Банки

Українські банки навчають ШІ працювати з грошима: чи скоро він робитиме це без людей та які завдання вже виконує

Чи може штучний інтелект самостійно оцінювати кредитоспроможність, консультувати клієнтів і проводити платежі та що заважає передати ШІ більше повноважень

(Фото: depositphotos.com)

Хто довірив би штучному інтелекту розібратися з банківськими тарифами? А хто – проконсультувати щодо кредитного договору? І хто готовий дозволити ШІ самостійно здійснювати платежі замість себе?

З цих запитань партнер практики технологій та AI-інвестицій Juscutum Петро Білик розпочав панельну дискусію на нещодавній Digital Banking Conference 2026. На перші два запитання більшість аудиторії відповіли ствердно. А от довірити штучному інтелекту схвалення трансакцій зараз готові лише кілька людей.

Цей маленький тест добре показує, на якому етапі перебуває банківська галузь. ШІ вже допомагає аналізувати фінансову поведінку клієнтів, обробляти документи, оцінювати кредитні заявки та розробляти програмне забезпечення. Банки поступово переходять від звичайних чат-ботів до ШI-агентів, які можуть самостійно виконувати цілі послідовності завдань.

Але між рекомендацією, яку дає алгоритм, і дозволом розпоряджатися чужими грошима – велика різниця. І саме її зараз намагаються подолати банки в Україні та світі.

Mind – про те, як банки вже використовують штучний інтелект, які процеси планують йому делегувати та чому поки що не готові повністю відмовитися від людського контролю.

Чому банки бачать у ШІ шанс вистояти конкуренцію з фінтехами

Для традиційних банків ШІ поступово стає не просто новою технологією, а способом вижити в боротьбі з фінтехами. Вони відбирають клієнтів, швидше запускають нові послуги, а банки змушені шукати способи працювати ефективніше й розраховують, що ШІ допоможе одночасно знизити витрати, підвищити доходи та втримати клієнтів.

За словами члена правління з питань роздрібного бізнесу ПриватБанку Дмитра Мусієнка, конкуренція між класичними банками та фінтехами вже змінила правила гри. Він посилається на дослідження McKinsey, згідно з яким доходи тисячі найбільших фінтех-компаній 2025 року становили близько $625 млрд. Для порівняння: тисяча найбільших банків отримала $3,8 трлн. Частка фінтехів у сукупних доходах зросла з 10% у 2021 році до 17% у 2025-му.

Масштаби окремих гравців уже можна порівнювати з великими банківськими групами. Британський Revolut повідомляв про понад 70 млн клієнтів у світі у 2026 році. Бразильський Nubank завершив 2025 рік зі 131 млн клієнтів.

«Клієнтська поведінка змінюється. І клієнти, на жаль для мене та колег із банків, більше довіряють фінтехам, ніж банкам. Net Promoter Score (NPS) у фінтехів становить 39%, а у класичних банків – 15–17%», – пояснює Мусієнко.

Ще одна проблема банків – витрати. «Бачимо шалений ріст костів банків у найближчій перспективі. А прибуток лишається на тому самому рівні. Мультиплікатор, тобто зацікавленість інвесторів у вкладанні в банки, найнижча серед галузей. Без зміни операційної моделі банки стають нецікавими для інвесторів. Тож зараз є тільки один шлях для підвищення операційній ефективності – agentic AI», – вважає топ ПриватБанку.

Втім, сам факт використання ШІ ще не гарантує економії. «Витрати дійсно збільшуватимуться. Але питання в тому, що магічна користь, яку очікуємо від ШІ, буде тоді, коли ми перебудуємо весь процес від початку до кінця. Вона не зводиться до підвищення ефективності однієї ролі чи окремої операції. Якщо повністю перебудувати процеси, тоді це дасть ефект і зменшить витрати. Але це роки роботи над платформами, на яких можна створювати агентів і забезпечувати їхню взаємодію», – вважає заступниця голови правління Райффайзен Банку Юлія Стракожева.

Мусієнко не погоджується, що на зміни обов'язково знадобляться роки. «У США поширення цифрового банкінгу зайняло 15 років. А генеративного ШІ – всього два роки. Бачимо швидкість, з якою нові ШІ-інструменти прискорюють зміни в банківській системі», – каже представник ПриватБанку.

Він також акцентує, що ШІ потрібен не тільки для скорочення витрат. Наприклад, моделі гіперперсоналізації дають змогу пропонувати клієнтам продукти відповідно до їхніх звичок і потреб. За словами Мусієнка, мікрокампанії ПриватБанку забезпечують приріст ефективності на 20–25%, а дохідності на одного клієнта – на 11–15%.

У Райффайзен Банку погоджуються, що потенціал ШІ потрібно оцінювати не за кількістю запущених інструментів, а за тим, наскільки він змінює роботу банку.

У Sense Bank наголошують на іншому аспекті конкуренції: клієнти не чекатимуть, поки банки перебудують свої системи. «Розуміємо, якщо не рухатимемося в бік нового клієнтського шляху, клієнт просто піде до іншого банку», – каже членкиня правління Sense Bank Інна Тютюн.


Ілюстрація роботи ШІ-агента, який формує замовлення та пропонує користувачеві підтвердити оплату через Mastercard Agent Pay. Джерело: Mastercard

Що ШІ вже робить в українських банках

Поки дискусії про повністю автономний банкінг тривають, українські банки використовують ШІ у цілком практичних завданнях. Причому не лише у спілкуванні з клієнтами.

Один із найпомітніших напрямів – персоналізація. ПриватБанк використовує моделі машинного навчання та великі мовні моделі, щоб аналізувати трансакційну поведінку клієнтів і підбирати для них пропозиції.

За словами Мусієнка, у банку 18 млн клієнтів, а програмою лояльності користуються 9 млн. Близько 90% пропозицій у ній уже гіперперсоналізовані. Він наводить приклад клієнта, який спочатку скептично ставився до персональних пропозицій, але згодом помітив, що банк пропонує йому кешбек саме в тих магазинах, де він регулярно купує товари. За рік клієнт накопичив 19 тис. грн.

Інший приклад – підписки на послуги. Аналізуючи трансакції, банк побачив, що клієнти часто витрачають гроші на продукти та пальне. Тому домовився з мережею «Сільпо» та мережею АЗК WOG про спеціальні пропозиції для користувачів банківських продуктів.

Sense Bank також використовує ШІ для персональних пропозицій, підписок та інших завдань. «Застосовуємо штучний інтелект в аналізі кредитоспроможності. Наприклад, коли визначаємо кредитний ліміт, враховуємо не лише доходи клієнта, а і його витрати. Це дає змогу краще оцінити фінансову поведінку та платоспроможність», – розповідає Інна Тютюн.

Ще один напрям – обробка документів. ШІ допомагає банку аналізувати кредитні заявки, перевіряти виконання умов кредитних договорів. Також його використовують для аналізу судових рішень, які надходять до банку.

У Sense Bank є і приклад, який стосується клієнтського досвіду. У червні 2026 року банк запустив функцію автоматичного зчитування реквізитів із рахунків-фактур. Клієнту достатньо зісканувати документ у застосунку, після чого ШІ розпізнає дані та заповнює платіжні реквізити. «Здавалося б, простий кейс, який лежить на поверхні. Але він дозволив збільшити оборот у тих напрямах, де ми отримуємо комісійний дохід. Ми бачимо приріст комісійного доходу приблизно на 10%», – каже Тютюн.

ШІ також перебирає частину внутрішньої роботи банків. У Райффайзен Банку створили AI-портал, який уже використовує понад половина працівників. На цій платформі можна створювати агентів для виконання окремих завдань.

Банк зацифрував три ролі в процесах розробки програмного забезпечення: аналітика, архітектора та розробника. «Я вірю в agentic AI. Вважаю, що це дасть нам чотириразове підвищення продуктивності та щонайменше скоротить команду вдвічі», – пояснює Стракожева.

У Радабанку ШІ вже використовують для онбордингу клієнтів і роботи з вхідною кореспонденцією. За словами заступника голови правління з цифрової трансформації Дмитра Старостенка, зараз 70% процесу онбордингу покрито ШІ, а вхідні звернення система обробляє повністю.

Банк також використовує AI-агентів у розробці мобільного застосунку RB24. ШІ виконує значну частину дизайнерської роботи, втім люди перевіряють результат. У проєкті «Цифровий розробник» штучний інтелект залучений до всього циклу створення програмного продукту – від бізнес-аналізу до тестування та написання коду.

«Для нас, як для невеликого банку, впровадження ШІ – уже панацея. Розуміємо, що з тим зростанням витрат, які йдуть, просто не витримаємо, якщо не приєднаємо до роботи ШІ», – каже Старостенко.

В Укрексімбанку пішли шляхом створення внутрішніх інструментів для працівників. За словами члена правління Максима Земляного, співробітникам надали доступ до двох ШI-інструментів. Один із них – власний агент банку, який шукає відповіді в документах і внутрішніх джерелах. Спочатку найбільшою проблемою стала якість даних і визначення того, до яких документів можна надати доступ. Тепер, за словами Земляного, агент у деяких завданнях дає точніші відповіді, ніж працівники, оскільки спирається на конкретні документи, а не на розуміння або адаптацію фактів співробітниками.

Другий інструмент допомагає аналізувати кредитні заявки: перевіряти звітність, знаходити помилки та нетипові взаємозв'язки між показниками. Однак повністю передавати ухвалення рішень штучному інтелекту в банку не збираються.

«З погляду аналізу інформації він може бути помічником. Але рішення має залишатися за людиною. Наприклад, один зі співробітників створив агента для оцінки сільськогосподарської техніки й автомобілів. Агент шукає пропозиції на сайтах, аналізує ціни та визначає ринковий діапазон. Це спрощує роботу працівника, але остаточне рішення ухвалює людина», – пояснює Земляний.

Чи скоро ШІ самостійно оплачуватиме покупки

Наступний крок – агентські платежі. Це модель, за якої людина не шукає товар самостійно, не переходить на сайт магазину й не заповнює платіжну форму. Вона дає агенту завдання: наприклад, знайти потрібний товар за визначеними параметрами, порівняти ціни та купити його в межах встановленого бюджету. Агент виконує пошук, обирає пропозицію та ініціює оплату.

До цього рухаються найбільші платіжні системи. Visa розвиває платформу Intelligent Commerce, яка передбачає спеціальні платіжні токени для AI-агентів, автентифікацію та контроль відповідності платежу інструкціям користувача. Mastercard запустила Agent Pay та власну систему довіри до агентських трансакцій.

У липні 2026 року Visa повідомила про проведення реальних агентських покупок у Європі. Агенти шукали товари, обирали їх та здійснювали покупки на сайтах магазинів за інструкціями власників карток. У вересні Mastercard оголосила про розширення Agent Pay, додавши інструменти перевірки особи агента, його намірів та ризиків шахрайства.

Це вже не лише демонстрації технологічних можливостей. Visa також запустила з компаніями BILL і Billtrust пілот, у межах якого AI-агенти можуть самостійно проводити погоджені платежі за рахунками між компаніями.

Українські банки теж експериментують із цією моделлю. ПриватБанк влітку нинішнього року провів тестову трансакцію разом із Mastercard, яку повністю виконав AI-агент. «Технологічно ми готові до впровадження агентів, які можуть виконувати всі операції за клієнтів. Але поки що не готові повністю передати їм ці функції. По-перше, є регуляторні обмеження, по-друге – питання безпеки клієнтів. Ми тестуємо технологію, обговорюємо з регуляторами, як її можна імплементувати», – розповідає Дмитро Мусієнко.

У Sense Bank вважають, що перехід до агентських платежів відбудеться досить швидко. Інна Тютюн впевнена: українці, які звикли до високого рівня цифрових послуг, охоче випробовуватимуть нові можливості.

«На першому етапі, можливо, буде правильно, щоб людина підтверджувала те, що робить ШІ. Але цей етап швидко мине. Коли клієнт зрозуміє, що за допомогою агента може легко оплачувати комунальні послуги та виконувати інші операції, він захоче користуватися цим і надалі. Я думаю, що це питання місяців, а не років», – прогнозує Інна Тютюн.

Мусієнко погоджується, що майбутнє за агентним банкінгом і називає ще одну причину, чому Україні варто рухатися в цьому напрямку, – безбар'єрність. Після завершення війни багато ветеранів, демобілізованих військових і людей з інвалідністю потребуватимуть зручнішого доступу до фінансових послуг. Агент, який може голосом або текстом зрозуміти запит людини й виконати необхідні дії, потенційно зробить банкінг доступнішим.

«Тільки завдяки agentic AI ветерани, люди з інвалідністю зможуть отримати швидкий і зрозумілий доступ до банкінгу. Думаю, це перспектива трьох-п'яти років», – вважає топ ПриватБанку.


Ілюстрація роботи сервісу Visa Agentic Directory, який допомагає забезпечити довіру між ШІ-агентами та продавцями. Джерело: Visa

Що може загальмувати ШІ в банках

Попри швидкий розвиток технологій, банки не можуть просто під'єднати AI-агента до своїх систем і дозволити йому працювати. Для цього потрібна інфраструктура, яка формувалася десятиліттями.

Одна з проблем – застаріле програмне забезпечення. У великих банках одночасно працюють системи різних поколінь, які не завжди легко інтегрувати між собою.

«Якщо немає підготовленої інфраструктури, правильно налаштованих API та якісно зібраних даних, яким ми довіряємо, то довіряти результатам роботи агента буде неможливо», – пояснює Юлія Стракожева з Райффайзен Банку.

Тому перед впровадженням ШІ банкам доводиться наводити лад у власних даних: визначати, де вони зберігаються, хто має до них доступ, які документи можна використовувати та наскільки інформація актуальна.

«Якщо процеси в банку не цифровізовані – забудьте про ШІ. Якщо немає нормальних даних, управління ними та доступу до них – те саме», – каже Максим Земляний з Укрексімбанку.

Для державного банку є й додаткові обмеження. Укрексімбанк працює з інформацією, що становить державну таємницю, тому має особливо ретельно контролювати, до яких даних отримують доступ моделі.

Банк також не ризикує залежати від одного постачальника технологій – так званого vendor lock-in. Частину рішень він розгортає на власній інфраструктурі, частину – у хмарі, зокрема використовує сервіси AWS. За словами Земляного, перехід з однієї версії моделі на іншу може коштувати значних грошей, тому ці витрати потрібно заздалегідь враховувати в бюджеті.

Є й ризик, який не можна усунути лише якісною інфраструктурою, – галюцинації самого ШІ. Моделі можуть вигадувати факти, неправильно інтерпретувати документи або давати впевнені, але некоректні відповіді.

Земляний наводить показовий приклад: перед конференцією він перевірив, що штучний інтелект знає про його банк, і виявив, що система приписала Укрексімбанку успішне використання ШІ-інструментів, які насправді не були достатньо імплементовані й не застосовувалися так, як стверджувала модель.

«Ти можеш налаштовувати агента, поліпшувати якість відповідей, але все одно не завжди отримуватимеш коректні дані», – зауважує він.

Окрема проблема – безпека. Йдеться не тільки про зовнішні кібератаки, а й про те, як самі працівники користуються ШІ. Наприклад, співробітник може скопіювати конфіденційний документ у зовнішній сервіс, не замислюючись, куди потрапляє ця інформація.

В Укрексімбанку заборонено використовувати зовнішні рішення у внутрішній мережі. Проте, як визнає Земляний, повністю контролювати поведінку працівників складно: частина з них може звертатися до таких сервісів із власних телефонів.

У Райффайзен Банку безпеку також розглядають не лише як відповідальність IT-департаменту. «Ми живемо в небезпечному середовищі, де є фішинг та інші загрози. Але безпека – це скіл, це не функція окремого департаменту. Агент, який вийшов за межі завдання та пішов досліджувати інше середовище, – не проблема безпеки, це проблема алгоритму. Ми настільки захищені, наскільки люди, які працюють у наших процесах, розуміють, що таке безпека», – каже Стракожева.

За її словами, у банку задокументовано понад 140 IT-ризиків, які постійно моніторять. Найслабшою ланкою залишається людина, яка працює за комп'ютером і може не дотримуватися правил безпеки.

Наслідки технічних проблем у цифровій інфраструктурі нещодавно відчули й клієнти американських банків. 16 листопада через програмну помилку в системі JPMorgan Chase затримувалися трансакції та виникли проблеми з доступом до онлайн-сервісів.

Під час приборкування збою виявили парадокс: ШІ допомагає швидше знаходити вразливості в програмному забезпеченні, але прискорення цього процесу створює нові ризики для стабільності систем. Компанії змушені оперативніше випускати та встановлювати виправлення. Але, якщо поспішати з оновленнями критичних систем і недостатньо їх тестувати, самі виправлення можуть спричинити збій.

Чи забере ШІ роботу в банківських працівників

Якщо штучний інтелект уже може аналізувати кредитні заявки, обробляти документи, створювати дизайн і писати програмний код, виникає логічне запитання: чи означає це, що банкам знадобиться менше працівників.

Представники банків, що брали участь у дискусії, не очікують масових звільнень через ШІ. Натомість вони говорять про перерозподіл роботи та зміну ролей.

У Sense Bank, наприклад, автоматизація дала змогу скоротити на 50–70% час виконання окремих операційних завдань. За словами Інни Тютюн, банк має близько 143 автоматизованих процесів. Вивільнений людський ресурс не скорочували, а переводили на інші завдання.

«Це не означає, що ми звільнили певну кількість людей завдяки штучному інтелекту. Ми перенаправили працівників на інші процеси. Вони можуть займатися не стандартною механічною роботою, а складнішими завданнями, які потребують творчої уваги та розуміння потреб клієнта», – пояснює Інна Тютюн.

Вона очікує, що зміниться й робота банківських менеджерів. Замість звичайного продажу продуктів вони більше працюватимуть як фінансові консультанти, допомагаючи клієнтам обирати послуги та рішення.

У Радабанку схоже бачення майбутнього: фахівці мають стати наглядачами й координаторами AI-агентів. Банк запускає проєкт «Цифровий працівник». Його ідея – створити цифрову копію кожного співробітника, описати його навички та визначити, у яких процесах їх можна застосовувати. У такий спосіб банк хоче ефективніше розподіляти завдання між людьми та цифровими агентами.

«Виконавці стануть оркестраторами. Вони будуть стояти над процесами, стежити за агентами, контролювати їх, запускати й координувати. Думаю, що за три роки одним із головних професійних умінь буде здатність зібрати різних агентів так, щоб вони могли виконувати певні процеси», – прогнозує Дмитро Старостенко.

Схожий підхід – і в прогнозах міжнародних дослідників. У McKinsey вважають, у разі сценарію помірного поширення агентного ШІ банки можуть скоротити витрати на 15–20%. Хоча дослідники застерігають: результат залежатиме не лише від технологій, а й від готовності банків змінювати бізнес-процеси та від того, наскільки активно клієнти користуватимуться AI-агентами.

Отже, найближча перспектива банківського ШІ – не повністю автоматизовані установи без людей. Швидше, це банки, де дедалі більше рутинних завдань виконуватимуть агенти, а працівники контролюватимуть їхню роботу, ухвалюватимуть рішення та займатимуться складнішими питаннями клієнтів.

Але для цього банкам доведеться розв'язати не лише технологічні проблеми. Потрібно буде переконати клієнтів, що штучному інтелекту можна довірити не тільки пошук вигідного кешбеку, а й доступ до власних грошей.

Відкрити повну версію на Mind