Прем’єра тижня: «Анна»
Чим може зацікавити глядача нова стрічка Люка Бессона
Сюжет. Молода модель з Росії Анна Полятова зберігає таємниці, які дозволяють їй стати дуже вправною найманою вбивцею. Головна героїня не лише неймовірно розумна і схильна до авантюр, але і смертельно небезпечна. З неї зробили ідеальну «машину зі знищення», але глибоко всередині їй самотньо, вона розлючена і бореться за свободу у світі, що, здається, не приймає її. Анна прожила багато життів – на вулиці, на модельному подіумі, в амплуа агента і подвійного агента. Та вона ніколи не могла собі дозволити мріяти про власне майбутнє – саме тому вона прагне свободи.
В українському прокаті: з 18 липня.
У ролях: Кілліан Мерфі, Люк Еванс, Хелен Міррен і Саша Лусс.
Бекґраунд. Головну роль у фільмі виконала Саша Лусс, в якій Бессон побачив не лише невинність і вразливість, властиві його героїні, а й неймовірну силу волі, яка вигідно контрастує з її зовнішністю. З огляду на божевільну динаміку фільму, Лусс довелося докласти чимало зусиль, щоби відтворити спокусливий і підступний образ, що нагадує класичних фатальних красунь. Більш того: вона прагнула показати сучасну жінку, яка відмовляється належати будь-кому, крім себе самої.
27-річна російська супермодель працювала з такими брендами, як Chanel, Dior і Lagerfeld, а в кінематографі дебютувала в епізодичній ролі у фільмі Бессона «Валеріан та місто тисячі планет».
Лусс зізнається, що їй відразу сподобалося амплуа Анни: імпонувало те, як КДБ-новачок наполегливо пробивається через жахливий хаос до поставленої мети. «Анна підкупила мене тим, що могла бути і вибуховою, і холодною, як лід», – розповідає виконавиця головної ролі.
Фільм «Анна» за сюжетом та стилем подачі дещо нагадує стрічки «Червоний горобець» (2018) із Дженніфер Лоуренс у ролі агентки секретної служби та «Атомну блондинку» (2017) із Шарліз Терон у ролі сексуальної шпигунки, яка легко справляється із десятком набагато сильніших за неї чоловіків. Це водночас викликає усмішку і нагадує про те, що кіно – якраз той світ, де можна помріяти, і де добро перемагає зло.
«Анна» – далеко не перша стрічка Люка Бессона, в якій він героїзує жінок – ця тема червоною лінією проходить усім кінорежисерським доробком француза. Наприклад, у таких фільмах, як «Нікіта» (1990), «П'ятий елемент» (1997), «Жанна д'Арк» (1999) та «Люсі» (2014).
Вам сподобається, якщо: ви фанатієте від стрічок Бессона і скучили за його екшенами із фірмовими атрибутами «дискотека – наркотики – фріки – шпигунські пристрасті».
Вам не сподобається, якщо: ви дуже прискіпливо ставитеся до історичної достовірності у кіно – в «Анні» навіть не надто уважному глядачеві впаде в око те, що в СРСР не було персональних комп’ютерів; та якщо ви дивитеся фільми, щоб отримати порцію пригодницьких відчуттів, а також з іронією сприймаєте подібні «ляпи» і штампи (росіяни у фільми іноді розмовляють цитатами з Чехова та Достоєвського, а головна героїня порівнює своє життя із матрьошкою), тоді цей фільм вас не розчарує.
Головна причина подивитися: побачити гостросюжетний екшен-детектив із чорним гумором від співця жіночого героїзму Люка Бессона.