Українські інновації на глобальній арені

За роки великої війни Україна з аутсорсингової країни перетворилася на майданчик, де народжуються та тестуються технології, до яких придивляється весь світ. Однак на шляху до масштабування стоять серйозні виклики: брак інвестицій, недосконале законодавство та бар'єри у співпраці з міжнародними компаніями.

Ці питання під час технологічної конференції TECHNOVATION 2026 обговорили із заступницею міністра цифрової трансформації України Наталею Денікеєвою, засновницею та керівною партнеркою фонду TA Ventures Вікторією Тігіпко, керівником Microsoft Ukraine Євгеном Кагановським та CEO компанії Vyriy Industries Олексієм Бабенком.

Учасники панельної дискусії «Українські інновації на глобальній арені» говорили про те, що робить держава для розвитку галузі, з якими проблемами стикаються виробники, як залучати інвестиції та чого бракує для партнерства з глобальними гравцями.

Світ дивиться на український defense

Ще донедавна Україну у світі сприймали передусім як потужну аутсорсингову юрисдикцію із сильними командами, які виконують роботу під ключ. Однак сьогодні це сприйняття змінилося кардинально. Це зазначила заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва. Поштовхом стали повномасштабна війна й інновації в оборонній сфері.

«Ключові, топові світові мілтек- або дефенс-компанії намагаються мати хоч яку присутність тут. Технології в дефенсі народжуються, тестуються і вдосконалюються саме в Україні», – сказала заступниця міністра цифрової трансформації.

На тому, наскільки важко розвиватися сьогодні виробникам, наголосив Олексій Бабенко, компанія якого – Vyriy Industries – займається виробництвом дронів. За його словами, держава робить майже все, щоб ринку компонентів в Україні не існувало, адже їхнє виробництво обкладається податками.

«Коли компанія імпортує льотний контролер із Китаю, вона не платить ні мита, ні ПДВ. Коли ж виробляє його в Україні, то сплачує і мито, і ПДВ за все, що завозить для виробництва», – зазначив він.

Державі необхідно розвивати компонентну базу. З цим погодилася заступниця міністра Наталя Денікеєва. Наразі Мінцифри разом із бізнесом та аналітичними групами визначило, які критичні елементи потрібно виробляти всередині країни. Одним із головних напрямів є мікроелектроніка.

У межах євроінтеграційних зобов'язань міністерство вже розробило законопроєкт, який  планують зареєструвати у Верховній Раді до кінця року. Паралельно міністерство відпрацьовує зміни до Митного та Податкового кодексів. Проте ініціювати діалог про будь-які пільги для виробників наразі складно з огляду на зовнішні борги, позицію МВФ і Мінфіну.

Чому українським стартапам бракує грошей на зростання

Україна сьогодні фактично збудувала свою Кремнієву долину в оборонній сфері. Це зазначила Вікторія Тігіпко. Поруч розвиваються суміжні напрями: логістика, енергетика, кібербезпека, виробництво.

За словами Вікторії Тігіпко, українські компанії вміють заробляти, зокрема в її портфелі є як оборонні, так і необоронні бізнеси з оборотами в сотні мільйонів гривень. Однак головною проблемою залишається відсутність інвестицій для подальшого розвитку. На старті українські стартапи майже повністю фінансують місцеві інвестори: їхня частка сягає 90 %. Але що більші суми потрібні компанії для зростання, то менше вона може залучити в Україні: на наступному етапі місцеві гроші становлять лише близько 40 %, а далі інвестиції не сягають навіть 10 %.

Ще одну проблему Вікторія Тігіпко бачить у тому, що більшість українських фаундерів поки що не відповідають стандартам іноземних інвесторів. За її оцінкою, лише близько 10% засновників серед тисяч компаній, які підтримав Український фонд стартапів, здатні залучити гроші за кордоном. Таких фаундерів треба навчати. Крім того, іноземні інвестори часто хочуть бачити своїх людей в українських компаніях, запроваджувати свої правила у них. Тому, на думку Вікторії Тігіпко, Україна має сама фінансувати свої компанії.

«Треба підтримувати наші компанії нашими грошима. Тому що ніхто з іноземців просто так гроші не принесе. Якщо ми тільки створимо фінансування, далі вже будемо з спілкуватися із сильної позиції», – наголосила вона.

Вікторія Тігіпко пропонує дати бізнесу змогу залучати гроші українських корпорацій і населення: боргове фінансування, акції, варанти; спочатку – в гривні, згодом – у доларах. Також компаніям потрібні адвайзери, які допоможуть укладати контракти в Європі.

За словами Олексія Бабенка, іноземці не усвідомлюють масштабу української оборонки: щонайменше двадцятеро українських виробників дронів за оборотами більші за другу після DJI китайську компанію з цивільних дронів. Він визнає, що такий розвиток стався внаслідок війни і того, що у галузі один клієнт – держава. Залучити ж приватні інвестиції виробникам важко. Цю ситуацію, на думку Бабенка, не може змінити одна компанія, її зможе переломити лише вся галузь.

Що бракує для співпраці з глобальними компаніями

Євген Кагановський вважає, що цінність українських команд полягає в умінні працювати у складних умовах і при цьому давати результат. Проте для партнерства з міжнародними компаніями цього не вистачає. Він вважає, що просто класної технологічної команди недостатньо. Потрібна довіра, і будується вона на кількох речах.

Перша – зрозуміла відповідь на запитання про те, яку реальну, складну або коштовну проблему розв'язує технологія. Друга – повторюваність продукту: якщо під кожного клієнта доводиться переробляти архітектуру, це вже сервісний бізнес, а не продуктовий. Третя (одна з найважливіших) – кібербезпека. За словами Кагановського, вона має бути закладена в архітектуру продукту, а не додана наприкінці проєкту. І, нарешті, масштабованість – готовність до роботи з корпоративними клієнтами і партнерства та сильні продажі.

Допомогти стартапам масштабуватися, за словами Кагановського, намагається і Microsoft. Разом з Українським фондом стартапів компанія за останні дев'ять місяців надала гранти понад 100 стартапам. Розмір гранту збільшили зі $150 тис. до $200 тис. на один стартап. Загальна сума становить близько $23 млн у вигляді кредитів на хмарні технології.

Технології, які змінять галузь

Наскрізною темою обговорення стало впровадження штучного інтелекту.

На думку Вікторії Тігіпко, у сфері ШІ необхідно працювати з усіма, використовуючи те, що мають у цій сфері інші країни. Натомість є багато можливостей для вертикальних бізнесів на основі ШІ, зокрема побудованих на українських даних: в охороні здоров'я, кібербезпеці, дефенсі, державних сервісах, фінансах. За її словами, стартапи у світі стали національними, тож Україні варто будувати компанії за принципом «країна плюс друзі».

Олексій Бабенко вважає, що штучний інтелект змінить і оборонну галузь, але не тому, що він буде в кожному дроні. Галузь і досі значною мірою тримається на ручній збірці та бракові автоматизації. ШІ ж пришвидшує процеси й аналітику. Наприклад, на вихідному контролі виробництва плат простий комп'ютер із камерою та моделлю ШІ може замінити приблизно третину працівників.

Євген Кагановський говорив про технології з погляду стійкості. За його словами, ще сім років тому хмару пов'язували насамперед із масштабуванням, а сьогодні йдеться про стійкість і безперервність роботи. Як приклад він навів національну енергетичну компанію, яка не просто протестувала свою стійкість, а справді мігрувала свої системи, і енергетики продовжували працювати попри потужні удари.