Прем’єри тижня: Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів-2021

Сюжет. Найбільший у світі інтерактивний Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів щорічно збирає заявки від режисерів усього світу та у вересні представляє чергову добірку фіналістів. Переможців визначає численна міжнародна аудиторія протягом одного тижня. 

Цьогоріч у програмі представлено 10 короткометражок – дуже різних за сюжетом та формою подачі. Як доволі любительських, так і дуже професійно знятих та змонтованих. 

Наприклад, відкриває фестиваль американська комедія під не дуже веселою назвою «Смерть від рукостискання». Долаючи обмеження, які принесла із собою пандемія COVID-19, талановитий підліток фільмує рідний Нью-Йорк. Стрічка стане справжнім зізнанням у любові до свого міста.

Хлопець зафільмував будні його родини в місті і те, як відвідування родичів в іншому штаті стає цілим випробуванням у новій реальності – з масками, рукавичками та соціальною дистанцією. 

Британська короткометражка «Крадійка» розповідає про те, як вустами дитини промовляє істина. Коли ми ще маленькі, то живемо щиро, не розуміємо ані справжньої трагедій свого часу, ані природу заздрощів до забезпечених людей, природу злості, як і те, чому «людина людині вовк».

«Погана прикмета» з Афганістану описує бідність майже на межі жебрацтва, коли не вистачає грошей на окуляри, щоб закінчити почату роботу й заробити на хліб. Замкнене коло, де жінка сама має прогодувати себе та двох дітей. 

Ще один британський короткий метр із, до речі, тим самим фірмовим британським гумором «Грубі» – про те, як гангстери намагаються вбити песика, який нібито задушив кішку боса мафії. Але все не так однозначно. Буде кілька курйозних моментів, і напруженість змінить нервовий сміх. 

Французька картина в жанрі фантастичної комедії «Синдром Арчибальда» розповідає про дивні особливості юнака на ім'я Арчибальд. Що б він не робив – оточення повторює всі його рухи. Тож він зовсім не має свободи. Особливо в особистому плані. Тож одного дня юнак наважується на пограбування банку, але дивним чином зустрічає дівчину, в яку закохується. 

Норвезький «Санчатний хор» присвячений темі людяності та взаємодопомоги попри релігійні вподобання чи національність. А також стосункам батьків і дітей – зокрема, ситуаціям, коли дорослим доводиться припускатися помилок (а згодом визнавати їх), тож вік не завжди є синонімом мудрості. До того ж із віком приходить недовірливість, адже оточення почасти завдає нам болю. Стрічка наочно показує, наскільки важливо якнайдовше зберігати повагу до інших та їхніх відмінностей і не робити ворогів із тих, кого просто погано знаєш. 

І ще кілька історій, які краще один раз побачити, аніж сто разів про них прочитати. 

В українському прокаті: з 23 вересня 2021 року. 

Бекґраунд. Цього року у зв’язку з карантинними обмеженнями українське голосування за найкращу роботу Мангеттенського фестивалю короткометражних фільмів відбудеться онлайн. Воно триватиме з 23 вересня до 3 жовтня. Результати будуть передані до центрального офісу фестивалю в Нью-Йорку та оголошені 1 листопада на сайті manhattanshort.com і в соціальних мережах Arthouse Traffic. 

Вам сподобається, якщо: вам у принципі припадає до душі формат короткометражок – коли в концентрованій формі подаються вічні істини та глибокі змістові нашарування. 

Вам не сподобається, якщо: ви звикли приходити в кіно на конкретний жанр – комедію чи бойовик, драму або екшен – і налаштовуєтеся певним чином, тобто коли несподіванки в кіно – не ваша фішка. 

Головна причина подивитися: побачити дуже різні за тематикою сюжети, де кожен зі своїм шармом та авторським стилем подачі дуже особисто й переконливо розповідають різні історії (іноді з «грамотним» гумором), які  через обмежений хронометраж стовідсотково утримують глядацьку увагу й у жодному разі не встигнуть змусити вас позіхати, а от замислитися – доведеться.