Прем'єри тижня: «Баррі Сіл: Король контрабанди» та «Вотерґейт: падіння Білого дому»
Екшен про агента ЦРУ, що підробляв контрабандистом, і трилер про замдиректора ФБР, який пожертвував сім'єю, кар'єрою і свободою заради правди
«Баррі Сіл: Король контрабанди»
Сюжет. Баррі Сіл працював пілотом на чартерних авіалініях. Робота була не надто цікава, однак приносила гроші: історія відбувалася наприкінці 1970-х, і це був час, коли можна було непогано заробити на контрабанді кубинських сигар. Одного дня агент ЦРУ Шафер спіймав на цьому Баррі і запропонував угоду: темні справи пілота лишаться таємницею, а за це Баррі працюватиме на секретні служби. Йому треба буде літати над кількома латиноамериканськими країнами і робити фото. Баррі погодився, та робота виявилася більш небезпечною, ніж він думав, і не надто добре оплачуваною. Тому коли на нього вийшли колумбійські наркобарони, він вирішив, що зможе суміщати декілька робіт. Це йому і справді вдалося, однак історія його життя і роботи щороку ставала небезпечнішою і заплутанішою.
В українському прокаті: з 12 жовтня
Бюджет: $50 млн
Бокс-офіс: $100,3 млн
Бекграунд. Стрічка базується на реальній біографії Баррі Сіла – колишнього комерційного пілота, який працював на ЦРУ в 1970-х, був найбільшим контрабандистом у Медеїнському картелі в 1980-х, а трохи пізніше співпрацював з американським урядом.
«Він любив свою роботу і свою сім'ю, і був тим, хто просто хотів пригод. І зрештою його життя було нібито здійсненням мрій, він жив за межами загальноприйнятих правил», – описує Том Круз, який зіграв Баррі Сіла, свого героя. Усі польоти у фільмі зняті без комп'ютерної графіки, Круз сам пілотував.
Режисером виступив майстер екшенів Даг Ліман, який, серед іншого, зняв «Ідентифікацію Борна» (2002) та «Містер і місіс Сміт» (2005). У новій стрічці йому вдалося поєднати екшен (життя як реального, так і кіношного Баррі справді було видовищним) з психологізмом, і водночас за допомогою антуражу, саундтреку та документальних кадрів намалювати портрет епохи.
Вам сподобається, якщо: ви любите кримінальні історії із закрученим сюжетом і значною долею гострого гумору. У стрічці «Баррі Сіл» до цього додаються ще документальні кадри або стилізовані під такі.
Вам не сподобається, якщо: вам не подобається Том Круз, кого б він не грав. Хоча харизматичний і дещо ексцентричний Баррі Сіл вдався йому блискуче.
Головна причина подивитися: переконатися, що життя на межі – це захопливо, однак добром не закінчується.
«Вотерґейт: падіння Білого дому»
Сюжет. Десь за півроку до президентських виборів у США, в 1972-му, п'ятеро невідомих встановили жучки у штабі демократів – «Вотерґейт». Досить швидко їх знайшли та заарештували: з'ясувалося, що всі – колишні агенти ЦРУ. ФБР почало розслідування, однак Білий дім на чолі з Ричардом Ніксоном, який планував бути обраним на другий термін, блокували його і намагалися зам'яти скандал. Але заступник директора ФБР Марк Фелт вирішив чинити опір адміністрації президента і таємно злив усю інформацію журналістам. Преса дала йому прізвисько «Глибока глотка», а Ніксон, який переміг на виборах, внаслідок Вотерґейтського скандалу пішов у відставку.
В українському прокаті: з 12 жовтня
Бюджет: не розголошується
Бокс-офіс: $105 477
Бекграунд. Колишній журналіст, а нині – сценарист та режисер Пітер Ландесман почав працювати над «Вотерґейтом» понад 10 років тому. Тоді якраз вийшла автобіографія Марка Фелта, колишнього агента ФБР, у якій він зізнався, що був тією самою «Глибокою глоткою». Власне, стрічка базується на книзі, тому в центрі сюжету – не так Вотерґейтский скандал, як роль у ньому Фелта, а також його характер і стосунки з дружиною та донькою. Головну роль у політичній драмі зіграв Ліам Ніссон. Роль дружини Фелта Одрі виконала Дайан Лейн. Втім, як зізнався режисер, велику частину її гри довелося вирізати, щоб вписатися у хронометраж. Прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі в Торонто на початку вересня.
Вам сподобається, якщо: ви любите історично-політичні розмовні драми. «Вотерґейт: падіння Білого дому» базується виключно на діалогах та сильній акторській грі.
Вам не сподобається, якщо: ви не дуже добре знаєте історію США – без цього знання зрозуміти сюжет стрічки досить важко. А від історичних біографічних фільмів чекаєте ефектних костюмів та мелодраматичних сюжетів – ані першого, ані другого у фільмі практично немає.
Головна причина подивитися: побачити, як працювали секретні агенти у часи, коли не було інтернету.