Незламний аграрний. АПК між урожаєм і блокадою: на яку частку економіки України тисне експортна криза

Сільське господарство на п'ятий рік повномасштабної війни продовжує трансформуватися під впливом військових викликів і ризиків, при цьому одночасно вирішуючи два інколи взаємовиключні завдання – підтримка стійкості національної економіки та модифікація аграрного бізнесу в межах інтеграції до Євросоюзу.

Цього маркетингового сезону, як і у 2022 році, Україна знов зіткнулася з різким падінням експорту через атаки росіян на порти Великої Одеси.

Mind у межах проєкту «Незламний аграрний» готує цикл публікацій про те, з якими проблемами зіткнулись аграрії цього року, які наслідки очікують на галузь, як їх долає бізнес і що держава робить для уникнення негативних сценаріїв розвитку подій. У першій статті – про роль сільського господарства в національній економіці.

З 2022 року частка АПК (сільське господарство, переробка, виробничі ресурси, торгівля, логістика) у ВВП України не опускалася нижче 15%, а питома вага у валютній виручці стабільно перевалювала за половину. Частка переробленої продукції, до якої державна статистика дещо маніпулятивно завбачливо відносить сиру соняшникову олію, в експорті становить 57% і, згідно з Планом дій уряду, до кінця 2027 року має досягти 63%.

За даними аналітичної платформи Опендатабот, на вересень 2026 року в Україні працює близько 83 тис. агрокомпаній, які обробляють близько 80% земель сільськогосподарського призначення. Статус критично важливих отримали близько 6500 із них. При цьому кількість фермерів і фізичних осіб-підприємців у сфері АПК сягає 200 тис.

Агросектор входить до п'яти найбільших роботодавців країни. У сільському господарстві зосереджено близько 15% робочої сили. Отже, з поправкою на зменшення кількості населення та скорочення частки зайнятих (у 2026 році загальна чисельність населення всієї України, яке працює офіційно, Українським інститутом майбутнього оцінюється у 9–9,3 млн осіб), в агросекторі працює приблизно 1,35–1,4 млн людей. При цьому поточний дефіцит кадрів у галузі оцінюється у 30%.

Значимість АПК для національної економіки після початку повномасштабної війни лише збільшилася. Фактично, за винятком MilTech та допомоги західних партнерів, галузь залишалася основним бюджетоутворювальним джерелом насамперед завдяки своїй експортній спрямованості.

За перше півріччя 2026 року загальний обсяг агроекспорту становив $12,59 млрд, що на 11% більше проти першого півріччя 2025 року. Зовнішньоторговельний обіг досяг $17,3 млрд (+10%), де імпорт становив $4,7 млрд (+8%). За дев’ять місяців 2026 року експорт продовольчих товарів, за даними Держмитслужби, сягнув майже $17 млрд (близько 57% усього товарного експорту) проти $16,25 млрд за аналогічний період 2025 року. Отже, темп зростання вартісного агроекспорту сповільнився приблизно до 5% проти 11% за перше півріччя.

Незважаючи на відданість уряду ідеї переробки, готові харчові продукти, борошно, солод, крохмаль, молочні та яєчні продукти сформували лише близько 19% усіх агропостачань за кордон. Традиційними лідерами експортних позицій залишаються сировинні товари – зернові (кукурудза, пшениця), олія та макуха.

До повномасштабної війни Україна генерувала близько 12% світового експорту пшениці, 16% – кукурудзи та понад половину всіх постачань сирої олії. Ці позиції знизилися через фізичне тимчасове зменшення посівних площ і знищення частини виробничих потужностей та проблеми з логістикою. Але, навіть проходячи безпрецедентно тяжкий історичний період, Україна залишається одним із ключових світових агропостачальників, виробляючи значно більше за внутрішню потребу.

У 2026 році, за оцінками Мінагрополітики, врожай зернових та олійних в Україні становитиме 82 млн тонн (63 млн тонн і 19 млн тонн відповідно). Близько 64 млн тонн олії та шроту (з урахуванням перехідних залишків) буде доступно для експорту. Актуальний рівень продовольчого самозабезпечення України становить 200%. Для порівняння: наприклад, у Японії цей показник – на рівні 37%.

Згадане зростання імпорту (+8% за перше півріччя) пов'язане зі зростанням цін (наприклад, на тверді сири), дефіцитом потужностей зі зберігання (фрукти та овочі) і відсутністю традицій чи можливостей виробництва певних категорій товарів (риба, ракоподібні, молюски).

Основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно є держави Європейського Союзу. На них припадає рівно 54% ​​імпортних постачань, з них найбільше – на Польщу, яка за пів року експортувала в Україну продовольчих товарів на $568 млн.

За підсумками поточного року аграрні експортні макропоказники вже вочевидь скоротяться через безпрецедентні логістичні проблеми. Унаслідок довгострокового блокування чорноморських портів, на які припадав експорт до 90% усіх аграрних вантажів, може бути недоекспортовано близько 25–30 млн тонн продукції із 64 млн тонн, доступних для експорту тобто майже половина.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, через морську блокаду недобір валютної виручки становить до $500 млн на місяць. За перші чотири місяці нового маркетингового року у фізичному вираженні експорт впав приблизно на 32% проти аналогічного періоду минулого сезону.

Інвесткомпанія Dragon Capital очікує, що блокада чорноморських портів може скоротити реальний ВВП на 2,2% в разі, якщо експорт агропродукції частково переорієнтується на альтернативні маршрути, зокрема порти Дунаю. За умови розблокування експорту зерна морем до початку весняної посівної ці втрати можуть скоротитися на 1,5 в. п. – до 0,7%.

Здорожчання логістики призводить до зниження закупівельних цін, неможливість реалізувати врожай у повному обсязі скорочує ліквідність у галузі, і все це створює ризики для наступного циклу виробництва та осінньої посівної під урожай-2027. Всеукраїнська аграрна рада оцінює можливий дефіцит коштів у секторі до кінця 2026 року в $7–8 млрд. За даними Національного банку, у сільському господарстві вже зафіксовано спад на 3,5%.

Унаслідок військової агресії сукупні втрати агросектору з 2022 року перевищили $90 млрд, а прямі фізичні збитки – $11 млрд. Цифра продовжує збільшуватися: за січень – серпень поточного року додатково зафіксовано втрат на 1 млрд грн за сільгосптехнікою, більш ніж на 50 тис. га угідь спалено врожай, а ще на 100 тис. га земель він поки що не зібраний через воєнні ризики. Якщо ситуація не зміниться на краще, ці 150 тис. га генерують ще 150 млн грн додаткових втрат. Оновлена ​​зведена оцінка буде опублікована в лютому 2027 року.