,9 млрд грн (2025 рік). За даними ДМС, вартість усіх міжнародних поштових та експрес-відправлень у 2025 році становила 167,3 млрд грн, а їхня кількість – 75,6 млн штук (88% – з Китаю та Польщі).

Також у 2025 році серед сотні найбільших отримувачів міжнародних відправлень 90 фізичних осіб одержали понад 83 тис. посилок. Тобто в середньому впродовж року кожен із них щодня забирав по три посилки. У частини з них жодне відправлення не перевищувало порогу в 150 євро.

У справах про незаконне ввезення товарів через дроблення партій у міжнародних поштових відправленнях спроби уникнення оподаткування та постачання контрафакту регулярно фігурує техніка Apple.

До прикладу, на Prom, в Instagram або Telegram ми знайшли сотні оголошень із продажем «Bluetooth-гарнітура A2032» за 300–350 грн. Хоча позначення A2032 насправді використовується Apple для маркування одного з навушників AirPods, а не окремої гарнітури. При цьому, наприклад, на Prom у характеристиках цього товару замість «Apple» вказано «No brand» і країну походження – Китай. Документів про безпечність, декларації відповідності чи інформації про сертифікацію на сторінці немає. 

На оптових китайських платформах подібні навушники можна знайти і за $0,45. Тобто по 17 грн за штуку. Навіть після комісій маркетплейсу та доставки український продавець може заробляти 150–250 грн із кожної одиниці товару під назвами на кшталт «A2032» або «як AirPods». 

Ключова перевага такої моделі виникає в тому числі через відсутність витрат, які мають офіційні імпортери: ПДВ, мита, сертифікації, контроль безпечності.

Навушники на китайській платформі та на українському маркетплейсі.

Для порівняння: в офіційній моделі імпорту оригінальний товар після сплати податків і виконання вимог законодавства мав би собівартість не 50, а приблизно 180 грн.

Але за анонімними сторінками на різних інтернет-площадках стоять не лише дрібні продавці. Часто це вже добре організований бізнес із мережею магазинів, десятками тисяч товарів та агресивним просуванням у соцмережах.

Типові схеми дроблення бізнесу

Наведемо показовий кейс. 33-річний львів'янин Ігор Барчак активно веде свої сторінки в Instagram і Facebook. Там він позиціює себе як успішний бізнесмен. Своїми знаннями про масштабування бізнесу та зростання прибутку підприємець час від часу ділиться на платних тренінгах у бізнес-клубі «Конс на Бі$». Цільова аудиторія – представники малого та середнього бізнесу. Організація стверджує, що завдяки її тренінгам і коуч-програмам понад 50 тис. підприємців навчилися заробляти більше. 

Скриншот зі сторінки Ігоря Барчака у фейсбуці.

На сторінці підприємця в Instagram написано, що він – власник компанії @mobimarket_lviv. Перейшовши на цю сторінку, знаходимо відео, у якому розповідається про те, що у Львові є дев'ять офлайн-магазинів «Мобімаркет». Тут же – посилання на сайт однойменного онлайн-магазину товарів електротехніки та мобільних аксесуарів.

У державному реєстрі компанії з назвою «Мобімаркет», де власником є Ігор Барчак, не виявлено. Проте з 2011 року існує ФОП Барчак Ігор Збигнєвич. Основний вид діяльності – «роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет». За таким же КВЕД в Україні зареєстровано понад 83 тис. бізнесів.

Українське законодавство дозволяє ФОП на другій групі єдиного податку здійснювати роздрібну торгівлю електронікою. Але для бізнесу з мережею офлайн-магазинів, онлайн-продажами та великим асортиментом техніки така модель є дуже дрібною з погляду податкового навантаження. Головне обмеження другої групи – річний ліміт обороту приблизно у 7 млн грн та не більше 10 найманих працівників.

Скриншот зі сторінки Ігоря Барчака в Instagram.

Втім, якщо вірити світлині самого Барчака в Instagram, ще 2021 року команда «Мобімаркет» налічувала 19 осіб. І якщо припустити, що мережа з дев’яти магазинів електроніки справді працює в межах ліміту ФОП 2 групи, то кожен магазин мав би продавати товарів приблизно на 2100 грн на день. І це якщо не рахувати онлайн-продажі на кількох платформах, де, як стверджується на сайті магазину, «50 000 продукції завжди в наявності». 

Як насправді працює такий бізнес, стало зрозуміло під час експерименту. Mind оформив замовлення на Bluetooth-гарнітуру A2032 White за 342 грн, які ми знайшли на prom.ua. Продавець – інтернет-магазин електроніки «Mobispace». Через пошукові системи такого окремого сайту знайти не вдалося (є акаунт на Prom), а сторінка в Instagram не оновлювалася з 2019 року. На запитання про товар відповів номер телефону, зазначений в оголошенні на Prom. Як виявилося, це особистий номер Ігоря Барчака. Цей же контакт згадується і на сайті mobimarkett.com.ua.

«Напишіть до менеджерів вони завтра з 10-ї Вам дадуть відповідь», – написав він. 

Разом з тим у публічній оферті mobimarkett.com.ua написано, що продавцем є не Барчак, а ФОП Лакіш Остап Васильович. Це важливо, бо саме продавець є стороною договору: він повинен нести відповідальність за товар, гарантію, повернення і юридично отримувати оплату. 

Однак, коли я попросила реквізити продавця, у листуванні зі співробітником «Мобімаркет» у Viber мені вислали дані ФОП, зареєстрованого лише вісім місяців тому на 22-річного чоловіка Міщука Нікіту Андрійовича.

За назвою «Мобімаркет» ховається кілька ФОПів, які заплутують межі відповідальності за товар і його доставку.

При цьому офіційно на рахунок ФОП попросили переказати лише 100 грн, хоча сам товар коштував 342 грн. Решту грошей запропонували доплатити вже при отриманні посилки або переказом на картку monobank. 

Така модель формально є законною, якщо продавець фіскалізує обидві частини платежу й показує державі весь дохід. Але на практиці саме розщеплення платежів, перекази «з картки на картку» та відсутність повних фіскальних чеків часто використовують у «сірій» торгівлі, щоб приховувати частину обороту й мінімізувати податковий контроль.

Перед тим як здійснити оплату 100 грн, оператор пообіцяв видати чек, але натомість згодом надіслав чорно-білий скриншот із назвою «замовлення покупця» без фіскального номера, QR-коду та даних РРО. Такий документ не підтверджує проведення операції через податкову систему та не відповідає вимогам законодавства.

А повернення товару, за умовами оферти, можливе лише за умови збереження чека. Втім, у поштовому відправленні чека теж не виявилося. На прохання пояснити, чи дійсно онлайн-магазин «Мобімаркет» належить Ігорю Барчаку, бізнес-гуру відмовився відповідати по суті: «Не зрозумів. Це вам для чого і мені для чого?». Лакіш і Міщук запитання Mind про організацію їхнього бізнесу також проігнорували. 

«Сліпі» митники та роль поштарів

Обережність бізнесменів можна зрозуміти. Якщо правоохоронці доведуть, що бізнес-схема використовувалася для системного ухилення від сплати митних платежів і податків, їм загрожують не лише штрафи та конфіскація товару, а й кримінальна відповідальність за ст. 212 Кримінального кодексу України. 

Схеми з міжнародними посилками регулярно фігурують і в кримінальних провадженнях щодо як корупції на митниці, так і відправлення посилок через міжнародних операторів.

Так, начальника митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці підозрюють в одержанні $23 тис. хабаря за безперешкодне оформлення міжнародних поштових відправлень без сплати митних платежів. За версією слідства, йшлося, зокрема, про ввезення 245 нових ноутбуків та іншої техніки на суму близько $285 тис. Механізм був типовим для «посилкової» схеми: товари оформлювали як дрібні відправлення на різних фізичних осіб вартістю до 150 євро, щоб уникнути оподаткування. 

В іншій справі правоохоронці затримали інспектора митного поста «Рава-Руська», якого підозрюють в одержанні хабарів від перевізників за безпроблемне проходження митного контролю посилок. За даними прокуратури, у разі відмови платити 200 євро службовець штучно затягував оформлення та створював перешкоди під час митного контролю. 

На фото зліва – момент затримання начальник одного з постів Львівської митниці в день, коли він одержав $23 тис. хабарів. На фото справа – момент повідомлення про підозру інспектору митного посту Львівської митниці. Фото: Львівська обласна прокуратура та ГУ НПУ у Львівській області

Звісно, щоб не просити митників платно заплющувати очі на штучне подрібнення партій на посилки, ФОПам значно вигідніше подрібнювати партії через міжнародні поштові доставки.

При цьому поштові оператори бачать увесь потік посилок: хто і кому відправляє товар, як часто, у яких обсягах і що саме везуть через кордон. Якщо одна людина регулярно отримує сотні однакових відправлень або великі партії однотипного товару розбиваються на десятки дрібних відправлень до 150 євро, поштарі можуть це відстежувати у своїй системі.

І тут теоретично міг би виникати дієвий обмін інформацією між логістами та державними органами для запобігання «сірим» схемам. Натомість фіскали допитують логістів уже в рамках відкритих кримінальних проваджень.

До прикладу, у судовій ухвалі 2021 року Державна фіскальна служба описувала схему ввезення комерційних партій товарів з Китаю та ОАЕ під виглядом міжнародних експрес-відправлень вартістю до 100 євро, щоб не платити держмито. Це призвело до ненадходження до бюджету понад 11 млн грн митних платежів. 

У цьому розслідуванні як свідки фігурували 23 логістичні компанії, у тому числі ті, які здійснюють поштові перевезення товарів. В ухвалі слідчого судді йшлось про можливість «допитати як свідків осіб суб`єктів господарської діяльності за допомогою яких невстановлені особи здійснюють переміщення міжнародних поштових експрес-відправлень на адресу фізичних осіб, щодо особливостей та деталей оформлення таких відправлень».

Міжнародний тренд зі скасування пільг

Для захисту внутрішнього ринку низка країн почала перекладати обов’язок збору податків із дрібних продавців і покупців на великі платформи – Temu, AliExpress, Amazon тощо. 

З 2021 року в Євросоюзі запрацювала система Import One Stop Shop. Відтоді під час покупок на міжнародних платформах онлайн-користувачі в ЄС бачать ціну, в яку автоматично додано ПДВ.

Коли користувач заходить на сайт AliExpress із країни ЄС, то ціна вказана вже з ПДВ. І про це сайт повідомляє прямо – біля цінника з товаром.

У США діє схожий принцип. Але оскільки тут немає єдиного федерального податку на додану вартість, то онлайн-платформи вказують місцевий податок із продажів, який встановлюється окремо кожним штатом.

Коли американський користувач оформляє покупку, він бачить стартову ціну товару, а на етапі створення замовлення додається податок, розмір якого залежить від адреси доставки. Платформа утримує податок із покупця та перераховує відповідному штату.

Якщо купувати генератор в США, то в ціну також входять місцеві податки. Розмір податку вказаний біля ціни на виріб.

Систему безмитних лімітів і в ЄС, і в США вирішили скасувати. У лютому 2026 року Європейський Союз визнав систему безмитних посилок вартістю до 150 євро вразливою до масових зловживань. Як і в Україні, тут практикують штучне дроблення комерційних партій і заниження вартості товарів. Саме тому Брюссель вирішив поступово скасувати звільнення від митних зборів для дрібних посилок. 

Такого ж висновку дійшли й у США, де тривалий час діяв один із найвищих у світі безмитних лімітів – $800. Це призвело до стрімкого зростання імпорту дешевих товарів: за даними Комісії з міжнародної торгівлі США, з 2015 до 2024 року кількість таких посилок зросла майже вдесятеро.

Втім, у серпні 2025 року США повністю скасували цей безмитний поріг. Серед причин – масовий потік дешевих товарів із Китаю через Temu та Shein, ризики контрафакту й небезпечної продукції, а також тиск на місцевих виробників через нерівну конкуренцію.

Коли цей же генератор купує користувач з України, то біля ціни зазначено, що в неї не включені податки.