Від алюмінієвих рам у підвалі до лазерної зброї: як Celebra Tech будує власну екосистему з БпЛА, НРК та РЕБ
Навіщо компанія залучає зовнішній капітал і як адаптує розробки під потреби військових
Україна може отримати бойові лазерні системи для знищення дронів уже протягом найближчих двох-трьох місяців. Про це нещодавно заявив заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко. Серед розробок такого класу – вітчизняний комплекс «Тризуб», створений defence-компанією Celebra Tech. На відміну від традиційних систем ППО, лазерна зброя не потребує дорогих ракет-перехоплювачів і фактично має необмежений боєкомплект за наявності достатнього джерела енергії.
Про існування «Тризуба» вперше публічно стало відомо наприкінці 2024 року. Відтоді система пройшла кілька етапів модернізації – від експериментального концепту до бойового прототипу, який нині перебуває на фінальній стадії випробувань. Тож наразі в Celebra не ризикують детальніше розповідати про свою лазерну систему.
Втім, «Тризуб» – лише один із продуктів компанії. Celebra починала у 2023 році з розробки безпілотників для потреб військових підрозділів, а сьогодні будує цілісну екосистему для сучасного поля бою: від кастомних FPV-дронів із ШІ до важких наземних роботизованих платформ та інструментів РЕБ.
Шлях до цієї точки розпочався в екстремальних умовах. Проєкт виріс із потреб підрозділу «Лаври Патріотам» під час оборони Київщини. Тоді розробники збирали свої перші апарати на алюмінієвих рамах для власних бойових завдань буквально в підвалі магазину, а згодом інтегрувалися до ГУР та СБУ – допомагали формувати перші групи професійних пілотів спецслужб.
Засновник компанії Celebra Tech (ім’я не розголошується) розповів Mind про створення інтелектуальних систем РЕБ, роботу R&D в умовах «війни частот», залучення інвестицій для локалізації виробництва компонентів та візію експорту до країн НАТО після перемоги.
Як команда пройшла шлях від дронів у підвалі до роботи з ГУР та СБУ
«Чітко пам’ятаю момент під Гостомелем, коли ми були в окопі. За одну ніч нашу групу – підрозділ, яким я керував, – почали активно атакувати ворожі безпілотники й відстежувати наше місцеперебування», – згадує засновник Celebra Tech.
Саме після цього щільного обстрілу прийшло усвідомлення, що Україна не зможе перемогти ворога кількісно. Єдиний шлях до асиметричного ефективного протистояння – якість, а отже – ставка на технологічну війну.
На початковому етапі для цього потрібні були передусім гроші та команда. У перші місяці повномасштабної війни класичні венчурні інструменти в Україні практично не працювали. Тож стартовий капітал Celebra залучила від приватних підприємців, які фактично виступили бізнес-ангелами. Вони фінансували закупівлю перших комплектуючих під чесне слово та спільну візію.
Команда також формувалася за принципом довіри. Її основу склали добровольці, зокрема люди, які були із засновником «в одному окопі».
Першою «виробничою базою та R&D-лабораторією» стало підвальне приміщення під одним із цивільних магазинів. Саме там, в умовах постійних повітряних тривог і дефіциту інструментів, створювалися перші українські FPV-дрони від Celebra Tech.
Цікаво, що перші ітерації безпілотників мали кастомні алюмінієві рами. Російська пропаганда в інфопросторі того часу навіть намагалася висміювати ці інженерні рішення, тиражуючи сюжети у стилі: «Подивіться, чим воюють українці – збирають дрони на алюмінієвих рамах». Проте ворог швидко припинив сміятися, коли ці апарати почали демонструвати колосальну результативність на полі бою.
«Фактично ми робили ці дрони для себе. Наш підрозділ «Лаври Патріотам» доєднався до Головного управління розвідки. Потім перейшли до СБУ (контррозвідки), де я допомагав формувати перші групи пілотів», – розповідає засновник компанії.
Дрони, НРК та РЕБ: як Celebra будує власну defence-екосистему
«Головна місія компанії, яка тримається ще з перших днів роботи, – створювати технології, що максимально ефективно працюють на перемогу та обороноздатність України. Саме так виникла ідея розробити повну екосистему рішень для фронту – від класичних FPV-дронів до важких БпЛА літакового типу, НРК та засобів РЕБ», – пояснює засновник компанії.
Перша компонента цієї екосистеми – БпЛА. Її флагманом стало «сімейство» FPV-дронів Laurus. Його перша ітерація була з тією самою «фірмовою» алюмінієвою рамою, яка, окрім міцності, мала ще й додатковий осколковий ефект при ураженні цілі.
Дрон Laurus. Фото із сайту компанії
У сучасні ж версії цього дрона інтегрований ШІ для автоматичного захоплення й супроводу цілей. Це нівелює дію ворожого купольного РЕБ на ділянці польоту.
Ще одна цінність Laurus – кастомність. «Створювали цей дрон під конкретні підрозділи, під кожну ділянку фронту та під конкретні запити військових. Дрон розроблявся під замовлення самих хлопців. Мета була така: дістав дрон із коробки – й одразу полетів, без додаткових налаштувань», – пояснює співрозмовник.
Для FPV-камікадзе дальність у 20 км вважалася критичною дистанцією, втім, інженери компанії стабілізували роботу на таких відстанях, використавши ретранслятори. Для цього завдання розробили великі БпЛА літакового типу, здатні нести на собі ретранслятори зв'язку.
«Також у нас є окремий клас дронів з оптоволоконним каналом зв'язку, які дозволяють літати на відстань до 40-50 км», – розповідає керівник компанії. Таке рішення робить безпілотники невразливими до радіоелектронних завад противника.
А великі БпЛА літакового типу з дальністю польоту до 100 км поступово почали виконувати роль мультиінструмента у продуктовому портфелі Celebra.
БпЛА літакового типу. Фото із сайту компанії
«Це і матка для ретрансляції сигналу, і важкі бомбери, і далекобійні камікадзе», – ділиться засновник. Завдяки такій універсальності «великі літаки» інтегрують менші дрони-камікадзе в єдину мережу, розширюючи радіус бойової роботи та забезпечуючи стабільний відеосигнал у глибокому тилу ворога.
Бомбер. Фото із сайту компанії
Друга компонента – НРК. Окремим флагманом Celebra став наземний роботизований комплекс «Регбіст». Це важка гусенична платформа, яка завдяки своїм ходовим характеристикам здатна працювати в надскладних умовах бездоріжжя.
«Він і про вогневе ураження, і про логістику, – розповідає очільник компанії. – Навіть була одна унікальна бойова місія, де НРК ніс на собі авіабомбу КАБ-500. Стояло завдання підірвати укріплення ворога. «Регбіст» із цим завданням гарно впорався, оскільки має чудову прохідність».
У компанії зробили ставку на простоту експлуатації платформи безпосередньо в бойових умовах. Для зміни функціоналу машини не потрібні специфічні інструменти чи інженерна освіта. «Щоб встановити кулемет з туреллю та підключити його до пульта керування в польових умовах, бійцям достатньо просто підкрутити чотири болти, поставити кулемет з туреллю та підключити до пульта», – уточнює засновник Celebra.
Третій стовп екосистеми – системи РЕБ і перехоплення. Інженери розробили інтелектуальні спуфери, які працюють за алгоритмом нейтралізації радіосигналів керування.
«Наші системи здатні перехоплювати конкретні протоколи на певних діапазонах частот і вводити завади, нейтралізуючи управління ворожим дроном. Звісно, це працює не проти абсолютно всіх наявних загроз на фронті, але проти більшості типів радіозв'язку системи показують себе вкрай ефективно», – уточнює спікер.
Про четверту компоненту – лазерну зброю – у компанії детально зможуть розповісти після офіційної презентації «Тризуба».
Наразі відомо, що останні два роки команда шліфувала цю лазерну систему протидії безпілотникам. 2026 року інтегрувала комплекс у мобільну причіпну платформу боротьби з дронами. Розробники поліпшили систему донаведення із застосуванням ШІ, захоплення та супровід цілей, інтеграцію з радарами для відстеження траєкторії руху.
Ефективна дальність ураження FPV-дронів становить 800–900 метрів. Для розвідувальних БпЛА показник може сягати 1,5 км. Водночас розробники намагаються збільшити дальність. За їхніми словами, нині «Тризуб» практично здатен досягати цілі на відстані до 5 км.
Як Celebra адаптує технології до змін на фронті
В українському ОПК швидкість і гнучкість розробки є головними факторами виживання. Зазвичай розробка продукту не завершується після виходу першої версії. У реальних бойових умовах змінюються характеристики загроз і вимоги військових, тому готові рішення доводиться регулярно шліфувати.
«Саме виклики фронту диктували нам темп змін, – пояснює засновник. – Придушення зв'язку, зміна робочих частот ворогом – усе це відбувалося блискавично швидко, і реагувати потрібно було ще швидше. На наші технологічні рішення впливав виключно фронт, реальні бойові дії та пряма комунікація між бойовим підрозділом і нашою R&D-командою».
Терміни створення нових продуктів у компанії можуть тривати як два-три місяці, так і три-чотири роки залежно від складності завдання та тестування системи.
Якщо тактичний дрон чи новий антенний модуль можна зібрати та протестувати за лічені тижні, то розробка складних комплексних платформ чи систем із використанням ШІ потребує років науково-дослідної роботи.
«Полювання» за українськими інженерами: як Celebra уникла дефіциту фахівців
Конкуренція за спеціалістів в українському Defence сьогодні вища, ніж будь-коли. Ринок перегрітий, а попит на кваліфікованих інженерів, конструкторів і програмістів перевищує пропозицію в рази. У Celebra зазначають, що втримати темп розробок їм допоміг правильний таймінг на старті.
«На початку повномасштабної війни ми мали певну перевагу в часі, оскільки далеко не всі тоді усвідомлювали справжній потенціал дронів та їхню технологічну значущість для ведення сучасних бойових дій. Завдяки цьому раніше за інших розпочали пошук інженерів і технологічних фахівців, а також активніше працювали над пошуком серйозних технологічних рішень», – розповідає засновник.
Проте сьогодні ситуація змінилася, і за українські мізки ведеться справжня боротьба. «Зараз я оцінюю поточний стан українського інженерного ринку як дуже потужний. Але водночас спостерігається величезна зацікавленість із боку різних країн – багато іноземних агентів і компаній шукають та активно залучають українських інженерів», – пояснює спікер.
Чому компанія шукає великого інвестора
Стартовий капітал команда залучила від приватних підприємців. Сьогодні ситуація в Celebra інша. Компанія вже має продуктовий портфель, бойовий досвід застосування, державні контракти та перші коди НАТО.
Водночас наразі лише близько половини компонентів її продукції виробляється в Україні. За словами засновника, можливості локалізувати ще більшу частину є, але для цього елементарно не вистачає фінансування. Потрібен зовнішній капітал.
Саме тому компанія перебуває у фазі активного фандрейзингу та готується до залучення інвестицій. За словами засновника, якщо з’явиться великий інвестор, це має дати змогу одночасно розширити інженерну команду, пришвидшити локалізацію критичних імпортних компонентів і збільшити виробничі потужності.
Втім, поки що фаундер не розкриває ані розмір необхідних інвестицій, ані потенційних інвесторів чи структуру майбутнього раунду.
Від кодифікації НАТО до експорту: як Celebra планує масштабувати бізнес
«Наше завдання – першочергово закрити потреби українського фронту, а вже за умови повного оснащення армії – експорт для країн НАТО», – розповідає засновник.
Одним із кроків у цьому напрямку стала кодифікація продукції за стандартами НАТО. Частина технологічних рішень Celebra Tech уже має відповідні коди.
Фаундер пригадує, що на отримання перших кодів пішло пів року. Зараз процес вдається проходити швидше, хоча загалом кодифікація продукції може тривати до року – залежно від фаховості інженерів і загальної залученості команди.
«Які переваги дає кодифікація НАТО? По-перше, вас знають і вам довіряють – як з огляду на якість продукції, так і завдяки наявності кодів НАТО та підтвердженого бойового застосування ваших виробів. Це робить компанію набагато привабливішою для створення колаборацій із західними партнерами та для отримання фінансування всередині держави. Додаткове держфінансування означає, що компанія є не просто учасником ринку, а безпосереднім воїном – особливо в період повномасштабного вторгнення», – пояснює очільник Celebra.
Втім, поки що – на найближчий рік – Celebra планує зосередитися на кількох завданнях: масштабуванні виробництва, залученні фінансування, розширенні інженерної команди та збільшенні частки локалізованих компонентів. Паралельно компанія готується до виходу на зовнішні ринки та здобуття статусу експортера.