Сюжет. Драма «З божої волі» заснована на історії римо-католицького священика Бернарда Прейна, якого звинуватили в педофілії в період з 1986 по 1991 рік. Головний герой фільму – 40-річний житель Ліона Олександр – дізнається, що священик, який домагався його в дитячому віці, продовжує працювати в церкві. Він об'єднується з двома іншими його жертвами, щоб домогтися відсторонення священика.
В українському прокаті: з 18 квітня.
Бекґраунд. Нова робота Франсуа Озона, драма «З божої волі» – володар Гран-прі Берлінського кінофестивалю. Фільм зачіпає події, що мали місце в реальності, і знятий по гарячих слідах: зараз у Франції тривають суди над обвинуваченими в розбещенні малолітніх у католицькій церкві.
Спочатку режисер планував створити документальний фільм. Основа сюжету – релігійні та навколорелігійні скандали, які нещодавно струснули французький інформпростір. У 2016 році священику Бернарду Прейну висунули звинувачення в домаганнях до більш ніж 80 хлопчиків. Про злочини знали вищі церковні чини: так, обвинувальний вирок вже винесено кардиналу Барбарену за багаторічне мовчання про насильство у французькій католицькій церкві. Під час підготовки сценарію режисер зустрічався з прототипами своїх героїв. «Я був зворушений їхньою хоробрістю. Багато хто з них вже дали свідчення в суді і дуже втомилися від уваги преси. Тоді я остаточно вирішив знімати художній фільм», – зазначив згодом Озон.
Головні ролі у фільмі виконали Мельвіль Пупо («Лоранс у будь-якому випадку»), Дені Меноше («Безславні виродки») та Сванн Арло («Анонімні романтики»).
Преса порівнює стрічку із драмою «У центрі уваги», яка розповідала про аналогічний випадок у Бостоні та була удостоєна премії «Оскар» за найкращий фільм. Озон не приховує впливу цього кінотвору: так, в одній зі сцен «З божої волі» можна побачити постер фільму Тома МакКарті.
Франсуа Озон – один із головних французьких режисерів сучасності, дворазовий номінант на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю і володар премій Берлінале та Сан-Себастьяна.
Стрічки Озона дуже різняться як за тематикою, так і за подачею. Наприклад, «Франц» (2016) – чорно-білий фільм про німкеню Анну, яка після закінчення Першої світової війни щодня приходить на могилу свого нареченого Франца, який загинув у Франції. Одного разу вона зустрічає там француза Адріена, який теж приніс квіти на могилу її коханого.
«Басейн» (2003) із Шарлоттою Ремплінг у головній ролі – психологічна драма про письменницю, яка оселилася в будинку свого видавця у період міжсезоння, щоб писати новий роман, але зустріч з донькою господаря вносить корективи у плани головної героїні.
«8 жінок» (2001) – комедійно-детективний мюзикл за участі Катрін Денев, Ізабель Юппер та Фанні Ардан.
Передостання режисерська робота Франсуа Озона під назвою «Подвійний коханець» (2017) – еротично-драматичний трилер. За сюжетом, головна героїня ходить на прийом до психотерапевта, щоб вилікуватися від депресії. Через деякий час вона закохується у лікаря і переїжджає до нього, однак в останнього також є свої секрети.
Світова прем'єра «З божої волі» відбулася в рамках конкурсної програми Берлінського кінофестивалю, де фільм отримав Гран-прі журі. В Україні стрічку вперше продемонстрували на фестивалі допрем'єрних показів «Французької весни».
Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити історію про те, чого коштує наважитися піти проти системи, що існує віками. Але, об’єднавши зусилля, отримати певні зрушення.
Вам не сподобається, якщо: вам не до вподоби історії про психологічне насилля, і в кіно ви радше шукаєте розваги.
Головна причина подивитися: зробити власні висновки щодо того, де проходить межа між вірою, релігійністю та мораллю.