Представники теплокомуненерго: ініціативи уряду напередодні опалювального сезону схожі на диверсію
Яких рішень чекають від уряду теплокомуненерго та водоканали з різних куточків України
Осіннє посилення російських атак на енергетичну інфраструктуру оголило проблеми, з якими стикаються українські громади, прагнучи підготуватися до холодів.
З одного боку, премʼєр-міністр Сергій Корецький в інтерв’ю телемарафону «Єдині новини» заявив, що Україна зустрічає цю зиму краще підготовленою, ніж минулого року. «Збудовано більше генеруючих потужностей. Більше критичних об’єктів забезпечено додатковим резервним живленням. Є більше захисту критичних елементів інфраструктури. Є більше резерву обладнання, запасних частин, більше ремонтних бригад і техніки», – сказав він.
З іншого боку, підприємства теплової комунальної енергетики та водоканали, які забезпечують роботу критичної інфраструктури, б’ють на сполох через брак коштів і технічних фахівців та заблоковані казначейські рахунки. А минулого тижня уряд долив олії до вогню, оголосивши про плани «обрізати» ліміти на бронювання працівників цих підприємств із 75% до 60%. Крім того, обмеження квот торкнулось енергетиків, яким погрожує скорочення бронювання зі 100% до 85%. І все це – напередодні нового опалювального сезону, який Україна вп’яте проходитиме в умовах повномасштабної російської агресії.
Певну «розрядку» в ситуації забезпечило рішення Кабміну відновити фінансування так званих планів стійкості, які передбачають закупівлю енергетичного обладнання для проходження зими. Ці кошти були заблоковані з 14 вересня, після того як Сергій Корецький оголосив «жорсткий режим економії» усіх коштів, «які не закріплені за потребами оборони». Минулого тижня міністр фінансів Сергій Марченко розповів у Верховній Раді, що громадам відновлено фінансування підготовчих заходів до опалювального сезону.
Проте це не єдині зміни, яких чекають комунальні підприємства від Кабміну, щоб уникнути колапсу в розпал морозів, коли ворожі атаки найбільше загрожуватимуть стабільному постачанню тепла і води.
Рішення, які мають ухвалити урядовці, обговорювали керівники теплокомуненерго та водоканалів на круглому столі, організованому Асоціацією операторів критичної інфраструктури України спільно з Асоціацією міст України та Асоціацією «Укрводоканалекологія» минулого четверга.
Mind відвідав цей захід і занотував найбільш показові та змістовні заяви його учасників про реальний стан галузі в різних регіонах, розрахунки з НАК «Нафтогаз України» і причини, які можуть завадити фахівцям без бронювання посилити Збройні Сили України.
«Основна проблема в наших стосунках з урядом – це відсутність дискусії»
Павло Карась, керівник «Черкаситеплокомуненерго»:
– Є дві великі проблеми, які ставлять під загрозу опалювальний сезон і роботу підприємств критичної інфраструктури – водоканалів і теплопостачальників.
Перша – це ситуація з бронюванням. Якщо квоти зменшуються, ми додатково втратимо 20% чоловіків. Це плюс до того, що на сьогодні вже дефіцит кадрів сягає 30%. Це ті фахівці, яких немає можливості замінити жінками або підлітками. Щоб виконувати їхню роботу, потрібна певна кваліфікація, яку неможливо здобути через короткострокове навчання на курсах. Зрештою, ми ризикуємо опинитись у ситуації, коли під час опалювального сезону не зможемо виконувати свої функції із забезпечення теплопостачання.
Ситуація може виявитися навіть ще гіршою, оскільки функції теплопостачальних підприємств уже поширюються далеко за їхні традиційні межі. Наші працівники будують фортифікаційні споруди, доставляють воду для гасіння пожеж, розбирають завали після обстрілів. Це завдання, які виникли під час війни. Крім нас, їх нікому виконувати. Тому втрата ще 20% персоналу вдарить по нас дуже боляче. Ми робили попередні розрахунки для «Черкаситеплокомуненерго» і дійшли висновку, що не зможемо більше виконувати свої функції.
Основна проблема в наших стосунках з урядом – це відсутність дискусії, будь-яких консультацій із галузевою спільнотою, коли готувалося рішення про бронювання.
Друга проблема, після персоналу, стосується фінансових питань. Урядова постанова №812 фактично заблокувала наші кошти на казначейських рахунках. Там акумульовані кошти, сплачені споживачами за отримані послуги з теплопостачання. 65% цих коштів розподіляється на користь державної компанії «Нафтогаз Трейдинг» за поставлений природний газ, а 35% – залишається підприємствам ТКЕ, які використовують їх на виплати заробітної плати, закупівлю матеріалів і запчастин для поточної діяльності.
Тобто це не кошти державного або місцевого бюджету. Це «живі» гроші, сплачені споживачами. Але вони нам недоступні, вони заблоковані Кабміном. Тому потрібні зміни до постанови №812, щоб ми могли працювати.
Без розв’язання цих двох питань я взагалі сумніваюся, що ми зможемо пройти опалювальний сезон. У ТКЕ, які, окрім тепла, виробляють також електроенергію (наприклад, у Черкасах чи Миколаєві) ситуація трохи краще, оскільки вони мають певний додатковий дохід від продажу електроенергії. У інших – величезні проблеми.
«Досить сепарувати нас від енергетиків!»
Олександр Одинець, керівник «Львівтеплоенерго»:
– Кадрове питання вже давно для нас критичне. Ми просили розглянути можливість збільшити квоту для бронювання, прирівняти нас до енергетиків.
Досить ототожнювати теплопостачальні та водопостачальні підприємства просто з комунальниками! Ми є підприємствами важливої критичної інфраструктури. Ця інфраструктура не менш важлива, ніж розподіл газу, розподіл електроенергії чи експлуатація електричних мереж.
На сьогодні практично всі великі теплопостачальні підприємства експлуатують складне енергетичне обладнання, генерують електроенергію, покривають власні потреби в ній і забезпечують підтримку енергосистеми України. Водоканали теж встановлюють енергетичні установки та реалізують енергетичні проєкти. Досить розрізняти й сепарувати нас від енергетиків! Сама ж держава взяла курс на децентралізацію генерації, і все це впроваджується саме на базі теплопостачальних і водопостачальних підприємств.
У нас на двохтисячний колектив зараз заброньовано близько 426 працівників. Що це за персонал? Це готовий до служби молодий актив, це фахові зварювальники, електрики, фахівці контрольно-вимірювальних приладів, слюсарі. Це не просто люди – це кваліфіковані професіонали своєї справи. Якщо урядова постанова остаточно набуде чинності, я маю зняти бронь із 86 людей. І це якраз ті спеціалісти, той «кістяк», який забезпечує підготовку до зими та виконує ті невластиві галузі завдання, про які згадував Павло Карась. У нас зараз гарячий сезон: ми закінчуємо роботи, залучені одночасно на десятках об'єктів.
І ви думаєте, що ті, кого ми розбронюємо, продовжать працювати на підприємстві? Вони підуть. Чи поповнять вони лави Збройних сил України? Я не є фахівцем із комплектування ЗСУ, але маю глибокий сумнів. На ринку праці, зокрема в західних регіонах, їх із відкритими обіймами чекає приватний бізнес. Це компанії, які працюють в енергетичній сфері – у вітровій і сонячній енергетиці, підрядні організації (зокрема, і ті, що працюють на електроенергетичних об'єктах).
Вони просто підуть до того приватника, який зможе забезпечити бронювання. А для нашого підприємства це запустить руйнівну ланцюгову реакцію: кожен працівник, який звільняється, зменшує загальну штатну чисельність, відповідно знижується квота, і так ми поступово можемо дійти до нуля.
Облаштування оборонних споруд на когенераційній установці. Джерело: Краматорськтеплонерго
«Нам треба зберегти мешканців, щоб було для кого відбудовувати міста»
Роман Поліщук, керівник ТОВ «Краматорськтеплоенерго»:
– Проблеми в нас по галузі спільні. З дистанції 8 км від лінії бойового зіткнення я б хотів внести пропозицію, яка враховує мій досвід.
Прошу звернути особливу увагу на працівників критичної інфраструктури в зоні активних бойових дій: у них має бути відчутний стимул і сенс тут залишатися.
Бронювання потрібно на рівні 100%. Енергетика, як уже усім зрозуміло – це основа обороноздатності України. Люди, які працюють у цій галузі, тримають всю систему. Публічно багато не скажеш, але від нашої роботи залежить абсолютно все, зокрема й можливість держави протистояти ворогу.
Хочу окремо виділити саме зону активних бойових дій, тому що робота наче одна, а от умови принципово відрізняються. Наші фахівці повинні мати окремий статус, прирівняний до учасників бойових дій (УБД), адже вони цілодобово виїжджають на ліквідацію наслідків обстрілів. Це може бути газова магістраль, водопостачання, теплопостачання чи енергогенеруючі потужності, тобто об’єкти, які забезпечують базові потреби людей. А мешканців на цих територіях конче потрібно зберегти, бо інакше потім просто не буде для кого відбудовувати ці міста – усі звідти виїдуть.
Заробітна плата наших фахівців також має бути співмірною з виплатами військовослужбовців ЗСУ. Наприклад, співробітники «Краматорськтеплоенерго» часом виїжджають навіть далі, ніж може дійти солдат. При цьому вони не мають ані належних засобів фізичного захисту, ані броньованих автомобілів, ані спеціального спорядження для виконання своїх робіт, але продовжують «витягувати» регіон у найризикованіших умовах.
Протягом минулого опалювального сезону наше підприємство зупиняло теплопостачання 32 рази, і 33 рази ми перезапускалися! Ми змогли повернути в регіон 20 тис. мешканців саме тому, що на тлі всієї країни бездоганно пройшли опалювальний сезон і вистояли. Тому я абсолютно не розумію ставлення до нас і взагалі до галузі з боку уряду.
Щоб змінити ситуацію, в ідеалі потрібно створити окремий департамент при Міністерстві енергетики, Міністерстві розвитку громад чи при Кабінеті Міністрів, який би безпосередньо забезпечував роботу підприємств критичної інфраструктури саме в прифронтових регіонах. Без зайвої бюрократії, заарештованих рахунків або статусів дефолту, через які забороняють відпускати електроенергію – і це при тому, що наші когенераційні газові установки (загалом їх працює щонайменше 27) покривають значну частку потреб споживачів.
Проблеми галузі можна викладати цілими томами. Правду кажучи, я просто вже втомився: від початку повномасштабного вторгнення змінюється третій уряд, а ми повторюємо те саме.
Ремонт нагрівальної секції. Джерело: Краматорськтеплонерго
«При такому перерозподілі кадрів опалювальний сезон буде зірвано»
Микола Логвінов, директор «Миколаївоблтеплоенерго»:
– Виклики в нас є завжди. Минулого тижня прилетіло в одну з котелень. Загинула людина – працівник підрядника. Ми живемо під цими прильотами ще з лютого 2022 року. І наше підприємство завжди самостійно відновлювало всі об'єкти, які постраждали.
Якщо зараз нам скасують бронювання, ми втратимо 120 людей. Це завадить нашій роботі, яка охоплює кілька напрямів. Ми виробляємо тепло, також обслуговуємо Миколаївську ТЕЦ, у нас на балансі резервні котельні, у нас водопідкачка, постачання води та генерація електроенергії. Загалом наше підприємство виробляє тепла й електрики більше, ніж Миколаївська ТЕЦ, яка входить до складу НАК «Нафтогаз України». Чому в них є 100% бронювання (раніше повідомлялось, що уряд планує обмежити квоту до 85%. – Mind), а в нас хочуть ще більше скоротити – до 60%? Що важливіше? Якщо буде пошкоджено ТЕЦ, наше теплоенерго повністю візьме на себе забезпечення теплом усього міста.
Я не розумію цього взагалі. Ба більше: такі ініціативи уряду щодо бронювання перед початком опалювального сезону схожі на диверсію.
Щойно ми з вами розбронюємо хоча б одну людину – усі почнуть звільнятися та влаштовуватися на іншу роботу. Запевняю вас: наші фахівці не посилять армію – вони просто знайдуть роботу на інших підприємствах. А працювати з бронюванням є де: це обленерго, газопостачальні підприємства, енергетичні компанії.
Але при такому перерозподілі кадрів опалювальний сезон буде зірвано. У нас просто не залишиться людей, не буде кому працювати. Ми втратимо наші комунальні підприємства. Навіть якщо на рахунках будуть десятки мільярдів гривень, то не буде фахівців, спроможних закрутити гайку. Залишиться лише сидіти й молитися на ці гроші. У нас в червні вже згоріла одна з котелень лише через те, що працівникові газопостачальної компанії забракло кваліфікації перекрити трубу. А це котельня, яка обслуговує близько 20 тис. абонентів!
Уряд повинен зрозуміти, що підприємства теплоенергетики та водопостачання нічим не гірші й нічим не відрізняються від енергетиків. Нам бронювання треба не зменшувати, а навпаки – збільшувати, щоб ми могли й надалі працювати та надавати послуги людям у надскладних умовах війни.
Джерело: «Вінницяміськтеплоенерго
«Із заблокованими рахунками відбувається повний абсурд»
Максим Білик, генеральний директор «Вінницяміськтеплоенерго»:
– Середній вік працівників у нас 67 років, і я думаю, що приблизна статистика по галузі однакова. Дефіцит на посади сягає 30% на кожному підприємстві, тож зменшення бронювання просто призведе до зупинки певних процесів. Не кажучи вже про те, що з початком опалювального сезону ми всі переходимо на посилений режим роботи, долучаємося до ліквідації аварійних ситуацій тощо. Якщо вже зараз є сумніви, що ми зможемо забезпечити основні функції, то про посилений режим роботи підприємства годі й казати.
Щодо блокування рахунків. Урядова постанова 812 по суті зупинила чимало робіт для підготовки до зими. З одного боку, нас зобов’язали забезпечити аварійний запас пального й усіх інших необхідних матеріалів. А з іншого – ми маємо заблоковані рахунки. Ба більше, у нас державне казначейство навіть зупинило виплату заробітної плати. Повний абсурд відбувається: з наших рахунків списують кошти на податки, а заробітна плата «зависла».
«Кожного дня думаєш, хоч би ніхто не вмер на робочому місці»
Олександр Душенко, директор комунального підприємства «Тепловик», місто Старокостянтинів, Хмельницька область:
– Дефіцит кадрів у нас сягає 30%. І це саме чоловіків, яких жінками замінити неможливо. Близько 15% наших фахівців мають вік понад 70 років, 18% – 60+ років. Тому, правду кажучи, кожного дня думаєш, хоч би ніхто не вмер на робочому місці. На жаль, така сьогодні правда нашого життя. Тому питання про бронювання для нас більш ніж актуальне. Якщо квоти зменшать, то це стане катастрофою.
Щодо блокування рахунків, то в нас за борги відкрите провадження від постачальника газу – компанії «Нафтогаз Трейдинг». По суті, ми маємо пусті рахунки. А щойно поступають якісь кошти, то їх забирає «Нафтогаз».