Бізнес під обстрілами. Як українські компанії змінюють стратегії, щоб вистояти

6-9 жовтня на економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка пройшов Forum EFBM 4.0 Resilience & Sustainability. Це важлива подія, яка об’єднує представників Уряду, бізнесу, фінансового сектору, міжнародних організацій та академічних кіл для обговорення ключових викликів, що формують економічний розвиток України. На форумі відбулася панельна дискусія «Стійкість як стратегія бізнесу», яку модерувала голова правління банку «Південний» Алла Ванецьянц. Участь у ній взяли CEO Terra Food Вікторія Кайлюк, власник мереж «Цитрус» та Yabluka Артур Гатунок, а також власник і CEO «Пожмашини» Олег Авер’янов.

Основне питання модератора до учасників було про те, які рішення щодня ухвалюють власники різних бізнесів, щоби продовжувати виконувати замовлення, утримувати працівників і отримувати бажані результати?

Логістика на колесах і делегування завдань

«Щоночі товар переміщується в торгові точки, щоб він там уже був зранку. Товар фактично весь час на колесах», – каже власник мереж «Цитрус» та Yabluka Артур Гатунок. За його словами, найбільші виклики – це обстріли складів і перебудова логістики. Його мережі разом налічують понад 100 магазинів і п’ять складів.

«Компанія розвиває IT-рішення для електронної комерції та офлайн-магазинів, щоби пришвидшити процеси й підвищити ефективність роботи працівників, – зазначив Артур Гатунок. – Додатковий тиск створюють дефіцит кадрів, мобілізація та зростання зарплат. А також – безпека персоналу», – додав він. За словами Гатунка, працівники магазинів самостійно оцінюють ситуацію під час повітряних тривог і вирішують, чи потрібно тимчасово зупиняти роботу.

«Компанія збирає відгуки клієнтів через Google, SMS-опитування та інтерв’ю біля магазинів», – додає Артур. За його словами, раз на два тижні він разом із CEO «Цитруса» розбирає звернення покупців, щоб визначити, які процеси потребують змін.

Важлива частина управління – делегування відповідальності, зазначає Гатунок. За словами підприємця, керівники на місцях повинні мати достатньо свободи для ухвалення рішень, а власник – допомагати їм у складних ситуаціях.

«Коли ти живеш поряд зі своїм колективом, коли ти бачиш ці виклики, ти емпатично розумієш, де можна вимагати, а де – вже не потрібно», – підсумовує Гатунок.

Енергонезалежність і передбачуваність замовлень

«Для промислових підприємств перебої з електроенергією – це не лише додаткові витрати, а й ризик невиконання виробничих планів», – каже власник і CEO «Пожмашини» Олег Авер’янов. Його компанія виробляє пожежну, аварійно-рятувальну, автокранову та сільськогосподарську техніку.

Виробничі майданчики «Пожмашини» розташовані у Прилуках на Чернігівщині та у Львові. Після початку повномасштабної війни частину виробництва релокували на захід України. Нині в компанії працює близько 1000 людей, а від початку війни вона виготовила близько 1000 одиниць різної техніки.

«Виробничі будівлі ми відбудуємо, а люди – це головне, за що треба боротись і максимально забезпечувати їхню безпеку», – наголошує Олег Авер’янов. За його словами, щоби зменшити залежність від відключень, компанія використовує генератори. А у 2026 році за допомогою банку-партнера «Південний» розвивала сонячну генерацію та встановлювала накопичувачі енергії.

Проте навіть енергонезалежність не розв’язує іншої проблеми – непередбачуваності державних закупівель, зазначає Олег Авер’янов. За словами підприємця, пожежна техніка є продукцією, основним замовником якої виступає держава. Водночас платежі за державними замовленнями затримуються, а довгострокового планування закупівель бракує.

«Ми не можемо трошки попрацювати, трошки постояти. У нас є люди, яких треба постійно завантажувати виробництвом. Якщо воно зупиниться, дуже складно потім цих людей знову знайти», – пояснює Олег Авер’янов.

Рішення потрібно ухвалювати швидше

«Основний виклик – коли ти ухвалюєш рішення швидко, не втрачаєш якості цих рішень і досягаєш результату, тому що середовище змінюється надто швидко», – каже CEO Групи компаній Terra Food Вікторія Кайлюк. Група Terra Food працює в сегменті молочної переробки та у сфері сільського господарства, має 11 виробничих потужностей у різних областях України, експортує продукцію до понад 60 країн.

Одним із викликів для компанії стали обмеження у доступі до енергетичних ресурсів, підкреслила Вікторія Кайлюк. За її словами, компанії довелось активніше переходити на альтернативні та безперервні джерела живлення. Інший виклик загострився наприкінці літа – логістика. Потрібно було оперативно перебудовувати канали постачання та відносини з партнерами, покупцями й постачальниками.

Terra Food використовує державні програми підтримки й фінансові інструменти комерційних банків, додає Кайлюк. Серед іншого, компанія розраховує на розширення доступу великого бізнесу до фінансування, яке дозволить інвестувати у виробництво та підвищувати ефективність.

«При цьому швидкість реакції не скасовує потреби в довгостроковому плануванні», – каже Вікторія Кайлюк. За словами керівниці Terra Food, компанія продовжує інвестувати у виробничі технології, розширювати асортимент і зміцнювати бренди, щоб залишатися конкурентоспроможною не лише в Україні, а й на міжнародних ринках.

Розподіл – теж спосіб пережити кризу

Ще один інструмент адаптації – не залежати від одного продукту або ринку. Компанія «Пожмашина» розвиває кілька напрямів виробництва, зокрема сільськогосподарську техніку та автокранову продукцію, розповідає Олег Авер’янов. «Автокрани потрібні для будівництва й розбирання завалів», – додає він.

«Через брак коштів у аграріїв компанія стикається зі складнощами щодо продажу готової сільськогосподарської техніки», – каже Олег Авер’янов. За його словами, компанія шукає нові рішення для клієнтів. Зокрема, розвиває напрям обладнання для пакування та розпакування зерна у спеціальні мішки, які дають змогу зберігати його поза елеваторами.

Кадровий дефіцит залишається ще однією перешкодою. Компанія «Пожмашина» навчає власних фахівців і працює над залученням молоді до технічних професій. «Ми сьогодні за рівнем заробітних плат нічим не поступаємося європейцям. Тому я порадив би студентам навчатися й отримувати фахові спеціальності», – зазначив Олег Авер’янов.