Фінтех у цифрах: 10 фактів про індустрію, що зростає з дефіцитом інвесторів

«Повномасштабна війна, глобальна технологічна турбулентність, стрімка перебудова регуляторного середовища – усе це відбувається одночасно. І все ж український фінтех не просто виживає. Він конкурує, зростає і дивує», – розповіли організатори презентації Fintech Catalog 2026.

Чим саме дивує? Mind відібрав 10 найцікавіших фактів із виступів на презентації та самого звіту. У дослідженні взяли участь 150 респондентів, зокрема 137 фінтех-компаній, а також Нацбанк, Мінцифри тощо. Каталог підготувала Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній.

Фінтех-екосистема налічує 313 компаній

Вісім з них створено за останній рік. Для порівняння: у Латвії працює 127 фінтех-компаній, Естонії – 264, Польщі – 400.

В індустрії найбільше гравців, які створюють технологічні інфраструктури. «Стабільно категорією-лідером залишається технологічна інфраструктура, частка якої у 2026 році зросла до 32% проти 28% у 2025 році. Це зростання є закономірним, оскільки в умовах високої конкуренції, цифровізації банківських і небанківських фінансових установ, розвитку відкритого банкінгу та потреби в гнучкіших технологічних рішеннях саме інфраструктурні компанії стають базовими постачальниками для всієї екосистеми», – пояснюється в дослідженні.

У 2026 році помітним є посилення тих сфер, які раніше залишалися менш активними або розвивалися повільніше. «Зокрема, зросла частка компаній у юридичній сфері та страхових технологіях – до 6% і 7% відповідно. Для legaltech це може бути наслідком ускладнення регуляторного середовища та зростання потреби в комплаєнсі. Для insurtech це має ширший ринковий контекст. Згідно з даними CB Insights «State of Insurtech 2025 Report», після кількох років приглушеної ліквідності кількість IPO та M&A у страхових технологічних компаніях зросла на 67% у річному вимірі. Тож інтерес до insurtech зріс, як і їхній потенціал до розвитку», – уточнюють дослідники.

Водночас частка платіжних сервісів 2026 року знизилася з 18% до 13%. «Є дискусія, чому так сталося: вплинула регуляторна політика чи зменшена кількість населення», – пояснює голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній Ростислав Дюк.

Схожий тренд – у сфері споживчого кредитування, частка якої скоротилася до 5% проти 10% у 2025 році.

Загальна вартісна оцінка фінтех-ринку зросла на 33% – до $2 млрд

«Попри війну, бачимо зростання оцінки бізнесу. За даними торішнього дослідження, мали $1,5 млрд. Після значного падіння у 2022 році ринок відновився: 73% респондентів зазначили, що оцінка їхнього бізнесу зросла. Це досить позитивний тренд», – пояснює Ростислав Дюк.

47% гравців оцінюють вартість своєї компанії більш ніж у $10 млн, що менше на 11 в. п. проти попереднього року. Однак частка компаній вартістю понад $50 млн зросла на 5 в. п. і становить 20%. Переважно це компанії в галузі платежів, технологічної інфраструктури та бізнес-кредитування.

Ще по 20% респондентів оцінюють вартість своїх компаній у межах $1–5 млн та $5–10 млн.

86% компаній фінансуються власним коштом

Протягом останніх п’яти років цей показник зріс на 21 в. п. – з 65% у 2021 році. «Це свідчить про адаптацію компаній до ризикових умов», – йдеться у звіті.

Проте, на думку Ростислава Дюка, цей найвищий за всю історію фінтеху показник демонструє, що наразі на ринку обмаль венчурних грошей.

«Фактично зникли приватні інвестори. Ми жартуємо, що вони першими покинули країну. Венчурні фонди, на жаль, теж перестали активно кредитувати фінтех. Сподіваємося, що нові проєкти і програми партнерів-донорів допоможуть цю тенденцію переломити з наступного року. У нас є домовленість з IFC: не чекатимемо закінчення війни і спробуємо збудувати міст до венчурних фондів, щоб вони побачили потенціал індустрії в Україні та змогли інвестувати в українські стартапи, коли їхній апетит відповідатиме ризику країни», – уточнює спікер.

Поки ж 78% респондентів узагалі не мають досвіду залучення інвестицій. Лише 6% компаній назвали приватні інвестиції основним джерелом фінансування, що на 4 в. п. менше проти попереднього року. На рівні 1,5% залишилися компанії з головним джерелом коштів від ангельських інвестицій, акселераторів та інкубаторів.

Найбільше компаній (37%) з тих, яким усе ж таки вдалося підняти інвестиції, залучили до $100 тис. Ще 27% – у межах $100–250 тис. Рівні частки опитаних (по 7%) змогли отримати $1–5 млн і $40–45 млн.

«Здебільшого залучені кошти спрямовувалися на операційні витрати (60%), тобто покриття щоденних потреб бізнесу, включно з оплатою праці, маркетингом та підтримкою інфраструктури. Менша частка фінансування припадала на капітальні та довгострокові інвестиції (27%) і на розробку й упровадження продуктів (3%). Така структура витрат свідчить про те, що компанії в першу чергу зосереджені на підтримці стабільної роботи бізнесу», – пояснюється у звіті.

Водночас проблеми з доступом до фінансування мають 20% опитаних фінтехів, що на 11 в. п. менше, ніж торік.

88% компаній пройшли точку беззбитковості

Їхня частка зросла на 12 в. п. у порівнянні з минулим звітним періодом. Причому 17% вдалося досягти беззбитковості у перший рік із початку діяльності, 15% – на другий і 14% – на третій рік.

«Люди, які будують бізнес переважно своїм коштом, не мають права на помилку. В українського фінтеху цінний досвід: команди не граються венчурними грошима, а створюють добротні бізнеси своїм коштом. А свої кошти – завжди найдорожчі», – (не) іронізує Ростислав Дюк.

47% компаній вийшли на закордонні ринки

Більшість респондентів (91%) визначають Україну своїм ключовим ринком. Втім, паралельно виходять на міжнародний ринок. Їхня частка зросла з 33% у 2025 році до 47% у 2026-му.

78% гравців працюють на ринку ЄС, а 48% – у ширшому європейському регіоні поза межами ЄС. Поки що лише 30% компаній представлені в США, 19% – в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, у Великій Британії та на Близькому Сході – по 11%. Ще 16% зосереджені в Азії, з них частина фокусується на Центральній Азії. Окремі компанії вже позиціюють свою діяльність як глобальну – таких 5%.

«Це демонструє, що український фінтех поступово виходить за межі традиційної європейської траєкторії та починає тестувати ринки з різними рівнями конкуренції, регуляторної зрілості й попиту на цифрові фінансові рішення», – пояснюють дослідники.

Ростислав Дюк уточнює, що зараз простежується великий потенціал росту Центральної Азії – феномен Узбекистану, Казахстану, Азербайджану. «Лише Узбекистан щороку приростає на один мільйон населення. Таких великих ринків, що швидко зростають, залишилося дуже мало, тому і ми починаємо туди дивитися», – зауважив він.

26% опитаних компаній зазначили, що мають успішний досвід виходу на іноземні ринки у 2025 році, тоді як 6% повідомили про спробу експансії, яка не дала очікуваного результату. Водночас частка компаній, які стикаються з регуляторними бар’єрами під час виходу на зовнішні ринки, знизилася до 36% проти 42% у 2025-му та 37% у 2024 році.

«Така динаміка може свідчити про поступову адаптацію українських фінтех-компаній до вимог іноземних юрисдикцій, зокрема через накопичення практичного досвіду», – пояснюють дослідники.

Другою перепоною є велика конкуренція (на неї вказали 46% респондентів), що особливо актуально для зрілих ринків ЄС, США та Великої Британії, де українські компанії конкурують не лише з локальними гравцями, а й із міжнародними гігантами. Ще 45% компаній говорять про високу вартість виходу на ринок, а 38% – труднощі з пошуком партнерів.

У фінтех-індустрії працює близько 18,9 тис. фахівців

Додатково 14,3 тис. спеціалістів – інхаус ІТ-команди великих фінустанов.

На ринку домінують компанії з кількістю співробітників понад 75 осіб (31%). Наступними в рейтингу є компанії, де працює 11–25 і 26–50 фахівців, з частками у 20% та 18% відповідно. На 4 в. п. зріс показник фінтехів із 6–10 працівниками. Поступово зменшується присутність малих компаній з 1–5 працівниками – з 10% до 8%, якщо порівнювати з минулим роком.

Водночас продовжує зростати частка фінтех-компаній, які зазначили, що ринок праці не сприяє їхньому розвитку. Цьогоріч цей показник сягнув 73%.

«Це свідчить, що вибір спеціалістів обмежений, а зарплати зростають. 62% опитаних компаній зазначили, що стикаються з труднощами щодо пошуку працівників. Найскладнішим є пошук спеціалістів у сфері ІТ та розробки ПЗ – про це розповіли 50% компаній. Наступною є сфера продажів і маркетингу з часткою 39%, роль якої є критично важливою для зростання та масштабування бізнесу. Труднощі наявні також із пошуком фахівців з комплаєнсу та протидії відмиванню коштів, з часткою 26%, що більше на 3 в. п. проти минулого року», – уточнюють дослідники.

Ще один негативний фактор – падіння кількості випускників IT-спеціальностей. Після поступового зростання у 2020–2024 роках приблизно до 30,4 тис. осіб, кількість випускників почала знижуватися до 27 тис. у 2025-му. «Ця тенденція зумовлена демографічними викликами та міграцією молоді, а також трансформацією ринку під впливом штучного інтелекту. Це підвищує поріг входу для Junior-фахівців, оскільки рутинні завдання все частіше делегуються ШІ-інструментам», – йдеться у звіті.

Монетизація більшості фінтехів – комісія за послуги

Торік бізнес-моделлю, що лідерувала серед гравців ринку, була підписка (регулярні платежі), яка становила 38%. Цього року кількість опитаних компаній із такою моделлю знизилася до 35%.

Натомість найпоширенішою моделлю серед респондентів стала комісія за реалізовані послуги – таких компаній 43%. «Зростання частки комісійної моделі може відображати прагнення фінтех-компаній краще синхронізувати свою монетизацію з фактичним використанням продукту клієнтом. Це може бути особливо релевантним в умовах нестабільного попиту й обмежених бюджетів», – пояснюється у звіті.

Зросла частка компаній, які використовують трансакційну комісію: з 9% у 2025 році до 32% у 2026-му. Також посилилася роль моделі ліцензії та супроводження – її частка збільшилася з 25% до 35%.

Менш поширеними залишаються моделі Revenue-sharing та Freemium, які використовують 12% і 5% компаній відповідно.

72% фінтех-компаній не вважають банки своїми конкурентами

За даними опитування, головними партнерами для фінтехів є банки (40%), фінансові компанії (23%) та ІТ-сектор (21%). Тоді як основними конкурентами вони вважають інші ІТ-компанії (34%) іа колег по фінтех-сектору (36%).

«При цьому взаємодія з банківським сектором позбавлена гострого протистояння: 72% респондентів зазначають, що не конкурують, а співпрацюють з банками, а ще 11% вказують на роботу в різних ринкових нішах. Пряму конкуренцію з банками відчуває лише 3% опитаних», – розповідають дослідники.

Більшість гравців працюють без ліцензій

Частка компаній, діяльність яких не потребує ліцензування, зросла до 63% тоді як у 2025 році вона була 49%. Це насамперед стосується розробників технологічної інфраструктури, RegTech, LegalTech, кібербезпеки, страхування й управління особистими фінансами.

«Спостерігаємо зростання частки компаній, які намагаються уникати необхідності бути ліцензованими. Це цікавий феномен. Він дає можливість швидше виходити на інші ринки», – уточнює Ростислав Дюк.

API використовують 70% респондентів

API залишається найпоширенішою технологією вже три роки поспіль. «Саме на інтеграційних рішеннях базується більшість продуктів на ринку, що забезпечують швидку взаємодію з банківськими та платіжними системами», – пояснюють дослідники.

Водночас значного поширення набувають штучний інтелект (47%), чат-боти (39%) і хмарні сервіси (39%), що свідчить про активну цифровізацію й автоматизацію клієнтських сервісів і внутрішніх процесів.

Також компанії використовують роботизовану автоматизацію процесів (RPA) (23%), біометричні технології (20%) та інтеграції з міжнародними платіжними системами, зокрема SWIFT (18%).

Меншою мірою застосовуються low-code платформи (12%), блокчейн (9%), інтернет речей (6%), DeFi (5%), NFT (4%) та ESG-технології (4%), що свідчить про їхній більш нішевий характер на поточному етапі розвитку ринку.

У перспективі ж фінтех-компанії називають ШІ ключовою технологією майбутнього (88% респондентів).