«Гра престолів» уже не та: аналіз VII сезону
Три головних розчарування в найпопулярнішому високобюджетному серіалі
Перехопивши в письменника Джорджа Мартіна контроль над сюжетом фентезійної саги, продюсери телесеріалу «Гра престолів» Девід Беніофф і Деніел Бретт Уайсс змінили правила гри у вигаданому світі Вестеросу – пожертвували реалізмом заради підвищення ефективності, поміняли характери головних героїв, щоб приголомшити глядачів їхніми несподіваними вчинками, і перестали умертвляти улюблених персонажів.
Рейтинги телесеріалу «Гра Престолів» продовжують бити рекорди. Фінальну 79-хвилинну серію сьомого сезону, що вийшла минулої неділі на каналі НВО, переглянули 12,1 млн осіб. Це на 19% більше, ніж у липні зібрала біля телевізорів перша серія (10,1 млн осіб), і на 36% більше, ніж було в останнього епізоду минулорічного шостого сезону (8,9 млн глядачів).
Аудиторію притягують до екранів масштабні батальні сцени, в яких вогнедишні дракони спалюють наземні війська, подібно до того, як американські винищувачі F-16 скидали напалм на в'єтнамських солдатів.
Сценаристам вдалося закрутити сюжет сьомого сезону так, що кожний наступний епізод сприймається як запаморочлива ескалація попередніх подій. Багато сюрпризів для глядачів – особливо «сльозовичавлююча» загибель і перетворення на зомбі одного з драконів, холоднокровне перерізування малолітньою Ар'єю горла Петиру Бейлишу, розквітаючий любовний роман між Дейєнеріс і Джоном Сноу та їхнє близке рідство, що виплило назовні, – продумані з явним розрахунком на те, щоб шокувати публіку і максимізувати обговорення цих сюжетних поворотів у соцмережах. Шоу вийшло таким всепоглинаючим і обговорюваним, що в США прем'єри всіх семи епізодів нинішнього сезону «Гри Престолів» ставали головними подіями на телебаченні та затьмарювали всі інші передачі.
Однак передостанній сьомий сезон став серйозним розчаруванням для тих його прихильників, які цінували логічність і цілісність оповіді. Дороговказною зіркою для перших п'яти сезонів «Гри Престолів» служив сюжет незавершеного циклу романів «Пісня льоду і полум'я», продуманий до дрібниць письменником-новелістом Джорджем Мартіном. Однак серіал пішов у відрив, і сюжет сьомого сезону став буяти нелогічностями і розгубив книжкову глибину.
Генії-маніпулятори, кожне слово яких в книзі наближало їх до заповітної мети, у серіалі перетворилися на дрібних шахраїв-невдах. Величезні відстані, які герої довго і наполегливо долали протягом шести сезонів, у сьомому раптом перестали створювати перешкоди – світ Вестеросу раптово перетворився на карту з комп'ютерних ігор, напхану телепортами для швидкого переміщення. А претенденти на Залізний трон заради посилення драматизму почали приймати рішення, невластиві тим характерам, які для них сформував Мартін.
Mind пропонує розглянути найбільш дратівливі зміни в «Грі Престолів», що заважають фанатам серіалу насолоджуватися битвами драконів і захоплюватися витонченістю політичних інтриг.
Смерті стали безглуздими
До недавнього часу головною фішкою серіалу були змови, значимість яких підкреслювалася загибеллю головних героїв. Коли весь перший сезон глядачі вболівали за Неда Старка, і в фіналі йому відтяли голову, люди дивилися на це дійство з відвислими щелепами. Це був розрив шаблонів. Глядачі були переконані, що головного героя не можна вбивати, і коли це відбувалося, у них виникало шокове усвідомлення того, що добро не завжди перемагає.
У наступних сезонах основні претенденти на Залізний трон, такі як Ренлі Баратеон і Робб Старк, продовжували гинути таким самим жахливим, несправедливим і непередбачуваним чином.
«Смерті – це те, що робило «Ігри» великими, і це те, що ми втратили, – пише видання Screen Rant. – З перспективи сьомого сезону смерті Неда або Роба виглядають малозначущими. Ми дізналися, що вони зовсім не були головними фігурами, а служили елементами однієї цілісної групи, центрованої на Джона і Дейєнеріс».
Останнім убивством головного героя стала страта Джона Сноу в фіналі п'ятого сезону, і вона виявилася фальшивкою, бо герою повернули життя двома епізодами пізніше. Вже понад два роки з моменту загибелі Станніса ніхто із значущих персонажів серіалу не гинув.
До кінця сьомого сезону герої почали демонструвати дива живучості. В одній із серій двоє уникли смерті, перепливши озеро у важких обладунках, які в реальному світі потягнули б їх на дно. У шостому епізоді відразу сім видних персонажів відправилися за стіну виконувати самовбивчу місію, і лише один найменш впізнаваний і важливий з них загинув. Джон Сноу був на волосині від смерті та вижив п'ять разів – його ледь не розчавили в «Битві Бастардо», двічі його оточували зомбі, він ледве не потонув у крижаній воді. І, на думку критиків, ці дивовижні порятунки головних героїв позбавляють «Гру Престолів» статусу серйозного серіалу для дорослих та наближають до звичайного фентезійного екшену для дитячої аудиторії.
Порушення законів простору і часу
За твердженням кінокритиків, навіть коли йдеться про переміщення вигаданих персонажів у вигаданому світі, глядачі хочуть бачити правдоподібну швидкість.
Щоб звести один з одним ключових персонажів з різних королівств і прискорити розвиток подій, у сьомому сезоні допущено безліч просторово-часових порушень. Джейме Ланністер з Королівської Гавані прямо переходить у замок Тіреллів у Хайгардені та повертається назад, а Джон Сноу курсує туди-сюди з Вінтерфелла на Драконів Камінь. Чемпіоном прискорень, мабуть, можна вважати сера Джораха Мормонта, який не тільки показується у віддалених один від одного королівствах, але і незрозумілим чином перескакує з континенту на континент.
У шостій серії «За Стіною» сценаристи вийшли за всі грані розумного. Після того як загін мисливців на зомбі Джона Сноу потрапляє в пастку, Джендрі робить швидкісний забіг назад до стіни, після чого ворон летить на південь з посланням для Дейєнеріс, перетинає приблизно половину континенту до острова Драконів Камінь, передає Буренародженій «естафету», і вона верхи на драконі встигає прибути назад на північ, щоб врятувати Джона і його загін.
Навіть уявивши, що ворони і дракони у Вестеросі можуть літати зі швидкістю найшвидшої реальної птиці – чорного стрижа (150 км/год), багатьом глядачам досить складно позбутися від болісних сумнівів у здійсненності таких перельотів за той короткий час, поки загін Джона Сноу може витримувати оборону. Ламаючи вкорінене в головах глядачів переконання в тому, що для подолання великих відстаней потрібно більше часу, шоураннери Беніофф і Уайсс змушують замислитися про те, що весь світ Вестеросу – фальшивка. І це негативно позначається на здатності людей співчувати і співпереживати персонажам драми.
Нелогічність поведінки сестер Старк
Як пише видання The Wrap, ніщо так не порушує зв'язність «Гри Престолів», як сюжет про повернення Ар'ї до Вінтерфеллу. Між двома юними сестрами Старк розгорається міжусобиця, але в підсумку вони спільно викривають і карають розпалювача, який, як здавалося глядачам, успішно ними маніпулював.
Ар'я Старк
«Якщо Ар’я, що постала перед Сансою у фінальній сцені, – це абсолютно не та Ар’я, за якою ми спостерігали протягом усіх семи сезонів, то як же ми можемо відчути, наскільки потужною ця сцена повинна бути?» – дивуються критики.
Як стверджує The Wrap, щоб створити ефектну фінальну сцену страти Петира Бейлиша, сценаристи «підім'яли» під неї характери персонажів. Ар’я і Санса поводяться дуже дивно. В жодному кадрі серіалу не було ані найменшого натяку на те, що Санса діє спільно з Ар’єю і Браном чи здогадується про нечисту гру Бейліша. Не було жодної ознаки, що у Санси з'явилися сумніви в тому, що Мізинець розповідає правду про Ар'ю. Навпаки, ми спостерігаємо, як вона щиро вірить своєму колишньому покровителю. Але вже в наступній сцені Санса кидає в обличчя Бейлішу звинувачення у вбивстві та зраді.
Вчинки молодшої сестри нелогічні настільки, що викликають підозру в шизофренії. Перед приходом Ар’ї в Вінтерфелл були показані сцени, що розкривають її характер. Під час обіду з солдатами Ланістерів вона виявляє сердечність і показує глядачам, що не стала байдужим і безликим кілером. А зустріч Ар’ї в лісі з лютоволком, що знайшов собі нову сім'ю – зграю, змушує її замислитися про возз'єднання зі своїми братами і сестрами. Проте в другій половині сезону поведінка Ар’ї повністю суперечить її попереднім вчинкам. Вона ніяк не може зрозуміти свою сестру Сансу. І це після того, як протягом декількох сезонів у місті Браавосі Ар’я вчилася набувати вигляду інших людей.
За визнанням сценаристів, вони ставили за мету створити в стосунках між Сансою і Ар’єю напругу, щоб всі повірили, ніби сестри Старк можуть повбивати одна одну. У результаті для осмислення фінальної сцени глядачам необхідно зібрати в голові відсутні пазли – самотужки здогадатися, як Санса могла дізнатися про зраду Бейліша і чому так дивно поводилася Ар’я. Будучи змушені вирішувати логічну головоломку і знаючи персонажів, глядачі намагаються зіставити властиву їм поведінку з фіналом. А це зробити не виходить, бо під час написання сценарію автори конструювали свій логічний пазл – підганяли поведінку персонажів під шокуючу кінцівку.
Санса Старк