Вищий спеціалізований суд України (ВССУ) скасував поруку колишнього власника ліквідованого Дельта Банку Миколи Лагуна перед Ощадбанком на 4,2 млрд грн. НАБУ підтримує намір Ощадбанку оскаржити це рішення суду та вважає його несправедливим.
Ще 15 грудня 2010 року «Дельта» і Ощадбанк уклали два договори про відкриття і ведення кореспондентських рахунків. Згодом за цими договорами утворилася заборгованість перед Ощадбанком на 948 млн грн, $111,8 млн і 12,5 млн євро. Отже загалом заборгованість склала близько 4,2 млрд грн, яку екс-власник ліквідованого Дельта Банку не мав наміру повертати.
Ощадбанк звернувся до суду з позовом до Миколи Лагуна як поручителя в червні 2015 року, і за рішенням Печерського районного суду Києва від 12 березня 2016 року він мав погасити заборгованість, що підтвердив також і Апеляційний суд Києва 5 жовтня 2016 року.
Проте Вищий спеціалізований суд 15 лютого 2017 року скасував рішення судів попередніх інстанцій.
«Таке рішення Вищого спеціалізованого суду є неприйнятним і є реальною загрозою інституту поруки, що призведе до негативних наслідків для всієї банківської системи. Фактично ВССУ вклав до рук суддів правовий інструмент, завдяки якому всі договори поруки тепер можуть бути визнаними недійсними. Ми сподіваємося, що судочинна система почує позицію банківської спільноти і задовольнить позов Ощадбанку, адже в іншому випадку зводяться нанівець всі надії на справедливе рішення у розгляданні будь-якого позову від кредитора в суді», – зауважила Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ.
НАБУ підтримує правову позицію Ощадбанку і в тому, що грошове зобов'язання може бути забезпечене порукою, і чинне законодавство України не містить заборон у застосуванні поруки як способу забезпечення зобов’язань за договором банківського рахунку. До речі, це підтверджено й рішеннями судів попередніх інстанцій.
Така ситуація вимагає від влади прискоритися у реформуванні судової системи, адже саме таке судочинство негативно впливає на відновлення кредитування у банківській сфері. Бо якщо за рішенням суду боргові зобов’язання не повертаються, то банківські установи мають всі підстави нівелювати ризики, а тому відмовляти в наданні будь-якої позики. Зрозуміло, що така ситуація не призведе до поліпшення інвестиційної привабливості економіки.
«Невизначеність навколо цього питання стримуватиме інвестиції в Україну. Щоб підвищити ймовірність залучення іноземного капіталу, необхідно усунути незрозумілості у стосунках «кредитор – позичальник». Тому необхідно якомога швидше приймати довгоочікуваний банківською спільнотою законопроект № 6027, який передусім має законні механізми для захисту прав кредиторів. Якщо не усунути ці перешкоди, то потенційним інвесторам українська економіка буде не цікава», – вважає Олена Коробкова.
Наразі в парламенті зареєстровано законопроект № 6027 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами». Це вже третя спроба захистити права кредиторів в Україні на законодавчому рівні. На превеликий жаль, два попередні рази законопроект вмирав під куполом парламенту через нестачу голосів. Проте без цього закону про нормальне відновлення кредитування можна забути.