Загубитися в психоделії, дражливій та гіпнотичній музиці, досліджувати джерела натхнення наймолодшої власниці «Греммі», а також співпереживати іншим людям, ставлячи себе на їхнє місце. Про це та, звичайно ж, багато іншого – лютнева музична добірка Mind.
DJ Shadow – один з родоначальників жанру трип-хоп, учасник першого складу проекту UNKLE.
Our Pathetic Age (2019) – шостий студійний альбом DJ Shadow.
«Незважаючи на назву («Наше жалюгідне століття»), це обнадійливий, енергійний альбом; да, люди залежні й розгублені, вони роздратовані та збентежені, і незадоволені власними урядовими установами. Є пісні, які натхненні цією енергією. У деяких композиціях є спроба залікувати рану, а в інших – просто спостереження, а не вирішення проблем», – каже музикант.
Британці Coldplay оригінально підійшли до просування свого восьмого студійного альбому Everyday Life (2019): група оголосила трек-ліст у рекламних розділах декількох газет по всьому світу. Зокрема, у газеті North Wales Daily Post, де гітарист Джоні Бакленд «колись працював на канікулах». Пізніше деякі фанати стали отримувати машинописні замітки від музикантів поштою.
Фронтмен Кріс Мартін в одному з інтерв'ю розповів, що їх тур Head Full of Dreams став переломним моментом: «У нашому останньому турі було щось, що змусило мене говорити відкрито і не звертати уваги, якщо люди не згодні. Деякі пісні з альбому Everyday Life дуже особисті – про реальні речі в моєму житті. Деякі – про спроби співпереживати тому, що переживають інші люди, бо важливіше ставити себе на їх місце, ніж судити здалеку».
The National – американська інді-рок-група, яка за 20 років творчості створила імідж найпослідовнішої рок-групи країни, а також команди, чия пісня Fake Empire з альбому Boxer стала саундтреком передвиборчої кампанії президента Барака Обами.
I Am Easy to Find (2019) – восьмий студійний альбом The National з актрисою Алісією Вікандер на обкладинці, яка знялася в кліпі до композиції з альбому, а також у 26-хвилинному короткометражному фільмі You Had Your Soul With You.
Вікандер з групою об'єднують романтичні спогади: «Я була на концерті The National у Стокгольмі у 2007 році. Мені було близько 18 років, це було одне з перших побачень з хлопцем, який пізніше став моїм бойфрендом, і я включала їх альбоми вдома, бо хотіла справити на нього враження».
Smooth Big Cat (2019) – другий студійний альбом Стоуна під псевдонімом Dope Lemon у жанрі psychedelic rock. Моментами це повільний виток пияцтва, що затемнює кордони всіляких заборон, занепад, трохи лірики і легковажності.
В одному з інтерв'ю музикант розповідає: «Коли я пишу музику, це веде мене у світи, які я створюю». Стоун сподівається, що слухачі зможуть розділити з ним цей стан.
Dope Lemon любить зустрічатися зі своїми шанувальниками: «Стаючи старше, я починаю по-справжньому отримувати задоволення від різних боків роботи. Справа не завжди в музиці – це основний підсумок, але багато що з цього – просто показати себе і бути частиною світу, в якому знаходяться інші люди».
Білли Айліш – «дитина нульових», а також наймолодша володарка «Греммі» в історії. На 62-й щорічній музичній церемонії ця 18-річна американська співачка отримала статуетки за кращий поп-вокальний альбом, звання «Кращий новий виконавець», «Пісня року», «Альбом року» і «Запис року».
Альбом When We All Fall Asleep, Where Do We Go? (2019) очолив американський (Billboard 200) і британський (UK Albums Chart) хіт-паради, а сингл Bad Guy посів перше місце в Billboard Hot 100 (США). А Біллі стала першою людиною, народженою у XXI столітті, кому вдалося очолити Hot 100. Брат Айліш, Фіннеас О'Коннелл, продюсував цей альбом і став його співавтором.
І скільки б хейтери Айліш не говорили про її творчість, що це попса для підлітків, проте її дарк-поп зацікавив продюсерів 25-го фільму про Джеймса Бонда «Не час помирати», для якого Біллі виконає головну пісню.
З 8 років Айлиш співала в дитячому хорі, а в 11 років почала писати і виконувати власні пісні – як і її старший брат, у якого тоді вже була своя група The Slightlys.
Біллі провела дитячі роки на домашньому навчанні. Колись в підлітковому віці вона хотіла накласти на себе руки, але зупинили думки про рідних, після цього Айліш звернулася до психолога. Співачка страждає від синдрому Туретта – генетично зумовленого розладу центральної нервової системи.
«Мені потрібно відволіктися, щоб я не думала. Для мене це схоже на терапію. У мене дуже багато думок», – розповідає вона.