Банківський сектор працює на пригнічення розвитку української економіки – неурядові аналітики
Пріоритетне кредитування торгівлі та споживання лише стимулює зростання імпорту
Банківська система за підсумками 2018 року попри наявність окремих ознак покращення ситуації у грошовій сфері (зменшення інфляції, прибутковість банків), ще більше віддалилася від потреб вітчизняних виробників та української економіки в цілому, що стало логічним наслідком надмірно жорсткості монетарної політики Національного банку України (НБУ). Про це йдеться у дослідженні експертно-аналітичного центру Оптіма.
«Маючи безризикову та високоприбуткову альтернативу у вигляді депозитних сертифікатів НБУ та ОВДП, банки або не кредитують бізнес, або кредитують пов’язані структури, підприємства зі швидким обігом капіталу (зокрема торгівлю), а також надають споживчі кредити домогосподарствам за надвисокими ставками», – зазначається у звіті про дослідження, текст якого розміщено на веб-сайті Центру.
За підсумками дослідження з’ясувалося, що реальний рівень облікової ставки на кінець 2018 року становив 11%: номінальну облікову ставку дефльовано (шляхом ділення) на прогноз НБУ щодо інфляції на 2019 рік (106,3%).
При цьому, на думку аналітиків Оптими, високі процентні ставки не здатні запобігти зростанню цін, а пригнічення виробництва через нестачу кредитних ресурсів, навпаки, має проінфляційний характер.
«П’ять років поспіль темпи приросту грошових агрегатів були нижчими, ніж рівень споживчої інфляції. Тобто, у реальному вимірі відбулось істотне скорочення кількості грошей в економіці… Грошова сфера не створює жодного стимулюючого впливу на розвиток економіки, більше того, жорсткі монетарні умови (не запобігаючи інфляції) пригнічують економічну активність», – зазначається у звіті.
Згідно обрахункам Центру, приведення обсягу грошової маси до рівня цін на початок 2014 року демонструє, що за номінального зростання за п’ять років на 40,6% її реальний обсяг скоротився на 44,0%, зокрема за 2018 рік – на 3,7%. Подібні зміни мали місце також в обсягах готівки і грошової бази: реальний обсяг готівки за п’ять років скоротився на 39,1%, грошової бази – на 43,5%.
В звіті також вказується, що станом на початок 2019 року близько половини гривневих кредитів бізнесу припадало на оптову та роздрібну торгівлю, тоді як частка кредитів підприємствам аграрного сектору і промисловості разом становила лише 26%.
«Банківська система, з одного боку, кредитує у нацвалюті переважно підприємства торгівлі, які значною мірою орієнтовані на продаж імпортованих товарів, а з іншого – надає споживчі кредити домогосподарствам, фактично, на придбання цього імпорту. Зазначені процеси призводять до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, створюють додатковий девальваційний, а отже й інфляційний тиск. Це, у свою чергу, блокує можливість зниження процентних ставок і віддаляє у часі відновлення повноцінного кредитування реального сектору», – вважають у Центрі.
Крім того, згідно звіту, з урахуванням того, що понад половину кредитного портфеля банків становлять непрацюючі кредити, ситуацію з кредитуванням банківською системою економіки слід трактувати як критично незадовільну.
Залишки за кредитами нефінансовим корпораціям у гривні за видами економічної діяльності на початок 2019року, млрд. грн., % до загального обсягу.
Обрахунки – Оптима
Нагадаємо: раніше монетарний комітет НБУ висловився за збереження облікової ставки на рівні 18%. Так, лише 1 із 9 членів Комітету висловився за зниження облікової ставки до 17,5%.
Як писав Mind, за даними регулятора в січні 2019 року споживча інфляція сповільнилася до 9,2% з 9,8% – показника в січні роком раніше, а в порівнянні з груднем минулого року ціни зросли на 1%, згідно з даними Державної служби статистики.