Російський ВПК під прицілом – 3: від виробництва вибухівки до заводу мікроелектроніки – шість цілей Сил оборони

Mind продовжує серію публікацій про російські підприємства ВПК, що були уражені Силами оборони. З початку 2026 року українські військові атакували 35 заводів ворога. Деякі з них уразили два – чотири рази протягом року. Це дані моніторингу нашого видання на основі повідомлень Генштабу ЗСУ та інших відкритих джерел.

Загалом за цей період публічно зафіксовано 60 атак: 7 – у січні – лютому, 23 – навесні, 16 – влітку та вже 14 – восени. Йдеться як про великі підприємства ракетно-космічної галузі, так і про виробників мікроелектроніки, вибухових речовин, ракетного палива, боєприпасів і комплектуючих для ракет і військової авіації.

Mind аналізує профіль уражених підприємств, їхню продукцію, виробничі зв’язки, структуру власності та масштаби державної підтримки. У новій публікації докладно розбираємо ще шість підприємств, які заточені на виробництво авіапального, боєприпасів, датчиків для ракет тощо.  

У частині-1 читайте про Ракетно-космічний центр «Прогрес», АТ «Група Кремній ЕЛ», Брянський хімічний завод імені 50-річчя СРСР, Науково-дослідний інститут фізичних вимірювань, Федеральний науково-виробничий центр «Тітан-Баррікади» та підприємство «Комбінат «Каменський».

У частині-2 – про «Авітек», Оренбурзький газохімічний комплекс, ВЗПП-С, «Тольяттікаучук», «ВНДІР-Прогрес» та «Еластік».

Повний перелік уражених підприємств російського ВПК – наприкінці статті.

Публічні дати уражень: 4 та 6 листопада 2025 року; 6 січня, 15 квітня та 4 вересня 2026 року

Локація: Республіка Башкортостан, м. Стерлітамак, вул. Технічна, 10б

Наслідки ураження СНХЗ 04.09.2026. Фото: «Абсолютно надійне джерело»

Що виготовляє підприємство. СНХЗ – великий багатопрофільний завод, що виробляє синтетичні каучуки, фенольні антиоксиданти, каталізатори, високооктанові компоненти бензинів, авіаційний бензин та іншу малотоннажну хімію. За даними ГУР, завод виробляє продукцію для потреб російської армії та ВПК, зокрема іонол, авіаційний бензин і синтетичні полімери. Є основним виробником компонентів, які використовуються у виробництві авіаційного пального.

На самому підприємстві уточнюють, що СНХЗ є лідером із виробництва фенольних антиоксидантів ТМ «Агідол» (саме його використовують як присадку до палива для реактивних двигунів). Завод також виробляє авіаційний бензин AVGAS 100LL та Б-91/115. У 2023 році відвантаження AVGAS 100LL досягли рекордних 4,48 тис. тонн.

Хто основні клієнти. СНХЗ працює переважно як постачальник сировини та компонентів для нафтохімічної, шинної, паливної, машинобудівної та інших галузей. Окремі види його продукції входять до ланцюгів постачання ВПК.

Серед підприємств, пов'язаних із використанням продукції СНХЗ, фігурують ВАТ «Сухой» і ПАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація» – виробники бойових літаків Су-34 і Су-35С; АТ «275-й авіаційний ремонтний завод»; Воткінський завод, що виготовляє ракетні комплекси «Іскандер-М», «Тополь-М» і «Ярс». Водночас відкриті джерела не дають підстав називати ці підприємства прямими покупцями СНХЗ: йдеться про ланцюги постачання та кінцеве використання продукції.

Яка кількість працівників. Актуальна чисельність не розголошується. На початку 2024 року СНХЗ об’єднали з АТ «Синтез-Каучук». Раніше на цих двох підприємствах в різні періоди було понад 2000–3000 робітників.

Хто контролює. З 2023 року власником СНХЗ є АТ «Росхім». Це приватний російський холдинг. 100% його капіталу належить комбінованому закритому пайовому інвестиційному фонду «Квінта», яким управляє ТОВ «УК «Фін-Партнер». Сам «Росхім» не розкриває кінцевих бенефіціарів. Російські медіа пов'язували холдинг з олігархами Аркадієм та Ігорем Ротенбергами.

Керівником СНХЗ є Олег Шурупов. Він очолює підприємство із січня 2023 року. Статутний капітал – 57,84 млн руб ($671 тис.).

Скільки рф вклала в завод. У відкритих джерелах є кілька згадок про фінансові вливання у підприємство. У грудні 2022 року завод одержав 525 млн руб ($7,7 млн) пільгової позики від Фонду розвитку промисловості рф під 1% річних. Кошти спрямували на технічне переозброєння виробництва синтетичного каучуку.

Ще одному великому проєкту Башкортостан надав державну підтримку 2016 року. Тоді СНХЗ запустив виробництво авіаційного бензину AVGAS 100LL. Загальний обсяг інвестицій оцінювали в 413 млн руб ($6,2 млн). Це виробництво внесли до переліку пріоритетних інвестиційних проєктів Башкортостану, а підприємству забезпечили державну підтримку у формі податкових пільг. Сума фактично отриманої податкової пільги у відкритих джерелах не розголошується.

Публічна дата уражень: 4 вересня 2026 року

Локація: Республіка Башкортостан, м. Стерлітамак, вул. Олега Кошового, 2

Ураження «Авангарду» 04.09.2026. Джерело: Exilenova+

Що виготовляє підприємство. За даними ГУР, ФКП «Авангард» виготовляє вибухові речовини, боєприпаси та спеціалізовану тару, а також здійснює утилізацію військової техніки, боєприпасів, твердого ракетного палива балістичних ракет і піроксилінового пороху.

У Раді ЄС доповнюють, що завод проводить науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи зі створення й модернізації боєприпасів. Російські джерела уточнюють, що підприємство виготовляє комплектуючі для реактивних систем залпового вогню. Втім, серед видів діяльності «Авангарду» – розведення коней, ослів, мулів.

Хто основні клієнти. Завод виконує держзамовлення. За даними порталу держзакупівель, найбільшим клієнтом є АТ «НПО «Сплав» ім. А. Н. Ганічева» – розробник і виробник реактивних систем залпового вогню та боєприпасів до них.

Серед інших великих замовників – міноборони рф, АТ «Науково-дослідний інститут полімерних матеріалів» (виготовляє боєприпаси і спецхімію), АТ «116 арсенал» (займається зберіганням та утилізацією озброєння і боєприпасів), АТ «Концерн «Морське підводне озброєння – Гідроприбор» (виробник торпедного, мінного та протимінного озброєння, засобів гідроакустичної протидії).

Також у переліку контрагентів ФКП – Завод імені Я. М. Свердлова. Це великий російський виробник вибухових речовин, порохів і боєприпасів.

Яка кількість працівників. Актуальна чисельність не розголошується. У 2023 році повідомлялося, що на підприємстві було понад 800 робітників.

Хто контролює. «Авангард» – у федеральній власності рф. Завод входить до держкорпорації «Ростєх» через АТ «Тєхнодинаміка». Гендиректор Дмитро Логінов обіймає посаду з березня 2025 року.  Статутний капітал – 45 тис. руб. (близько $520).

Скільки рф вклала в завод. Загальної суми державних інвестицій у «Авангард» у відкритих джерелах немає. Втім, документи міської влади Стерлітамака дозволяють підтвердити кілька великих інвестицій у завод. За програмою соціально-економічного розвитку Стерлітамака на 2011–2015 роки виділено 611,7 млн руб ($20,8 млн) на реконструкцію та технічне переозброєння спецвиробництва ФКП.

Ще один проєкт – організація виробництва з утилізації звичайних видів боєприпасів підвищеної потужності – у 2015 році оцінювався у 465,7 млн руб ($7,64 млн). Його планова потужність становила до 300 тис. виробів на рік.

Окремо в Раді ЄС зазначають, що модернізація «Авангарду» фінансувалася в межах федеральної цільової програми, а територіальне управління Росімущества в Башкортостані надало підприємству земельні ділянки для розширення виробничих потужностей. Обсяг такого фінансування не наводиться.

Публічна дата уражень: 3 вересня 2026 року

Локація: Московська область, Богородський міський округ, с. Велике Буньково, вул. Ленінська, 126А

Ураження складів заводу «Петрус» 03.09.2026. Фото: Supernova+

Що виготовляє підприємство. «Петрус» – один із великих виробників полімерної упаковки: компанія об’єднує вісім виробничих майданчиків і випускає ПЕТ-преформи, полімерні кришки та BOPET-плівки. Обсяг виробництва ПЕТ-преформ перевищує 2,2 млрд штук на рік.

Завод залучений до виробництва індивідуальних раціонів (сухпайків), а також м'ясних та овочевих консервів для потреб міноборони рф. «Петрус» постачає полімерну плівку та пластикову тару, в яку в промислових масштабах пакують харчі, що відправляються в зону бойових дій для забезпечення окупаційних військ.

Хто основні клієнти. Найбільшим держзамовником є ФДУП «Консервний завод» Федеральної служби виконання покарань рф. Це підприємство – у ланцюгу постачальників харчів для армії. За даними відкритих закупівель, «Петрус» уклав із Консервним заводом 15 контрактів загальною вартістю понад 21,5 млн руб ($232–308 тис., залежно від середньорічного курсу рубля в різні роки).

Також серед великих замовників фігурують ФДУП «Торговий дом «Кремльовский» та Управління справами президента рф.

Яка кількість працівників. Чисельність не розкривається. У 2020 році на підприємстві було 832 робітники.

Хто контролює. Власником АТ «Петрус» була кіпрська компанія PET.RUS PLASTIC HOLDINGS LTD. У 2025 році указом президента рф 100% акцій передали в тимчасове управління російському ТОВ «СафПэт Актив» – структурі, пов’язаній із «Татнєфтью». Гендиректор Максим Шуйський очолює «Петрус» з листопада 2025 року. Статутний капітал – 2,2 млрд руб ($25,3 млн).

Скільки рф вклала в завод. Даних про федеральні кредити, бюджетні субсидії та інші цільові програми у відкритих джерелах немає. Варто враховувати, що 2025 року рф не профінансувала купівлю заводу з бюджету, а встановила над підприємством режим тимчасового управління.

Публічні дати уражень: 25 грудня 2024 року; 6 червня 2025-го; 12 лютого, 3 червня 2026-го

Локація: Тамбовська область, м. Мічурінськ, Липецьке шосе, 113

Ураження заводу 03.06.2026 р. Джерело: Astra

Що виготовляє підприємство. «Прогрес» – великий приладобудівний завод, що працює для авіаційної та ракетної галузей і входить до переліку підприємств ВПК. За даними Генштабу ЗСУ, завод спеціалізується на виробництві приладів для систем управління авіаційної та ракетної техніки, зокрема гіроскопічних приладів стабілізації, автопілотів, навігаційних курсовказівників та інших елементів пілотно-навігаційних комплексів, що застосовуються в літаках, ракетах і БпЛА окупантів.

У ГУР доповнюють: завод бере участь у виробничій кооперації. Для крилатих ракет Х-101 «Прогрес» постачає датчики МП-95, які можуть використовуватися для випробувань і контролю інерційних, гідромеханічних та електронних систем ракети. Для керованих авіаційних ракет Х-59М2/Х-59М2А завод постачає гіромотори ГМС-01Д, які використовуються у виробництві датчиків кутових швидкостей ДУСВЧ2-30АІ. Для бойової машини 72В6 ЗРГК «Панцирь-С1» та її модифікацій – надає електродвигуни ДСЕ ДБМ-254, а також гіроскопи Д-7-03М і ГМС-0,1Д.

Російські галузеві джерела описують номенклатуру заводу ще ширше. Підприємство виробляє елементи авіаційної автоматики, акселерометри та датчики акселерометрів інерційних навігаційних систем, магнітоелектричні датчики моменту, електричні машини малої потужності для систем автоматичного управління, електродвигуни для приводів систем автоматичного наведення, управління та стабілізації, редуктори цивільного та спеціального призначення. Також завод виготовляє обладнання для обслуговування магістральних трубопроводів.

Хто основні клієнти. Ключовими замовниками «Прогресу» є підприємства авіаційного та ракетного ВПК, які використовують його прилади, гіроскопічні та електромеханічні компоненти у складі готових систем озброєння і військової техніки. Підприємство також виконує державні оборонні замовлення.

Серед підтверджених ГУР клієнтів і партнерів «Прогресу» – АТ «Смоленський авіаційний завод», АТ «Арзамаський приладобудівний завод ім. П.І. Пландина», а також підприємства, задіяні у виробництві «Панцирь-С1».

За даними держзакупівель, завод уклав 362 контракти. Серед 10 основних замовників:

• АТ «Вологодський оптико-механічний завод» (виробляє оптико-електронні системи та прилади для авіаційної й військової техніки);
• АТ АНПП «Темп-Авіа» (авіаційні прилади, гіроскопічні системи та обладнання для літаків і вертольотів);
• АТ «Компанія «Сухой» (бойові та цивільні літаки);
• АТ «Уральський приладобудівний завод» (авіаційні прилади і системи);
• АТ «Уфимське приладобудівне виробниче об'єднання»» (системи автоматичного управління та авіаційного обладнання);
• АТ «Уральський оптико-механічний завод» (оптичні та оптико-електронні системи для авіаційної і військової техніки);
• АТ «РСК «МіГ» (бойові літаки);
• АТ «Центральне конструкторське бюро автоматики» (системи управління для ракетно-космічної і оборонної промисловості);
• АТ «Всеросійський науково-дослідний проєктно-конструкторський і технологічний інститут електромашинобудування» (електричні машини й електроприводи для промисловості та спецтехніки);
• АТ «Центральний науково-дослідний інститут «Бурєвєстнік» (артилерійське озброєння та військова техніка).

Яка кількість працівників. Свіжі дані не розкриваються. У 2020 році на підприємстві було 2458 робітників. У червні 2026-го до «Прогресу» приєднали Другий Московський приладобудівний завод, тож чисельність персоналу мала зрости: на початку цього року в штаті другого підприємства було близько 450 людей. 

Хто контролює. «Мічурінський завод «Прогрес» – непублічне акціонерне товариство. У ЄДРЮО кінцеві акціонери не розкриваються. Нинішній гендиректор Олександр Паршин очолює підприємство з червня 2024 року. Статутний капітал – 1,3 млн руб (близько $15 тис.).

Скільки рф вклала в завод. У відкритих джерелах є дані про окремі проєкти. У липні 2026 року уряд рф оголосив про виділення 100 млн руб ($1,16 млн) на докапіталізацію Фонду розвитку промисловості Тамбовської області. Один із двох проєктів, які має профінансувати регіональний ФРП за рахунок цієї докапіталізації, – організація на Мічурінському заводі «Прогрес» виробництва електродвигунів, генераторів, трансформаторів, а також електричної розподільчої та контрольно-вимірювальної апаратури.

Раніше – ще 2020 року – заводу виділили 70 млн руб ($2,3 млн). Це була федеральна субсидія на реалізацію комплексного проєкту зі створення «високотехнологічного виробництва електроприводів нового покоління для трубопровідної арматури».

Публічні дати уражень: 17 лютого, 11 березня, 23 травня, 11 вересня 2026 року

Локація: Пермський край, м. Губаха, вул. Заводська, 1

Ураження заводу 23.05.2026. Джерело: Exilenova+

Що виготовляє підприємство. «Метафракс Кемікалс» – великий хімічний комплекс і головне підприємство «Метафракс Групп», що спеціалізується на виробництві метанолу та продуктів його переробки. Завод випускає понад 15 видів хімічної продукції. У 2023 році на його майданчику запрацював комплекс «Амміак–Карбамід–Меламін» (АКМ) – найбільший інвестиційний проєкт компанії.

За даними ГУР, «Метафракс Кемікалс» – критично важливе для російського ВПК підприємство. Там виробляють уротропін, метанол, пентрит і карбамід – компоненти, що використовуються для виготовлення вибухових речовин.

Це підтверджують і російські судові рішення. У 2024 році в постанові суду йшлося, що «Метафракс Кемікалс» має стратегічне значення для оборони та безпеки рф. Підприємство належить до об’єктів, пов’язаних із виробництвом спеціальних матеріалів, ракетного палива, боєприпасів, вибухових речовин та їхніх компонентів.

Хто основні клієнти. Ключовими споживачами є підприємства хімічної, лакофарбової, деревообробної та інших галузей.

Публічно підтверджених замовників із ВПК небагато. У річному звіті за 2020 рік «Метафракс» називав ключовими клієнтами виробників вибухових речовин ФКП «Бійський олеумний завод» та ФКП «Завод імені Я. М. Свердлова» (пізніше перше підприємство приєднали до другого).

Яка кількість працівників. Найсвіжіші оприлюднені дані – за 2024 рік. Тоді на заводі було 2966 робітників.

Хто контролює. Зараз «Метафракс Кемікалс» – у власності холдингу АТ «Росхім», який пов’язують з олігархами Аркадієм та Ігорем Ротенбергами. У жовтні 2024 року «Росхім» придбав у Росимущества 97% акцій «Метафракс Кемікалс» за 14,7 млрд руб ($159 млн).

Перед цим влада рф через суд оформила контроль над підприємством, яке раніше належало приватним акціонерам із «МетаХолдинг». Суд визнав минулу приватизацію начебто незаконною, а завод – стратегічним для оборони та безпеки рф.

Варто зазначити, що генпрокуратура рф подала позов до суду через місяць після запуску головного проєкту компанії – комплексу «Амміак–Карбамід–Меламін». Його вартість становила понад 67 млрд руб ($747 млн) – у 4,6 раза більше, ніж «Росхім» пізніше заплатив за 97% акцій всієї компанії.

Ще до оформлення купівлі – у лютому 2024 року – «Росхім» призначили управляючою компанією «Метафракс Кемікалс». Тож керує підприємством гендиректор «Росхіма» Едуард Давидов.

Статутний капітал – 290,8 млн руб ($3,4 млн)

Скільки рф вклала в завод. До захоплення підприємства кланом друзів путіна приватні акціонери розбудовували його на кредитні (85%) і власні кошти (15%). Основним джерелом був кредит Газпромбанку, пов’язаного із «Газпромом». У 2017 році «Метафракс» уклав із банком три кредитні угоди на понад 700 млн євро строком на 13 років.

У 2019 році влада Пермського краю погодилася надати компанії податкові пільги в обмін на інвестиційні зобов'язання (деталі не розголошувалися).

Публічна дата уражень: 17 травня 2026 року

Локація: Москва, Зеленоград, пл. Шокіна, 2, буд. 3

Ураження «Ангстрему» 17.05.2026. Джерело: КіберБорошно

Що виготовляє підприємство. «Ангстрем» – один із великих виробників напівпровідникової та мікроелектронної продукції: від транзисторів й аналогових мікросхем до мікропроцесорів, мікроконтролерів, мікросхем пам’яті, СВЧ-компонентів та RFID-продукції. На підприємстві працюють дві виробничі лінії на кремнієвих і сапфірових пластинах. Технологія «кремній на сапфірі» використовується для створення радіаційно стійких мікросхем, що застосовуються в космічній і військовій галузях.

За даними Генштабу ЗСУ, цей завод є важливою складовою російського ВПК й залучений до виробництва мікро- та радіоелектроніки, оптичних систем і робототехніки для військових потреб.

ГУР уточнює, що підприємство виконує державне оборонне замовлення та виробляє мікроелектроніку для озброєння й військової техніки, а також систем управління літальними апаратами спеціального призначення. У кооперації з виробництва ракет Х-101 «Ангстрем» виготовляє інтегральні мікросхеми 1638РР1, 1637РУ1, 1637РУ1АУ, матриці Н1806ХМ1 та базові матричні кристали Н1537ХМ1, які входять до бортової електроніки ракети. Для крилатої ракети 9М727 комплексу «Іскандер-К» завод постачає компоненти для бортових обчислювальних машин «Багет 62-04» та «Заря-61М», а також блока СІВД.

Сайт «Ангстрем» підтверджує широку номенклатуру продукції: силові модулі та транзистори, аналогові мікросхеми, драйвери, мікросхеми стандартної логіки, напівзамовні БІС, мікропроцесори, мікроконтролери, пам’ять, інтерфейсні мікросхеми, системи управління живленням, СВЧ-мікросхеми та RFID-компоненти. Підприємство також заявляє про можливість серійного виробництва близько 2000 видів мікросхем у різних корпусах.

Хто основні клієнти. «Ангстрем» постачає електронні компоненти широкому колу підприємств ВПК. У 2024 році продукція надійшла щонайменше 18 таким заводам на загальну суму 2,2 млрд руб ($25,7 млн).

За даними розслідування StateWatch, «Ангстрем» постачає мікросхеми науково-виробничому об’єднанню «Електромашина», яке виробляє електронні та електромеханічні системи для військової техніки, зокрема бойові модулі «Охотник».

Також серед замовників:

• НВО «Радіоелектроніка» ім. В. І. Шимка (розробляє системи державного розпізнавання та засоби криптографічного кодування для літаків, кораблів і наземної техніки);
• НДІ електронних приладів (спеціалізується на фотоелектронних приладах і пристроях);
• НДІ «Полюс» ім. М. Ф. Стельмаха (розробник лазерних систем, гіроскопів, навігаційних приладів та іншої квантово-електронної техніки, зокрема лазерних дальномірів і цілевказівників для високоточної зброї);
• АТ «Іжевський електромеханічний завод «Купол» (виробник зенітних ракетних комплексів «Тор» та іншої військової техніки);
• АТ «НВО автоматики імені академіка Н. А. Семіхатова» (розробник систем управління для ракетно-космічної техніки).

Зв'язок із військовим виробництвом підтверджують і судові матеріали: 2024 року в рішенні суду щодо боргу за кредитом цього заводу йшлося, що «Ангстрем» – стратегічне підприємство ОПК, що виробляє інтегральні мікросхеми та напівпровідникові прилади для міноборони рф, «Роскосмосу», «Росатому», є постачальником концерну ВКО «Алмаз-Антей», АТ «Науково-виробнича корпорація «Уралвагонзавод» і «ще більш ніж 700 споживачів в єдиному ланцюзі кооперації, що виконують державні оборонні замовлення».

Яка кількість працівників. У лютому 2026 року на заводі було 1214 робітників.

Хто контролює. «Ангстрем» входить до групи компаній «Елємєнт» – одного з найбільших виробників мікроелектроніки. Група була створена 2019 року як спільний проєкт АФК «Сістєма» мільярдера Володимира Євтушенкова та держкорпорації «Ростєх». Примітно, що того ж року Євтушенков продав акції мобільного оператора «Vodafone Україна» азербайджанцям. Такий збіг може свідчити, що клан путіна почав готуватися до повномасштабного вторгнення щонайменше з 2019 року.

На початку 2026-го «Сістєма» вийшла з капіталу «Елємєнта»: її частку у 37,6% придбав державний Сбєрбанк разом із 4,3% акцій міноритарних акціонерів. Загальна сума угоди становила 27 млрд руб ($345,1 млн). За словами Євтушенкова, рішення про продаж було пов’язане з курсом російської влади на консолідацію стратегічної мікроелектроніки під державним контролем.

З вересня 2025 року у «Ангстрем» немає гендиректора. Керівником підприємства є зовнішній управляючий Євген Куліков. Справу про банкрутство компанії було розпочато ще 2016 року. Після тривалих судів у 2024 році щодо підприємства ввели процедуру спостереження, а у вересні 2025-го – зовнішнє управління. Зараз процедура банкрутства не завершена.

Статутний капітал – 50 млн руб ($578 тис).

Скільки рф вклала в завод. Фінансовий масштаб державної підтримки «Ангстрема» варто оцінювати на тлі його боргів. Одним із найбільших кредиторів є державна корпорація розвитку «ВЭБ.рф», вимоги якої становлять 238,2 млрд руб ($2,754 млрд). Сума складається зі 141,9 млрд руб основного боргу та 96,3 млрд руб відсотків і неустойки.

Попри процедуру банкрутства, «Ангстрем» отримував держфінансування. У 2023 році – 716,7 млн руб ($8,4 млн) із резервного фонду уряду рф у межах угоди з Мінпромторгом про субсидію на переведення та модернізацію виробничої бази.

Перелік уражених Силами оборони України підприємств російського ВПК (ранжовано за датою ураження з початку 2026 року)

Джерела: звіти Генштабу ЗСУ, відкриті дані