Верховна Рада прийняла закон про приватизацію держмайна та відповідною правкою до нього заборонила фізичним та юридичним особам-резидентам країни-агресора приватизувати державні підприємства в Україні.
За відповідний законопроект №7066, 18 січня 2018 року проголосувало 266 депутатів.
Так, згідно з правкою, відтепер покупцями об'єктів приватизації не можуть бути «юридичні особи, бенефіціари-власники 10% і більше акцій підприємств, які є резидентом держави, визнаної Кабінетом міністрів і ВР державою-агресором».
Водночас, згідно пояснювальній записці до документу, метою проекту закону є істотне вдосконалення, спрощення та скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до покупки державної власності.
Згідно з документом, змінюється підхід до продажу малих і великих підприємств. Новий закон чітко встановлює 11 місяців для об'єктів великої приватизації та 5 місяців для малої. Якщо вартість активів підприємства за останній рік перевищила 250 млн грн, то це об'єкт великої приватизації, який буде продаватися з залученням радника, все що менше – це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних платформах.
Законопроект також встановлює чіткий порядок приватизації; вимоги до формування та утвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; порядок прийняття рішення про приватизацію.
«Це питання має безпосередній вплив на національну економіку», – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
За словами Гройсмана, державні підприємства на сьогодні – найбільший сектор корупції.
Етап реформи, розпочатий у 2015 році, – не перша спроба провести приватизацію держпідприємств, яка була призупинена більш ніж на 10 років, та зробити управління держпідприємствами ефективним та прозорим. Наразі процес оцінки підприємств і приватизації вже розпочато, а про її хід регулярно повідомляє Фонд державного майна України.
Основні положення схваленої стратегії наступні:
➤ підвищення рівня прозорості діяльності суб’єктів господарювання (розкриття інформації суб’єктами господарювання, проведення аудиту фінансової звітності суб’єктів незалежними аудиторами);
➤ посилення бюджетного нагляду;
➤ розмежування функцій Кабінету міністрів України та міністерств як суб’єкта управління об’єктами державної власності і регулятора;
➤ удосконалення корпоративного управління суб’єктами господарювання;
➤ узгодження інтересів керівництва та власників суб’єктів господарювання;
➤ запровадження наглядових рад та незалежних директорів;
➤ підготовка детальних планів реструктуризації суб’єктів господарювання, з якими пов’язані найбільші фіскальні ризики.
Більше про це можна дізнатися у матеріалі Mind «Путівник з перетворень: в якому стані реформа управління держвласністю та приватизація».