Де нам ще реформ не вистачає: Брюссель пояснив, що Україна має змінити, щоб стати членом ЄС

Від листопада 2013 року, коли українці вийшли на Євромайдан, щоб відстояти шлях до Європи, минуло 13 років. Сьогодні Україна вже отримала статус кандидата на вступ до ЄС, розпочала офіційні переговори про членство і відкрила чотири з шести переговорних кластерів.

Європейська інтеграція давно перестала бути політикою – це масштабний процес перетворень, який уже відбувається, навіть попри повномасштабну російську навалу. Однак попереду найскладніший етап: Україні доведеться перебудувати саму систему державного управління, реформувати судову систему, подолати корупцію, змінити правила роботи економіки та привести законодавство до європейських стандартів.

4 листопада цього року Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо розширення, один із розділів якого присвячений прогресу України на шляху до членства. У ньому Брюссель оцінює вже зроблені кроки, а також докладно пояснює, чого саме очікує від Києва, і які реформи досі буксують.

Mind проаналізував 119 сторінок документа, щоб розібратися: що українцям уже вдалося зробити, а які зміни можуть стати справжнім випробуванням.

До листопада 2026-го офіційно вже відкрито чотири переговорні кластери: перший, другий, третій і шостий.

При цьому Єврокомісія оцінила решту кластерів як готові до відкриття, і це важливий позитивний сигнал. Але це не означає, що Україна виконала всі вимоги. Навіть у вже відкритих кластерах залишається величезна кількість невиконаних зобов'язань.

1. Основа вступу до ЄС – демократія, чесні суди, боротьба з корупцією

Це фундамент усього вступного процесу, і саме тут у Єврокомісії найбільше претензій до України.

Демократія та державне управління

На думку Брюсселя, демократичні інституції України загалом стабільні, попри війну та воєнний стан. Парламент продовжує працювати, уряд виконує свої функції, громадянське суспільство залишається активним.

При цьому Єврокомісія вимагає:

• повернути повноцінні конкурси на посади держслужбовців;
• завершити цифровізацію кадрової роботи в державних органах – щоб інформація про посади, конкурси, призначення та кар'єрне просування зберігалася в єдиній системі;
• оновити законодавство про держслужбу, щоб зробити призначення та кар’єрне зростання чиновників прозорим і захищеним від політичного впливу;
• законодавчо затвердити права парламентської опозиції;
• підготувати законодавство для проведення перших повоєнних виборів.

Судова реформа. Що досі не зроблено:

• Не завершено відбір і перевірку доброчесності суддів.
• Не завершено реформування прокуратури: ЄК вимагає змінити процедури призначення та звільнення генерального прокурора, а також запровадити прозорий конкурсний добір керівників прокуратур.

• Не запущено повноцінну роботу нових спеціалізованих адміністративних судів.
• Є недостатньою роль незалежних міжнародних експертів у відборі суддів Верховного Суду та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
• Не реформовано адвокатуру, юридичну освіту та дисциплінарні механізми.

Боротьба з корупцією

Єврокомісія визнає, що НАБУ, САП і ВАКС продовжують ефективно працювати. Вони активізували розслідування у справах про корупцію на найвищих щаблях влади, зокрема в судовій системі.

Але є проблема: незалежність антикорупційних органів залишається вразливою, вони повідомляють про тиск з боку держави та силових структур.

Що вимагає Європа:

• гарантувати захист НАБУ і САП від втручання в їхню роботу, зокрема, в розслідувані справ проти високопосадовців, без тиску з боку інших правоохоронних структур чи політиків;
• посилити автономність НАБУ та САП у розслідуванні корупції серед народних депутатів;
• забезпечити перевірку декларацій і конфіскацію необґрунтованих активів. Якщо посадовець не може пояснити походження свого майна, держава повинна мати ефективні механізми для його стягнення;
• удосконалити кримінальне процесуальне законодавство, щоб корупційні справи не закривалися автоматично через процесуальні перешкоди та надмірний формалізм;
• ухвалити нову Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки (конкретні завдання для державних органів і механізми контролю за їх виконанням). Особлива увага – сферам із високими корупційними ризиками: енергетика, оборонні закупівлі, будівництво, правоохоронна та судова системи.

2. Менше державного контролю, більше конкуренції для бізнесу

Вимоги Європи можуть безпосередньо зачепити український бізнес. Брюссель хоче, щоб українська економіка працювала за принципом чесної конкуренції: компанії повинні змагатися за клієнтів і прибуток на рівних умовах, а не завдяки зв'язкам із владою чи податковим лазівкам. Для цього від України вимагають змін у кількох сферах.

Перша – спрощена система оподаткування. Нинішня застаріла модель може використовуватися не лише малими підприємцями, а й для ухилення від податків. Наприклад, коли компанія оформлює своїх працівників як ФОПів, щоб не платити податки, передбачені для найманих працівників. Брюссель вимагає зменшити масштаби такої неформальної зайнятості та наблизити податкові правила до європейських.

Друга – державна допомога бізнесу. Європейські правила не забороняють урядам підтримувати підприємства, але вимагають, щоб така допомога не створювала несправедливих переваг для одних компаній перед іншими. Наприклад, держава не повинна безконтрольно надавати окремому виробнику субсидії чи пільги, які дозволяють йому витісняти конкурентів.

В Україні АМКУ призупинив контроль за державною допомогою на час воєнного стану – ЄС вимагає відновити цей нагляд.

Третя – державні підприємства. ЄС наполягає: в Україні слід зменшити вплив держави на економіку та забезпечити незалежність наглядових рад держкомпаній, щоб вони ухвалювали рішення в інтересах підприємств, а не під політичним тиском.

Четверта – подолання бюрократії та спрощення умов для підприємців. Єврокомісія звертає увагу, що український бізнес, особливо малий і середній, досі потерпає від значного адміністративного навантаження. Тому Україна має продовжити дерегуляцію, спрощувати державні процедури та зменшувати кількість зайвих перевірок.

Також потрібно наблизити законодавство до європейської Директиви про прострочені платежі. Вона покликана захищати підприємців від затримок з оплатою за поставлені товари та послуги, зокрема з боку великих компаній і державних замовників.

3. Тарифи, енергетика та захист довкілля: за що бізнесу доведеться платити більше

Замість заморожених тарифів – адресна допомога

Єврокомісія наполягає на скасуванні мораторію на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду для населення. Але не посеред війни – Україна має підготувати поступовий перехід до ринкових тарифів після завершення воєнного стану.

Україна також має підготувати поступове відкриття ринків газу й електроенергії після війни.

Для бізнесу це означає, що доведеться звикати до цін, які більше залежать від реальної вартості енергії – особливо це відчують енергоємні виробництва.

Енергетика: менше боргів, більше інвестицій

ЄС очікує від України розв'язання проблеми заборгованості перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел – зокрема сонячними та вітровими електростанціями. Також потрібно спростити дозвільні процедури для нових енергетичних проєктів, модернізувати тепломережі та підвищувати енергоефективність будівель.

Брюссель бачить прогрес у законодавстві, яке регулює залізничні й автомобільні перевезення, але ще потрібно:

• відкрити залізничний ринок для конкуренції;
• забезпечити прозорі правила роботи портів;
• узгодити правила автоперевезень із європейськими;
• створити незалежні органи контролю та розслідування аварій на залізничному, автомобільному й водному транспорті;
• запровадити регулярний техогляд легкових і вантажних автомобілів, на які поширюються вимоги ЄС.

Довкілля: забруднювати стане дорожче

Єврокомісія вимагає посилити екологічний контроль і наблизити українські правила до європейських. Зокрема, промислові підприємства мають поступово переходити на технології, які зменшують шкідливі викиди. Для заводів це означатиме витрати на модернізацію обладнання та очищення викидів, а для держави – необхідність забезпечити реальний контроль за цим.

Зміни торкнуться також поводження з відходами, очищення стічних вод, якості питної води та захисту лісів. Значна частина роботи ляже на громади, яким доведеться розвивати переробку сміття, модернізувати очисні споруди й боротися з незаконними рубками.

Аграрії та експортери, своєю чергою, мають враховувати європейські вимоги щодо збереження лісів.

4. Аграрний сектор і європейські гроші – Україна має змінити систему підтримки фермерів

Державна підтримка аграрного сектору має змінитися за європейською моделлю. Для цього потрібно запустити повноцінне платіжне агентство, яке відповідатиме за розподіл допомоги, та систему контролю, що дозволить перевіряти, кому і на яких підставах дістаються гроші.

У перспективі це підготує країну до участі в Спільній аграрній політиці ЄС – масштабній системі підтримки європейських фермерів. Але для цього недостатньо просто ухвалити закони: потрібні установи, які перевірятимуть господарства й запобігатимуть зловживанням.

Харчові продукти: європейські стандарти від ферми до магазину

Україна має наблизити правила виробництва до європейських: це стосується гігієни, кормів, ветеринарного контролю, засобів захисту рослин, здоров'я тварин і поводження з харчовою продукцією.

Для виробників це означатиме необхідність дотримуватися суворіших вимог до виробництва, зберігання та простежуваності продукції.

Держава має посилити лабораторії, підготувати фахівців і відновити повноцінні перевірки.

Гроші для регіонів – не просто «освоїти», а правильно витратити

Єврокомісія звертає увагу й на те, як Україна розподіляє кошти на розвиток областей і громад. ЄС хоче бачити не лише перелік об'єктів, на які можна спрямувати гроші, а зрозумілу систему: які саме проблеми регіону потрібно розв'язати. Тож необхідні чіткі регіональні стратегії, підготовлені інвестиційні проєкти, контроль за витратами.

Зокрема, Україні потрібно повноцінно запустити цифрову систему Державного фонду регіонального розвитку. Місцева влада має навчитися готувати якісні проєкти та звітувати про результати, а громади, бізнес і громадськість – брати участь у тому, що їм дійсно потрібно.

5. Права людини та свобода слова

Цивільні партнерства

Єврокомісія вимагає від України нарешті зрушити з місця питання цивільних партнерств для одностатевих пар. Законодавство має надати таким парам юридичне визнання та захистити їхні права у практичних питаннях – наприклад, щодо майна, спадщини й ухвалення рішень у разі хвороби партнера. Варто уточнити, що це не вимога запровадити одностатеві шлюби, а заклик створити правовий механізм, який визнаватиме такі стосунки.

Захист від дискримінації

Ще одна проблема – законодавство про злочини на ґрунті ненависті. Україна має чіткіше визначити відповідальність за правопорушення, мотивовані нетерпимістю, зокрема через сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, расизм тощо. Це потрібно, щоб поліція та суди могли належно розпізнавати такі злочини й не трактувати напади, погрози чи насильство як звичайні конфлікти.

Незалежні медіа

У сфері свободи слова Україна досягла певного прогресу: зміцнилася фінансова незалежність Суспільного мовлення, журналісти отримали ширший доступ до роботи парламенту.

Водночас Єврокомісія вимагає розслідувати випадки тиску та залякування журналістів й не допускати надмірних обмежень свободи слова під час воєнного стану.

Натомість роботу «Суспільного» Єврокомісія оцінює позитивно: мовник працює незалежно, нарощує аудиторію та зберігає збалансованість у висвітленні подій. І при цьому його фінансування досі нижче за рівень, передбачений законом.

Цифровізація

ЄК оцінює рівень підготовки в цій сфері як добрий і відзначає розвиток «Дії», цифрової ідентифікації та електронних послуг. Серед важливих досягнень – запуск українського ШІ-помічника «Дія.АІ», розвиток електронного нотаріату й апостилю, а також приєднання з 1 січня 2026 року до європейської системи Roam Like at Home. Тепер українці можуть користуватися мобільним зв'язком у країнах ЄС без додаткової плати за роумінг. Водночас Україні ще потрібно узгодити частину цифрового законодавства з європейським.

Митниця

Прогрес у реформуванні галузі не пройшов повз увагу європейців. Зокрема, вони відзначають, що:

• керівника Держмитслужби вперше обрали за прозорим конкурсом із залученням міжнародних експертів;
• Верховна Рада ухвалила в першому читанні новий Митний кодекс;
• кількість підприємств зі статусом авторизованого економічного оператора зросла за рік зі 100 до 130 (такий статус дає компаніям спрощення митних процедур);
• Україна також розвиває спільну з ЄС транзитну систему та цифрові інструменти митного оформлення.

Попереду ще чимало роботи, зокрема з подолання корупції.

Оборонні технології

У цій сфері Україна вже не просто наздоганяє Європу, а стає важливим партнером, особливо в напрямку безпілотників і систем протидії їм. У липні 2026 року Україна та ЄС домовилися розвивати стратегічне партнерство в обороні, а запуск альянсу з виробництва дронів має поєднати український бойовий досвід і швидкість розробок із промисловими потужностями Європи.

Ініціатива BraveTech EU також відкриває можливості для спільного створення, випробування та фінансування оборонних технологій.

Зовнішня політика

Нарешті, Україна демонструє дуже високий рівень узгодженості із зовнішньою політикою Євросоюзу: станом на 1 вересня 2026 року він становив 99%. Це означає, що Київ майже завжди підтримує позиції ЄС у міжнародних заявах і рішеннях щодо санкцій проти росії та інших обмежувальних заходів.