Державні склади для постраждалого бізнесу: коли уряд перейде від обіцянок до дій
Як компанії самостійно розв’язують проблему та чи стане оренда держмайна реальним виходом
Ще два з половиною місяці тому – 5 серпня – після російських атак на торговельні, виробничі та логістичні об’єкти уряд пообіцяв оперативно допомогти постраждалим компаніям із новими складами. «Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей», – заявив тоді прем’єр-міністр Сергій Корецький. Мінекономіки, АРМА та Фонд держмайна мали підготувати перелік таких об’єктів за три дні.
10 вересня очільник уряду зобов’язався спростити доступ підприємців до державних активів: «Вони матимуть першочергове право орендувати майно, яке Фонд держмайна виставляє на аукціони. Робимо це тому, що після кожного удару по цехах, складах чи офісах компаніям потрібно швидко знаходити нові площі й відновлювати роботу».
28 вересня в КМУ прозвітували про таке спрощення – але лише для ОПК: резидентам Defence City надали право орендувати державне та комунальне майна без аукціону. А як просувається допомога постраждалим компаніям з інших галузей, уряд не повідомив.
Наприкінці вересня Mind надіслав запити до Мінекономіки, Фонду держмайна та АРМА, щоб з’ясувати, чи розроблено обіцяний механізм допомоги для необоронних компаній, скільки державних й арештованих приміщень готові передати в оренду, як підприємствам подати заявку та що заважає оперативно запустити підтримку.
Відповіді на запити надійшли не від усіх адресатів. Водночас уже можна оцінити, що вдалося зробити за два з половиною місяці після урядових обіцянок і чи відповідають запропоновані рішення потребам бізнесу.
Що встигли зробити за два з половиною місяці?
Після зобов’язань швидко допомогти постраждалому бізнесу держава просунулася всього на два кроки.
Перший. Фонд держмайна (ФДМУ) та АРМА провели перевірку потенційних складських об’єктів. 19 серпня, через два тижні після зустрічі з прем’єр-міністром, ФДМУ надав Мінекономіки перелік об’єктів загальною площею майже 164 тис. кв. м, які потенційно можна використати під склади. У фонді уточнили Mind, що ці дані і наразі актуальні.
В АРМА 11 серпня повідомляли про понад 250 тис. кв. м перевірених складських площ, із яких близько 60 тис. кв. м пройшли інвентаризацію. Однак у відповіді нашому виданню агентство застерігає: «Слід відрізняти обсяг площ, які перевіряються або проінвентаризовані, від площ, щодо яких повністю завершено підготовку до відбору управителя, та від площ, які фактично передані за укладеними договорами. Відповідність площі потребам підприємства сама по собі ще не означає юридичної та фактичної готовності об’єкта до використання».
Крок другий. Мінекономіки розробило проєкт постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634». Про це Mind повідомили у ФДМУ. В Мінекономіки все ще розглядають запит видання.
Цей документ поки що не опубліковано у відкритому доступі. За даними ФДМУ, проєкт постанови Кабміну передбачає, що «на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування передача в оренду державного та комунального майна, яке може бути використане під склади, суб’єктам господарювання, у яких нерухоме майно (склади), що використовувалося для провадження господарської діяльності, було знищене або пошкоджене внаслідок військових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, здійснюється без проведення аукціону».
28 вересня Мінекономіки надіслало проєкт на погодження до Фонду держмайна. ФДМУ погодив його із зауваженнями та запропонував зміни, але деталі у відомстві вирішили не розкривати. Далі документ має пройти необхідні процедури й потрапити на розгляд Кабміну. На момент підготовки матеріалу постанову ще не ухвалили. Коли це станеться, наразі невідомо.
Тим часом для частини підприємств ОПК уряд уже передбачив можливість орендувати державне майно без аукціону. Чому для постраждалих компаній з інших галузей аналогічний механізм досі залишається на стадії проєкту? Що заважає уряду ухвалити рішення, про яке він заявив ще в серпні? На ці запитання Mind у відповідях від чиновників пояснень не отримав.
Що робити бізнесу, поки рішення немає?
Поки уряд не ухвалив постанову, Фонд держмайна пропонує постраждалим компаніям користуватися чинною процедурою оренди державного майна через аукціони. За даними Фонду, він передав уряду алгоритм, за яким такі об’єкти можна здавати в оренду.
З арештованими активами ситуація схожа. АРМА пояснює, що не може самостійно надати постраждалій компанії перевагу перед іншими претендентами або передати їй майно поза конкурсом. Для цього потрібні зміни до законодавства.
«Для оперативного надання майна саме постраждалому не оборонному бізнесу поза загальним конкурсом або з наданням пріоритету необхідні відповідні зміни до законодавства, які б визначили чіткий юридичний механізм і критерії для таких підприємств», – пояснюють в агентстві.
За чинними правилами, є два основні механізми обрання управителя майном, уточнюють в АРМА. Перший: через конкурс на Prozorro. Другий: у виняткових випадках (за спрощеною / безконкурсною процедурою) за рішенням Кабміну. Тут переважно йдеться про підприємства в управлінні КМУ та інших держорганів.
«При цьому визначено вичерпний перелік виняткових випадків. Наприклад, ризик збою у функціонуванні критичної інфраструктури, загроза для підприємств ОПК чи авіабудування, використання для тимчасового розміщення військових / ВПО за зверненням органів військового управління тощо», – роз’яснюють в АРМА.
А от факт пошкодження або знищення приміщень приватного підприємства внаслідок російських атак не є окремою передбаченою законом підставою для безконкурсної передачі йому арештованого майна, уточнюють в агентстві.
Як бізнес самостійно оговтується після атак?
Mind звернувся до близько десяти великих компаній із роздрібної торгівлі та логістики, які постраждали від російських атак, а також експертів. Ми запитали, наскільки складно бізнесу знаходити складські приміщення на ринку, як компанії відновлюють пошкоджену інфраструктуру та змінюють логістику.
Також поцікавилися, чи зверталися респонденти до держави по допомогу з орендою і які інструменти підтримки могли б бути корисними – від доступу до державних приміщень без аукціонів до знижок на оренду.
Атака на логістичний центр «Епіцентру» у Хмельницькому 13 жовтня 2026 року. Фото компанії
Відповіли не всі компанії. Частина не ризикнула коментувати, пояснивши це безпековою ситуацією та внутрішніми протоколами безпеки.
Інші респонденти розповіли про «пригоди» з пошуком відповідних приміщень та зміни в логістиці.
Директорка консалтингової компанії у сфері комерційної, офісної та житлової нерухомості UTG Євгенія Локтіонова, звертає увагу, що проблема не лише в кількості доступних площ: «Знайти якісне комерційне приміщення в потрібній локації в Україні зараз дуже складно через гострий структурний дефіцит. Головна проблема полягає не у відсутності квадратних метрів як таких, а в критичній нестачі об'єктів, що відповідають новим вимогам ринку: безпека (наявність укриття) та енергонезалежність (генератори, автономні системи)».
За даними UTG, знищення понад 1,5 млн кв. м складів призвело до того, що вакантність на ринку впала до критичних 2,5%. Це змусило бізнес шукати альтернативи, зокрема через державні програми релокації та пільгове фінансування відновлення.
Змінився і підхід до побудови логістики. «Замість великих централізованих розподільчих центрів ритейлери переходять до мережі менших складів, щоб зменшити ризик втратити всю інфраструктуру внаслідок одного ракетного удару. Бізнес пожертвував короткою доставкою на користь безпеки, активно впроваджуючи схему cross-docking (прямі постачання від виробника в магазини повз склади) та диверсифікуючи маршрути», – пояснює Євгенія Локтіонова.
Та акцентує: нова модель логістики збільшила операційні витрати ритейлерів на 30-75%, проте забезпечила головне – безперебійність постачання товарів споживачам.
У «Новій пошті» підтверджують, що знайти приміщення в потрібному місці важко. Водночас компанія шукає не просто вільні площі, а об’єкти, які відповідають конкретним вимогам до логістики.
«Передусім для нас важливо, щоб об’єкт відповідав операційним вимогам і давав змогу забезпечувати стабільну роботу. Тому під час вибору враховуємо комплекс характеристик: розташування, транспортну доступність, площу, вартість оренди, технічний стан і можливість організувати необхідні логістичні процеси. Ринок дійсно відчуває дефіцит необхідних приміщень, оскільки значна частина інфраструктури зруйнована, а попит суттєво змістився», – пояснюють в НП.
Атака на вантажне відділення «Нової пошти» в Харківській області 24 липня 2026 року. Фото: Ізюмської МВА
Після російських ударів компанія також змінює організацію логістики: «Адаптуємо логістичну модель, щоб забезпечити безперервну доставку. Наразі ми сконцентровані на децентралізації та диверсифікації логістичної інфраструктури: розподіляємо операційні потужності між різними об'єктами, щоб пошкодження одного об’єкта не призвело до зупинки доставки в цілому регіоні».
Чи зверталася компанія до держорганів за допомогою в наданні приміщень для оренди? У «Новій пошті» кажуть, що переважно працюють на комерційному ринку нерухомості та самостійно шукають приміщення. Компанія віддає перевагу прямим домовленостям із власниками об’єктів і підприємцями. Зараз НП розширює мережу сортувальних центрів і запрошує власників складської нерухомості до довгострокової співпраці.
Ураження логістичного центру MasterZoo 19 вересня 2026 року. Фото компанії
У мережі зоомаркетів MasterZoo також розповідають про перехід до децентралізованої логістики. Протягом останнього десятиліття українські компанії переважно розбудовували централізовані логістичні системи за європейською моделлю. Тепер бізнес змушений змінювати підхід і розподіляти запаси та операційні потужності між кількома майданчиками, щоб зменшити ризики.
За даними MasterZoo, відновлення зруйнованого складу може тривати шість – дев’ять місяців, тому найближчим часом дефіцит складських площ, імовірно, збережеться. Водночас змінюється і модель постачання: компаніям потрібно пристосовувати логістичні процеси до менших приміщень. Найбільший попит мають склади площею 1000–2000 кв. м.
Раніше засновниця MasterZoo Поліна Кошарна розповідала, що компанія почала нарощувати резервні складські потужності на заході України. Додаткові склади на заході країни вона почала орендувати приблизно за місяць до втрати основного складу. Спочатку їх планували використовувати як буферні майданчики для зберігання, а не як повноцінні центри відвантаження. «Ми розуміли, що роздріб буде в більшій безпеці, бо там є розподілення й диверсифікація залишків», – уточнювала спікерка.
Яка саме допомога потрібна бізнесу від держави?
Попри труднощі з пошуком складських площ, оренда державного майна без аукціону не обов’язково стане універсальним рішенням. Компаніям потрібні приміщення в конкретних локаціях, з відповідними технічними характеристиками та можливістю організувати роботу. Тому сама наявність вільних державних площ ще не означає, що вони підійдуть постраждалому бізнесу.
Атака на розподільний центр «Аврори» у Полтаві 22 серпня 2026 року. Фото: ДСНС Полтавщини
У UTG вважають, що державна підтримка має виходити за межі прямих пільг на оренду. «Ефективна державна підтримка бізнесу під час війни має базуватися на системних, а не на прямих інструментах. Прямі пільги, ручні знижки й роздача майна неефективні та створюють корупційні ризики», – вважає Євгенія Локтіонова.
На її думку, держава має забезпечити три ключові умови:
- Доступне фінансування: дешеві кредити на відновлення та прозорий доступ до інфраструктури, зокрема спрощена оренда землі та складів для швидкого старту.
- Воєнне страхування: державні програми або залучення міжнародних донорів для покриття ризиків від ракетних ударів, які не може взяти на себе приватний ринок.
- Дерегуляція: мінімум бюрократії, що дозволить бізнесу швидше адаптуватися до воєнних реалій.
«Держава повинна не втручатися в ринок ручним керуванням, а створювати рівні та безпечні умови для самостійного розвитку компаній», – підсумовує Євгенія Локтіонова.
У «Новій пошті» натякають, що не надто розраховують на «плече» держави. На запитання: «На які державні інструменти підтримки ви очікуєте (можливість оренди складських приміщень без аукціонів, знижки при оплаті тощо, чи така допомога вам взагалі не потрібна?) у компанії кажуть, що самостійно розвивають логістичну інфраструктуру.
«Наразі ми не орієнтуємося на державне майно як ресурс для розвитку мережі. Водночас можливість використання конкретних об’єктів залежить від їхнього розташування, технічних характеристик і відповідності операційним потребам компанії», – повідомляють в НП.
Це не означає, що державні приміщення не можуть бути корисними окремим постраждалим компаніям. Але їхня доступність сама по собі не розв’язує проблеми: важливо, чи відповідають об’єкти потребам конкретного бізнесу, чи готові вони до використання та скільки часу потрібно, щоб почати там роботу.
Але у процесі отримання відповідей від державних органів склалося враження, що влада навряд чи зможе оперативно запропонувати бізнесу настільки ефективну послугу. Тож запланований урядом механізм якщо й може стати одним із варіантів допомоги, сподіватися на нього в найближчій перспективі марно.