Прем'єр-міністр Британії Тереза Мей та представники країн-членів ЄС досягли компромісу щодо умов виходу країни зі складу блоку. Наразі документ ухвалено як Великобританією, так і 27 країнами ЄС.
«Я абсолютно впевнена, що цей проект угоди щодо виходу з ЄС є кращим з того, що можна узгодили з Брюсселем», – заявила Мей.
Глави держав та уряди країн-членів ЄС можуть підписати договір про вихід Великобританії зі складу Євросоюзу вже під час позачергового саміту 25 листопада.
Основні деталі проекту угоди повідомляє видання Euronews.
Перехідний період. Великобританія має офіційно покинути ЄС 29 березня 2019 року,але обома сторонами був узгоджений перехідний період до кінця грудня 2020 року. В цей період Великобританія продовжить дотримуватись правил ЄС, які включають і сплату членських внесків. Угода також дозволяє, за необхідності, продовжити перехідний період, але не на довше, ніж на 80 років.
Ірландія. Ірландське питання було «каменем спотикання» в процесі переговорів протягом тривалого часу. В угоді пропонується створити «єдину митну територію», яка діятиме до 1 липня 2020 року. Після цього сторони мають надію знайти «альтернативне рішення».
Зазначається, що в угоді не уточнюється, яким чином ця «єдина митна територія» працюватиме і яким чином відбуватимуться митні перевірки.
Юрисдикція Європейського суду. Однією з вимог Британії був вихід з-під юрисдикції Європейського суду. Стаття 174 угоди передбачає, що будь-яка юридична суперечка, яка виникає між Великобританією та ЄС, вирішуватиметься спільними комітетами на чолі з арбітражною комісією з 5 членів. Її рішення носитимуть обов’язковий характер.
Однак будь-які питання, що стосується законодавства ЄС, як і раніше, передаватимуться до Європейського суду і його рішення також матиме обов’язковий характер.
Права громадян. Обмеження права пересування громадян було одним з найактуальніших питань Британії в ході переговорів з ЄС. Попередній варіант угоди гарантував, що громадяни ЄС в Британії та британці матимуть змогу зробити запит на постійне громадянство до або протягом перехідного періоду.
Стаття 14 нової угоди передбачає, що «через 5 років після закінчення перехідного періоду країна, яка приймає, може більше не приймати національні посвідчення особистості для в’їзду на свою територію або виїжджати з її території, якщо в документ не внесено біометричний чип, який відповідає стандартам Міжнародної організації цивільної авіації». Якщо документи власника відповідають стандартам, то її власнику не треба в’їзна віза або еквівалентний їй офіційний документ.
«Рівне ігрове поле». Великобританія погоджується дотримуватись зобов’язань «рівного ігрового поля». На практиці це значить, що в країні не можна заборонити законодавство, на яке вона погодилась як член ЄС та зменшити права європейських компаній і надати переваги британським.
Нагадаємо: реакція членів британського парламенту щодо угоди було неоднозначною – лише за останні дні четверо міністрів з кабінету Мей подали у відставку на знак протесту проти її політики.