Прем'єра тижня: «Кінгс Мен»

Сюжет: У той час як найстрашніші тирани та злочинні генії в історії планують початок війни, яка знищить мільйони життів, одна людина мусить кинути виклик не лише їм, але й своїм упередженням, щоб зупинити їх.

У ролях: Рейф Файнс, Гарріс Дікінсон, Джемма Артертон, Джимон Гонсу, Даніель Брюль, Різ Айфенс, Меттью Ґуд та інші.

В українському прокаті: з 13 січня 2022 року.

Бекграунд. 2012 року вийшов комікс Marvel The Secret Service від Марка Міллара і Дейва Гіббонса. Він здобув широку популярність через кілька років, коли у 2015-му Меттью Вон представив глядачам пригодницьку стрічку «Kingsman: Секретна служба» з Коліном Фьортом та Тероном Еджертоном. Про таку екранізацію можна було лише мріяти, адже вона вийшла сміливою, смішною та максимально стильною.

Після того як «Секретна служба» без проблем окупилася в прокаті (загальносвітові збори склали $414 млн при бюджеті $81 млн), продовження здавалися справою очевидною – сіквел «Kingsman: Золоте кільце», що вийшов 2017 року, став промовистим підтвердженням, однак… Попри те, що касові збори знову стали насолодою для студійних босів, якість стрічки викликала чимало запитань не лише у критиків, а й у глядачів, які відзначали головну проблему більшості продовжень – вони просто не в змозі утримувати планку.

Надалі Меттью Вон підтверджував, що обов'язково представить нову частину, але замість прямого продовження глядачам представили пріквел, що переносить дію до часів Першої світової війни, коли служби Kingsman геть не було. Чи виправданим є таке рішення? З урахуванням особливостей серії – безумовно, до того ж творці напевно самі розуміли, що формула, яка працювала напередодні, дала збій у другому фільмі, тому зміна епохи справді могла піти на користь. На жаль, замість роботи над помилками ми побачили невдалий жанровий коктейль, в якому лише один інгредієнт не викликав претензій – акторська гра Рейфа Файнса.

Для докладнішого представлення головних героїв ми переносимося не у вир битв Першої світової, оскільки «Кінгс Мен» починається з драматичних подій у Південній Африці, що сталися 1902 року. Що саме ми дізнаємось після цього? Пацифіст Орландо Оксфорд (Рейф Файнс) готовий зробити все від нього залежне, щоб не відпустити підростаючого сина на фронт, якщо колись виникне така ймовірність (як ми знаємо, це було неминучим).

Після багатообіцяючого початку спостерігаємо невиразні метання від одного жанру до іншого, ніби творці не могли визначитися, на чому варто сконцентруватися – чи то на військовій драмі, чи то на поверхневому пригодницькому екшені. Якщо план полягав у тому, щоби надати глядачам багатогранніший сюжет, тоді він провалився. І єдині сцени, які спрацювали – військові, де Меттью Вон знову нагадав, якими ефектними можуть бути події у серії Kingsman. З іншого боку, антимілітарний меседж вийшов набагато сильнішим, але він просто розчинився в загальному хаосі, в який творці занурили цю історію.

Після «воєнного» етапу настало незрозуміле – фільм розвалився при спробі вчергове змінити тональність оповіді, що призвело до гнітючого провисання. Іноді здавалося, що хронометраж стрічки – щонайменше три години, настільки вона тупцювала на одному місці під час наближення до кульмінації. Найприкріше, що фінал відзначився лише парою кумедних моментів (один із них – за участю цапа), тоді як ні передбачуваний сюжетний поворот, ні поява головного лиходія не справляють належного ефекту.

Якщо говорити про плюси, то їх тут два: Рейф Файнс, чия гра заслуговує на найяскравіші компліменти, й естетика – різноманітні локації часів Першої світової, костюми, потяги, машини. Що й казати, у візуальному плані нова стрічка не має викликати розчарування, чого не скажеш про інші ключові складові. Історія до неподобства затягнута і незбалансована, а зірковий акторський склад – марнотратство, окрім Файнса, оскільки нікому не дають розкритися належним чином. Парадокс: хоч би яким класним був актор, йому в даному фільмі не надали нічого, щоб він став чимось більшим, ніж посміховиськом або блідою тінню.

Якщо вам здавалося, що «Золоте кільце» – слабка робота на тлі блискучої першої частини, тоді пріквел уже готовий неприємно дивувати, на порядок підвищуючи ставки. Іноді не залишало відчуття, що рівень гумору скоріше пасує примітивним підлітковим комедіям (учергове переконалися: будь-яка іронія може працювати або ж вистрілювати в молоко), тоді як усі відмінні для серії риси з кожною хвилиною розмивалися, як безглуздий макіяж на обличчі Распутіна. Після такого пріквела доведеться докласти неабияких зусиль, аби повернути довіру глядачів, якщо плани щодо подальшого розвитку серії не будуть поховані після прем'єри.

Підіб'ємо підсумки. Головна проблема «Кінгс Мена» – у творцях, які не змогли визначитися, яке саме кіно вони хочуть отримати. Недбало нарізаний жанровий салат – сумнівне задоволення для глядача, оскільки не вдалося досягти гармонії, а без неї тільки й залишається, що дивитися на дорогі костюми, карколомні краєвиди та першокласну гру Рейфа Файнса, при цьому намагаючись забути сам фільм.

Вам сподобається, якщо: розраховуєте на естетично красиве кіно, але при цьому не є шанувальниками дилогії, що дозволить уникнути фатального порівняння з новим фільмом.

Вам не сподобається, якщо: очікуєте побачити гідний пріквел. Меттью Вон зазнав фіаско в спробі зробити з картини щось більше, ніж стандартну історію становлення вже знайомої секретної служби Kingsman.

Головна причина подивитися. Можна подякувати творцям за спробу відтворити альтернативну реальність на тлі Першої світової війни з очевидними вкрапленнями реальних подій і фактів (від обстановки в Європі перед війною до біографічних моментів історичних осіб, що з'явилися в картині).