Рейтинг венчурних угод у III кварталі 2026 року: раундів менше, але чеки зростають

Після рекордного початку 2026 року український венчурний ринок у III кварталі помітно пригальмував. За підрахунками Mind, у липні – вересні було оголошено про 14 публічних угод, у межах яких українські фаундери залучили щонайменше $37,5 млн. У п’яти з 14 угод суми не розкриті, тож загальний обсяг залученого за квартал капіталу – мінімальна оцінка. Тим більше що деякі стартапи із засекреченими зараз сумами угод у минулих раундах підіймали значні кошти. Наприклад, Dropla Tech у 2025 році залучила 2,4 євро млн, а M-Fly до середини 2026-го – $1,4 млн сукупного фінансування.

За кількістю угод III квартал став найменш активним від початку року: 14 проти 17 – у II кварталі та 29 – у I кварталі. Водночас за обсягом фінансування він перевищив II квартал – $37,5 млн проти $31,3 млн. А от на тлі I кварталу, коли українські фаундери залучили щонайменше $407 млн, третій період видається значно скромнішим. Однак результат I кварталу суттєво сформували кілька мегараундів, тому для оцінки поточного тренду показовішим є порівняння з II кварталом: угод стало менше, але середній чек і загальний обсяг публічно розкритого фінансування у III кварталі зросли.

У липні – вересні капітал знову йшов здебільшого в технологічні Defense-компанії (10 із 14 угод). Інвестори вкладалися в різні технологічні сегменти оборонних технологій: наземні роботизовані комплекси, автономність безпілотників, системи протидії дронам тощо. По одній угоді вкладено зі стартами, що спеціалізуються у фінтеху, deeptech, healthtech і software.

Ще одна спільна риса більшості угод III кварталу – використання штучного інтелекту. В 11 із 14 стартапів ШІ є важливою складовою продукту: від автономного керування та навігації безпілотників до аналізу даних і автоматизації програмних рішень. Тобто ШІ дедалі частіше виступає не окремим напрямом інвестицій, а технологічним шаром, який вбудовується у продукти стартапів різних індустрій.

У III кварталі інвесторська активність стала більш розподіленою: українські стартапи фінансували як локальні спеціалізовані фонди, так і міжнародні венчурні інвестори. Водночас кілька фондів за квартал встигли зробити по дві угоди. Зокрема, MITS Capital інвестував у Dropla Tech та M-Fly, Freedom Fund – в Occam Industries і M-Fly, Grenadyr – у Forland Systems та Occam Industries, а Angel One Fund і Defence Builder Fund також повторно заходили в українські стартапи.

При цьому міжнародні інвестори продовжили нарощувати присутність саме в українському DefenseTech. Серед них – Seedcamp, 2100 Ventures, Network VC, Newfund, Wildfield Ventures, Draganfly, Newfund, Chevron Technology Ventures та інші. Частина угод відбулася за участю синдикатів із кількох фондів, що свідчить про поступове залучення українських DefenseTech-компаній до ширшого міжнародного венчурного ринку.

Локальні фонди при цьому зберегли важливу роль на ранніх стадіях. У III кварталі в угодах фігурували Roosh Ventures, Angel One Fund, Defence Builder Fund. Окремо варто виділити ангельське фінансування: частина стартапів залучала кошти безпосередньо від бізнес-ангелів, без участі класичного венчурного фонду.

Для рейтингу Mind відібрав стартапи, які публічно залучили найбільший обсяг інвестицій. Ми включили до першої п’ятірки та підсумували загальне фінансування лише тих компаній, які мають команди / офіси в Україні та наших співвітчизників серед засновників.

Повний перелік угод – наприкінці тексту.

Обсяг залучених інвестицій у III кварталі 2026 року: $2,1 млн

Рік заснування: 2023

Засновники: Іван Олексій і Назар Кравчук

Офіси: є в Україні, Mind не публікує локації Defense-компаній

Кількість співробітників: 21–80

Фото із сайту компанії

Основний продукт DoD Solution – AURA AI. Це платформа бортової автономності, що поєднує бортовий комп’ютер AURA SBC і програмне забезпечення AURA OS. Платформа забезпечує автономну навігацію, розпізнавання та супровід цілей та наведення в умовах втрати GPS-сигналу й відсутнього зв’язку. AURA AI може інтегруватися в різні типи БпЛА, зокрема FPV-дрони, дрони-перехоплювачі та дрони літакового типу.

Перші два роки компанія існувала завдяки одному інвестору – ангелу з Німеччини, який вклав близько 300 тис. євро без отримання частки у стартапі. Ці гроші дали змогу довести продукт до рівня TRL 9 (вищої стадії готовності) для FPV-дронів і вийти на перші продажі. Докладно про історію DoD Solution Mind розповідав раніше.

2026 року стартап перейшов до залучення венчурного капіталу. Перші інвестиції DoD Solution отримав від українського фонду Angel One Fund у квітні. У червні стартап залучив кошти від фонду Network.VC Defense, типові чеки якого стартують від $25 тис.

У вересні DoD Solution підняла $2,1 млн у pre-seed-раунді, у якому взяли участь Angel One Fund, Better Angle, Defence Builder Fund, Network VC, Newfund, UAID Fund, WildField Ventures і 4C-Next Holding AG, а також низка бізнес-ангелів. Канадська компанія Draganfly долучилася до раунду як стратегічний інвестор.

Залучені кошти спрямують на запуск виробництва нового покоління AURA SBC, подальший розвиток AURA OS і можливостей бортового ШІ, а також прискорення інтеграцій із виробниками безпілотних платформ в Україні та на міжнародних ринках.

Обсяг залучених інвестицій у III кварталі 2026 року: $2,7 млн

Рік заснування: 2023

Засновники: Михайло Лазаренко, Максим Горінов і Валентин Гололобов

Офіси: Київ, Лондон

Кількість співробітників: 11–50

Фото із соцмереж компанії

Deeptech-стартап Embedd розробляє програмну інфраструктуру, яка автоматизує взаємодію між чипами різних виробників і програмним забезпеченням. Технологія розв’язує проблему, коли інженерам доводиться вручну вивчати технічну документацію та створювати окремий код для кожного компонента через відсутність єдиного стандарту.

Embedd формує цифрового двійника обладнання, який надає ШІ-агентам необхідний технічний контекст. Після цього система автоматично генерує код, який дозволяє програмному забезпеченню пристрою керувати конкретними чипами та іншими апаратними компонентами. За оцінкою компанії, платформа дозволяє створювати готове до промислового використання програмне забезпечення для чипів у 6 разів швидше.

З квітня 2026 року Embedd уклав контракти з кількома виробниками напівпровідників. Серед них – Microchip Technology, для якої стартап забезпечує підтримку операційної системи Zephyr OS.

У серпні на етапі pre-seed стартап залучив $2,7 млн від низки відомих європейських фондів, зокрема Seedcamp, Cocoa, Connect Ventures, 2100 Ventures, Vesna Capital, U.ventures, Underline Ventures і Common Magic та українського Roosh Ventures.

Залучені кошти команда спрямує на подальший R&D-розвиток платформи та розширення співпраці з глобальними виробниками напівпровідників.

Обсяг залучених інвестицій у III кварталі 2026 року: $3,7 млн

Рік заснування: 2025

Засновники: Сергій Васьков, Халіль Арам та Ігор Ніколаєв

Офіси: Париж, частина розробників працює в Україні

Кількість співробітників: 21–80

Засновники стартапу. Фото із соцмереж компанії

Стартап створює AI-native інфраструктуру для фінансування малого та середнього бізнесу. Вона автоматизує оцінку клієнта, аналіз ризиків й ухвалення рішення щодо фінансування. На сьогодні через платформу вже видано лізинг на суму 3,2 млн євро.

Попри те що штаб-квартира компанії розташована в Парижі, а за розвиток партнерської мережі у Франції відповідає локальний партнер Халіль Арам, значна частина продуктової та інженерної команди Aiffin працює в Україні.

У липні 2026 року стартап оголосив про залучення 3,1 млн євро фінансування. Ринкову оцінку компанії в межах цього раунду зафіксували на рівні 30 млн євро. Загальна сума залучених коштів складається з двох частин:

• 625 тис. євро становлять equity-інвестиції, отримані від ангельських інвесторів і через краудфандингову кампанію, до якої долучилися понад 50 інвесторів із 9 країн;
• 2,5 млн євро – боргового капіталу, який буде спрямовано безпосередньо на фінансування лізингових угод.

Отримані кошти стартап інвестує в масштабування платформи у Франції, розвиток ШI-інфраструктури для кредитного скорингу, андеррайтингу й оцінки ризиків, а також у розширення партнерської мережі.

Обсяг залучених інвестицій у III кварталі 2026 року: $4,3 млн

Рік заснування: 2025

Засновники: Ґі Вейнрайт, Даніїл Баш

Офіси: Лондон, є в Україні, Mind не публікує локації Defense-компаній

Кількість співробітників: до 20

Фото із соцмереж компанії

Occam Industries – британсько-українська оборонна компанія, яка розробляє програмне забезпечення та системи бортової автономії на основі ШІ. Технологія дає змогу додавати автономне керування до дронів різних виробників без змін у їхній апаратній частині. Компанія стверджує, що такі БпЛА можуть виконувати місії без GPS, зовнішнього зв’язку та постійного керування оператором.

Після попереднього раунду на 3 млн євро в лютому 2026 року Occam відкрила R&D-центр та почала розгортання технології разом з українськими виробниками дронів і військовими бригадами.

Загалом стартап залучив майже 7 млн євро за два інвестиційні раунди у 2026 році для розвитку ПЗ автономного керування дронами.

Останній раунд на 3,8 млн євро, який стартап закрив у вересні, очолив данський фонд North Ventures. Також до фінансування долучилися фонди Sparkmind, Grenadyr, Antler, Tech Horizons, T|Y|R.vc та Freedom Fund.

Обсяг залучених інвестицій у III кварталі 2026 року: $22,5 млн

Рік заснування: 2023

Засновник: Олексій Бабенко

Офіси: є в Україні, Mind не публікує локації Defense-компаній

Кількість співробітників: 800–1500

Фото із соцмереж стартапу

Vyriy Industries спеціалізується на розробці, серійному виробництві FPV-дронів, комплектуючих до них та автономних і наземних систем для Сил оборони. У 2025 році компанія впровадила на своїх виробництвах формат lean-потоку (дрони збирають на конвеєрі: кожен фахівець відповідає за одну операцію). У Vyriy кажуть, що цей підхід дозволив випускати новий FPV-дрон кожні три хвилини.

Продуктова екосистема Vyriy охоплює сегменти від ударних FPV-систем різних типів і безпілотників літакового типу («Блискавка», «Вересень», «Сокіл») до наземних роботизованих комплексів (НРК «Джанкой») і розвідувальних платформ (зокрема, розробленого як український аналог Mavic розвідувального дрона «Славік»). Компанія співпрацює більш ніж із 200 військовими підрозділами.

У серпні 2026 року Vyriy Industries стала першою українською оборонною компанією, яка залучила фінансування через закрите розміщення іменних корпоративних облігацій. Понад 24 тис. людей за 20 днів вклали близько 1 млрд грн у фінансування українського зброяра. Гроші залучили через фонд Inzhur MilTech, який купує корпоративні облігації компанії.

Масштаб задуму значно більший: зареєстрований випуск облігацій Vyriy і цільовий обсяг фонду становлять 5 млрд грн. Залучення через фонд планується до 31 грудня 2026 року.

Інвестовані кошти мають піти на поповнення обігового капіталу, фінансування закупівель комплектуючих, збільшення обсягів виробництва та витрати на дослідження й розробку.