Сюжет. Коли Тоні Гардінг було чотири роки, мати – жорстока жінка зі складним характером – привела її на каток. Дівчинка дуже швидко стає однією з найкращих фігуристок країни, однак на дорослих змаганнях їй занижуть бали – через погану репутацію. З цим у Тоні не дуже: сім'я неповна, бо батько пішов, і небагата: мати працює офіціанткою і всі гроші витрачає на спортивну кар'єру доньки. Сама Тоня поводиться не надто чемно, а у 15 знайомиться з хлопцем, за якого дуже швидко виходить заміж. Звичною манерою спілкування для неї з дитинства є насилля, фізичне і психологічне, і після заміжжя нічого не змінюється.
Тим часом кар'єра Тоні йде вгору: вона стає першою жінкою, яка виконує потрійний аксель – дуже складний стрибок. У відборі до Олімпіади 1994 року вона має всі шанси увійти до збірної. Однак на перешкоді стає скандал: на Ненсі Керріган, найближчу конкурентку і колишню подругу Тоні, нападає невідомий і ламає їй ноги. Напад став результатом невдалих інтриг чоловіка Тоні, який хотів допомогти дружині, натомість – лише зашкодив, бо скандал ставить під загрозу всю кар'єру фігуристки.
В українському прокаті: з 8 лютого
Бюджет: $11 млн
Бокс-офіс: $27,1 млн
Бекґраунд. Кілька років тому сценарист Стівен Роджерс подивився документальний фільм про фігурне катання. У стрічці згадувалася історія Тоні Гардінг – і Роджерс зацікавився нею. Він провів окремі інтерв'ю зі спортсменкою та її колишнім чоловіком і зрозумів, що кожен з них пам'ятає історію нападу на Ненсі Керріган інакше. Саме на цьому Роджерс і вирішив побудувати свою драму.
Головну роль у картині зіграла Марго Роббі, яка також виступила співпродюсеркою. Історія її одразу захопила, однак лише дочитавши сценарій до кінця, Роббі зрозуміла, що «Я, Тоня» базується на реальних подіях. Акторка зустрічалася з Тонею Гардінг напередодні зйомок. А щоб достовірніше виглядати на ковзанах, тренувалася чотири місяці.
Світова прем'єра стрічки відбулася у вересні минулого року на кінофестивалі в Торонто. Фільм отримав три номінації на «Оскар»: Марго Роббі претендує на звання найкращої акторки, Елісон Дженні, що грає матір Тоні, змагається у категорії «Найкраща акторка другого плану», ще одна номінація – за монтаж.
Вам сподобається, якщо: ви любите байопіки, які не завжди є компліментарними до героя, а також цінуєте, коли в жорсткій драмі знаходиться місце чорному гумору.
Вам не сподобається, якщо: ви переконані, що про спорт доцільно знімати класичні спортивні драми, а не біографічні трагікомедії.
Головна причина подивитися: замислитися над тим, як на доросле життя людини впливає її дитинство і батьки.