Відсьогодні набрали чинності зміни до інформаційної взаємодії між Державною фіскальною службою (ДФС) та Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), які серед іншого передбачають обмін інформацією щодо сум доходів отриманих фізичною особою.
Відповідний наказ Міністерства фінансів «Про затвердження Змін до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції» №727 від 31 серпня 2018 року набув чинності сьогодні, 16 жовтня 2018 року.
Так, відповідь на запит може містити, зокрема такі відомості: суму доходу, нарахованого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою; розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб.
Крім того, передбачається надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року).
Як зазначається в документі, Порядок розроблено з метою реалізації механізму надання ДФС інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб, а також автоматизації процесу взаємодії між інформаційно-телекомунікаційною системою «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та Державним реєстром.
Так, Порядок регламентує обмін інформацією, в тому числі автоматизований, між ДФС та Національним агентством, правила складання та подання Національним агентством до ДФС запитів, а також формування та надання відповідей на такі запити.
Оновлено: як пояснив у коментарі Mind керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк», адвокат Юрій Бауман, надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року) дозволить виявляти відомості, що можуть свідчити про незаконне збагачення чи внесення завідомо недостовірних даних особами, що подають декларації.
«Для прикладу на банківські рахунки чиновника перераховувались кошти з різних невстановлених джерел, які як доходи у деклараціях останнім не відображались, щоб отримати інформацію потрібно було отримувати через суд (ухвалу про тимчасовий доступ до банківських рахунків та інформації, якою володіє ДФС). Після відповідних змін отримати інформації з баз ДФС», – пояснив він.
Так, Бауман наголосив, що відтепер факти виявлені в ході таких перевірок з боку Агенції що можуть свідчити про незаконне збагачення є підставою для порушення кримінального провадження з боку правоохоронних органів за ознаками злочину передбаченого ст. 368-2 КК України (незаконне збагачення).