Щонайменше 12 600 підприємств мають активи, пошкоджені або знищені через війну. Із них близько 100 – великі та середні приватні компанії, ще близько 500 – державні підприємства. Прямі збитки бізнесу у промисловості, будівництві та сфері послуг оцінюються у $18,4 млрд. Це дані свіжого звіту KSE Institute. Але в них не остаточна картина: статистика зафіксована станом на лютий 2026 року.
Після пошкодження або знищення майна у компаній виникає низка практичних питань: як правильно зафіксувати збитки, які документи зібрати, куди подавати заяви на компенсацію, чи можна одночасно скористатися кількома програмами та де вже зараз отримати кошти на відновлення.
Відповіді на ці та інші питання можна знайти в оновленому гайді Європейської Бізнес Асоціації та BDO в Україні «Як діяти бізнесу у випадку пошкодження майна внаслідок збройної агресії: Покроковий план 3.0».
У документі – юридичні, фінансові, податкові, трудові та операційні інструкції не лише для постраждалих компаній, а і для бізнесів, які хочуть заздалегідь підготуватися до ризиків. Зокрема, йдеться про отримання статусу потерпілої сторони, оцінку та документування збитків, взаємодію зі страховиками, використання державних програм підтримки тощо.
У третю редакцію гайду додані зміни законодавства та нові інструменти підтримки. Серед нового – практичний блок про Реєстр збитків для України, програма «Точка опори», кредити на відновлення в межах «Доступних кредитів 5-7-9%» до 150 млн грн, нові правила реструктуризації кредитів, оновлений механізм Експортно-кредитного агентства (ЕКА) та матриця сумісності механізмів фіксації, компенсації й фінансування (вона допомагає зрозуміти, які інструменти можна використовувати паралельно та які обмеження при цьому діють).
Mind проаналізував 58 сторінок оновленого гайду та розібрав умови, обмеження й особливості застосування інструментів компенсації на практиці.
Після пошкодження майна компанія фактично має вісім паралельних треків. Перші три – юридична фіксація збитків і підготовка до майбутнього відшкодування:
Кримінальне провадження саме по собі не передбачає виплати. Його завдання – зафіксувати воєнний злочин, отримати статус потерпілого та зібрати докази. На підставі цієї доказової бази компанія може надалі подавати позов до росії, звертатися до ЕКА, страховика або Реєстру збитків.
Позов до росії український бізнес може подати в господарському суді. Таке рішення фіксує суму збитків і потенційно може бути використане для подальшого стягнення, зокрема, за рахунок заморожених російських активів або міжнародних механізмів.

Міжнародний трек наразі працює лише як механізм фіксації. Із 29 квітня 2026 року юридичні особи можуть подавати через «Дію» заяви до Реєстру збитків у категоріях, що охоплюють пошкодження критичної та некритичної інфраструктури, втрату активів, упущену вигоду та повну втрату бізнесу. Але сам Реєстр не виплачує компенсацій. Заяви передаватимуться майбутній Міжнародній компенсаційній комісії, яка визначатиме розмір виплат після початку роботи. За оцінкою Мін'юсту, це може відбутися у 2027 році.
Тож для бізнесу, якому потрібні гроші на відновлення вже зараз, практичне значення мають наступні п’ять треків – державні програми та страхові механізми. Про них розповідаємо детальніше.
Програма Експортно-кредитного агентства – один із небагатьох механізмів, за яким держава вже здійснює реальні виплати бізнесу за воєнні ризики. Вона діє з 1 січня 2026 року і передбачає два напрями.
Перший – до 30 млн грн за пошкоджене або знищене майно. За даними гайду, станом на початок липня 2026 року було погоджено 139 заяв на 2,67 млрд грн ймовірної компенсації. Але наразі вона надається не всім постраждалим бізнесам. Мають «зійтися» декілька факторів.
По-перше, компенсація виплачується лише за майно, що було пошкоджене або знищене починаючи з 1 січня 2026 року.
По-друге, майно розташоване на територіях підвищеного ризику. Наразі це Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області (крім ТОТ). Ймовірно, до цього переліку невдовзі включать і Київську область.
Третій фактор: бізнес (ФОП та юридичні особи) вже має бути учасником програми ЕКА на дату атаки. Щоб ним стати, потрібно подати заяву до агентства (через pk.eca.gov.ua або Дія.Бізнес), сплатити внесок, отримати письмове повідомлення про включення до програми та зберігати в електронному вигляді пакет документів по кожному активу, який включено до програми.

«Для подання заяви оцінка майна не є обов’язковою, але для визначення суми ймовірного збитку, розміру внеску та подальшої підготовки доказової бази її доцільно мати завчасно. Варто підготувати актуальний витяг з ЄДР, документи про право власності на майно, документи щодо повноважень підписанта та внутрішній перелік активів із орієнтовною вартістю кожного об’єкта. До заяви бажано додати внутрішню інвентаризацію активів і резервну електронну копію всіх документів у хмарному сховищі – це суттєво спрощує подальшу роботу з ЕКА, страховиком і оцінювачем», – пояснюється в гайді.
Ще один важливий нюанс: за свіжою постановою Кабміну № 887, тепер достатньо подати одну заяву щодо всього постраждалого або знищеного майна (замість окремих по кожному об'єкту). Для виробничого обладнання та інженерних мереж документи на компенсацію можна подавати, не чекаючи внесення інформації до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Одноразовий внесок за участь у програмі – 0,5% від загальної суми ймовірного збитку. Для бізнесу це означає, що при граничному ліміті 30 млн грн верхня межа внеску – 150 000 грн. Важливо: у разі ненастання випадку для виплати, відмови у компенсації або відсутності бюджетного фінансування внесок не повертається.
Другий напрям ЕКА – здешевлення страхування майна від воєнних ризиків. Держава компенсує частину страхової премії, що перевищує 1% страхового тарифу за воєнними ризиками. Максимальна компенсація для одного суб’єкта господарювання – 3 млн грн на календарний рік.
За даними, наведеними в «Покроковому плані 3.0», станом на початок липня 2026 року подано 63 заяви, загальна вартість страхового покриття за ними – 7,9 млрд грн, потенційний обсяг компенсації – 94,22 млн грн.
На відміну від першого напряму, цей інструмент діє на всій підконтрольній території України, де страховики пропонують ринкове страхування майна від воєнних ризиків.
Інші умови участі – схожі. Компенсація надається за договорами страхування майна, укладеними після 1 січня 2026. Важливо, щоб документ був із виокремленими страховою сумою, тарифом і страховим платежем саме за воєнними ризиками, уточнюють в гайді.
Об'єктом страхування має бути саме майно, визначене програмою ЕКА, а страхувальником – компанія, яка є учасником програми. Вищезгадана постанова № 887 спростила вимоги і до застрахованого майна: достатньо перебування майна у власності суб'єкта господарювання – вимогу щодо використання в основній діяльності скасовано.
Внесок за участь у програмі компенсації страхової премії становить 5000 грн і має бути сплачений до подання страховику заяви про участь у програмі.

«Заяву на компенсацію можна подавати починаючи з 31-го календарного дня після укладення договору і до спливу 30 календарних днів після закінчення строку його дії – постановою № 887 скасовано попередній 60-денний дедлайн. Якщо премія сплачується частинами, заява за кожною наступною частиною подається не пізніше ніж через 10 календарних днів після її фактичної сплати. Для бізнесу практично важливо одразу будувати календар контролю дат за кожним договором страхування, інакше є високий ризик пропустити строк подання заяви», – пояснюють нюанси розробники гайду.
Та наводять приклад. Великий київський девелопер застрахував два офісні кампуси від воєнних ризиків, приєднався до програми компенсації страхових премій і подав заяву на 31-й день дії договору. Компанія стала однією з перших чотирьох, які отримали виплати: разом їм компенсовано 6,8 млн грн премій, а фактична вартість страхування знизилася із середніх 4,24% до 1,19% страхової суми. За оцінками учасників ринку, раніше отримання порівнянного покриття воєнних ризиків займало близько року.
Ще один механізм – державні гранти на відновлення виробництва за постановою Кабміну №813. Програма призначена для підприємств, які постраждали від бойових дій і хочуть відновити зруйновані виробничі потужності або модернізувати обладнання.

Базовий розмір гранту не перевищує 8 млн грн. Якщо підприємство оновлює основні засоби виробництва, які були знищені або пошкоджені внаслідок російської агресії, максимальна сума збільшується до 16 млн грн, але не може перевищувати розмір завданих збитків. Грант надається на підставі бізнес-плану та передбачає співфінансування. Частка держави залежить від типу проєкту й території, де він реалізується.
Тобто грант не є прямою компенсацією всього збитку. Це інструмент фінансування конкретного проєкту відновлення, який компанія має обґрунтувати бізнес-планом і частково профінансувати самостійно.
Для компаній, яким недостатньо грантового фінансування або компенсацій, з 1 липня 2026 року діє окремий напрям кредитування на відновлення в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%». Він призначений для відбудови або відновлення майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок збройної агресії.
Максимальна сума такого кредиту – 150 млн грн. У перші два роки ставка становить 0,1% річних, після чого – 5%, 7% або 9% залежно від сегменту бізнесу (мікро, малий, середній) та приросту робочих місць.
Для отримання такого кредиту банк вимагатиме підтвердження факту та розміру збитків. Серед документів – витяг із ЄРДР, дані Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна і звіт про оцінку. Тобто та сама доказова база, яку бізнес формує для компенсації збитків, може бути використана і для залучення кредиту на відновлення.

«Важлива особливість: кредити на відновлення не враховуються при визначенні максимальної суми кредитування з державною підтримкою за іншими напрямами програми, якщо підприємство одночасно користується ними», – додають розробники гайду.
Восьмий трек стосується не майна, а людей. Програма «Точка опори», що запроваджена постановою Кабміну №449, дозволяє роботодавцям отримати компенсацію частини зарплати та ЄСВ за працівників у період вимушеного простою або призупинення трудових договорів через пошкодження чи знищення майна.
Компенсується сума допомоги разом із нарахованою зарплатою за період простою та ЄСВ – у межах двох мінімальних заробітних плат на одного працівника на місяць. У 2026 році це 17 294 грн. Базовий строк підтримки – до трьох календарних місяців, із можливістю продовження до шести місяців, якщо підприємство відновлює діяльність. Релокація також прямо визнається одним із варіантів відновлення.
Програма доступна роботодавцям, які:
Заяву потрібно подати до центру зайнятості за місцем провадження діяльності протягом 90 днів від початку простою. Подати її можна і через портал «Дія», а рішення ухвалюється протягом 10 робочих днів.

«План відновлення подається у довільній формі: короткий опис пошкоджень та обраний сценарій (ремонт, релокація або частковий запуск). Правильно оформлений наказ про простій чи призупинення – обов'язкова передумова компенсації. Якщо після інциденту компанія обрала простій із виплатою 2/3 окладу, частину цього навантаження тепер можна перекласти на державу. Строк 90 днів жорсткий – краще внести його в календар контролю дат одразу після оформлення простою», – рекомендується у гайді.
Одна з новацій «Покрокового плану 3.0» – матриця поєднання восьми інструментів. Її сенс у тому, що бізнесу не обов’язково обирати лише один трек. Частину механізмів можна використовувати паралельно, але потрібно враховувати правила взаємозаліку.
Головне правило: отримані виплати зменшують суму, яку можна заявити за іншими компенсаційними треками щодо тих самих втрат. Якщо бізнес отримав страхову виплату, її сума враховується під час визначення збитків, які можна заявляти за іншими компенсаційними треками. Водночас кредит не вважається компенсацією, тому не конкурує з компенсаційними механізмами.
Особливе правило діє для ЕКА: подання заяви на компенсацію означає відступлення державі права вимоги до росії у компенсованій частині. Тому якщо компанія одночасно планує позов до рф та заяву до Реєстру збитків, вимоги за цими треками потрібно формувати щодо тієї частини збитку, яка не була компенсована державою.
«Позов до рф та заяву до Реєстру збитків доцільно формувати щодо некомпенсованої частини збитку. Важливо звернути увагу: ЕКА припиняє прийом заяв, коли загальний обсяг поданих заяв перевищує бюджетні призначення на відповідний рік, – тому зволікати з поданням не варто», – уточнюють у гайді.
Водночас гранти та інша державна допомога не зменшують компенсацію ЕКА. А «Точка опори» покриває іншу категорію витрат – зарплати та ЄСВ – і тому може поєднуватися з майновими механізмами.
Таким чином, практичний маршрут для постраждалого підприємства може виглядати так: спочатку зафіксувати подію та збитки, отримати статус потерпілого, провести оцінку, а далі залежно від ситуації комбінувати доступні інструменти – компенсацію ЕКА, страхову виплату, грант, кредит на відновлення та «Точку опори». Паралельно компанія може фіксувати вимоги через український суд і Реєстр збитків.